ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
Київ
справа №826/8584/18
адміністративне провадження №К/9901/2023/19;К/9901/2327/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Волковецького Д.С. ,
представників третьої особи Савицької С. Л . та Кобзаря В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва та Болотського Юрія Олександровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року (головуючий суддя Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі - КДКА), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення КДКА від 4 червня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 4 червня 2018 року №32, яким притягнуто адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці. Присуджено на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн з бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, КДКА подала до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
ОСОБА_4 не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій також оскаржив їх у касаційному порядку, вказуючи на неповне з`ясування судами обставин, які мають значення для правильного і законного вирішення спору, невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
ОСОБА_3 скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу КДКА, в якому зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначив про неможливість прибуття у судове засідання, оскільки у Шостому апеляційному адміністративному суді на 15 травня 2019 року о 11.10 год. призначено розгляд апеляційної скарги відповідача у справі №826/8584/18 за позовом ОСОБА_6 до КДКА.
Колегія суддів, критично ставиться до вказаних доводів представника відповідача та вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити, так як це повторна неявка представника відповідача у судове засідання, а також до заяви не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зайнятості всіх представників КДКА в інших судових засіданнях та неможливості прибуття у судове засідання.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача та представників третьої особи, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1815 від 13 грудня 2003 року.
28 грудня 2015 року на адресу КДКА надійшла скарга ОСОБА_4 на дії адвоката ОСОБА_3
За результатами розгляду зазначеної скарги відповідачем 19 березня 2018 року прийнято рішення дисциплінарної палати №16, яким порушено дисциплінарну справу відносно позивача та призначено розгляд справи на 19 квітня 2018 року.
4 червня 2018 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва прийнято рішення №32, яким адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1815 від 19 грудня 2003 року) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.
Вважаючи зазначене рішення КДКА від 4 червня 2018 року протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення від 4 червня 2018 року №32 про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив постанову суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частин першої та другої статті 33 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №5076-VI) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 35 вказаного Закону передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Положеннями статті 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
За приписами статті 40 вказаного Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно частини першої статті 42 вказаного Закону, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2015 року до КДКА надійшла скарга ОСОБА_4 на дії адвоката ОСОБА_3
За результатами розгляду зазначеної скарги відповідачем 19 березня 2018 року прийнято рішення №16, яким відносно позивача порушено дисциплінарну справу та призначено розгляд справи на 19 квітня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, задоволено позов ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 19 березня 2018 року №16 про порушення відносно позивача дисциплінарної справи.
Скасовуючи рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 19 березня 2018 року №16 про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вчинено обов`язкових дій для встановлення відомостей та фактів, зазначених у скарзі ОСОБА_4 Членом палати не вчинено дій, спрямованих на перевірку наявності дозволу у ОСОБА_3 на використання інформації, щодо поширення якої подано скаргу, не перевірено законності отримання такої інформації в межах кримінального провадження, її подальшого огляду та визнання речовими доказами. Судом було встановлено, що перевірка фактично не проводилася, матеріали перевірки відсутні, а відповідно джерела встановлення ознак дисциплінарного проступку відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи прийнято за відсутності підстав для його прийняття.
Разом з тим, 4 червня 2018 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва прийнято рішення №32, яким адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1815 від 19 грудня 2003 року) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.
Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, вставлені у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року у справі №826/5574/18 не можуть доказуватись при розгляді цієї справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що допущені КДКА порушення процедурного характеру під час здійснення дисциплінарного провадження є підставою для скасування рішення КДКА.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 вказаного Кодексу передбачено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 4 червня 2018 року №32 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
За правилами частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва та Болотського Юрія Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2019 року.
Головуючий О.В.Білоус
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець
