Провадження№ 1-кп/266/159/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Маріуполь

Колегія суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.,

суддів – Пантелєєва Д.Г., Федотової В.М.,

за участю секретаря Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя кримінальне провадження № 12018050640000204 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Путиловичі, Лугинського району, Житомирської області, громадянина України, який неодружений, має середню освіту, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А2802, механік–водій–електрик 1 гаубичної самохідної артилерійської батареї гаубичної самохідної артилерійської групи військової частини, маючий військове звання матроса, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурори - Ящук О.В., Григоренко С.М.,

захисник - Арлахов А.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

представник потерпілих - ОСОБА_2 К.О.,

потерпілі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА _1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А2802, механіком-водієм-електриком 1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичної самохідної артилерійської групи військової частини, маючий військове звання матрос, всупереч вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», статей 9, 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 р. № 548-ХІV, ст. ст. 4, 26, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 551-XIV, порушуючи статтю 30 Конституції України, статтю 12 «Загальної декларації прав людини», ст. 33 Конституції права на свободу у частині вільного пересування особи, ст. ст. 3, 28 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 20-22, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

14.04.2016 р. між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира 300 навчального гвардійського танкового полку 169 навчального гвардійського центру Сухопутних військ ЗСУ полковника ОСОБА_5 укладено контракт про проходження військової служби на строк у три роки та в подальшому для проходження військової служби у військовій частині А 2802.

Відповідно до наказу командира військової частини А2802 № 122-РС від 30.09.2016 р. матроса ОСОБА_1 призначено механіком-водієм-електриком відділення управління гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ВОС - 843259M/995.

25.07.2018 р. після отримання зброї та бойових припасів матрос ОСОБА_1 пройшов інструктаж з питань порядку несення служби, поводження зі зброєю, мір безпеки та порядку її зберігання.

25.07.2018 р. приблизно о 23:00 годині ОСОБА_1 , з метою незаконного заволодіння будь – яким транспортним засобом, за для вибуття у власних справах в м. Запоріжжя, залишивши місце проходження військової служби, прибув до с. Кременівка Нікольського району Донецької області. Знаходячись біля магазину «Чердаклі», що розташований за адресою: с. Кременівка, вул. Центральна, ОСОБА_1 побачив автомобіль «ВАЗ 2102», номер шасі НОМЕР_1 , 1973 року випуску, д/н НОМЕР_2 , який фактично належить потерпілому ОСОБА_3 Нехтуючи званням матроса Збройних Сил України, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення порядку експлуатації транспортного засобу, позбавляючи власника транспортного засобу можливості реалізувати свої права відносно нього, за для психічного впливу на потерпілого ОСОБА_4 , привів виданий у зв`язку із виконанням ним обов`язків з військової служби автомат «АКС-74У» НОМЕР_3 НОМЕР_4 з приєднаним до нього магазином із бойовими патронами в бойове положення, та здійснив не менше одного пострілу вгору, зупинивши таким чином вказаний автомобіль, який знаходився під керуванням потерпілого ОСОБА_4 Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 відкрив передні пасажирські двері автомобіля, та демонструючи автомат «АКС-74У» НОМЕР_4 з приєднаним до нього магазином із бойовими набоями, який був справний та придатний до стрільби, направив його в сторону потерпілого ОСОБА_4

Сівши до вищезазначеного автомобіля «ВАЗ 2102», ОСОБА_1 , приставив вказаний автомат до голови ОСОБА_4 , та висловлюючи в голос погрози застосуванням щодо нього насильства у разі невиконання його вимог, висловив бажання їхати у бік м. Запоріжжя. Надалі ОСОБА_1 , розуміючи, що діє всупереч волі потерпілого ОСОБА_4 , примусив останнього до початку руху, встановивши таким чином контроль над транспортним засобом, і отримав реальну можливість перемістити його з використанням власного двигуна автомобіля, чим протиправно заволодів транспортним засобом зазначеним способом у всупереч волі особи, що керувала транспортним засобом.

Надалі ОСОБА_1 , зрозумівши, що потерпілий ОСОБА_4 постійно рухається в межах с. Кременівка Нікольського району, а не у бік м. Запоріжжя, знаходячись на попередньому пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ 2102», відвів від потерпілого ОСОБА_4 автомат « АКС-74У» № НОМЕР_4 та демонструючи свою перевагу над потерпілим, з метою демонстрації серйозності своїх намірів на застосування зброї до нього, здійснив постріл по ходу руху в лобове скло даного автомобіля із зазначеного автомату, чим вказаними діями ОСОБА_1 викликав ґрунтовне побоювання за життя та здоров`я у потерпілого ОСОБА_4 та внаслідок погроз його життю утримував останнього в автомобілі в якості водія.

Протиправними діями ОСОБА_1 було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 2102», номер шасі НОМЕР_1 , 1973 року випуску, д/н НОМЕР_2 , а саме: пошкоджено лобове скло, чим потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальний збиток на суму – 410,40 грн.

Надалі, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р. приблизно о 23:30 годині, в момент, коли вищевказаний автомобіль «ВАЗ 2102» зупинився у зв`язку із технічною несправністю на ділянці автодороги 5 км сполученням с. Кременівка – с. Ялта, розташованої на території Нікольського району Донецької області, ОСОБА_1 наказав потерпілому ОСОБА_4 вийти з салону автомобіля та зупиняти для нього автомобілі, які проїжджали повз них, та всупереч його волі й бажанню наказав з місця не відлучатись, не даючи змоги залишити вказану ним ділянку автодороги, при цьому в якості погроз, демонструючи закріплену за ним у зв`язку із виконанням службових обов`язків автоматичну зброю «АКС-74У» НОМЕР_4 зі спорядженим до нього магазином з набоями та примушуючи потерпілого перебувати на даній ділянці місцевості проти його бажання, позбавляючи таким чином потерпілого ОСОБА_4 волі. Надалі ОСОБА_1 , шляхом не менше одного пострілу вгору із автомата «АКС-74У» НОМЕР_4 , з метою зупинки іншого транспортного засобу відволік свою увагу від потерпілого ОСОБА_4 , внаслідок чого останній отримав змогу зникнути з місця свого незаконного позбавлення волі та використовуючи вказану нагоду з місця вчинення злочину втік.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються судом як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, та як незаконне позбавлення волі, вчинене із застосуванням зброї, тобто, як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину за ст.ст. 149 ч. 2, 289 ч. 3 КК України визнав повністю, цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 13000 гривень, та ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - визнав повністю. Суду пояснив, що він є військовослужбовцем за контрактом у військовій частині А2802 ОСОБА_6 перебуває на посаді механіка-водія-електрика 1 гаубичної самохідної артилерійської батареї гаубичної самохідної артилерійської групи військової частини, матрос. Почав служити з 2016 року. Місцем дислокації його військової частини є м. Миколаїв. В 2018 році його разом з військовою частиною було направлено в зону АТО – с. Кременівка Донецької області. З 24.07.2018 р. на 25.07.2018 р. він перебував в наряді. Його командир Гурський надав наказ, щоб він знов увечері 25.07.2018 року заступив у наряд. Він почав суперечити командиру, пояснив, що це є порушенням оскільки він тільки що з наряду і вже двічі поспіль був у наряді. Командир підвищеним тоном ще раз йому пояснив, що треба виконувати наказ. Ввечері 25.07.2018року він розписався у відомостях та журналах, у тому числі у медичному журналі, в тому що не має скарг на стан здоров`я, пройшов інструктаж та заступив о 22-00 год. у наряд. Близько о 22-30 годині подзвонила його цивільна дружина – Пшенічна ОСОБА_7 , між ними відбулась сварка, після чого він вирішив покинути пост і їхати додому до матері у м. Житомир. Покинувши розташування підрозділу, взявши з собою автомат та патрони до нього, бо автомат та боєкомплект здати не було куди, та серед ночі пішов у с. Кременівка. В селі біля магазину «Чердаклі» він побачив автомобіль «ВАЗ 2102», який рухався у його бік, та здійснив один постріл угору, зупинив його. Після цього він відкрив передні пасажирські двері, витягнув з салону автомобіля пасажира, направив на водія автомат, і скомандував їхати у м. Запоріжжя. Він сидів на пасажирському сидінні в автомобілі, водієм був потерпілий ОСОБА_4 .. Під час руху автомобіля автомат постійно був поряд з ним в стані бойової готовності. Через деякий час він зрозумів, що ОСОБА_4 його возить по окраїнам села Кременівка, тоді він здійснив постріл в лобове скло автомобіля, для того, щоб водій злякався та не возив його полями, а їхав у м. Запоріжжя. З часом автомобіль «ВАЗ 2102» зупинився, оскільки ОСОБА_4 сказав, що скінчився бензин. Тоді він сказав водію виходити з машини та допомагати йому зупинити інший автомобіль. Здійснивши постріл вгору він зупинив вантажний автомобіль та поїхав у бік Нікольського, де вийшов біля автозаправки, де прийняв рішення повернутися у розташування підрозділу. З ним по телефону зв`язався командир, який забрав його. Наполягав, що вимагав від командування виплати грошових сум на оздоровлення не лише йому, а і іншим військовослужбовцям, виплата яких була затримана. Вибачився перед потерпілими, щиро кається в тому , що скоїв.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, його вина доведена показами потерпілих, свідків, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 25.07.2018 р. він був у ОСОБА_3 в с. Кременівка та допомагав різати овець, щоб вранці 26.07.2018р. відвезти туші на Центральний ринок Маріуполя. О 23-00 годині ночі він повіз забійника ОСОБА_8 додому, 10 туш овець вагою 180 кг завантажили в автомобіль «ВАЗ 2102» на заднє сидіння та в кузов. Їхали по центральній вулиці. Раптом , біля магазину вибіг чоловік в військовому одязі з автоматом і став стріляти вгору над автомобілем. Вони зупинились, чоловік відкрив передні двері та висадив ОСОБА_8 , сів замість нього на пасажирське сидіння, а автомат направив на нього, наказавши везти його в м. Запоріжжя. Він пояснив обвинуваченому, що для того щоб доїхати до м. Запоріжжя не вистачить палива. Терещук нервував і тикав стволом автомата йому в голову та плече. Вони поїхали в бік Нікольського району. Під час руху автомобіля ОСОБА_1 зробив одиночний постріл в лобове скло. Під`їхали до траси і він переключив постачання палива з газу на бензин, сказав, що закінчилося паливо. ОСОБА_1 сказав, щоб він з ним йшов в село за бензином, він йому відповів, що краще, аби він вийшов на дорогу, зупинив машину та їхав куди йому необхідно. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, ліг на узбіччя, при цьому навів на нього автомат і змусив його зупиняти машини. Декілька машин не зупинилось, третя машина також не зупинилась. Тоді ОСОБА_1 вистрелив вгору один раз над вантажним автомобілем, і той зупинився. Обвинувачений побіг до вантажівки, а він сів в машину і поїхав в село. Що з обвинуваченим було далі - не знає. Коли він повернувся до села Кременівка, туди вже приїхали поліцейські Нікольського ВП, які оглянули машину , нічого не дозволяли виймати, туши залишалися в машині. Наступного дня ОСОБА_3 повіз туші в м. Маріуполь, та лабораторія Центрального ринку не прийняла м`ясо. Знає, що ОСОБА_8 викликав поліцію. Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого йому було спричинено моральну шкоду. Події, які відбулись вночі з 25.07.2019 року по 26.07.2019 року негативно позначились на його повсякденному житті, у нього виникло почуття страху, тривоги, переживання, відбулось порушення сну, з`явились негативні емоції при згадуванні події, переживання психологічного дискомфорту, дратівливість, реакція замикання, почуття обурення, приниження гідності. Потерпілим було подано позов про відшкодування моральної шкоди, але, оскільки родиною Терещука йому шкоду було відшкодовано, претензій до обвинуваченого він не має, та просив залишити його позов без розгляду. Просив не позбавляти обвинуваченого свободи.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_1 раніше не знав, потерпілий ОСОБА_4 є його знайомим ще з дитинства. У с. Кременівка у нього є господарство - ферма з розведення овець. У нього було замовлення на доставку 10 тушок овець. У зв`язку з тим, що об`єм роботи був великий, він попросив ОСОБА_4 допомогти йому різати тварин, ще їм допомагав знайомий на ім`я ОСОБА_9 . 25.07.2018 р. о 19:20 годині вони почали працювати, закінчили пізно, приблизно о 22 годині. Він попросив ОСОБА_4 відвезти ОСОБА_10 додому. Біля буд. АДРЕСА_3 вони сіли в машину «ВАЗ 2102», яка належить його тітці ОСОБА_11 , а він користується вказаним автомобілем на підставі довіреності. Через 15-20 хвилин, після того як ОСОБА_4 та ОСОБА_9 поїхали, йому подзвонив ОСОБА_9 тасказав, що їх зупинив військовий, стріляв з автомата, витягнув його з машини, сів в машину замість нього, приставив до ОСОБА_4 автомат і сказав везти його. Потерпілий зазначив, що він побачив на відстані, як рухається автомобіль, напрямок руху був в бік траси Кременівка- ОСОБА_12 . Він набрав номер «102», сказав, що захопили машину і передав те, що йому пояснив ОСОБА_9 .Через деякий час машина пропала з виду, але він побачив сліди від пострілів, зрозумів, що все відбувається в районі траси. Через 15-20 хвилин подзвонив ОСОБА_4 і сказав, що втік. Поліція попросила його та ОСОБА_4 під`їхати до магазину, біля якого військовий захопив машину. Біля магазину він побачив машину військових, шукали ОСОБА_1 із командирів подзвонив ОСОБА_1 на мобільний. Останній вимагав виплати борг на оздоровлення, погрожував розстріляти весь боєкомплект по машинах. Потім під`їхали поліцейські і експерти. Експерти оглянули машину, фотографували. У машині залишалося 10 тушок овець. В зв`язку з тим, що туші стали непридатні до реалізації від дій ОСОБА_1 йому спричинено матеріальну шкоду, яку він оцінює в сумі 13 000 гривень, яка складається з вартості 180 кг м`яса за ціною 70 гривень за 1 кг., та на загальну суму 12600 грн., а також, вартості пошкодженого пострілами скла автомобіля у сумі 400 гривень, а всього загальна сума шкоди складає 13 000 грн. Потерпілий ОСОБА_3 зазначений розмір матеріальної шкоди вказав в позовній заяві, яку він просив задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він обвинуваченого не знав. В кінці липня 2018 р. о 20-00 год. ОСОБА_4 приїхав до нього додому, попросив допомогти різати овець на фермі у ОСОБА_3 у с. Кременівка. Зарізали 8-9 овець, тушки погрузили в машину. Біля 23-00 год. ОСОБА_3 попросив ОСОБА_4 відвезти свідка додому. Вони поїхали на машині, яка належить ОСОБА_3 , за кермом був ОСОБА_4 По дорозі він попросив ОСОБА_4 зупинитись біля магазину аби купити цигарок. Потім він сів у машину, у руках тримав телефон та цигарки. Побачили військовослужбовця, який зробив постріл вгору. ОСОБА_4 злякався, зупинив автомобіль, військовослужбовець відкрив двері автомобіля, однією рукою витяг його з машини, та він зляканий впав на землю. Військовослужбовець сів на пасажирське сидіння, направив на ОСОБА_4 автомат та сказав щоб їхав куди скаже. Він прибіг додому, подзвонив ОСОБА_13 та все розповів. ОСОБА_4 він потім бачив вночі. Вночі йому подзвонив ОСОБА_3 та сказав, що він за ним приїде, бо в поліції треба надати свідчення. Коли вони зі ОСОБА_3 приїхали до поліції, ОСОБА_4 вже був там. Лобове скло машини було прострелене. Поліція знімала відбитки пальців, тушки баранів були на місці, але він їх не рахував. Зі слів ОСОБА_4 знає як той возив військовослужбовця ОСОБА_1 по с. Кременівка, як перемкнув газ та бензин, машина зупинилась, як ОСОБА_1 зупиняв фуру. Коли вантажівка зупинилась, ОСОБА_4 вибрав момент, і уїхав від Терещука. Коли вони зі ОСОБА_3 стояли на пагорбі в с. Кременівка, було видно, як їде машина в якій знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , потім було чутно постріли.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю обвинуваченого, суду пояснила наступне. Обвинувачений виріс у багатодітній родині – у неї четверо синів. ОСОБА_1 є третьою дитиною в сім`ї. Двоє синів проживають у м. Києві. Вона працює соціальним працівником Територіального центру. Коли помер її чоловік, старші діти навчались у м. Києві, обвинувачений закінчив школу, а молодший, ще навчався у школі. ОСОБА_15 після школи пішов працювати, щоб їй допомагати. У 2015 році ОСОБА_1 по повістці викликали до військкомату, призвали на службу. Під час проходження служби її син отримав поранення ока, був прооперований. У 2016 році син уклав контракт на проходження військової служби, частина дислокувалась у м. Миколаєві. Син нагороджений за проходження служби в АТО, є учасником бойових дій. Вона знає, що у сина є наречена в м. Миколаєві, збиралися одружуватись. Напередодні син їй дзвонив, казав, що у нього все добре, що їх військову частину скоро виведуть назад до м. Миколаєва, він візьме відпустку і приїде до неї, допоможе по господарству, привезе наречену, познайомить їх. 26.07.2018 року їй вночі подзвонив командир її сина і сказав їй, що син пішов з поста і не виходить на зв`язок. Вона почала дзвонити сину, зв`язку не було. Коли зв`язок з сином відновився, вона йому подзвонила, спитала, що відбулось, він відповів, що не знає, що відбулось, і не знає де знаходиться. Вона подзвонила на номер телефону, з якого їй повідомили про те, що син пішов з поста, їй доповіли, що її син затриманий. В подальшому знайомий на ім`я ОСОБА_16 їй доповів, що її сина затримали, розповів їй, що він скоїв. Характеризувала обвинуваченого, як доброго, чуйного, спокійного, працьовитого. У сина є хист до ремонту техніки, машин, він завжди позитивно характеризувався і в школі, і серед сусідів, завжди допомагав по господарству їй і сусідам. Син ніколи не зловживав алкоголем, на обліку в лікарнях не знаходився. Знає, що в день коли відбулись події, її син та його наречена посварились.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що обвинувачений є її цивільним чоловіком, з яким вони разом проживали з жовтня 2017 р. у Миколаївській області, с АДРЕСА_2 . Обвинувачений проходив службу у м. Миколаєві. Відносини були хороші, були наміри одружитись. Характеризує обвинуваченого як доброго, чуйного, спокійного, такого, що має хист до ремонту автомобілів, техніки. У 2018 році частину, в якій служив обвинувачений, направили в зону АТО. Кожен день вона дзвонила ОСОБА_1 , а він їй. У червні 2018 р. обвинувачений приїжджав у відпустку на два тижні. Під час відпустки зробив пропозицію одружитись, восени мало відбутися весілля. Про конфлікти по службі не говорив. 25.07.2018 р. вони спілкувались по телефону, все було добре. Увечері ОСОБА_1 їй сказав, що знову йде в наряд. Вона йому не повірила, відбулась сварка, після чого вона вимкнула телефон, так як образилася. Цього ж дня о 20:30 годині вона включила телефон і побачила повідомлення, в якому обвинувачений просив передзвонити їй, вона написала, що не передзвонить. Вночі їй подзвонили з частини і розповіли, що сталося, попросили її подзвонити ОСОБА_1 заспокоїти. Вона зателефонувала йому і сказала, щоб він повертався назад в військову частину. Він їй сказав, що не знає місцевості, де знаходиться, лише пояснив, що неподалік від нього знаходиться АЗС. Вона подзвонила в військову частину і сказала, що ОСОБА_1 стоїть біля АЗС. Весь час була з ним на зв`язку, поки його не забрали. Він сказав їй, що посварився з командиром, після розмови з нею, обурився, що знаходився третю добу в наряді, не спав, зібрався їхати додому. Зброю він не кинув, так як несе за неї відповідальність. Знає, що пострілом в повітря зупинив автомобіль, висадив одного пасажира з автомобіля, а водія попросив поїхати в бік м. Запоріжжя. Під час руху автомобіля випадково відбувся постріл з автомату, в лобовому склі дірка. Вважає, що вчинок ОСОБА_1 не характерний для нього.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що потерпілих не знає. 25.07.2018 р. вона знаходилась у барі, хлопці, що сиділи в барі, казали, що бачили військового з автоматом. Вона чула один постріл, через деякий час ще один. Бачила, як на відстані рухався автомобіль від центру с. Кременівка в бік Нікольського. Крім того, пам`ятає, що якийсь чоловік в цей день купляв цигарки. Це був ОСОБА_19 , він нічого не розповідав, купував цигарки ще до того, як вона почула перший постріл .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що обвинуваченого знає візуально, бо вона працює в магазині, а він декілька раз здійснював покупки. Пам`ятає, що 25.07.2018 р. , пізно увечері стукав чоловік в магазин, вона відкрила двері, він попросив горілки в борг, вона сказала, що не дасть. Хто був цей чоловік не знає. Не може стверджувати, що це обвинувачений ОСОБА_1

