ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/426/19

07 травня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шпит ОСОБА_4 П., ОСОБА_5 , Гніда Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _6 (далі – позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі – відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 03.10.2018 року №399/45 "Про проведення службового розслідування", із змінами до нього;

визнати протиправним та скасувати акт про результати службового розслідування стосовного головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Єрохіна О.В. від 06.12.2018 року;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 08.01.2019 року №1/11 "Про ініціювання дисциплінарного провадження";

визнати протиправним та скасувати подання дисциплінарної комісії щодо накладення дисциплінарного стягнення від 15.01.2019 року;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 ";

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.01.2019 року №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 ";

поновити ОСОБА_6 на роботі на посаді головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з 16.01.2019 року;

стягнути з Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.01.2019 року по день поновлення його на роботі;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ОСОБА_6 судові витрати по даній справі;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 з 16.03.2016 року працював на посаді головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі – Відділ). За результатами службового розслідування та дисциплінарного провадження, які, на думку позивача, призначені без належної на те правової підстави та проведені з порушенням процедури, необґрунтовано зроблено висновок, в тому числі у оспорюваному наказі від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 ", про наявність факту (складу) дисциплінарного проступку. Вказує на передчасність встановлення неправомірності дій та перевищення службових повноважень у межах виконавчого провадження №40307829 за відсутності постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження та до завершення судових розглядів та набрання законної сили чи вступу в дію судових рішень у справах за скаргами на такі дії. Водночас, на час застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби позивач був відсутній на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

За таких обставин, позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 11.03.2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області 05.03.2019 року подано до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.47-75), просило відмовити у задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що в ході службового розслідування та дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_6 при виконанні виконавчого провадження №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/2011 від 23.04.2012 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом, не дотримано вимог ст.19 Конституції України, ст.4, 8, 62 Закону України "Про державну службу", ст.18, 31, 39, 47 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, неправомірність дії держаного виконавця підтверджується ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2018 року, дія якої зупинена ухвалою Верховного Суду від 24.09.2018 року, та від 22.10.2018 року у справі №2-5966/2011. Як наслідок, позивача об`єктивно обґрунтовано наказом від 15.01.2019 року №11/11 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служи згідно п.4 ч.1 ст.66 Закону України "Про державну службу" та наказом від 15.01.2019 року №36/8 звільнено з роботи 16.01.2019 року у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу". Вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відкладено підготовче засіданні на 26.03.2019 року.

За клопотанням сторін, ухвалою суду від 26.03.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, ухвалено - розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну судового засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.04.2019 року.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 17.04.2019 року.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, оголошено перерву в судовому засіданні до 07.05.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві (т.1 а.с.4-13) та відповіді на відзив (т.2 а.с.61-65), просив задовольнити їх в повному обсязі. Наголосив на порушенні строків проведення службового розслідування та прийняття керівником органу рішення за результатами розгляду акта службового розслідування, а також строків та порядку ознайомлення позивача із актом службового розслідування та прийнятим керівником органу за результатами розгляду такого акту рішенням. При цьому, акт від 11.01.2019 року, складений до подання суб`єкту призначення подання дисциплінарної комісії від 15.01.2019 року щодо накладення дисциплінарного стягнення, не підтверджує відмову позивача у наданні пояснення. Також безпідставним є твердження про системність порушення законодавства про державну службу, оскільки вчинення дисциплінарного проступку прогул державного службовця не має жодного правового значення та не підлягає встановленню у дисциплінарному провадженні, за наслідками якого накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених у відзиві на позов (т.1 а.с.47-75) та запереченні на відповідь на відзив (т.2 а.с.70-82). Повідомив, що зміна терміну службового розслідування з 29.10.2018 року на 14.12.2018 року, з наказом про проведення якого, як і актом про результати службового розслідування, ОСОБА_6 ознайомлений, а також 18.10.2018 року надав письмові пояснення, зумовлена об`єктивними причинами: надходження матеріалів виконавчого провадження №40307829, щодо яких проводиться розслідування 22.10.2018 року та перебування позивача у відпустці в період з 01.10.2018 року по 16.10.2018 року. В свою чергу, актом від 11.01.2019 року засвідчено факт відмови ОСОБА_6 в наданні пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження на підставі від 08.01.2019 року №1/11. Виявлені в процесі здійснення дисциплінарного провадження порушення свідчать про недотримання останнім принципів здійснення державної служби та обов`язків державного службовця, та, враховуючи системність, об`єктивно обґрунтоване винесення наказів від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 " та №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 "

Представник відповідача додатково повідомив, що позивач 15.01.2019 року перебував у приймальні начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, однак швидко пішов та не виявив бажання надавати пояснення чи заперечення щодо відомого дисциплінарного провадження.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_6 працював на посаді головного державного виконавця Відділу з 16.03.2016 року.

На адресу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 24.09.2018 року надійшов лист слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 24.09.2018 року № 11789/9/7-2018, згідно якого здійснюється досудове розслідування за матеріалами внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000438 від 07.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та відповідно керуючись ст.93 КПК України доручено Головному територіальному управлінню юстиції у Тернопільській області провести службову перевірку на предмет дотримання вимог чинного законодавства працівниками Відділу під час здійснення виконавчого провадження №40307829 від 18.10.2013 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-5966/2011, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом (т.1 а.с.79-81).

З метою належного розгляду листа слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 24.09.2018 року №11789/9/7-2018 начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 27.09.2018 року подано начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області службову записку про затвердження складу комісії для проведення службового розслідування (т.1 а.с.77-78).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 03.10.2018 року №399/45 "Про проведення службового розслідування" створено комісію з проведення службового розслідування на предмет дотримання вимог чинного законодавства головним державним виконавцем Відділу Єрохіним О.В. під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №40307829. Пунктом 2 даного наказу встановлено, що висновки про проведення службового розслідування подати до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в строк до 29.10.2018 року (т.1 а.с.82-83). Позивач 19.10.2018 року ознайомлений з даним наказом, про що свідчить його особистий підпис (т.1 а.с.83 зворот, т.2 а.с.120).

Тобто позивач знав підстави та предмет перевірки та мав можливість приймати участь у службовому розслідуванні щодо нього.

Заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби-начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 29.10.2018 року подано начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області службову записку про продовження терміну проведення службового розслідування до 14.12.2018 року (т.1 а.с.84).

Зі змісту даної службової записки слідує, що листом від 03.10.2018 року № 3.1-18/4964, направленим начальнику Відділу та позивачу, зобов`язано забезпечити явку ОСОБА_6 05.10.2018 року до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, а також надати оригінал виконавчого провадження №40307829 та належним чином завірені копії цього ж виконавчого провадження (т.1 а.с.85). Вказані в доручені матеріали виконавчого провадження №40307829 комісії з проведення службового розслідування не надані, оскільки згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17.09.2018 року № 712/10 головний державний виконавець Відділу Єрохін О.В. з 01.10.2018 року по 16.10.2018 року перебував у додатковій відпустці. Листом від 18.10.2018 року № 3.1-18/5125, направленим начальнику Відділу та позивачу, зобов`язано забезпечити явку ОСОБА_6 19.10.2018 року до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, а також надати оригінал виконавчого провадження №40307829 та належним чином завірені копії цього ж виконавчого провадження (т.1 а.с.86). Копії матеріалів виконавчого провадження №40307829 надійшли до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 22.10.2018 року (т.1 а.с.87).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 29.10.2018 року №416/45 внесено зміни у п.2 наказу Головного територіального управління юстиції № 399/45 від 03.10.2018року "Про проведення службового розслідування", а саме термін проведення службового розслідування "29.10.2018 року" змінено на "14.12.2018 року" (т.1 а.с.25).

За результатами службового розслідування стосовно головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. 06.12.2018 року складено акт (т.1 а.с.26-35).

Згідно даного акту на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №40307829 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом, про в рахунок погашення заборгованості: ОСОБА_7 за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10.04.2006 року у сумі 28974,54 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298682,30 грн., ОСОБА_8 за договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10.04.2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн., ОСОБА_9 за договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10.04.2006 року у сумі 28974,59 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298682,82 грн., ОСОБА_10 за договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10.04.2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,03 грн., ОСОБА_11 за договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10.04.2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн. – звернути стягнення на належне ОСОБА_12 та передане нею згідно іпотечного договору від 30.04.2009 року зареєстрованого в реєстрі за №620 нерухоме майно, а саме: – житловий будинок з цокольним поверхом і терасою під літ.А, загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею – 106,6 кв.м. і складається з: господарської будівлі з підвалом під літ.Б; альтанки під літ.В; огорожі під 1-4; площадки під І; доріжки під II; криниці під К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 . Реалізувати передане в іпотеку майно на прилюдних торгах з початковою вартістю 2560000,00 грн. (т.1 а.с.207-208).

Відповідно до інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження від 19.11.2018 року, виконавче провадження №40307829 перебувало на виконанні у державного виконавця Єрохіна О.В., що підтверджується вчиненням виконавчих дій у автоматизованій системі виконавчого провадження (т.1 а.с.209-226).

Згідно протоколу №310590 державного підприємства "СЕТАМ" про проведення електронних торгів від 25.01.2018 року, предмет іпотеки житловий будинок загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею 106,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,18 га реалізовано за ціною 2088960,00 грн., з яких 1984512,00 грн. підлягали перерахуванню на рахунок Відділу (т.1 а.с.114-115).

В рамках виконавчого провадження №40307829 винесені постанова від 25.10.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 149341,42 грн. (т.1 а.с.185-186) та постанова від 02.02.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 500,00 грн. (т.1 а.с.187-188).

На адресу Відділу 01.02.2018 року надійшла заява боржника ОСОБА_12 про перерахунок залишку коштів від реалізації заставного майна на належний їй картковий рахунок (т.1 а.с.189).

В ході проведення службового розслідування встановлено, що державним виконавцем Відділу Єрохіним О.В. сформовано розпорядження № 40307829 від 01.02.2018 року, затверджене начальником Відділу (т.1 а.с.190), відповідно до якого грошові кошти, що надійшли від реалізації предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23.04.2012 року, розподілено наступним чином: 742098,43 грн. перерахувати на користь ОСОБА_13 ; 1092572,15 грн. – на користь Тернопільського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк"; 149341,42 грн. – виконавчий збір; 500,00 грн. – витрати виконавчого провадження.

У матеріалах виконавчого провадження містяться платіжне доручення №239 від 01.02.2018 року про перерахунок коштів в сумі 1092572,15 грн. на банківські реквізити Тернопільського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (т.1 а.с.191) та платіжне доручення №237 від 01.02.2018 року про перерахунок коштів в сумі 742098,43 грн. на банківські реквізити ОСОБА_13 (т.2 а.с.192).

При цьому, комісія з проведення службового розслідування констатує відсутність у матеріалах виконавчого провадження розрахунків щодо залишку суми боргу згідно виконавчого документу, що є окремим порушеням.

В рамках виконавчого провадження №40307829 винесені постанова від 06.02.2018 року про реалізацію предмета іпотеки (т.1 а.с.194-195) та постанова від 09.02.2018 року про зняття арешту з майна (т.1 а.с.197-199), а також постанова від 22.02.2018 року про закінчення виконавчого провадження (т.1 а.с.204-206), копію якої із виконавчим документом направлено до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та сторонам виконавчого провадження (т.1 а.с.203).

При проведення службового розслідування комісією з`ясовано, що у виконавчому провадженні №40307829 відсутні інші процесуальні документи, в тому числі судові рішення щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) державного виконавця в межах виконавчого провадження.

Зокрема, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.10.2016 року у справі № 2-5966/11 (т.1 а.с.250-251), залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 20.12.2016 року, роз`яснено, що грошовою одиницею стягнення грошових коштів в частині заборгованості ОСОБА_7 за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10.04.2006 року, ОСОБА_8 за договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10.04.2006 року, ОСОБА_9 за договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10.04.2006 року, ОСОБА_10 за договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10.04.2006 року, ОСОБА_11 за договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10.04.2006 року є грошова одиниця – ОСОБА_14 .

Вказана ухвала суду однозначно вказувала на грошову одиницею стягнення грошових коштів в частині заборгованості, однак ОСОБА_6 такі вимоги при розрахунку суми заборгованості взято не було.

Також, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2018 року (т.1 а.с.235-240), залишеною без змін постановою апеляційного суду Тернопільської області від 14.08.2018 року (т.1 а.с.241-246), визнано неправомірними дії державного виконавця Відділу Єрохіна О.П. у виконавчому провадженні №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, щодо неперерахування коштів у сумі 742098,43 гривень на рахунок філії – Тернопільське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк". В задоволенні вимог скарги про визнання неправомірними дій начальника Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо неперерахування коштів у сумі 742098,43 грн. на рахунок філії Тернопільське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк" та про зобов`язання Відділу перерахувати кошти в сумі 742098,43 грн. на рахунок філії Тернопільське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк" відмовлено.

Однак, у комісії відсутні правові підстави для врахування зазначеної ухвали у висновках щодо законності (незаконності) дій державного виконавця, оскільки ухвалою Верховного Суду від 24.09.2018 року зупинено дію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2018 року в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. у виконавчому провадженні №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом, щодо неперерахування коштів у сумі 742098, 43 грн. на рахунок філії – Тернопільське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк", до закінчення касаційного провадження у справі (т.1 а.с.248-249).

Крім того, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.10.2018 року (т.2 а.с.1-8), залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07.02.2019 року (т.2 а.с.41-51), визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу, в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №40307829 від 22.02.2018 року з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11 виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу про закінчення виконавчого провадження ВП №40307829 від 22.02.2018 року. Визнано неправомірними дії начальника Відділу, які полягають у відмові у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк" від 23.03.2018 року в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2018 року, відкритого на підставі виконавчого листа №2-5966/2011, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом; скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2018 року ВП №40307829 та зобов`язання державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження. Постанову №7 про перевірку виконавчого провадження №40307829 від 16.04.2018 року скасовано в частині відмови визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2018 року, відкритого на підставі виконавчого листа №2-5966/2011, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом; скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2018 року ВП №40307829 та зобов`язання державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до наданих позивачем пояснень від 18.10.2018 року (т.1 а.с.230-233) останнім було винесено розпорядження про перерахунок коштів стягувану в сумі 1092572,15 грн. після проведення перерахунку суми боргу на підставі наданих боржниками платіжних документів. Крім того, 22.02.2018 року ним було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із повним та фактичним виконанням виконавчого документа.

Щодо виплати коштів в національній валюті, ОСОБА_6 посилаючись на положення Закону України "Про виконавче провадження" наголосив та пояснив про відсутність можливості здійснювати конвертацію (перерахунок) грошових коштів в іноземну валюту, оскільки у державного виконавця відсутня можливість самостійно вибирати модель поведінки, зокрема змінювати резолютивну частину виконавчого документа. З врахуванням положень ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", вважає свої дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та вчиненні у спосіб та порядок визначені виконавчих документом.

За результатами службового розслідування, з`ясувавши всі фактичні обставини, дослідивши матеріали службового розслідування, службове становище й коло повноважень головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В., вивчивши матеріали виконавчого провадження №40307829, комісія дійшла до висновку, що позивачем в ході виконання виконавчого провадження №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом, не дотримано вимоги ст.19 Конституції України, ст.4, 8, 62 Закону України "Про державну службу" та ст.18, 31, 39, 47 Закону України "Про виконавче провадження". Про неправомірність дій головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. під час здійснення розподілу стягнутих з боржника коштів від реалізації арештованого майна та прийняття рішення про перерахунок стягувачу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" коштів в розмірі 1092572,15 грн., обчисливши борг у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив`язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача, що підтверджується розпорядженням позивача від 01.02.2018 року. Про неправомірність дій та такими, що вчиненні з перевищенням службових повноважень щодо зарахування платіжних документів про сплату ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 коштів на користь Тернопільського об`єднаного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" без ідентифікації таких платежів, не звернення виконавця із запитом щодо залишку заборгованості за вказаним виконавчим провадженням, відсутність розрахунку щодо залишку боргу за вказаним виконавчим провадженням та без з`ясування вказаних обставин прийняття рішення щодо перерахунку 742098,43 грн. на користь ОСОБА_12 Також, рекомендовано відкрити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_6 з метою встановлення наявності та ступеня її вини у його діях.

Листом від 07.12.2018 року №3-18/6021 зобов`язано начальника Відділу повідомити про необхідність ознайомлення 12.12.2018 року ОСОБА_6 із зазначеним актом про результати службового розслідування (т.2 а.с.10), про що також проінформовано листом від 07.12.2018 року №3-18/6020 особисто позивача (т.2 а.с.9). У відповідності до акту від 12.12.2018 року, головний державний виконавець Єрохін О.В. 12.12.2018 року до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив (т.2 а.с.13). До Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надійшов лист Відділу від 12.12.2018 року №50418 в якому повідомлено, що на даний час ОСОБА_6 знаходиться на листку тимчасової непрацездатності (а.с.11-12). Позивач ознайомлений з даним актом 22.12.2018 року, про що свідчить його особистим підпис (т.1 а.с.35).

На підставі наведеного, суд констатує вжиття відповідачем достатніх заходів для забезпечення права позивача участь у процесі прийняття оскаржуваних рішень і дій.

Головою комісії 13.12.2018 року подано службову записку від 12.12.2018 року начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про направлення акту про службового розслідування від 06.12.2018 року та матеріали, які були використані в ході проведення службового розслідування (т.2 а.с.14).

Також, начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 28.12.2018 року подано подання про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. від заступника начальника управління з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області разом з поясненням від 28.12.2018 року щодо внесення вказаного подання (т.2 а.с.17-22).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 08.01.2019 року № 1/11 "Про ініціювання дисциплінарного провадження" відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_6 , головного державного виконавця Відділу (т.1 а.с.36).

Актом від 11.01.2019 року засвідчено факт відмови позивача в наданні пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження на підставі вищевказаного наказу (т.2 а.с.23).

У відповідності до витягу з протоколу № 1 від 11.01.2019 року на засіданні дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вирішено надати начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подання голови дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо застосування до головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. виду дисциплінарного стягнення, відповідно до ч.5 ст.66 Закону України "Про державну службу" (т.2 а.с.27-34).

На виконання листа від 14.01.2019 року №5-18/202 (т.2 а.с.24) начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від заступника начальника Відділу надійшло два пояснення від 15.01.2019 року (т.2 а.с.25-26) щодо фактів описаних в поданні про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. Згідно даних пояснень встановлено, що на думку заступника начальника Відділу всі дії вчинені головним державним виконавцем Відділу Єрохіним О.В. в межах ВП №40307829 є законними, та не вдалося забезпечити явку позивача, оскільки останній згідно журналу виходу державних виконавців на виконання відбув за місцем проведення виконавчих дій та на телефонні дзвінки не відповідає.

Головою дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 15.01.2019 року складено висновок про наявність в діях головного державного виконавця Відділу Єрохіна ОСОБА_15 . склад дисциплінарного проступку (т.2 а.с.35).

Цього ж дня, 15.01.2019 року, начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано подання щодо застосування вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, відповідно до п.4 ч.1 ст.66 Закону України "Про державну службу" (т.2 а.с.94--95).

Наказами Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 " застосовано вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (т.1 а.с.38) та від 15.01.2019 року №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 " звільнено з роботи 16.01.2019 року у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" (т.1 а.с.39).

Зазначені накази направило ОСОБА_6 для ознайомлення листом від 16.01.2019 року №5-22/267 (т.2 а.с.37) рекомендованим листом та кур`єрською поштою, проте не вручений та повернувся на адресу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із позначкою "за закінченням терміну зберігання" (т.2 а.с.38-39).

Позивач 07.02.2019 року особисто ознайомилася із змістом наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.01.2019 року №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 ", про що свідчить його підпис на наказі (т.1 а.с.39 зворот).

Не погодившись із наказом від 03.10.2018 року №399/45 "Про проведення службового розслідування", із змінами до нього, актом про результати службового розслідування стосовного головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. від 06.12.2018 року, наказом від 08.01.2019 року №1/11 "Про ініціювання дисциплінарного провадження", поданням дисциплінарної комісії щодо накладення дисциплінарного стягнення від 15.01.2019 року, наказом від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 ", наказом від 15.01.2019 року №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 ", позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.2011 року за N 759/19497, затверджено Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі – Положення).

Як передбачено п.4.32 та п.4.34 Положення Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань: організовує через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України; контролює через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, відповідним відділом примусового виконання рішень та районними, районними у місті, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції.

Згідно п.5.9 та п.5.10 Положення Головне територіальне управління юстиції з метою організації своєї діяльності: здійснює контроль у Головному територіальному управлінні юстиції та підвідомчих органах і установах юстиції за дотриманням актів законодавства з питань боротьби з корупцією і злочинністю та забезпечує їх неухильне виконання; забезпечує в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції та здійснення аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства.

Головне територіальне управління юстиції у межах своєї компетенції видає накази, які є обов`язковими для виконання підвідомчими органами та установами юстиції та посадовими особами (п.8 Положення).

Відповідно до п.10.15 Положення начальник Головного територіального управління юстиції здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в Головному територіальному управлінні юстиції та установах нотаріату.

Постановою Кабінет Міністрів України від 13.06.2000 року №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок).

Абзацом 5 п.1 Порядку визначено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Згідно п.2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

За змістом п.3 Порядку рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

У відповідності до п.6 Порядку члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування.

Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу; використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень; вести протокол засідання комісії.

У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.

Згідно п.8 Порядку за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

За приписами п.9 Порядку акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

Відповідно до п.10 Порядку акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, стосовно якої проведено службове розслідування, згідно із законодавством (п.11 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою належного розгляду листа Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 24.09.2018 року №11789/9/7-2018 (т.1 а.с.79-81) начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 27.09.2018 року подано начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області службову записку про затвердження складу комісії для проведення службового розслідування від 27.09.2018 року.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 03.10.2018 року №399/45 "Про проведення службового розслідування" створено комісію з проведення службового розслідування на предмет дотримання вимог чинного законодавства головним державним виконавцем Відділу Єрохіним О.В. під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №40307829. Пунктом 2 даного наказу встановлено, що висновки про проведення службового розслідування подати до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в строк до 29.10.2018 року (т.1 а.с.82-83). Позивач 19.10.2018 року ознайомлений з даним наказом, про що свідчить його особистим підпис (т.1 а.с.83 зворот, т.2 а.с.120).

З огляду на наведені вище законодавчі норми та встановлені обставини, суд вважає лист Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 24.09.2018 року №11789/9/7-2018 у якому вказано про необхідність проведення службової перевірки є достатньою і правомірною підставою для проведення службового розслідування.

Заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби-начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 29.10.2018 року подано начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області службову записку про продовження терміну проведення службового розслідування до 14.12.2018 року (т.1 а.с.84), беручи до уваги перебування головного державного виконавця Відділу Єрохін О.В. з 01.10.2018 року по 16.10.2018 року у додатковій відпустці згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17.09.2018 року № 712/10 та надходження матеріалів виконавчого провадження № 40307829, щодо яких проводиться службове розслідування 22.10.2018 року (т.1 а.с.87).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 29.10.2018 року №416/45 внесено зміни у п.2 наказу Головного територіального управління юстиції № 399/45 від 03.10.2018 року "Про проведення службового розслідування", а саме термін проведення службового розслідування "29.10.2018 року" змінено на "14.12.2018 року" (т.1 а.с.25).

Таким чином, твердження позивача про проведення службового розслідування з порушенням двохмісячного строку – з 03.10.2018 року до 14.12.2018 року є помилковими, оскільки згідно п.3 Порядку період проведення службового розслідування не включає перебування у відпустці особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, а саме з 01.10.2018 року по 16.10.2018 року.

Так, комісією з проведення службового розслідування встановлено, що у відповідності до змісту виконавчого листа № 2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом на виконання рішення суду від 21.03.2012 року, судом вирішено в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на належне ОСОБА_12 та передане нею згідно іпотечного договору від 30.04.2009 року зареєстрованого в реєстрі за №620 нерухоме майно, а саме: – житловий будинок з цокольним поверхом і терасою під літ.А, загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею – 106,6 кв.м. і складається з: господарської будівлі з підвалом під літ.Б; альтанки під літ.В; огорожі під 1-4; площадки під І; доріжки під II; криниці під К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 та реалізувати передане в іпотеку майно на прилюдних торгах з початковою вартістю 2560000,00 грн. (т.1 а.с.207-208).

Положеннями п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.7 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Як передбачено ст.41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

В ході виконання виконавчого листа № 2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, державним виконавцем на електронних торгах реалізовано предмет іпотеки, від реалізації якого отримано кошти в сумі 1984512,00 грн., перераховані на рахунок Відділу (т.1 а.с.114-115).

Виходячи із змісту виконавчого документа та аналізу наведених законодавчих норм, державний виконавець за рахунок отриманих від реалізації коштів зобов`язаний задоволити вимоги банківської установи в рахунок погашення заборгованості: ОСОБА_7 за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10.04.2006 року у сумі 28974,54 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298682,30 грн., ОСОБА_8 за договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10.04.2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн., ОСОБА_9 за договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10.04.2006 року у сумі 28974,59 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298682,82 грн., ОСОБА_10 за договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10.04.2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,03 грн., ОСОБА_11 за договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10.04.2006 року у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23.01.2012 року (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн.

Порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум передбачено ст.45 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до ч.1 якої розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Положеннями ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виплати стягнутих грошових сум. Зокрема, грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Згідно ч.5 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, положеннями с.553 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження від 19.11.2018 року, виконавче провадження №40307829 перебувало на виконанні у державного виконавця Єрохіна О.В., що підтверджується вчиненням виконавчих дій у автоматизованій системі виконавчого провадження (т.1 а.с.209-226).

Комісією із проведення службового розслідування встановлено, що позивачем під час здійснення розподілу стягнутих з боржника коштів від реалізації арештованого майна прийнято рішення про перерахунок стягувану Тернопільському обласному управлінні акціонерного товариства "Ощадбанк" коштів в розмірі 1092572,15 грн., обчисливши борг у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив`язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача, що підтверджується розпорядженням державного виконавця Відділу Єрохіним О.В. № 40307829 від 01.02.2018 року (т.1 а.с.190).

Щодо виплати коштів в національній валюті, ОСОБА_6 , посилаючись на положення Закону України "Про виконавче провадження", наголосив та пояснив про відсутність можливості здійснювати конвертацію (перерахунок) грошових коштів в іноземну валюту, оскільки у державного виконавця відсутня можливість самостійно вибирати модель поведінки, зокрема змінювати резолютивну частину виконавчого документа. З врахуванням положень ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", вважає свої дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та вчиненні у спосіб та порядок визначені виконавчим документом.

З матеріалів службового розслідування, зокрема судових рішень, які отримані комісією, вбачається, що обчислення боргу у національній валюті не відповідає вимогам закону та не узгоджується з позицією Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, викладеною в ухвалі від 20.10.2016 року у справі № 2-5966/11 (т.1 а.с.250-251), залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 20.12.2016 року, відповідно до якої грошовою одиницею стягнення грошових коштів є грошова одиниця – ОСОБА_14 . Відтак, твердження позивача викладені у його поясненні не відповідають фактичним обставинам.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

У ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту.

Тобто, державним виконавцем Єрохіним О.В. не вжито достатніх заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства під час перерахунку коштів стягувану без врахування вимог визначених в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, викладеною в ухвалі від 20.10.2016 року у справі № 2-5966/11 щодо визначення грошової одиниці для стягнення коштів.

Таким чином, дії позивача під час здійснення розподілу стягнутих з боржника коштів від реалізації арештованого майна та прийняття рішення про перерахунок стягувану публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" коштів в розмірі 1092572,15 грн., обчисливши борг у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив`язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача, що підтверджується розпорядженням державного виконавця Єрохіна О.В. від 01.02.2018 року є неправомірними.

Водночас, комісією з проведення службового розслідування зроблено висновок, що платіжні документи про сплату ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 коштів на користь Тернопільського обласного управлінні акціонерного товариства "Ощадбанк" (т.1 а.с.123-184) не можуть враховуватися державним виконавцем, як платіжні документи щодо виконання рішення суду, оскільки із їх змісту неможливо встановити суть заборгованості, яка погашалася, та природу платежів.

Серед іншого, державним виконавцем не з`ясовувалась інформація про залишок боргу, відповідні запити до Тернопільського обласного управлінні акціонерного товариства "Ощадбанк" не направлялися, що свідчить про недотримання позивачем положень ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" в частині невжиття заходів щодо з`ясування залишку боргу згідно виконавчого документу.

Суд вважає, що відсутність у матеріалах виконавчого провадження належних розрахунків щодо залишку суми боргу згідно виконавчого документа - свідчить про не вжиття необхідних дій державним виконавцем щодо формування чіткого розрахунку заборгованості на час погашення боргу.

Здійсненні позивачем записи у матеріалах виконавчого провадження (т 1 а.с. 161, 174) суд не приймає як належні та зрозумілі розрахунки щодо залишку суми боргу згідно виконавчого документа.

Таким чином, не звернення державного виконавця Єрохіна О.В. із запитом до Тернопільського обласного управлінні акціонерного товариства "Ощадбанк" щодо залишку заборгованості за вказаним виконавчим провадженням, відсутність розрахунку щодо залишку боргу за вказаним виконавчим провадженням та без з`ясування вказаних обставин прийняття рішення щодо перерахунку 742098,43грн. на користь ОСОБА_13 є неправомірними та такими, що вчинені не у спосіб передбачений Законом.

Вказані неправомірні дії позивача на думку суду є доведеними є основою порушення за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Доводи позивача щодо недотримання процедури службового розслідування в частині права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 18.10.2018 року (т.1 а.с.230-233).

Відповідно до наданих позивачем пояснень останнім було винесено розпорядження про перерахунок коштів стягувачу в сумі 1092572,15 грн. після проведення перерахунку суми боргу на підставі наданих боржниками платіжних документів. Крім того, 22.02.2018 року ним було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із повним та фактичним виконанням виконавчого документа.

З приводу посилання позивача на передчасність встановлення неправомірності дій та перевищення службових повноважень у межах виконавчого провадження №40307829 за відсутності постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження та до завершення судових розглядів та набрання законної сили чи вступу в дію судових рішень у справах за скаргами на такі дії, необхідно зазначити, що такі спростовуються матеріалами справи.

Так, протиправність та незаконність дій позивача підтверджується ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2018 року (т.1 а.с.235-240), якою визнано неправомірними дії державного виконавця Єрохіна О.В. у виконавчому провадженні №40307829 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5966/11, щодо неперерахування коштів у сумі 742098,43 грн. на рахунок філії Тернопільського обласного управлінні акціонерного товариства "Ощадбанк", яка набрала законної сили згідно постанови апеляційного суду Тернопільської області від 14.08.2018 року (т.1 а.с.241-246) та відповідно до ухвали Верховного Суду від 24.09.2018 року дія якої зупинена (т.1 а.с.248-249).

Також , незаконність дій державного виконавця Єрохіна ОСОБА_17 .B. підтверджується ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 22.10.2018 року (т.2 а.с.1-8), залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07.02.2019 року (т.2 а.с.41-51), відповідно до якої, зокрема, визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу, в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №40307829 від 22.02.2018 року з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11 виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", а також скасовано постанову головного державного виконавця Відділу про закінчення виконавчого провадження ВП №40307829 від 22.02.2018 року.

