ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

м. Харків

Справа F 642/6675/18

Провадження F 22-ц/818/ 2080 /19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Сватенко Н.В., Сидорчук М.О.,

сторони справи:

боржник F ОСОБА_1,

стягувач F ОСОБА_2,

особа, дії якої оскаржуються F Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова, постановлену 15 лютого 2019 року о 10 годині 15 хвилин у складі судді Грінчук О.П.,

УСТАНОВИВ:

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі ВДВС) ОСОБА_3, у якій просив поновити строк на подання скарги, скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС від 06.07.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні (ВП) F 11776552.

Скарга обґрунтована тим, що постановою старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 від 06.07.2018 у ВП F 11776552 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках на імFя боржника ОСОБА_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 - Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», що відкриті та будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику в межах суми стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 97 607 грн. 80 коп. ОСОБА_1 ніде не працює, є інвалідом З групи за загальним захворюванням. З 14.07.2018 йому призначена пенсія по інвалідності. Пенсійне забезпечення є його єдиним джерелом існування та забезпечення життя, проте в результаті накладення арешту на картковий рахунок в ПАТ «Ощадбанк» оскаржуваною постановою старшого державного виконавця Картиннік О.О. позбавлений можливості отримувати пенсію та навіть її частину.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено через її безпідставність. Суд посилався на те, що на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів з пенсії боржника щомісячно утримується 748 грн. 50 коп., що не перевищує 50 відсотків від її розміру. Тому порушення в діях державного виконавця відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги пояснення скаржника, не враховано доведеність накладення арешту на всі кошти боржника в АТ «Ощабанк» та неможливість отримати ним пенсію, що є єдиним джерелом до існування.

У відзиві на апеляційну скаргу старший державний виконавець ВДВС ОСОБА_3 заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що при накладенні арешту вона діяла в межах Закону України «Про виконавчу службу». Зняття арешту можливо лише у випадку отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах доводів, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для зміни судового рішення єпорушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судовим розглядом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2003 року у цивільній справі F 2-7808/03 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 Жасмин-Лоліти Олександрівни, у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7-8).

На виконання вказаного рішення 15 жовтня 2003 року Ленінським районним судом міста Харкова видано виконавчий лист (а.с. 9), предFявлений до виконання у ВДВС, де відкрито виконавче провадження (ВП) F 11776552.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 від 06 липня 2018 року у ВП F 11776552 встановлено, що вимоги виконавчого документу боржником не виконані. У звFязку із чим станом на 01 червня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 склала 97 607 грн. 80 коп. Враховуючи наявність у ОСОБА_1 розрахункових рахунків у банківських установах, на грошові кошти боржника на рахунках у ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 F Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» постановою накладено арешт (а.с. 11).

Згідно довідки Київського обFєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова F 4029 від 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Київському обFєднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова як пенсіонер по інвалідності ІІІ групи. Йому призначена пенсія у розмірі 1452 грн. з 14.07.2018 по 30.09.2019 (а.с. 20).

Відповідно до копії трудової книжки з 13.04.2018 ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи (а.с. 12-16).

ОСОБА_4 F Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» F 118.14-16/1-1965/1 від 19.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що на його ім`я відкрито картковий рахунок F 26207001681745 та надано платіжну картку до нього F 516749******2387 (а.с. 55, 56). Постановою ВДВС від 06 липня 2018 року кошти боржника на вказаному рахунку заарештовано на суму 97 607 грн. 80 коп. в рамках ВП F 11776552.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в силу частини 1 статті 5 Закону України F 1404-VIII від02.06.2016 «Про виконавче провадження» (надалі Закон) покладається, в тому числі, й на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частини 1, 2 статті 48 Закону).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 56 Закону).

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина 2 цієї статті).

Відповідно до статті 68 Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Підприємства, установи, організації та інші здійснюють відрахування з заробітної плати і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, про що щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України (частина 1 статті 69 Закону).

Порядок та розмір відрахувань із заробітної плати встановлено статтею 70 Закону, правилами якої визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 відсотків.

Згідно розрахунку заборгованості старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 від червня 2018 року F 28398 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 станом на 01.06.2018 року складає 97 607 грн. 80 коп. (а.с. 78-84).

Відповідно до виписки по картковому рахунку F 26207001681745, відкритому на ім`я ОСОБА_1 у ОСОБА_4 - Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» (а.с. 192-193), вказаний рахунок використовується для нарахування ОСОБА_1 пенсії з урахуванням утримання з неї 50 відсотків на погашення заборгованості з аліментів.

Відповідно до ч. 1 ч. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За положеннями ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Так, ст. 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до ст. 1 Закону України F 966-XIV від 15.07.1999 «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Ст. 7 Закону України F 2629-VIIІ від 23.11.2018 «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2019 року становить 1921 гривні.

Дані про нарахування інших коштів, крім пенсії, на рахунок F 26207001681745, відкритий на ім`я ОСОБА_1 у ОСОБА_4 - Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», відсутні. Також відсутні дані про наявність у ОСОБА_1 іншого доходу, крім пенсії. Оскільки на картковий рахунок F 26207001681745 надходять грошові кошти після утримання Управлінням Пенсійного фонду України максимально можливих сум на погашення заборгованості за судовим рішенням, на залишкові грошові кошти стягнення заборгованості з аліментів вже не звертається. Тому підстави для накладення арешту на залишок грошових коштів в межах розміру заборгованості відсутні. Арешт порушує право боржника на отримання коштів, необхідних для існування.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (п.1 ч.1 449 ЦПК України).

Представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами ВП F 1176552 06 листопада 2018 року, ознайомився з ними - 15 листопада 2018 року (а.с. 43, 44).

Даних про повідомлення скаржника про накладення арешту на його рахунки раніше, ніж 15 листопада 2018 року, у матеріалах справи немає. 25 листопада 2018 року F вихідний день. Скарга на дії старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 подана до суду першої інстанції 26 листопада 2018 року (а.с. 1-6), тобто в десятиденний строк, встановлений п.1 ч.1 449 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовFязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає право суду скасовувати постанови державних виконавців, скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у ОСОБА_4 F Харківському обласному управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 08 липня 2018 року у виконавчому провадженні F 11776552 і зобовFязати державного виконавця скасувати накладений арешт.

При цьому скаржником не вказано чим порушуються його права накладенням арешту на кошти, розміщені в ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк». Тому дії старшого державного виконавця ВДВС у виконавчому провадженні F 11776552 в частині накладення арешту на кошти в ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» є законними і обґрунтованими.

Ухвала суду апеляційної інстанції не перешкоджає державному виконавцю ВДВС накласти арешт на кошти ОСОБА_1, розміщені в АТ «Ощадбанк» на інших, крім пенсійного, рахунках (а.с. 85).

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції F змінити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2019 року змінити.

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у ОСОБА_4 F Харківському обласному управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 08 липня 2018 року у виконавчому провадженні F 11776552.

Зобов`язати старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 скасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у ОСОБА_4 F Харківському обласному управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 08 липня 2018 року у виконавчому провадженні F 11776552.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 15 травня 2019 року.

Головуючий F О.Ю. Тичкова

Судді: А.В. Котелевець

ОСОБА_6