ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

13 травня 2019 року

м. Одеса

Справа № 916/1882/18

Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від МТСБУ Від Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Від Муляра Ю.В.

Богатиря К.В. Лавриненко Л.В., Поліщук Л.В . Лук`ященко В.Ю. адвокат Панасюк О.М., посвідчення № 002941, дата видачі: 18.01.17 Пашутов В.Ю., посвідчення № 032367, дата видачі: 23.06.99; особисто ОСОБА_3 , паспорт серія НОМЕР_1 , дата видачі: 22.10.97;

розглянувши апеляційну скаргу

Військово-медичного клінічного центру Південного регіону

на рішення господарського суду

Одеської області

від

13.02.2019року (суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.; час і місце оголошення рішення: 13.02.2019 о 15:55, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, зал судового засідання № 14)

у справі за позовом

№ 916/1882/18 Моторного (транспортного) страхового бюро України

до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: про

Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Муляра Юрія Володимировича стягнення 12 349,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до господарського суду із позовною заявою до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 11687,88 грн. та суми сплачених витрат на встановлення розміру збитків та збору документів у розмірі 662,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 позов задоволено; стягнуто з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 12349,88 грн., судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, як власник транспортного засобу, водій якого визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є відповідальним за відшкодування позивачу понесених ним витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 Цивільного кодексу України.

19.03.2019року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення господарського суду Одеської області від 13.02.2019року у справі № 916/1882/18, в якій скаржник просить скасувати рішення суду від 13.02.2019 по справі № 916/1882/18; ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт вказує, що при винесенні рішення суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінив докази.

Апелянт звертає увагу, що після скоєння дорожньо-транспортної пригоди для визначення розміру страхової суми на підставі договору № 2015/0007 від 10.12.2015 року за дорученням МТСБУ № 31779 ТОВ «ДЕЛФИ ГРУПП» провела дослідження щодо оцінки пошкоджень транспортного засобу MAZDA-3, державний номер НОМЕР_2 . Згідно з вимогами п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003року № 142/5/2092 для технічного огляду пошкодженого майна (транспортного засобу) передбачений виклик заінтересованих осіб із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження), який здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Тому, МТСБУ повинен був визначити необхідність присутності при проведенні дослідження пошкодження ТЗ заінтересованих осіб, тобто відповідача.

Також, апелянт зазначає, що позивач не пояснив, з яких підстав (міркувань) він не повідомив відповідача про проведення дослідження щодо оцінки пошкоджень транспортного засобу, а суд не встановив, в яких саме випадках необхідна присутність заінтересованих осіб, а в яких дослідження проводиться без їх участі.

Крім того, апелянт зазначає, що в наданій копії протоколу огляду від 14.03.2016 року, підписаному власником КТЗ та експертом, що проводив огляд, відсутній запис про неявку третьої особи, або представника ВМКЦ ПР, який мав бути оповіщений, та про те, що огляд проводився без нього, чим також порушено ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п. 5.2. Методики. Таким чином, на думку апелянта, ВМКЦ ПР було позбавлено права та можливості переконатися у відповідності наявних пошкоджень записам у протоколі огляду транспортного засобу.

Апелянт зазначає, що огляд та оцінка КТЗ проводився поверхнево, оскільки КТЗ MAZDA-3, номерний знак НОМЕР_2 у технічному паспортні зазначений як сірий, а в таблиці огляду зазначений як чорний. Фототаблиці, які були надіслані на адресу ВМКЦ ПР як додатки до звіту № 14-03/1А, були виконані у чорно-білому кольорі, що викликає сумніви в достовірності огляду саме пошкодженого КТЗ у ДТП 22.02.2016 року за участю ОСОБА_3

Апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що ТОВ «ДЕЛФИ ГРУПП», після дослідження склало звіт про незалежну оцінку № 14-03/1 від 31.03.2016 року та в зв`язку з нововиявленими обставинами, без пояснень яких саме обставин, провів додаткове дослідження зі складанням іншого звіту № 14-03/1А від 10.05.2016 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення господарського суду Одеської області від 13.02.2019року у справі № 916/1882/18; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 10.04.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право до 10.04.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 призначено справу № 916/1882/18 до розгляду на 13 травня 2019 року о 15:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення господарського суду Одеської області від 13.02.2019 року по справі № 916/1882/18 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Лавриненко Л.В., Поліщук Л.В., з призначеним розглядом на 13 травня 2019 о 15:00.