Згідно посадової інструкції головного державного виконавця Відділу, затвердженої начальником Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (т.1 а.с.227-228), з якою 23.03.2016 року ознайомлений позивач, головний державний виконавець Відділу відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Головний державний виконавець Відділу несе відповідальність за: невиконання чи неналежне виконання посадових завдань і обов`язків; перевищення своїх повноважень; порушення норм етики поведінки державного службовця; порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Головний державний виконавець відділу взаємодіє з усіма підприємствами, установами, організаціями та органами влади в межах, необхідних для своєчасного і повного виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). При здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.

Приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про державну службу" визначено, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, зокрема: верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний, в тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У відповідності до положень ст.62 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Аналізуючи матеріали службового розслідування щодо позивача, суд зазначає, що складеним за його результатами висновком обґрунтовано встановлено не дотримання головним державним виконавцем Відділу Єрохіном О.В. в ході виконання виконавчого провадження №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом, вимог ст.19 Конституції України, ст.4, 8, 62 Закону України "Про державну службу" та ст.18, 31, 39, 47 Закону України "Про виконавче провадження" та, як наслідок, рекомендовано відкрити дисциплінарне провадження з метою встановлення наявності та ступеня її вини у його діях.

З приводу, на думку позивача, неналежного ознайомлення з актом за результатами службового розслідування стосовно головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. 06.12.2018 року (т.1 а.с.26-35), а саме 22.12.2018 року, необхідно зазначити наступне.

Листом від 07.12.2018 року №3-18/6021 зобов`язано начальника Відділу повідомити про необхідність ознайомлення 12.12.2018 року ОСОБА_6 із зазначеним актом про результати службового розслідування (т.2 а.с.10). Про вказане проінформовано листом від 07.12.2018 року №3-18/6020 також особисто позивача (т.2 а.с.9).

Проте, у відповідності до акту від 12.12.2018 року, головний державний виконавець Єрохін О.В. 12.12.2018 року до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив (т.2 а.с.13).

Встановлені судом обставини свідчать, що про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомлена належним чином, а за змістом п.9 Порядку не прибуття у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомлення про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень, відтак доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Більше того, на заяву від 03.01.2019 року про надання інформації та матеріалів службового розслідування(т.2 а.с.15), листом від 01.02.2019 року №108/5-05-35 Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області надано ОСОБА_6 запитувану інформацію та документи (т.2 а.с.16), що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування акту про результати службового розслідування стосовного головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. від 06.12.2018 року, слід зазначити, що такий є структурно-невід`ємною складовою частиною процедури винесення (складання) правового акту індивідуальної дії у вигляді рішення, і окремо від рішення сам по собі ніяк не впливає на наявні у позивача права, не створює для нього додаткових обов`язків, не визначає правову поведінку позивача, а тому, не може бути самостійним предметом судового розгляду.

З приводу посилання позивача на прийняття наказу Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області від 08.01.2019 року № 1/11 "Про ініціювання дисциплінарного провадження" поза межами десятиденного строку передбаченого п.10 Порядку та проведення такого без його відома, необхідно вказати наступне.

Так, 13.12.2018 року начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано службову записку від 12.12.2018 року про направлення акту про службового розслідування від 06.12.2018 року та матеріали, які були використані в ході проведення службового розслідування (т.2 а.с.14).

Однак , позивачем залишено поза увагою, що подання про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. від заступника начальника управління з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області разом з поясненням від 28.12.2018 року щодо внесення вказаного подання (т.2 а.с.17-22), які слугували підставою для винесення наказу від 08.01.2019 року № 1/11 "Про ініціювання дисциплінарного провадження", подано начальнику Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 28.12.2018 року.

Водночас, факт відмови позивача в наданні пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження на підставі вищевказаного наказу засвідчено актом від 11.01.2019 року (т.2 а.с.23).

З огляду на викладене, доводи позивача на правомірність прийняття наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 08.01.2019 року №1/11 "Про ініціювання дисциплінарного провадження" та повідомлення ОСОБА_6 про необхідність з`явитись для надання пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не впливають.

За приписами ч.1 ст.64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У відповідності до п.7 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", дисциплінарними проступками, серед іншого, є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Приписами ч.1 ст.66 Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно ч.5 ст.66 Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

За змістом п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" передбачено, що вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, є зокрема підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення (ч.1 ст.68 Закону України "Про державну службу").

У той же час порядок здійснення дисциплінарного провадження, передбачено ст.69 вказаного Закону, відповідно до ч. 1 якого для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Частинами 9-11 ст.69 Закону України "Про державну службу" визначено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно ч.1, 2 ст.77 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч.7 ст.77 Закону України "Про державну службу" у разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з витягу з протоколу № 1 від 11.01.2019 року засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (т.2 а.с.27-34) згідно висновків службового розслідування, з`ясувавши всі фактичні обставини, дослідивши матеріали службового розслідування, службове становище й коло повноважень головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В., вивчивши матеріали виконавчого провадження №40307829, комісією встановлено про не дотримання в ході виконання виконавчого провадження №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23.04.2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, вимог ст.19 Конституції України, ст. 4, 8. 62 Закону України "Про державну службу", п. 15 Розділу VIII Інструкції організації примусового виконання рішень, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та ст.18, 31, 39, 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Дії головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. під час здійснення розподілу стягнутих з боржника коштів від реалізації арештованого майна та прийняття рішення про перерахунок стягувану публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" коштів в розмірі 1092 572,15 грн. обчисливши борг у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив`язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача, що підтверджується розпорядженням головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. від 01.02.2018 є неправомірними.