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що він є командиром гаубичної батареї у військовій частині А2802, де обвинувачений проходить службу. Обвинуваченого ОСОБА_1 знає з 2016 р. Той служив механіком-водієм машини командира взводу. Був випадок, коли ОСОБА_1 був виявлений в стані алкогольного сп`яніння, та один раз самовільно залишив розташування частини, за що притягався до адміністративної відповідальності Володарським районним судом Донецької області. Не може охарактеризувати обвинуваченого, як військовослужбовця який постійно зловживає алкогольними напоями, чи є постійним порушником військової дисципліни. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 поводився нормально, адекватно, не було проявів агресії. Зі слів ОСОБА_1 знає, що у нього є матір, яка хворіє, знає, що в м. Миколаєві проживає цивільна дружина. Щодо порядку формування нарядів пояснив, що за добу на вечірньому шикуванні військовослужбовцям повідомляють, що вони йдуть в наряд і хто. Без відпочинку в наряд не направляють, не було випадків щоб на другу, третю добу підряд направляли військовослужбовців в наряд. Бувають випадки, що через добу можуть направляти військовослужбовців в наряд коли ніким замінити. Знає, що ОСОБА_1 був в одному наряді точно. За добу знаходження в наряді військовослужбовці відпочивають не більше чотирьох годин у нічний час та в день в обід. В обов`язки ОСОБА_1 під час наряду входить стояти на посту, та доповідати про всі надзвичайні події. 25.07.2018року після 22:00 години до нього прийшов сержант ОСОБА_22 та доповів, що йому подзвонив ОСОБА_1 і сказав, що покидає пост, причину не вказав. Він зібрався та поїхав в с. Кременівку, ОСОБА_1 не знайшов. Про цю подію він доповів командиру, той - командиру бригади. Через деякий час надійшли відомості, що ОСОБА_1 пострілом зупинив автомобіль, сів в нього і кудись уїхав. Вони розшукували ОСОБА_1 , намагались додзвонитись. Для того, щоб розшукати ОСОБА_1 , він дзвонив його цивільній дружині, просив, щоб вона допомогла повернути його в частину. Після того, як зв`язок з ОСОБА_1 був поновлений, дізнався, що останній знаходиться на АЗС у с. Нікольське (Володарське). Він забрав ОСОБА_1 , привіз його у с. Кременівку, зброю забрали. ОСОБА_1 розповів, що у нього виникла сварка з дівчиною, усвідомлював, що скоїв. Раніше про конфлікти ОСОБА_1 з дівчиною нічого не чув. В день скоєння злочину з родичами обвинуваченого він не розмовляв, хоча телефон матері є. В подальшому ОСОБА_1 розповів йому, що до АЗС в с. Нікольське він добрався на автомобілі, який зупинив. Чув, як ОСОБА_1 , розмовляючи по телефону з начальником штабу дивізіону, поставив умову, що може повернутися до військової частини, якщо йому здійснять погашення заборгованості по виплаті грошових коштів на оздоровлення. Підтверджує, що затримка щодо оздоровчих виплат дійсно була. Про знаходження ОСОБА_1 у наряді в період з 23.07.2018 року і до подій йому не відомо, підтверджує, що температура повітря була підвищена, була спека. Коли військовослужбовець іде в наряд, він під підпис у відомості отримує зброю. У військовій частині існує Книга добового наряду, постова відомість. Постові відомості знищуються.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він є командиром гармати у військовій частині А2802. ОСОБА_1 знає, проходили з ним службу в одній батареї з 2016 р. Характеризує його, як нормальну адекватну людину, конфліктних ситуацій з ним не було, з командуванням конфліктів теж не було. У ОСОБА_1 було самовільне залишення військової частини. Не знає нічого про випадки вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв. ОСОБА_1 назначив в наряд старшина. При заступанні в наряд ОСОБА_1 був тверезий. В наряд їх призначають через добу, до двох разів, до трьох разів не призначали. 25.07.2018 р. військові отримали інструктаж, розписались в відомостях та розійшлися по постах. О 22:00 год. йому подзвонив ОСОБА_1 та сказав, що йому надоїло стояти в наряді, його «дістали всі», сказав шукати йому заміну, бо він уходить з поста. Він побіг на пост подивитись, дійсно ОСОБА_1 там не було. Він доповів про це начальнику батареї, той начальнику штабу та далі пішов на чергування, бо це пост КПП, а він черговий, повинен проявити пильність, щоб ніхто сторонній не зайшов на територію. У їх військовій частині є постові відомості, «Книга добових нарядів», куди вносять відомості про номер виданої військовослужбовцю зброї, вказують пост, всі ці документи зберігаються у черговій частині. Постові відомості потім знищують. При заступленні в наряд ОСОБА_1 був адекватний, а що сталося далі, не знає. Про обставини, які сталися з ОСОБА_1 , йому стало відомо о 04:00 годині ранку, розповіли, що ОСОБА_1 зупинив машину, зробив постріл, висадив пасажира та скомандував їхати до м. Запоріжжя. До 25.07.2018 р. ОСОБА_1 не був в наряді. 25.07.2018 р. о 22:00 год. ОСОБА_1 міняв в наряді ОСОБА_24

