ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Вн . №27/433

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2019 року 13:46 № 826/12333/18

За позовом Приватного підприємства "ЛІДЕС КОНСАЛТ"

До Фонду державного майна України

Про визнання протиправним та скасування наказу №658 від 17.05.2018

Суддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Від позивача: Терземан Д.В.

Від відповідача: Слуценко Р.П.

Обставини справи:

Приватне підприємство "ЛІДЕС КОНСАЛТ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправним та нечинним наказ від 17.05.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку".

В судовому засіданні 24.04.2019 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з метою приведення нормативно-правових актів Фонду державного майна України у відповідність до законодавства 17.05.2018 р. Фондом державного майна України прийнято наказ № 658 "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку", яким затверджено відповідний Порядок.

Згідно з п. 1 р. І Порядку він визначає механізм ведення Фондом державного майна України єдиної бази даних звітів про оцінку, реєстрації в ній звіту про оцінку майна, складеного для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України, розміщення, використання, зберігання в ній інформації зі звіту про оцінку майна та документів про нерухоме, рухоме майно та майнові права, а також механізм взаємодії єдиної бази даних звітів про оцінку з авторизованими електронними майданчиками, а згідно з п. 3 р. І Порядку він поширюється на суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку земель" (у разі визначення оціночної вартості земельної ділянки).

Позивач - Приватне підприємство "ЛІДЕС КОНСАЛТ" - вважає цей наказ протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що прийняття оскаржуваного наказу суперечить нормам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про Фонд державного майна України", звужує встановлені Конституцією України обсяги прав і свобод людини та громадянина, призводить до обмежень діяльності оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності.

Зокрема, Податковий кодекс України є спеціальним законом у відносинах, що виникають у сфері справляння податків і зборів та є загальним у відносинах оцінки майна.

Спеціальним законом у відносинах оцінки майна є Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно зі ст. 2 якого оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому, а згідно зі ст. 9 якого нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна; якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Також позивач посилається на п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки", згідно з яким оцінка об`єктів приватизації, а також оцінка іншого майна, майнових прав, у тому числі нормативна грошова оцінка, здійснюється відповідно до законодавства з питань оціночної діяльності.

В свою чергу, саме на Фонд державного майна України покладено обов`язок забезпечення прийняття нормативно-правових актів, передбачених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Позивач зазначає, що ні Податковий кодекс України, ні спеціальний закон не встановлюють право чи обов`язок запроваджувати плату за реєстрацію звіту оцінювачів, перевірку (перегляд) звіту нотаріусом та за кожне повторне подання у випадку помилки або невідповідності звіту про оцінку, не запроваджено нових напрямів та спеціалізації оцінки майна, тоді як оскаржуваний наказ такі обмеження встановлює.

Також позивач звертає увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2014р. №358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку.

Таким чином, прийняття відповідачем оскаржуваного наказу порушує принципи, встановлені спеціальним Законом, Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.08.2014р. №358, оскільки запроваджує порядок реєстрації звітів про оцінку, відмінний від встановленого Законом, та вводить в дію протиправний механізм взаємодії єдиної бази даних звітів про оцінку з автоматизованими електронними майданчиками, які не передбачені спеціальним законом та надають свої посередницькі послуги на платній основі, тобто, перешкоджає внесенню звітів про оцінку та вводить додаткову плату (збір), що не передбачено ні Податковим кодексом України, ні спеціальним Законом.

Запроваджений механізм реєстрації звіту майна за ознаками середньоринкової ціни подібного до оцінки об`єкта порушує принципи оцінки, передбачені Національним стандартом №1, та основний принцип - незалежної оцінки, що призводить до протиправних відмов у реєстрації звітів, порушує принцип стабільності податкового законодавства, оскільки фактично запроваджено новий порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна на порушення ст. 4 Податкового кодексу України та ст. 27 Бюджетного кодексу України.