Також Дії головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. щодо зарахування платіжних документів, про сплату ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 коштів на користь Тернопільського об`єднаного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" без ідентифікації таких платежів, не звернення виконавця із запитом до банківської установи щодо залишку заборгованості за вказаним виконавчим провадженням, відсутність розрахунку щодо залишку боргу за вказаним виконавчим провадженням та без з`ясування вказаних обставин прийняття рішення щодо перерахунку 742098,43 грн. на користь ОСОБА_12 є неправомірними та такими, що порушують вимоги п.7 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу".

Дисциплінарною комісією відповідно до ст.67 Закону України "Про державну службу" враховано обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_6 , зокрема виявлено системність в порушені позивачем вимог законодавства про державну службу.

Так, станом на день засідання дисциплінарної комісії головний державний виконавець Відділу ОСОБА_6 , вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області № 56/11 від 29.12.2018, відповідно до п.7 ч.1 ст.8 та п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", в порушення вимог встановлених Порядком виплати винагороди виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року №643 (т.2 а.с.36).

Серед іншого, у відповідності до акту про відмову в наданні пояснення від 11.01.2019 року (т.2 а.с.23) ОСОБА_6 був обізнаний з початком перебігу дисциплінарного провадження стосовно нього та необхідності з`явитись для надання пояснень – то посилання позивача на порушення гарантій його прав, визначених ч.6 ст.74, ч.1 ст.76 Закону України "Про державну службу" є необґрунтованим, оскільки докази волевиявлення позивача у реалізації даного права відсутні.

Таким чином, дисциплінарною комісією обґрунтовано зроблено висновок про наявність у діях головного державного виконавця Відділу Єрохіна О.В. склад дисциплінарного проступку (т.2 а.с.35), на підставі чого відповідно до ч.3 ст.73 Закону України "Про державну службу" було винесено подання щодо застосування вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, відповідно до п.4 ч.1 ст.66 Закону України "Про державну службу" (т.2 а.с.94-95).

Окрім цього, щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування подання дисциплінарної комісії щодо накладення дисциплінарного стягнення від 15.01.2019 року; необхідно відзначити, що вищенаведені норми Закону України "Про державну службу" свідчать про те, що після отримання від дисциплінарної комісії пропозиції (подання) суб`єкт призначення може прийняти одне із двох кінцевих рішень: про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення та про закриття дисциплінарного провадження.

Тобто, суб`єкт призначення наділений правом не застосувати до державного службовця вид дисциплінарного стягнення, що рекомендований дисциплінарною комісією поданням, яке є структурно-невід`ємною складовою частиною процедури винесення (складання) правового акту індивідуальної дії у вигляді рішення, і окремо від рішення сам по собі ніяк не впливає на наявні у позивача права, не створює для нього додаткових обов`язків, не визначає правову поведінку позивача, а тому, не може бути самостійним предметом судового розгляду.

Разом з цим, беручи до уваги перевищення службових повноважень, а також системність в порушені позивачем законодавства про державну службу, зумовило Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області застосування до ОСОБА_6 крайнього заходу дисциплінарного впливу – звільнення з посади державної служби наказом від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 " (т.1 а.с.38) та звільнення з роботи 16.01.2019 року у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" наказом від 15.01.2019 року №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 " (т.1 а.с.39).

Зазначені накази направило ОСОБА_6 для ознайомлення листом від 16.01.2019 року №5-22/267 (т.2 а.с.37) рекомендованим листом та кур`єрською поштою, проте не вручений та повернувся на адресу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із позначкою "за закінченням терміну зберігання" (т.2 а.с.38-39), що спростовує твердження позивача про недотримання вимог ч.7 ст.77 Закону України "Про державну службу".

Також , судом відхиляються доводи позивача щодо неможливості його звільнення згідно ч.4 ст.74 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в період, оскільки днем застосування дисциплінарного стягнення до позивача є 15.01.2019 року, а у відповідності до листків непрацездатності серії АДР №179155 та №277395 ОСОБА_6 звільнено від роботи в періоди з 16.01.2019 року по 25.01.2019 року та з 28.01.2019 року по 06.02.2019 року (т.1 а.с.41).

При цьому, визначення виду дисциплінарного стягнення, до якого повинен був притягнутий позивач, відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта призначення – Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Поряд з цим, зважаючи на відсутність приналежності ОСОБА_6 до членів виборного профспілкового органу та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, що не охоплюється підставами, визначеними ч.1 ст.43 Кодексу законів про працю України, суд вважає вірними дії відповідача щодо дотримання процедури та порядку звільнення позивача із займаної посади.

Суд вважає, що дисциплінарне стягнення вказане в оскарженому наказі від 15.01.2019 року №36/8 відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідачем обгрунтовано враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Наведені вище законодавчі норми та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що застосування дисциплінарного стягнення, на основі протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області №1 від 11.01.2019 року та подання дисциплінарної комісії щодо накладення дисциплінарного стягнення від 15.01.2019 року, у вигляді звільнення з посади державної служби здійснено відповідачем у повній відповідності з вимогам Закону України "Про державну службу", а відтак накази Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.01.2019 року №11/11 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6 " та №36/8 "Про звільнення ОСОБА_6 " є правомірними та прийняті у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України

Що стосується позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі на посаді головного державного виконавця Відділу з 16.01.2019 року, стягнення з Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.01.2019 року по день поновлення його на роботі; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ОСОБА_6 судові витрати по даній справі та допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то такі також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними вимогами у розумінні п.23 ч.1 ст.4 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в позові обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, ЄДРПОУ: 34905804) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.