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він старший навідник у військовій частині А2802. Дату події, що сталася, не пам`ятає. Події відбулись у с. Кременівка, де розташовувалась їхня військова частина. О 20:00 годині 25.07.2018року його на посту змінив ОСОБА_1 В наряд вони заступали зі зброєю – автоматами. Вночі його розбудили та сказали, що ОСОБА_1 пішов з поста. Може охарактеризувати ОСОБА_1 лише позитивно. Знає випадки, коли ОСОБА_1 двічі самовільно залишав військову частину, але повертався, все було добре. Про те, що у ОСОБА_1 є наречена і намічається весілля - чув. ОСОБА_1 , коли заступав у наряд, нічого не казав йому про конфлікт між ним та нареченою. Скільки діб заступав у наряд ОСОБА_1 - не знає. Час та період знаходження в наряді різний, все залежить від того, чи достатньо людей, буває, що через добу чи дві. ОСОБА_1 заступав у наряд тверезий.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018050640000204 від 26.07.2018 р. вбачається, що внесено відомості до ЄРДР:

- за ч. 2 ст. 146 КК України, а саме: 25.07.2018 р. військовослужбовець ОСОБА_1 , військова частина 2802, 36 бригади, перебуваючи біля магазину «Чердаклі» в с.Кременівка Нікольського району Донецької області, позбавив волі ОСОБА_4 із застосуванням зброї;

- за ч. 3 ст. 289 КК України, а саме: ОСОБА_1 25.07.2018 р. близько 23:00 години, знаходячись біля магазину «Чердаклі» в с. Кременівка Нікольського району Донецької області, побачив автомобіль марки «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який фактично належить ОСОБА_3 , та який рухався. В цей момент у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення порядку користування транспортним засобом і створення загрози для безпеки руху та позбавлення власника транспортного засобу можливості реалізувати свої права відносно нього і бажаючи їх настання, шляхом пострілу в гору з предмету, схожого на автоматичну зброю «АКС-74У» № НОМЕР_4 , зупинив автомобіль марки «ВАЗ 2102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився потерпілий ОСОБА_4 , демонструючи зброю та погрожуючи фізичною розправою, сів в даний автомобіль та наказав їхати в сторону м. Запоріжжя, розуміючи, що діє всупереч волі останнього, чим примусив останнього до початку руху та встановив таким чином контроль над транспортним засобом, і отримав можливість перемістити його, з використанням власного двигуна автомобіля, чим протиправно заволодів транспортним засобом зазначеним способом у всупереч його волі. Надалі зрозумівши, що потерпілий постійно рухається в межах Нікольського району, а не у бік м. Запоріжжя, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні, здійснив постріл по ходу руху в лобове скло даного автомобіля з вищезазначеного предмету, зовні схожого на автоматичну зброю «АКС-74У» НОМЕР_4 , викликаючи побоювання за життя ОСОБА_4 , таким чином утримуючи в автомобілі (а.с 131-132 т. 1).

З заяви ОСОБА_3 від 26.07.2018 р. вбачається, що останній дозволяє працівникам Нікольського ВП ГУНП в Донецькій області провести огляд автомобіля «ВАЗ-2102» (а.с. 133 т. 1).

