ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/3551/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0008151310, №0011131402, №0011141402, №0011151402, №0011191406.

В своєму позові позивач вказує на безпідставність висновків податкового органу, оскільки на думку позивача, господарські відносини між ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" та його контрагентами мали реальний характер; товар поставлений продавцями та оплачений позивачем; господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. При цьому, позивачем надавались всі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність проведених господарських операції, а їх оподаткування здійснено у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, позивач зауважує на тому, що ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" не мав обов`язку сплачувати транспортний податок за придбаний автомобіль, адже згідно переліку легкових автомобілів, розміщених на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, транспортний засіб позивача не підлягає оподаткуванню транспортним податком.

Крім того позивач зазначає, що твердження перевіряючих щодо перевищення ліміту залишку готівки у касі не відповідає дійсності, оскільки вся наявна у касі сума станом на 30.12.2016, відповідно до видаткового касового ордеру, була видана у якості дивідендів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0011131402.

Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0011141402.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0011151402.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0011191406.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 308 КАС України колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною державною адміністрацією в м. Києві 07.12.2010 за записом № 1 068 102 0000 027024.

Як платник податків, позивач перебуває на обліку в Яготинському відділенні Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Стосовно провадження господарської діяльності із спірними контрагентами, колегією суддів з`ясовано наступне.

У відповідності до укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та ПП «АМАД» (Продавець) договору купівлі-продажу від 02.03.2015 №2/03, продавець зобовязувався передати у власність покупця засоби захисту рослин, а покупець прийняти і оплатити їх (т.1 а.с. 115).

Згідно п. 1.2 Договору, кількість, асортимент, ціна та строк поставки на товар, наведені у додатках до цього договору (специфікаціях), що є невід`ємними частинами даного договору.

До вказаного договору, сторонами було складено специфікації від 02.03.2015 (додаток №1), від 17.03.2015 (додаток №2), від 02.04.2015 (додаток №3).

Товар було реалізовано у відповідності до видаткових накладних від 06.04.2015 №РН-0000127, від 03.04.2015 №РН-0000126, від 31.03.2015 №РН-0000093, від 27.03.2015 №РН-0000092, від 20.03.2015 №РН-0000064, від 18.03.2015 №РН-0000063, від 10.03.2015 №РН-0000003, від 06.03.2018 №РН-000002, від 05.03.2018 №РН-0000001, на загальну суму 5933482,23 грн, ПДВ - 425927,03 грн (т.1 а.с. 121-129).

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні (т.1 а.с. 130-146).

Розрахунок між сторонами договору було здійснено у безготівкові формі.

Між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та УБСП ТЦ «СІЧ» (Постачальник) було укладено договір поставки від 17.04.2015 №4/2-15, згідно якого постачальник зобовязувався передати у власність покупця засоби захисту рослин в асортименті та кількості згідно специфікацій, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплати його (т.1 а.с. 147).

До вказано договору сторонами було складено специфікацію від 17.04.2015 (додаток №1).

Здійснення поставки товару оформлене видатковими накладними від 29.04.2015 №РН-0000109, від 28.04.2015 №РН-0000108, від 24.04.2015 №РН-0000107, від 22.03.2015 №РН-0000106, від 20.04.2015 №РН-0000105, на загальну суму 1654510, 00 грн, ПДВ - 275751,66 грн (т.1 а.с. 151-155).

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні (т.1 а.с. 156-163).

Розрахунок між сторонами договору було здійснено у безготівкові формі.

У відповідності до укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «АІНТЕК» (Виконавець) договору про надання послуг з обробки та пакування насіння від 01.04.2015 №10/ПР, замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботу з обробки (протруювання) насіння с/г культур для захисту від комплексу ґрунтових та поверхневих шкідників (т.1 а.с. 186-188).

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ «АІНТЕК» (Постачальник) було укладено договір поставки №10/04 від 06.04.2015, на підставі якого, постачальник зобовязувався передати у власність покупця насіння с/г культур, а покупець зобовязувався прийняти Товар та оплати його (т. 1 а.с. 164-165).