У додаткових поясненнях позивач також посилається на запровадження оскаржуваним наказом розміщення в Єдиній базі даних звітів про оцінку інформації не лише про об`єкти нерухомості та їх вартість, як це передбачено ст. 172 Податкового кодексу України, а й рухомого майна та майнових прав на зазначене майно, що належить платнику податку - фізичній особі, що є порушенням вказаного положення Податкового кодексу України.

Відповідач - Фонд державного майна України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято в межах повноважень Фонду державного майна України, на виконання ст. 172 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідач посилається на те, що позивач надає положення Законів України та нормативно-правових актів, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу втратили чинність, тому не враховувалися під час його прийняття.

Єдина база даних звітів про оцінку як інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об`єктів оподаткування, внесеної суб`єктом оціночної діяльності), передбачена ст. 172 Податкового кодексу України, а не запроваджена оскаржуваним наказом.

Оскаржуваний наказ не може порушувати вимоги ст. 4 Податкового кодексу України, оскільки ним не запроваджується нових податків і зборів.

Також відповідач посилається на те, що Єдина база звітів відмовляє у реєстрації невеликій кількості звітів, тоді як основна частина звітів реєструється без обмежень.

Щодо запровадження оскаржуваним наказом розміщення в Єдиній базі даних звітів про оцінку інформації не лише про об`єкти нерухомості та їх вартість, а й рухомого майна та майнових прав на зазначене майно, то відповідачем запроваджено внесення відповідних звітів до бази, проте, визначена вартість рухомого майна та майнових прав не підлягає перевірці на відповідність результату електронного визначення оціночної вартості Модулем Єдиної бази.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 1-3 ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

В даному випадку позивач є суб`єктом правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт - Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 р. № 658, оскільки Приватне підприємство "ЛІДЕС КОНСАЛТ" є суб`єктом оціночної діяльності згідно з сертифікатом №416/17, виданого 05.05.2017 р. Фондом державного майна України; позивач здійснює діяльність з оцінки майна, про що надано, зокрема, копію договору від 17.01.2019 р. №1701191, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 на проведення оцінки майна, звіту про оцінку майна на виконання вказаного договору.

Щодо спірних правовідносин по суті суд зазначає наступне.

Згідно зі змістом п. 172.2, 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України (в редакції станом до внесення змін Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 р.) дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об`єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об`єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного: а) у абзаці першому пункту 172.1 цієї статті, - не оподатковується; б) у пункті 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017 р.) п. 172.3 ст. 173 Податкового кодексу України викладено у наступній редакції:

Дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Єдина база даних звітів про оцінку - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об`єктів оподаткування, внесеної суб`єктом оціночної діяльності). Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об`єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб`єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики. Авторизований електронний майданчик - авторизована Фондом державного майна України інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та забезпечує реєстрацію суб`єктів оціночної діяльності, розміщення, отримання і передавання інформації та документів (без попередньої ідентифікації суб`єкта оціночної діяльності) до єдиної бази даних звітів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об`єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Порядок авторизації електронних майданчиків затверджується спільним рішенням Фонду державного майна України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації.

Єдина база даних звітів про оцінку повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об`єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до цієї інформації нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень. Належний захист інформації забезпечується шляхом автоматичного обміну інформацією та документами між єдиною базою даних звітів про оцінку та авторизованими електронними майданчиками, які мають комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах". Єдина база даних звітів про оцінку здійснює моніторинг звіту про оцінку на предмет відсутності порушень при його складанні та у разі його повноти, правильності та відповідності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера. Після присвоєння унікального номера здійснюється автоматизована ідентифікація суб`єкта оціночної діяльності. У разі виявлення недоліків та/або порушень при складанні звіту про оцінку, у тому числі невідповідності оціночної вартості майна, майнових прав ринковим цінам, єдина база даних звітів про оцінку автоматично відмовляє в його реєстрації. Суб`єкт оціночної діяльності, який не погоджується з результатами перевірки оціночної вартості єдиною базою даних звітів про оцінку, має право протягом 10 днів звернутися до Фонду державного майна України із заявою про здійснення рецензування звіту про оцінку відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". Фонд державного майна України розглядає таку заяву не більше п`яти днів.