З протоколу огляду місця події від 26.07.2018 р. з фототаблицями до нього вбачається, що об`єктом огляду місця події є відкрита ділянка місцевості, а саме вул. Центральна с. Кременівка АДРЕСА_3 Донецької області. Біля домоволодіння АДРЕСА_4 було виявлено та оглянуто автомобіль «ВАЗ-2102», НОМЕР_5 , білого кольору, який розташований біля узбіччя на даній вулиці. Під час огляду даного автомобіля встановлено, що він має сліди та пошкодження лакофарбованого покриття, сліди ґрунту, в салоні автомобіля «ВАЗ-2102», НОМЕР_5 , знаходяться тушки зарізаних баранів. Під час огляду двері автомобіля, багажник, капот в положенні – закрито, праве вікно пасажирської передньої двері в положенні (опущено) відкрито, переднє ліве вікно відкрито. При зовнішньому огляді лобового скла автомобіля «ВАЗ-2102», НОМЕР_5 , приблизно в геометричному центрі прямокутної конструкції виявлено округлої форми пошкодження у вигляді вихідного отвору округлої форми діаметром близько 7 мм, від якого практично по всій горизонталі та вертикалі скла розповсюджується нерівномірні лінії у вигляді павутини. Двері автомобіля «ВАЗ-2102», НОМЕР_5 , не закриті на замикаючий пристрій. В салоні даного автомобіля біля коробки передач була виявлена гільза з маркуванням 3*83, яка була вилучена та упакована в паперовий конверт з пояснювальними записами та підписами. Також знятий змив потожирз внутрішнього боку ручки відкривання дверей (передня справа), який був взятий на марлевий тампон та упакований в паперовий конверт з пояснювальним надписом та підписами. Також з внутрішнього боку ручки закривання дверей (переднє справа) на марлевий тампон було взято змив потожир, який був поміщений в паперовий конверт з надписами та підписами. З зовнішнього боку передніх правих дверей ручки відкривання дверей був взятий змив потожир на марлевий тампон, який був упакований в паперовий конверт з пояснювальним надписом та підписами. При огляді лобового скла з внутрішньої сторони було взято змив на порохові гази на марлевий тампон, який упаковано в паперовий конверт з пояснювальним надписом (а.с. 134-136 т. 1).

З постанови про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 26.07.2018 р. та квитанції про отримання на зберігання речових доказів вбачається, що визнано речовим доказом та долучено до кримінального провадження №12018050640000204 в якості речового доказу гільзу із маркуванням НОМЕР_6 , яка вилучена внаслідок проведення огляду місця події 26.07.2018 р. на вул. Центральній с. Кременівка Нікольського району Донецької області біля домоволодіння № 3, яка зберігається в КЗРД Нікольського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області (а.с. 137-138, 237 т. 1).

З висновку експерта №510 від 13.09.2018 р. -18.09.2018 р. КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» вбачається, що із зразків крові підозрюваного ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримані препарати ДНК, встановлені їх генотипи. Із контактних біологічних слідів в змивах з внутрішньої та зовнішньої ручок передньої правої дверці автомобіля отримані препарати з низьким вмістом ДНК, формально чоловічої статевої належності, встановлені їх генотипи. Препарати ДНК, виділені з контактних біологічних слідів в змиві з внутрішньої ручки автомобіля, містять ознаки суміші ДНК не менше 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив збігзмішаного генотипу цих слідів за більшістю досліджених локусів з генотипом підозрюваного ОСОБА_1 та розбіжністьз генотипами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Походження ДНК в цих слідах від ОСОБА_1 не виключається. Даних про присутність в цих слідах ДНК ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не отримано. Препарати ДНК, виділені з контактних біологічних слідів в змиві з зовнішньої ручки автомобіля, містять ознаки суміші ДНК не менше 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив розбіжністьзмішаного генотипу цих слідів з генотипами підозрюваного ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Даних про присутність в цих слідах ДНК підозрюваного ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не отримано (а.с. 200-204 т. 1).

З висновку експерта №509 від 13.09.2018 р. -19.09.2018 р. КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» вбачається, що із контактних біологічних слідів в змиві з рукоятки автомату «АКС-74У» № 590004 отримані препарати з низьким вмістом ДНК, формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип. Із контактних біологічних слідів в змиві з затвору автомату «АКС-74У» № 590004 отримані препарати з низьким вмістом ДНК, формально чоловічої статевої належності, частково встановлений їх генотип. Із контактних біологічних слідів в змиві зі спускового гачка автомату «АКС-74У» № 590004 отримані препарати з низьким вмістом ДНК, формально чоловічої статевої належності, генотип яких не встановлений. Препарати ДНК, виділені з контактних біологічних слідів в змиві з рукоятки автомату «АКС-74У» № НОМЕР_4 , містять ознаки суміші ДНК не менше 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК. Проведений молекулярно- генетичний порівняльний аналіз виявив збіг змішаного генотипу цих слідів за більшістю досліджених локусів з генотипом підозрюваного ОСОБА_1 Походження ДНК в цих слідах від ОСОБА_1 не виключається. Препарати ДНК, виділені з контактних біологічних слідів в змивах з затвору та спускового гачка автомату «АКС-74У» № НОМЕР_4 , виявились непридатними для порівняльного молекулярно-генетичного дослідження (а.с. 231-234 т. 1).

З висновку експерта №11/09 від 29.09.2018 р. СПД «Терентьєв Леонід Іванович», вбачається, що середня ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 2102», державний реєстраційний НОМЕР_2 , 1973 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 на дату оцінки - 26.07.2018 року, становила 14 380,00 грн. Сума матеріальних збитків, завданих власнику досліджуваного транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 2102», державний реєстраційний НОМЕР_2 , 1973 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , на дату оцінки 26.07.2018 року, становить: 410,40 грн. (а.с. 170-185 т. 1).

З протоколу огляду місця події від 26.07.2018 р. з фототаблицями до нього вбачається, що в кабінеті №29 в Нікольському ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області за адресою: Донецька область, Нікольський район, смт. Нікольське, вул.Свободи, 92 на столі знаходиться автомат «АКС-74У» №59004, поряд з яким знаходяться 4 магазини з номерами 27; 10; 8; 4. Поряд з автоматом ліворуч знаходяться 89 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням НОМЕР_6 ; 9 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням НОМЕР_7 ; 7 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням 3,84; 6 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням 3,82; 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням 3,81; 1набій калібру 5,45 мм з маркуванням 3,80; 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням 3,88; 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням 17,82; 4 набої калібру 5,45 мм з маркуванням НОМЕР_6 ; 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням НОМЕР_8 . Загальна кількість набоїв 117 (а.с. 139-145 т.1), визнані речовими доказами по кримінальному провадженню постановою від 27.07.2018 року та зберігаються в КЗРД Нікольського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області (а.с. 146-147, 235 т. 1).