У судове засідання 13.05.2019 з`явились усі представники сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2016 о 11:15 в м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участю транспортного засобу марки ГАЗ 322173-388С, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного засобу марки Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок якої автомобіль останньої отримав механічні пошкодження.

23.02.2016 ОСОБА_4 звернулась до Моторного страхового бюро із повідомленням на підставі ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 22.02.2016 за участю автомобіля ОСОБА_4 та автомобіля, яким керував ОСОБА_3

23.02.2016р. ОСОБА_4 також звернулась до Моторного страхового бюро із заявою про виплату шкоди, заподіяної її автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22.02.2016р. за участю ОСОБА_3 .

На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 застрахована не була.

При цьому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , власника транспортного засобу Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована у Страховій компанії ПрАТ «УПСК» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5212010 від 10.09.2015, строк дії якого визначений до 10.09.2016.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2016 по справі №522/4286/16-п було визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 22.02.2016 за участю автомобіля ГАЗ 322173-388С під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Mazda 3 під керуванням ОСОБА_4

З матеріалів справи, а саме: реєстраційних даних транспортного засобу та технічного талону вбачається, що автомобіль, який брав участь у дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулась 22.02.2016 під керуванням ОСОБА_3 , належить Військово-медичному клінічному центру Південного регіону.

Наказом Моторно (транспортного) страхового бюро України № 4314 від 30.05.2016 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 » вирішено: сплатити на рахунок ОСОБА_4 суму у розмірі 10 958,56грн. за шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Наказом Моторно (транспортного) страхового бюро України № 4875 від 16.06.2016 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 » вирішено: сплатити на рахунок ОСОБА_4 суму у розмірі 729,32грн. за шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Платіжним дорученням № 4314рв від 30.05.2016 Моторно (транспортне) страхове бюро України перерахувало ОСОБА_4 страхове відшкодування згідно з наказом № 4314 від 30.05.2016, т.з. НОМЕР_2 у розмірі 10 958,56грн.

Платіжним дорученням № 4875рв від 21.06.2016 Моторно (транспортне) страхове бюро України перерахувало ОСОБА_4 страхове відшкодування згідно з наказом № 4875 від 16.06.2016, т.з. НОМЕР_2 у розмірі 729,32грн.

Крім того, за твердженням позивача ним понесені витрати, пов`язані з розміром збитків та збором документів у сумі 662,00грн., на підтвердження чого ним надано платіжне доручення № 1403/1рв від 31.05.2016.

Зі змісту вказаного платіжного доручення вбачається, що позивачем сплачено послуги аварійного комісара згідно рахунку № 1403/1 від 14.03.2016.

В матеріалах справи міститься рахунок № 1403/1 від 14.03.2016, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛФИ ГРУПП» за:

- складання протоколу огляду, та фотофіксація автомобілю Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- визначення розміру шкоди, автомобілю Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- виклик заінтересованих осіб;

- виїзд до місця огляду ТЗ.

Вартість ремонту автомобіля ОСОБА_4 була розрахована ТОВ «ДЕЛФИ ГРУПП», що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом про оцінку майна.

26.09.2017року Моторне (транспортне) страхове бюро звернулось до Військово-медичного центру із досудовою регресною вимогою, відповідно до якої посилаючись на факт виплати ОСОБА_4 страхового відшкодування у розмірі 11687,88 грн., у зв`язку з пошкодженням автомобіля останньої в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Військово-медичного центру, просило сплатити страхове відшкодування у розмірі 11 687,88грн. та вартість понесених витрат на збір документів у розмірі 662,00 грн.

У відповідь на досудову регресну вимогу відповідач листом від 25.10.2017року повідомив про відсутність підстав для відшкодування позивачу грошових коштів у розмірі 11 687,88 грн., у зв`язку із проведенням технічного огляду пошкодженого автомобіля за відсутності представника відповідача, що є порушенням п.п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092.

