237/5334/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„14" травня 2019 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 237/5334/18

Номер провадження 22-ц/804/958/19

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Попової С.А., Принцевської В.П.

за участю секретаря: Єфремової О.В

учасники справи :

позивач - ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ВП «Курахівська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 січня 2019 року головуючого судді Ліпчанського С.М. із складанням повного тексту судового рішення 28 січня 2019 року по цивільній справі про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» в інтересах відокремленого підрозділу «Курахівська теплова електрична станція» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим,що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та зобов*язаний сплачувати за спожиті комунальні послуги. Позивачем надається відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої та холодної води, які позивач виконав належним чином. Водночас, відповідачем сплата за спожиті комунальні послуги за період з грудня 2012 року по липень 2016 вносилась частково, внаслідок чого утворилась заборгованість : за централізоване опалення - у розмірі 10 108,66 грн.; за централізоване постачання гарячої води - у розмірі 10 197,33 грн.; за централізоване постачання холодної води - у розмірі 3 860,62 грн.,яку просили стягнути з відповідача на користь позивача ,а також штрафні санкції 3 % річних у розмірі 663,42 грн.та грошові кошти з оплати судового збору у розмірі 1 762 грн.

Рішенням Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 січня 2019 року позовні вимоги ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» заборгованість: за централізоване опалення в розмірі 10 108,66 грн., за централізоване постачання гарячої води в розмірі 10 197,33 грн., за централізоване постачання холодної води в розмірі 3 860,62 грн. та суму штрафних санкцій 3 % річних в розмірі 663, 42 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаюсь на його необґрунтованість. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем в позовній заяві не зазначено про існування чинного договору про надання послуг з водотеплопостачання № 878 к від 29 травня 2002 року . Позивачем на порушення ч. 1 ст. 525 ЦК України, п. 11 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав позивачів» тарифи, що зафіксовані у вказаному договорі були змінені в одноособовому порядку,а вказане в рішенні суду рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар*їнського району Донецької області від 14 серпня 2013 року не має жодного відношення до принципів тарифікації послуг, які надає позивач. Зауважує, що договору про надання послуг з теплопостачання, у якому містилися б чинні на даний час фінансові реквізити, йому не надано позивачем і досі.

Відзив ТОВ «ДТЕК Східенерго» в інтересах ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго») на апеляційну скаргу мотивований необґрунтованістю апеляційної скарги з огляду на те,що відповідач в повному обсязі не виконує своїх обов*язків споживача, проте комунальні послуги з центрального опалення,центрального постачання гарячої та холодної води за адресою : АДРЕСА_1 надаються в повному обсязі.Претензій від відповідача,з якості наданих комунальних послуг,на адресу позивача не надходило,акти-претензії не складалися. Факт споживання відповідачем теплової енергії за відсутності укладеного відповідного договору,мають всі підстави визнати обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості спожитої ним теплової енергії ,про що також викладено в постанові Верховного Суду України № 6-59 цс13 від 30 жовтня 2013 року. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15,а саме-споживачі зобов*язані оплатити житлово-комунальні послуги,якщо вони фактично користувалися ними.Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.Рішенням виконавчого комітету Курахівської міської ради № 187 від 14 серпня 2013 року,яке відповідач зазначає в апеляційній скарзі,визначено виробника та виконавця комунальних послуг з централізованого опалення,гарячого та питного водопостачання ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго». Послуги,які надає позивач є специфічними,тому не надання їх боржнику в багатоквартирному будинку порушує права інших споживачів,які уклали договір своєчасно та в повному обсязі оплачують ці послуги.Чинні реквізити,на які споживачі сплачують плату за комунальні послуги,зазначені у платіжках,які щомісячно надсилаються на адреси споживачів. Тарифи на житлово-комунальні послуги позивачем одноособово не змінювалися .Всі тарифи приймалися колегіальним органом (органом місцевого самоврядування та Національною комісією,що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг).При прийнятті рішень цими органами були дотримані вимоги регуляторної політики та діючого законодавства.За таких обставин вважають,що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення ,а рішення суду першої інстанції,як законне та обґрунтоване,залишенню без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ВП «Курахівська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго»,що діє за довіреністю Уварова О.В. підтримала доводи відвизу,просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з*явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.99,105,108),надав клопотання про можливість розгляду справи у його відсутність (а.с.100-102,109-111).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; такі послуги надаються індивідуальному споживачу - фізичній або юридичній особі, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг згідно статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно положень статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (стаття 12).Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено дослідженими доказами,що відповідно до умов договору про надання послуг з водотеплопостачання № 878 к від 29 травня 2002 року, укладеного між ТОВ «Східенерго» та ОСОБА_1 , ТОВ «Східенерго» зобов`язується надати користувачу - наймачу (власнику) квартири, а також особам, які фактично проживають в квартирі послуги з централізованого постачання холодної води, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в свою чергу, користувач, ОСОБА_1 , зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за використання та користування послугами. Розрахунковий період оплати комунальних послуг - один місяць. Строк внесення платежів не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар*їнського району Донецької області від 14.08.2013 року № 187 визначено виробника та виконавця комунальних послуг з централізованого опалення, гарячого та питного водопостачання ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго».