З додаткового протоколу огляду місця події від 03.08.2018 р. з фототаблицями до нього вбачається, що місцем огляду є автошлях «Кременівка – Ялта» 5 км, координати надані потерпілим. Безпосереднім об`єктом огляду є відрізок дороги, який з одного боку прилягає до ґрунтової дороги, яка веде у с. Кременіка, з іншого - до поля, також до автошляху з обох боків прилягає захисна полоса шириною 1,1 м, на вказаній захисній смузі зростає бур`яниста трава та мається нашарування пилу та камінців. Під час огляду автошляху та захисної смуги було виявлено на захисній смузі по ходу руху у напрямку смт Нікольське стріляну гільзу, яку було поміщено в поліетиленовий пакет, горловину якого обв`язано ниткою та скріплено биркою з підписами понятих (а.с. 158-163 т. 1).

З додаткового протоколу огляду місця події від 03.08.2018 р. за участю потерпілого ОСОБА_4 з фототаблицями до нього вбачається, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевість, яка з одного боку прилягає до магазину «Чердаклі» в с.Кременівка та не має ні огорожі, ні охорони, ніяких будівель чи споруд, вся територія поросла бур`янистим бур`яном, заввишки від 0,7 см до 0,25 м. Під час огляду вказаної ділянки, яка проходить повз магазин «Чердаклі», на відстані від краю дороги 30 см у право, було виявлено стріляну гільзу із позначкою біля капсули 17, 83, вказану гільзу поміщено у полімерний пакет та скріплено ниткою білого кольору та скріплено паперовою биркою (а.с. 164-168 т. 1)

Дві гільзи, вилучені внаслідок проведення додаткових оглядів місця події 03.08.2018 р. по вул АДРЕСА_4 в с.Кременівка Нікольського району АДРЕСА_5 області та на 5 км автошляху «Кременівка – Ялта», постановою від 04.08.2018 р. визнано та долучено до кримінального провадження №12018050640000204 в якості речового доказу та передано на зберігання в КЗРД Нікольського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області (а.с. 169, 235 т. 1).

Згідно з висновком експерта №1/2-232 від 27.09.2018 р. ДНДЕКЦ МВС України автомат «АКС-74У», вилучений 26.07.2018 р., справний та до стрільби придатний. Сто сімнадцять патронів, придатні до стрільби. Гільза, вилучена 26.07.2018 р., при огляді автомобіля, біля домоволодіння АДРЕСА_5 , відстріляна з автомату «АКС- 74У», № НОМЕР_4 , 1987 ріку випуску, вилученого 26.07.2018 р. Дві гільзи, вилучені при додатковому огляді місця події, відстріляні з автомату «АКС- 74У» НОМЕР_4 , 1987 ріку випуску.(а.с. 188-199 т. 1).

З заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній добровільно видав футболку, штани, кепку піксельного кольору «Польові», мобільний телефон «Стел 555» НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (а.с. 148 т. 1).

З протоколу огляду від 26.07.2018 р., вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох понятих добровільно видав свій одяг, про що свідчить його особиста заява ( а.с. 148 т. 1), в який був одягнений під час пострілів з автоматичної зброї «АКС- 74У» НОМЕР_4 , які були здійсненні 25.07.2018 р. в с. Кременівка та поблизу с. Кременівка Нікольського району Донецької області, а саме футболку, штани, кепку, а також власний мобільний телефон марки «S-ТЕLL». Під час огляду встановлено, що футболка, штани, кашкет польовий камуфляжного забарвлення мають сліди зносу та забруднення. Футболка будь-яких маркувальних знаків не має, штани з накладними по бокам карманами, маркувальних позначок не мають, кашкет польовий має позначку наступного значення «56 розмір, власність ЗСУ 2018 року виготовлення. Під час огляду дані штани, футболка та кашкет були упаковані у пакет із полімерного матеріалу, горловина обв`язана ниткою, скріплена паперовою биркою з підписами понятих та учасника, та вилучені до Нікольського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області. Мобільний телефон марки «S-TELL» упакований в поліетиленовий пакет, горловина обв`язана ниткою, скріплена паперовою биркою з підписами понятих та учасника, які передані до Нікольського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області на зберігання та на підставі постанови від 26.07.2018 року як речові доказаи по справі (а.с.149-151, 236 т.1).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04.08.2018 р. за участю ОСОБА_1 вбачається, що останній показав, що 25.07.2018 р. близько 23-00 год. пішов зі свого місця служби до с. Кременівка, де зайшов до пустиря поблизу магазину «Чердаклі». Побачив, як їде автомобіль «ВАЗ-2102» та здійснив один постріл у гору із автомату «АКС-74У» НОМЕР_4 , після того як автомобіль зупинився, підійшов до передньої пасажирської двері та сказав виходити пасажиру, після чого зайняв його місце в салоні, а пасажиру наказав йти додому. В автомобілі був водій, якому ОСОБА_1 наказав їхати до м. Запоріжжя, водій відповів, що у нього не має палива, та розвернувшись, вони поїхали через село польовими дорогами. По дорозі ОСОБА_1 здійснив постріл із автомату по ходу руху у лобове скло. Надалі ОСОБА_1 з водієм на автомобілі «ВАЗ-2102» доїхали до дороги, де ОСОБА_1 наказав водію зупиняти інші автомобілі, ОСОБА_1 заховався. Коли він побачив вантажний автомобіль, який їхав по дорозі, то вийшов на дорогу та здійснив один постріл у гору. Вантажівка зупинилася та він побіг до водія та попросив його підвезти до найближчого населеного пункту. Неподалік від смт. Нікольське водій вантажівки зупинився та ОСОБА_1 вийшов та пішки пішов до смт. Нікольське, де подзвонив своєму командиру. ОСОБА_1 доповнив, що знаходячись в автомобілі «ВАЗ- 2102» він здійснив постріл не навмисно (а.с. 205-209 т. 1).

В судовому засіданні було переглянуто відеозапис слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , який знаходився на флеш-накопичувач SP micro CD 16 GB та який на підставі постанови від 04.08.2018 р. визнано та долучено до кримінального провадження №12018050640000204 в якості речового доказу (а.с.210-211 т.1).