До вказано договору сторонами було складено специфікації від 06.04.2015 (додаток №1), від 17.04.2015 (додаток №2), від 23.04.2015 (додаток №3), від 29.04.2015 (додаток №4), від 15.05.2015 (додаток №5).

Згідно наданих до перевірки документів, ТОВ «АІНТЕК» реалізовано ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» товар (надано послуги), про що складено наступні первинні документи: видаткова накладна від 29.04.2015 №АІ-0000133, видаткова накладна від 22.04.2015 №АІ-0000132, видаткова накладна від 10.04.2015 №АІ-0000129, видаткова накладна від 21.05.2015 №АІ-0000270, видаткова накладна від 01.05.2015 №АІ-0000001, акт здачі-прийняття робіт №АІ-0000001, акт здачі-прийняття робіт №АІ-0000002, акт приймання-передачі насіння на обробку від 28.03.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 01.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 10.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 215.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 16.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 18.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 21.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 22.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 27.04.2015, акт приймання-передачі насіння на обробку від 29.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 30.03.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 03.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 10.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 15.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 17.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 20.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 22.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 23.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 28.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 29.04.2015, акт приймання-передачі готової продукції від 11.05.2015.

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні (т.1 а.с. 178-185, 212-215).

Розрахунок між сторонами договору було здійснено у безготівкові формі.

У відповідності до укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «ІМП Україна» (Постачальник) договору поставки від 01.05.2015 №01-П, в порядку, визначеному цим договором, та на умовах відстрочення оплати на певний термін постачальник зобовязувався передати у власність Покупця засоби захисту рослин в асортименті та кількості згідно специфікацій, а покупець зобовязується прийняти товар та оплати його (т.1 а.с. 216-218).

Виконуючи умови договору, сторонами було складено специфікацію від 01.05.2015 (додаток 1), специфікацію від 25.05.2015 (додаток 2), специфікацію від 26.05.2015 (додаток 3), специфікацію від 01.06.2015 (додаток 4), специфікацію від 12.06.2015 (додаток 5), специфікацію від 29.06.2015 (додаток 6).

Здійснення поставки товару оформлене видатковими накладними від 01.05.2015 №ІМ-0000001, від 05.05.2015 №ІМ-0000005, від 06.05.2015 №ІМ0000015, від 07.05.2015 №ІМ-0000025, від 08.05.2015 №ІМ-0000035, від 12.05.2015 №ІМ-0000048, від 16.05.2015 №ІМ-0000088, від 19.05.2015 №ІМ-0000089, від 26.05.2015 №ІМ-0000152, від 28.05.2015 №ІМ-0000172, від 29.05.2015 №ІМ-0000183, від 04.06.2015 №ІМ-0000033, від 16.06.2015 №ІМ-0000155, від 01.07.2015 №ІМ-0000184, від 29.07.2015 №0000146, на загальну суму 3636115,20 грн, ПДВ - 606019,21 грн (т.1 а.с. 225-239).

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні (т.1 а.с. 240-250, т.2 а.с.1-19).

У відповідності до укладених між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «ПРІУМ ІНТ ФОРС» (Постачальник) договорів поставки: від 20.08.2015 №40-П, від 08.09.2015 №41-П, від 28.09.2015 №42-П, постачальник зобовязувався передати у власність покупця засоби захисту рослин в асортименті та кількості згідно специфікацій, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплати його (т. 2 а.с.21-23, 28-30, 35-37).

Виконуючи умови договорів, сторонами було складено специфікацію від 20.08.2015, специфікацію від 08.09.2015 та специфікацію від 28.09.2015.

Виконання зобов`язань з постачання товару ТОВ «ПРІУМ ІНТ ФОРС» оформлене видатковими накладними: від 29.09.2015 №105 (т.2 а.с. 39), від 09.09.2015 №ПР-99 (т.2 а.с. 32), від 31.08.2015 №304 (т.2 а.с. 25), на загальну суму 2448211,50 грн, ПДВ - 408035,25 грн.

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі.

На підставі договорів поставки між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «БКУ-М-Пост» (Постачальник) від 04.03.2016 №А-2/03/16 та від 01.03.2016 №А-1/03-16, постачальник зобовязувався передати у власність покупця засоби захисту рослин в асортименті та кількості згідно специфікацій, а Покупець зобовязувався прийняти Товар та оплати його.

Виконуючи умови договорів, сторонами було складено специфікацію від 01.03.2016 та специфікацію від 04.03.2016 (т. 2 а.с. 46, 57).

Виконання зобов`язань з постачання товару ТОВ «БКУ-М-Пост», оформлене видатковими накиданими: від 15.03.2016 №Ш-00000004 (т.2 а.с. 47), від 15.03.2016 №Ш-0000002 (т.2 а.с. 48), від 15.03.2016 №Ш-0000003 (т.2 а.с. 58), на загальну суму 535699,21 грн, ПДВ - 89283,20 грн.

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі.

Між ТОВ «ХІМ-АГ`РО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «АГРОФЛЕКСГРУП 2015» (Постачальник), існували господарські відносини на підставі договорів: від 08.09.2016 №08/09/16, від 17.08.2016 №17/08/16, згідно яких постачальник зобовязувався передати у власність покупця засоби захисту рослин в асортименті та кількості згідно специфікацій, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплати його (т.2 а.с. 61-62, 70-73).

На виконання умов цих договорів, сторонами було оформлено специфікацію від 08.09.2016 та специфікацію від 17.08.2016.

Товар було реалізовано у відповідності до видаткових накладних від 09.08.2016 №1652 та від 18.08.2016 №1303, на загальну суму 555387,50 грн, ПДВ - 111077,50 грн (т.2 а.с. 64, 75).

Також, у відповідності до укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «АГРОФЛЕКСГРУП 2015» (Виконавець) договору про надання послуг з обробки (протруювання) насіння від 01.04.2016 №01/04-П, виконавець зобовязувався надати замовнику послуги з обробки (протруювання) насіння (т.2 а.с. 78-79).

Виконання зобов`язань з надання послуг ТОВ «АГРОФЛЕКСГРУП 2015», оформлене: актом прийому-передачі насіння на обробку від 01.04.2016, актом прийому-передачі насіння на обробку від 07.04.2016, актом прийому-передачі насіння на обробку від 08.04.2016, актом прийому-передачі насіння на обробку від 15.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 01.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 02.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 07.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 08.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 11.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 13.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 14.04.2016, актом прийому-передачі готової продукції від 15.04.2016, актом надання послуг від 30.04.2016 №355, актом надання послуг від 30.04.2016 №356.

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні на загальну суму 2272847,96 грн, ПДВ - 378808,00 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі.

Відповідно до укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «Ріджвей хімкомпані» (Постачальник) договору поставки від 29.06.2016 №29, постачальник зобовязувався передати у власність покупця мінеральні добрива, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплати його (т.2 а.с. 98- 100).

На виконання умов цих договорів, сторонами було оформлено специфікацію від 02.08.2016 (додаток 1) та специфікацію від 20.07.2016 (додаток 2).

Товар було реалізовано у відповідності до видаткових накладних від 29.07.2016 №РХ-2907/1 та від 08.08.2016 №08085/1, на загальну суму 3547440,00 грн, ПДВ - 591240,00 грн (т.2 а.с. 103-104).

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні т.2 (а.с.106-112).

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі.

На підставі укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «По-перше агро» (Постачальник) договору поставки від 01.06.2017 №1/06, постачальник зобовязувався передати у власність Покупця насіння с/г культур, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплати його (т.2 а.с. 113-116).

У ході виконання умов договору, сторонами складено специфікацію від 01.06.2017 (додаток 1).

Поставка товару підтверджується видатковими накладними: від 05.06.2017 №п-0000001, від 05.06.2017 №п-0000002, від 05.06.2017 №п-0000003, від 05.06.2017 №п-0000004, від 05.06.2017 №п-0000005, від 05.06.2017 №п-0000006, на загальну суму 4722000,00 грн, ПДВ - 787000,00 грн (т.2 а.с. 118-123).

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні т.2 (а.с.124-135).

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі.

Згідно укладеного між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» (Продавець) та ТОВ «Локстон» (Покупець) Договору від 02.06.2015 №16 на поставку цукру-піску, продавець зобовязувався передати у власність покупця цукор - пісок, а покупець зобовязувався прийняти такий товар та оплатити його на умовах даного договору.

Умовами даного договору а саме - п. 3.1, передбачено, що ціна за одну тонну товару формується на момент поставки та зазначається у специфікації.

Виконуючи умови договору, його сторонами оформлено специфікацію від 02.06.2015 (додаток №1).

Товар було реалізовано у відповідності до видаткових накладних від 03.069.2015 №РН-0000172 та від 03.06.2015 №РН-0000171, на загальну суму 799 040,00 грн, ПДВ - 133 173,34 грн (т.2 а.с. 138, 140).

За результатами здійснення господарських операцій, згідно квитанцій про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК було зареєстровано податкові накладні т.2 (а.с.1142-145).

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі.

Щодо ліміту залишку готівки у касі ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» 30.12.2016, колегією суддів встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, а саме довідки позивача від 12.03.2018 (т.2 а.с. 192), за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, підприємством встановлювався ліміт у касі, наступним чином. На підставі наказу від 01.01.2015 №15, ліміт у касі становив 1272,68 грн, а у 2016 та 2017 роках, ліміт у касі не встановлювався.

30 грудня 2016 року, згідно звіту касира позивача (т.2 а.с. 185), до каси ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» на підставі банківської виписки БВ-0000310, надійшли кошти у сумі 217000,00 грн.

На підставі касових ордерів №114 та №115, з каси підприємства видано готівку у сумі 150000,00 грн. та 67000,00 грн. відповідно. А згідно звіту касира від 30.12.2016 залишок готівки у касі на кінець дня становив 0,00 грн.

З приводу обставин повноти та своєчасності сплати позивачем до бюджету транспортного податку, колегією суддів встановлено наступне.

Як свідчить зміст позовної заяви, та не заперечувалось відповідачем, 22.08.2017 ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» було придбано легковий автомобіль марки BMW, модель "V240i xDrivecoupe F22" 2017 року виготовлення, з об`ємом двигуна 2998 см3, номер двигуна 17519972, колір EstorilBluemetallic", тип пального "В", вартість якого складала 1344,804,28 грн без ПДВ.

Вважаючи, що придбаний автомобіль не підпадає під перелік легкових автомобілів, за які належить сплатити податок, позивач не подав декларацію з транспортного податку, та відповідно не сплатив такий податок.

На підставі направлень від 26.02.2018 №533, №534, №535, №536, №540, №537, №539, №538, виданих ГУ ДФС у Київській області, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, на підставі наказів ГУ ДФС у Київській області від 25.01.2018 №138, від 02.02.2018 №225, 26.03.2018 відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ- АГРО-СЕРВІС» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 26.03.2018 №214/10-36-14-02-13/37412862 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-АГРО-СЕРВІС», яким встановлено такі порушення (т.1 а.с. 17-81):

1) п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4735504 грн., в т.ч. по періодам: за 2015 рік на суму 3073806-грн, за 1 квартал 2016 року на суму 80355 грн., за 2 квартал 2016 року на суму 240957 грн, за 3 квартал 2016 року на суму 632086 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 708300 грн;

2) п.198.1, 198.3 ст.198, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 4345639 грн., в т.ч.: за травень 2015р. на суму 1304433 грн., за червень 2015р. на суму 793262 грн., за липень 2015р. на суму 74219 грн., за травень 2016р. на суму 760461 грн., за червень 2016р. на суму 3276 грн., за липень 2016р. на суму 159068 грн., за серпень 2015р. на суму 381463 грн., за червень 2017р. на суму 132902 грн., за серпень 2017р. на суму 261404 грн., за вересень 2017р. на суму 475151 грн. та завищено суму відємного значення з податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 80642 грн;

3) абзацу «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями);

4) п.267.6 ст.267 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження транспортного податку за 2017 рік в розмірі 4167,00 грн.;

5) пп.1.4. п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено військовий збір в сумі 7232,00 грн.;

6) п.2.8 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (зі змінами та доповненнями).