З особового рахунку НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є наймачем-власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З виписки з особового рахунку НОМЕР_1 вбачається , що відповідачем вартість спожитих комунальних послуг сплачена за період з грудня 2012 року по липень 2016 року не у повному обсязі.За вказаний період відповідачу надавалися комунальні послуги,проте заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з грудня 2012 року по липень 2016 року складає : за централізоване опалення - у розмірі 10 108,66 грн.; за централізоване постачання гарячої води - у розмірі 10 197,33 грн.; за централізоване постачання холодної води - у розмірі 3 860,62 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі,суд першої інстанції ,виходив з того,що правовідносини сторін регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання»,Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі правила № 630).

За загальним вимогами цивільного процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 83-84, 87, 89, 228-229, 235, 243,263-265 ЦПК України суд першої інстанції надав юридичну оцінку наданим позивачем розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, перевірив обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу та встановив, що сума заборгованості за житлово-комунальні послуги становить 24 166,61 грн. ,а саме : за централізоване опалення - у розмірі 10 108,66 грн.; за централізоване постачання гарячої води - у розмірі 10 197,33 грн.; за централізоване постачання холодної води - у розмірі 3 860,62 грн.,що підтверджується доказами у матеріалах справи .

Суд першої інстанції виходив з доведеності вимог, при визначені розміру нарахувань виходив з відомостей, зазначених позивачем у розрахунках та стягнув заборгованість та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 663,42 грн.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить нормам матеріального та процесуального права .

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими виходячи з того,що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (стаття 4 цього Закону).

За статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і реєструються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги ,залежно від функціонального призначення, поділяються ,серед інших послуг, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 14 цього Закону залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію та Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення - затверджені Постановою № 869.

Зі змісту договору про надання послуг водотеплопостачання № 878 к від 29 травня 2002 року вбачається,що розмір щомісячної плати за надані послуги по встановленим тарифам та нормам зазначені на момент укладення договору,зміни щодо умов договору не вносилися.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав,що рішенням виконавчого комітету Курахівської міської ради від 29 березня 2011 року № 95 «Про затвердження норм води споживачами, які застосовуються при відсутності приборів обліку на території Курахівської міської ради» (зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Курахівської міської ради від 15 квітня 2014 року № 99) затверджені норми витрат води споживачами при відсутності приборів обліку. В період утворення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої та холодної води з 01 жовтня 2013 року по 01 вересня 2016 року були затверджені та діяли наступні тарифи: опалення з 01.11.2011 року по 01.08.2014 року : - при наявності засобів обліку за тарифом 406,40 грн. за 1 Гкал; -на умовах щомісячної оплати протягом календарного року 6,20 грн/м2 ;- на умовах щомісячної оплати протягом опалювального періоду 12,40 грн./м2 ( рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 19 вересня 2011 року № 269 «Про погодження тарифів на комунальну послугу з централізованого опалення для населення, бюджетних установ та підприємств усіх форм власності» . З 01 серпня 2014 року по 09 травня 2015 року: - для абонентів з приладами обліку 483,23 грн. за 1 Гкал;- для абонентів без приладів обліку 16,04 грн./м2 - відповідно до постанови НКРЕКП від 17 жовтня 2014 року № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води , що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг». З 09 травня 2015 року по 17 травня 2016 року - для абонентів з приладами обліку 484,14 грн. за 1 Гкал;- для абонентів без приладів обліку 16,07 грн.м2-відповідно до постанови НКРЕКП від 31 березня 2015 року № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води , що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг».З 17 травня 2016 року по 01 липня 2017року : - для абонентів з приладами обліку 613,12 грн. за 1 Гкал;-для абонентів без приладів обліку 112,31 грн./м2- відповідно до постанови НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 524 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171». З 01 липня 2016 року: - для абонентів з приладами обліку 613,90 грн.Гкал ;- для абонентів без приладів обліку 112,45 грн./м2 - відповідно до постанови НКРЕКП від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171». Гаряча вода з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2014 року за тарифом 13,03 грн за 1 м3 , відповідно до рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 23 лютого 2010 року № 39 «Про погодження тарифів на комунальну послугу з централізованого постачання гарячої води, що надається ТОВ «Східенерго» на території, підвідомчій Курахівській міській раді для категорії споживачів - населення».З 01 липня 2014 року по 01 травня 2015 року за тарифом 32,32 грн./м3 за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання;- 29,95 грн./м3 за відсутності рушникосушильників- відповідно до постанови НКРЕКП від 17 жовтня 2014 року № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води , що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг».З 01 травня 2015 року по 17 травня 2016 року за тарифом 32,37 грн./м3 за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання;-29,87 грн./м3 за відсутності рушникосушильників- відповідно до постанови НКРЕКП від 31березня 2015 року № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води , що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг». З 17 травня 2015 року по 01 липня 2016 року за тарифом 38,69 грн./м3 за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання; - 35,33 грн./м3 за відсутності рушникосушильників- відповідно до постанови НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 524 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171». З 01 липня 2016 року: - за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання 38,74 грн./м3 ;- 35,37 грн./м3 за відсутності рушникосушильників- відповідно до постанови НКРЕКП від 09 червня 2016 № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171». Холодна вода з 01