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтвердив події, які він відтворив на слідчому експерименті.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04.08.2018 р. з фототаблицями до нього за участю ОСОБА_4 вбачається, що останній показав, що 25.07.2018 р. в нічний час доби він зі своїм знайомим ОСОБА_8 їхали від нічного магазина «Чердаклі» в с.Кременівка, коли з пустиря їм на зустріч вийшов військовий з автоматом в руках та направив автомат в бік автомобіля, зробивши один постріл. Після чого ОСОБА_4 зупинив автомобіль, в цей момент військовий підійшов до передніх пасажирських дверей, відкрив їх та витяг на вулицю ОСОБА_8 , після чого військовий сів на переднє пасажирське сидіння та направив автомат на ОСОБА_4 , наказав їхати в м. Запоріжжя, останній розвернув автомобіль та поїхав в бік траси. По всьому шляху військовий весь час тримав потерпілого на прицілі автомату, один лише раз відвів, щоб здійснити постріл крізь лобове скло автомобіля по ходу напрямку. Доїхавши до траси, ОСОБА_4 вимкнув кнопку подачі палива та пояснив, що закінчився бензин. Тоді військовий сказав, щоб ОСОБА_4 зупинив машину, а сам ліг на узбіччя та весь час тримав ОСОБА_4 на прицілі. Після чого військовий вийшов на дорогу та здійснив постріл для зупинки автомобіля, але автомобіль поїхав, не зупинившись. Після чого йому вдалося зупинити вантажний автомобіль, на якому військовий поїхав (а.с.212-219 т.1).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04.08.2018 р. з фототаблицями до нього за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_8 показав, що 25.07.2018 р. у вечірній час доби він їхав в автомобілі під керуванням ОСОБА_4 від магазину «Чердаклі» в с.Кременівка, коли з пустиря їм на зустріч вийшов військовий з автоматом і здійснив постріл над автомобілем. Коли вони зупинились, військовий підійшов до передніх пасажирських дверей та відкрив їх, витяг ОСОБА_8 на вулицю, а сам сів на пасажирське сидіння та направив автомат на ОСОБА_4 , наказав їхати, але куди саме він не почув. Після чого ОСОБА_8 подзвонив господарю автомобіля ОСОБА_3 та повідомив, про те, що його автомобіль разом з ОСОБА_4 викрав військовий (а.с.220-226 т.1).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.07.2018 р., за участю ОСОБА_8 вбачається, що останній з пред`явлених фотознімків впізнав особу під №2 – ОСОБА_1 , який відносно ОСОБА_4 вчинив злочин. (а.с. 227-228 т. 1).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.07.2018 р. за участю ОСОБА_4 вбачається, що останній впізнав особу на фотознімку під №2 – ОСОБА_1 , який відносно нього вчинив злочин. (а.с. 229-230 т. 1).

За результатами проведення негласних слідчо-розшукових дій відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ( а.с. 238-257 т. 1) та прослуханого в судовому засіданні розсекреченого аудіозапису, судом було встановлено, що останній 07.08.2018 року у період часу з 15:25:54 по 15:26:50 визнавав факт скоєння злочину, а саме що покинув пост з автоматом, зупинив машину, стріляв угору, попросив чоловіка відвезти його у м. Запоріжжя та визнавав, що фактично взяв заручника.

Колегією суддів також досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_1 .

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Колегією суддів також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшла висновку, що події кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України, мали місце, ОСОБА_1 винуватий у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та підлягає за це покаранню.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає повне визнання своєї вини обвинуваченим, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування у повному обсязі потерпілому ОСОБА_4 моральної шкоди, а також те, що він є учасником АТО, має статус учасника бойових дій, нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, обтяжуючих покарання, судом не встановлено.

Також суд враховує суспільну небезпечність вчинених ним злочинів, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є тяжким та особливо тяжким злочинами; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, а також те, що він є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А2802, захищає суверенітет та незалежність держави, раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Пунктом 8 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного .

Щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш м`яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК. Застосування положень ст. 69 КК щодо покарання (як основного, так і додаткового) призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а також думку потерпілого ОСОБА_4 , який просив призначити міру покарання ОСОБА_1 , не пов`язану із позбавленням волі, виходячи із принципів індивідуалізації і співмірності покарання, наявності декількох пом`якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, застосувавши ст. 69 КК України.

Остаточне покарання суд обирає на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, суд прийшов до висновку, що обрана обвинуваченому ОСОБА_1 міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

З протоколу затримання ОСОБА_1 від 26.07.2018 р., вбачається, що його було затримано в порядку ст. 208 КПК України 26.07.2018 р. о 12:50 год (а.с. 152-154 т. 1), таким чином строк покарання ОСОБА_1 необхідно обчислювати з 26.07.2018 року.

Запобіжний захід – тримання під вартою, необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її спричинила.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь потерпілого майнова шкода в сумі 13 000 грн., так як зазначений позов у повному обсязі визнано обвинуваченим, та таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З довідки про витрати на проведення експертизи №1/2-232 від 27.09.2018 р. ДНДЕКЦ МВС України вбачається, що витрати на проведення експертизи складають 2288 грн. (а.с. 187 т. 1), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як процесуальні витрати по кримінальному провадженню.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368,370,374, 376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА _1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26.07.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди в сумі 13 000,00 (тринадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в загальному розмірі 2 288,00 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 00 коп.) гривень.

Речові докази: гільзу із маркуванням 3*83, 2 гільзи – знищити; автомат «АКС- 74У» № НОМЕР_4 , чотири магазини з номерами: 27, 10, 8, 4, а також 89 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_11 до автоматичної зброї, 9 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_12 до автоматичної зброї, 7 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_12 до автоматичної зброї, 6 набоїв калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_13 до автоматичної зброї, 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_14 до автоматичної зброї, 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_15 до автоматичної зброї, 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням НОМЕР_13 до автоматичної зброї, 4 набої калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_11 до автоматичної зброї, 1 набій калібру 5,45 мм з маркуванням 3 НОМЕР_16 до автоматичної зброї, загальною кількістю - 117, що зберігаються в КЗРД Нікольського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області – повернути військовій частині А2802, як належне їй майно; футболку захисного кольору, штани польові «піксельні», кепку «піксельну», мобільний телефон «S-TELL», що зберігаються в КЗРД Нікольського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області повернути ОСОБА_1 , як належне йому майно; відеоматеріали зі слідчого експерименту та одночасного допиту записані на флеш-накопичувач SP microCD 16 GB, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №12018050640000204 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя Курбанова Н. М.

Судді Федотова В.М.

Пантелєєв Д.М.