Звіт про оцінку, не зареєстрований у єдиній базі даних звітів про оцінку, без присвоєного унікального номера відповідно до вимог цієї статті є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством України передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

При обміні об`єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного: а) у абзаці першому пункту 172.1 цієї статті, - не оподатковується; б) у пункті 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 р. № 4107-VI Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 4107-VI Фонд державного майна України: 5) у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності: здійснює, зокрема, державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; контроль за виконанням суб`єктами оціночної діяльності та оцінювачами вимог законодавства; контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснює методичне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, затверджує методики та приймає нормативно-правові акти, у тому числі правила організації системи зовнішнього контролю якості, які містять правила організації, випадки, порядок, строки та періодичність проведення перевірок системи зовнішнього контролю якості, порядок рецензування звітів про оцінку (актів оцінки майна), а також можливості та способи відшкодування завданої шкоди (збитків).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658-III методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

З посиланням на вказані акти законодавства відповідачем як суб`єктом владних повноважень прийнято оскаржуваний Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 р. № 658.

Вказані акти законодавства прямо відносять до компетенції відповідача прийняття такого підзаконного нормативно-правового акту як Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, що не порушує загальну компетенцію відповідача як органу регулювання та контролю у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Щодо зазначених у позові підстав оскарження відповідності Порядку № 658 вимогам законодавства суд зазначає наступне.

По-перше, ні ст. 172 Податкового кодексу України, ні Порядок № 658 не запроваджують нових податків, зборів (плат, внесків) як обов`язкових платежів до відповідного бюджету, тому порушення відповідних положень Податкового кодексу України неможливе в принципі.

Також стягнення жодних платежів податкового характеру не передбачено і Порядком авторизації електронних майданчиків, затвердженим наказом Фонду державного майна України, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 15.05.2018 р. № 656/307, тоді як відповідна оплата послуг авторизованого електронного майданчика передбачена договором про надання послуг авторизованого електронного майданчика "ОЦІНКА-online", копія якого надана позивачем.

За таких обставин будь-які підстави для висновку про порушення оскаржуваним Порядком № 658 загальних положень Податкового кодексу України щодо запровадження нових податків відсутні.

Щодо оплати послуг авторизованого електронного майданчика, то це є оплата договірних послуг, і її стягнення не має відношення до змісту оскаржуваного нормативно-правового акту.

По-друге, жодні законодавчі акти України не забороняють стягнення плати за оплату послуг авторизованого електронного майданчика як складової частини ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, тому посилання позивача на протиправність стягнення такої плати є необґрунтованими.

Зокрема, ст. 172 Податкового кодексу України, якою запроваджено існування такої системи, не містить положень про оплатність чи безоплатність таких послуг.

Закон № 2658-III, в свою чергу, згідно ст. 1 поширюється на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні, і згідно його змісту питання ведення єдиної бази даних звітів про оцінку та функціонування авторизованого електронного майданчика як його складової частини не регулює взагалі.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2658-III оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Фактично Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017 р. законодавець запровадив окремо від процедури визначення ціни продажу об`єкта нерухомості, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, процедуру реєстрації ціни в єдиній базі даних звітів про оцінку, яка може бути відхилена у передбачених законодавством випадках.

Процедура реєстрації ціни в єдиній базі даних звітів про оцінку предметом регулювання Закону № 2658-III не є, тому жодним положенням цього Закону суперечити не може.

Відповідно, суд не може погодитися з висновком позивача про те, що Закон № 2658-III є спеціальним у порівнянні з Податковим кодексом України щодо питання процедури реєстрації ціни в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Посилання позивача на Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки" від 13.01.2012 р. № 4336-VI, згідно з п. 4 яких оцінка об`єктів приватизації, а також оцінка іншого майна, майнових прав, у тому числі нормативна грошова оцінка, здійснюється відповідно до законодавства з питань оціночної діяльності, за таких обставин також не може бути визнана обґрунтованою, оскільки процедура реєстрації ціни в єдиній базі даних звітів про оцінку цим законодавством не регулюється.

По-третє, щодо посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2014р. №358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства", згідно з п. 1 якої інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку, тобто, запроваджено принцип безоплатності внесення відповідної інформації до єдиної бази даних звітів про оцінку, суд зазначає наступне.

У вказаній редакції п. 1 постанови було викладено до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 р. №971 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014 р. № 358", згідно з якою відповідні положення про безоплатність внесення до єдиної бази даних звітів про оцінку виключено.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 р. №971 також стала наслідком прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017 р., і станом на час розгляду справи вона втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №304 від 10.04.2019 р.

Згідно з п. 7 Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Відповідно, з моменту набрання чинності Законом № 2245-VIII підзаконні нормативно-правові акти, що ще не приведені з ним у відповідність, не можуть застосовуватися в частині положень, що суперечать новому Закону як акту вищої юридичної сили.

По-четверте, щодо посилання позивача на запровадження оскаржуваним наказом розміщення в Єдиній базі даних звітів про оцінку інформації не лише про об`єкти нерухомості та їх вартість, як це передбачено ст. 172 Податкового кодексу України, а й рухомого майна та майнових прав на зазначене майно, що належить платнику податку - фізичній особі, що є порушенням вказаного положення Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 172 Податкового кодексу України вона поширюється виключно на об`єкти нерухомого майна, тоді як згідно з п. 2 Порядку № 658 він поширюється також і на рухоме майно та майнові права на зазначене майно, що належить платнику податку - фізичній особі, та оціночна вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою).

При цьому, згідно зі ст. 3 Закону № 2658-III майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності, і на всі ці об`єкти поширюються вимоги щодо складання звітів про оцінку.

В той же час, згідно п. 8 Порядку № 658 у випадках визначення оціночної вартості, на які поширюються вимоги ст. 172 Податкового кодексу України, Модуль Єдиної бази забезпечує електронне визначення оціночної вартості об`єктів оцінки шляхом автоматичної обробки інформації.

Тобто, інші процедури, крім реєстрації звіту, зокрема, процедура електронного визначення оціночної вартості об`єктів оцінки стосується лише нерухомого майна, на яке поширюються вимоги ст. 172 Податкового кодексу України, і не стосується інших об`єктів оцінки.

Згідно з наданою позивачем копією договору про надання послуг авторизованого електронного майданчика "ОЦІНКА-online", укладеного між Фондом державного майна України та ТОВ НВП "Медирент", його предметом є саме надання інформаційних послуг з розміщення, отримання і передавання інформації та документів про оцінку з метою перевірки оціночної вартості об`єкта нерухомості.

Тобто, необхідність користуватися послугами авторизованих електронних майданчиків, що позивач і вважає протиправним, на інші об`єкти оцінки, крім нерухомого майна, не поширюється, і, відповідно, прав позивача не порушує, оскільки саму по собі процедуру реєстрацію звітів він не оскаржує.

Окремо суд зазначає, що згідно змісту позовних вимог і пояснень представника позивача по суті позивач вважає протиправною процедуру ведення єдиної бази даних звітів про оцінку як вона визначена у ст. 172 Податкового кодексу України згідно з Законом №2245-VIII, а не Порядок № 658, що прийнятий на виконання вказаного Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень і центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом зобов`язаний був на виконання Закону № 2245-VIII розробити відповідні підзаконні нормативно-правові акти, які б відповідали змісту Закону як акту вищої юридичної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про те, що оскаржуваний наказ суперечить вказаним принципам, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 20.05.19 р.