Позивач вважаючи, що після сплати ним потерпілому коштів страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до відповідача, звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону суми сплаченого відшкодування в розмірі 11 687,88грн., а також суми сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 662,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 349,88грн., місцевий господарський суд зазначив про те, що Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, як власник транспортного засобу, водій якого визнаний винним у вчиненні ДТП, є відповідальною особою за відшкодування позивачу понесених ним витрат.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як зазначалося вище, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки ГАЗ 322173-388С, державний номерний знак НОМЕР_3 , на момент вчинення ДТП застрахована не була.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення грошових коштів в порядку регресу з власника автомобіля, водій якого визнаний винним у ДТП, у зв`язку із виплатою страхового відшкодування потерпілій особі.

Відповідно до пунктів 39.1, 39.2.1 статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам; основними завданнями Моторно (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», заподіяної власниками та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат «Зелена картка», виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

За змістом пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторно (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У пункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Моторно (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

В силу пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Нормою ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як зазначалось вище, станом на момент вчинення ОСОБА_3 ДТП транспортний засіб ГАЗ 322173-388С, державний номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до реєстраційних даних транспортного засобу та технічного талону належить Військово-медичному клінічному центру Південного регіону.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідальність за шкоду, заподіяну автомобілем ГАЗ 322173-388С, державний номерний знак НОМЕР_3 , має нести саме відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій водія якої сталася ДТП, оскільки цивільно-правова відповідальність особи, що користувалась вищезазначеним автомобілем за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб, на момент ДТП застрахована не була.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 Цивільного кодексу України Моторно (транспортне) страхове бюро України, сплативши страхове відшкодування, набуло право регресу до власника транспортного засобу, водій якого є винним у ДТП, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Розмір страхового відшкодування в сумі 11 687,88грн. та факт її оплати позивачем водію автомобіля Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , підтверджується платіжними дорученнями № 4314рв від 30.05.2016 та № 4875рв від 21.06.2016.

Отже, в даному випадку Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, як власник транспортного засобу, є відповідальним за відшкодування позивачу понесених ним витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми фактично сплаченого відшкодування у розмірі 11 687,88грн. та суми сплачених витрат на встановлення розміру збитків та збору документів у розмірі 662,00 грн.,

В силу вимог частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України)

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 78, 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Твердження скаржника про те, що огляд пошкодженого транспортного засобу здійснювався за відсутності представника відповідача, що є порушенням пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, колегією суддів апеляційного господарського суду до уваги не приймаються, оскільки згідно з вказаною Методикою виклик сторін на огляд транспортного засобу не є обов`язковим, а здійснюється лише у разі потреби, якщо така виникає.

Також, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що було здійснено огляд іншого автотранспортного засобу, а не пошкодженої у ДТП Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки замість сірого кольору автомобіля зазначено чорний, з огляду на наступне.

До матеріалів справи додано звіт про незалежну оцінку автомобіля Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , який містить розділ 2.4. Огляд та ідентифікація КТЗ, в якому дійсно зазначено колір автомобіля Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 - чорний.

При цьому в даному розділі також міститься посилання на додану до звіту фототаблицю.

Дослідивши означену фототаблицю, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що на фотознімках зображений автомобіль Mazda 3, та чітко видно номерні знаки (передній і задній) - НОМЕР_2. Тому, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду помилкове визначення коліру пошкодженого автомобіля є формальним недоліком та не є підставою для не прийняття до уваги звіту про незалежну оцінку як належного доказу по справі.

Що стосується наявності в матеріалах даної справи двох звітів: № 14-03/1 та № 14-03/1А, виконаних однією особою ТОВ «ДЕЛФИ ГРУПП», то з цього питання колегією суддів були отримані усні пояснення представника позивача в судовому засіданні, який пояснив, що вимоги позивача засновані на звіті № 14-03/1А, який був доданий до позову. Звіт № № 14-03/1 позивачем до уваги не приймався у зв`язку із наявністю технічних помилок при його складанні оцінювачем. Хоча висновки оцінювача щодо суми вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу в обох звітах є тотожними, розбіжності є в описовій частині з приводу пошкодженого транспорту. Тому за вимогою замовника оцінювачем усунуті недоліки шляхом оформлення звіту № 14-03/1А. Пояснення позивача підтверджуються матеріалами даної справи.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 13.02.2019 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019року по справі № 916/1882/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 17.05.2019.

Головуючий К.В. Богатир

Судді : Л.В. Лавриненко

Л.В. Поліщук