До зазначених висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку із тим, що за перевіряємий період ТОВ «ХІМ- АГРО-СЕРВІС» мало фінансово-господарські відносини із ТОВ "АМАД", УБСП ТЦ "СІЧ", ТОВ "АІНТЕК", ТОВ "ІМП Україна", ТОВ "ПРІУМ ІНТ ФОРС", ТОВ "БКУ-М-Пост", ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", ТОВ "Ріджвей хімкомпані", ТОВ "По-перше агро", ТОВ "Локстон", господарювання яких спрямоване на документальне оформлення безтоварних господарських операцій з метою фіктивного формування сум податкового кредиту.

Разом з цим, відповідач пересвідчений, що позивачем порушено вимоги законодавства щодо оподаткування належного йому транспортного засобу та дотримання ліміту готівки у касі, так як позивачем не зареєстровано декларацію з транспортного податку, а видатковий касовий ордер від 30.12.2016 №115 на суму 67000,00 грн, не містить підпису одержувача.

На підставі акта перевірки від 26.03.2018 №214/10-36-14-02-13/37412862, контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0008151310, яким збільшено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені та нарахована сума (фінансових) штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 5379 грн. за платежем Транспортний податок з юридичних осіб (т. а.с. 100);

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0011131402, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на 4735504 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 415425 грн (т. а.с. 101);

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0011141402, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4345639 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2172820 грн (т.1 а.с. 102);

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0011151402, яким зменшено розмір суми відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80642 грн (т. 1 а.с. 103);

- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 року №0011191406, яким нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 134000 грн. (а.с. 104).

На думку позивача, перелічені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно та необґрунтовано, адже не базуються на положеннях норм права, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно положень статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

При цьому, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "АМАД", УБСП ТЦ "СІЧ", ТОВ "АІНТЕК", ТОВ "ІМП Україна", ТОВ "ПРІУМ ІНТ ФОРС", ТОВ "БКУ-М-Пост", ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", ТОВ "Ріджвей хімкомпані", ТОВ "По-перше агро", ТОВ "Локстон".

Заперечуючи проти вимог даного позову, відповідач серед іншого посилається на інформацію, отриману з ІС "Податковий блок", яка на його думку свідчить про нереальність вчинених позивачем господарських операцій з ТОВ "АМАД", УБСП ТЦ "СІЧ", ТОВ "АІНТЕК", ТОВ "ІМП Україна", ТОВ "ПРІУМ ІНТ ФОРС", ТОВ "БКУ-М-Пост", ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", ТОВ "Ріджвей хімкомпані", ТОВ "По-перше агро", ТОВ "Локстон" у зв`язку з відсутністю у вказаних контрагентів законних джерел походження товару та ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників товару.

Проте, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а самі висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях щодо нереальності спірних господарських операцій враховуючи відсутність даних про наявність у контрагентів позивача управлінського та технічного персоналу, складських приміщень для зберігання матеріалів та техніки, тощо.

Крім того, нормами чинного законодавства не заборонено залучати для здійснення господарських операцій третіх осіб, укладати договори оренди, або інші договори на використання обладнання, нерухомості, тощо.

При цьому, відповідачем не надано доказів проведення податковими органами перевірок контрагентів, притягнення вищевказаних підприємств до відповідальності, винесення щодо цих підприємств податкових повідомлень-рішень, прийняття відносно посадових осіб вироків або ухвал про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, які б безперечно підтверджували не виконання цим контрагентом своїх зобов`язань.

Крім того, сам факт наявності господарських операцій з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано. У випадку, коли контрагенти не виконали свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме для цієї особи.

Надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні обумовлених послуг.

Водночас, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Отже, з матеріалів справи не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій, не наведено доказів залучення контрагентів позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

Одночасно з цим, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом не встановлено. Види діяльності згідно КВЕД та вимог статуту повністю узгоджується та відповідає характеру робіт, що були предметом укладення спірних договорів.

Що стосується посилання податкового органу на протоколи допиту свідків та підозрюваних у рамках кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо посадових осіб контрагентів ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС", які заперечують свою участь у діяльності товариств, колегія суддів зважає на наступне.

Так, статтею 61 Конституції України закріплений принцип індивідуальної юридичної відповідальності.

На думку колегії суддів, наведені в протоколах допиту свідків пояснення стосовно факту заперечення участі осіб у певних відносинах (призначення на посаду, тощо) не може бути беззаперечним свідченням відсутності спірних господарських операцій між ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" та ТОВ "АМАД", УБСП ТЦ "СІЧ", ТОВ "АІНТЕК", ТОВ "ІМП Україна", ТОВ "ПРІУМ ІНТ ФОРС", ТОВ "БКУ-М-Пост", ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", ТОВ "Ріджвей хімкомпані", ТОВ "По-перше агро", ТОВ "Локстон". Крім того, факт взаємовідносин між вказаними юридичними особами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Що стосується наявності вироку Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2018 у справі №363/261/18, який на думку відповідача підтверджує факт недотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні ним фінансово-господарських взаємовідносин з вищевказаними контрагентами та вказує на відсутність у позивача ділової мети згідно підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

За приписами ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

При цьому, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Колегією суддів було встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2018р. у справі №363/261/18 на підставі угоди про визнання винуватості громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 с. 205 КК України. Проте, зі змісту даного вироку не вбачається наявності будь - яких фактичних обставин, які б свідчили про існування господарських операцій між ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015" та ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС".

Так, Верховний суд неодноразово висловлював правову позицію в частині питань про те, що "порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18.

Що стосується висновків податкового органу в частині ліміту залишку готівки у касі ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» станом на 30.12.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (далі - Положення №637).

Відповідно до п. 2.3 Положення №637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження не поширюються на: 1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; 2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; 3) використання коштів, виданих на відрядження.

Аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством встановлено обмеження щодо здійснення підприємством розрахунків готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою.

Як свідчать матеріали даної справи, 30.12.2016 на підставі касового ордеру №115, ОСОБА_2 з каси підприємства було видано готівку у сумі 67000,00 грн.

За твердженням відповідача, під час проведення перевірки позивачем до перевірки було надано видатковий касовий ордер від 30.12.2016 №115 на суму 67000,00 грн, у якому видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, у зв`язку із чим позивачем, на думку відповідача, було перевищено ліміт залишку готівки у касі 30.12.2016 на суму 67000,00 грн.

Проте, зі змісту касового ордеру, що був оглянутий судом першої інстанції, вбачається наявність у ньому саме реквізиту "Підпис одержувача". При цьому, із показань свідка ОСОБА_2 , який був допитаний в суді першої інстанції, вбачається факт отримання ним 30.12.2016 готівки з каси підприємства у сумі 67000,00 грн., що на думку колегії суддів вказує на відсутність з боку позивача порушення вимог Положення №637, зокрема не перевищувалось ліміту залишку готівки у касі.

А відтак колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 16.04.2018 №0011131406.

Відповідно до стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "АМАД", УБСП ТЦ "СІЧ", ТОВ "АІНТЕК", ТОВ "ІМП Україна", ТОВ "ПРІУМ ІНТ ФОРС", ТОВ "БКУ-М-Пост", ТОВ "АГРОФЛЕКСГРУП 2015", ТОВ "Ріджвей хімкомпані", ТОВ "По-перше агро", ТОВ "Локстон", оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи (договорами, видатковими накладними, актами приймання-передачі, платіжними тощо), а тому податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.04.2018 №0011131402 та №0011141402, №0011151402, №0011191406 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ісаєнко Ю.А.

Суддя Файдюк В.В.