травня 2011 року за тарифом 4,16 грн за 1 м3 , відповідно до рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 23 березня 2011 року № 79 «Про розгляд тарифів на комунальну послугу з централізованого постачання холодної води, що надається ТОВ «Східенерго» на території, підвідомчій Курахівській міській раді.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов*язаний надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Такий самий обов*язок виконавця передбачений в п.5.4.договору № 878 к від 29 травня 2002 року .

За кожен розрахунковий період (календарний місяць) відповідачу були направлені рахунки про сплату за спожиту теплову енергію, постачання гарячої та холодної води ,які до цього часу не сплачені .

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5 статті 81 ЦПК України).

Апеляційна скарга свідчить, що ОСОБА_1 не заперечує проти заборгованості за послуги з централізованого опалення,централізованого постачання гарячої води,централізованого постачання холодної води , які надавалися відповідачем, не оскаржує її розмір та період виникнення.

Розглядаючи справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами.

На підставі вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач надав докази того,що тарифи на житлово-комунальні послуги приймалися органом місцевого самоврядування та Національною комісією,що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.Чинні реквізити,на які споживач частково сплачує плату за комунальні послуги,зазначені у платіжках,які щомісячно надсилаються на адресу споживача.

В частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини

першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання

житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За положеннями частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Така правова позиція викладена Верховним Судом України по справі № 6-2951цс15.

За встановлених обставин відповідач , як власник нерухомого майна зобов`язаний оплачувати надані послуги з : опалення , постачання гарячої води , постачання холодної води відповідно до положень статті 9,13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що житлово-комунальні послуги позивачем надавались, відповідач ними користувався , що є свідченням його акцепту, оскільки він не відмовився від цих послуг за встановленою ціною (вартістю), тому фактично прийняв пропозицію виконавця послуг.Впродовж 2012-2016 років відповідач жодного разу не звертався до комунального підприємства з приводу ненадання послуг централізованого опалення,постачання гарячої води,постачання холодної води або надання послуг не в повному обсязі чи неналежної якості. Відсутні також звернення щодо пропозиції укладення, переукладення,зміни договору . Відповідач користувався послугами, проте їх оплату здійснював у розмірі, визначеному на власний розсуд. Фактичні договірні відносини між сторонами ,підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не зазначення в договорі від 29 травня 2002 року вимог,що в разі змін тарифів,діючих на час укладення договору,плата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без змін інших умов договору ,не свідчить про порушення прав споживача,оскільки правило ст.526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.

Отже, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості не вбачається.

Між тим,слід зазначити ,що відповідно до ч.2 ст.164 ЦК України,у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.У разі пред*явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору,сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору,встановленої за подання позовної заяви.

Позовна заява до Мар*їнського районного суду Донецької області про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з ОСОБА_1 була подана позивачем ,зі сплатою суми судового збору у розмірі 1073 грн.(а.с.1), у зв*язку із скасуванням судового наказу № 2-н/237/252/16 ухвалою суду від 13 грудня 2016 року (а.с.9). На підтвердження сплати суми судового збору у розмірі 689 грн.,позивачем надано копію платіжного доручення № 2116627524 від 21 вересня 2016 року (а.с.76). Таким чином 689 грн. судового збору відповідач повинен відшкодувати підприємству.Враховуючи викладене,відповідно до ст.376 ЦПК України,апеляційний суд вважає необхідним змінити рішення Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 січня 2019 року в частині стягнення сум витрат по сплаті судового збору та стягнути з ОСОБА_1 на користь ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго » витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.та виключити з абзацу 4 та абзацу 5 резолютивної частини рішення посилання : «стягнути з ОСОБА_1 на користь ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 689 грн.) « .

Відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 24 830,03 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Мар*їнського районного суду Донецької області від 18 січня 2019 року - змінити в частині стягнення сум витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народився в с.Помельнікове Сокольського району Вологодської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 на користь Відокремленого підрозділу «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго » (р/р № НОМЕР_3 у Філії - Донецьке обласне управління АТ «Державний Ощадний банк України» м. Краматорськ, МФО 335106, код ЄДРПОУ 26160824) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) грн.

Виключити з абзацу 4 та абзацу 5 резолютивної частини рішення посилання : «стягнути з ОСОБА_1 на користь Відокремленого підрозділу «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» (р/р № НОМЕР_3 у Філії Донецьке обласне управління АТ «Державний Ощадний банк України» м. Краматорськ, МФО 335106, код ЄДРПОУ 26160824) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 689 грн.) « .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 17 травня 2019 року .

Судді: