ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. Справа№ 910/17616/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Чорної Л.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 (повний текст рішення складено 26.02.2019)

у справі №910/17616/18 (суддя Гулевець О.В.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 49 000, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" про стягнення 49 000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Просто-Страхування" на підставі договору PVP.S № 1703862 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 07.12.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 05.08.2018 року не підтверджує вини водія автомобіля Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 05 серпня 2018 року, а тому місцевий господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку зі сплати страхового відшкодування у розмірі 49 000, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 року у справі №910/17616/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, безпідставним та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування всіх доказів і обставин справи. Зокрема скаржник зазначає, що посилання в рішенні на аварійний сертифікат є безпідставним оскільки останній складений з порушенням Типового положення про організацію діяльності аварійних сертифікатів, а також в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження повноважень експерта, зокрема свідоцтва №АК-ПК-ТЗ №3688 від 18.05.2017 року. Крім того, апелянт вказує, що оформлене у відповідності до інструкції повідомлення (європротокол) в силу положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування. Позивач звертає увагу, що європротокол заповнений обома учасниками ДТП, не містить виправлень та зауважень, а щодо посилання суду першої інстанції стосовно того, що у даному європротколі відсутні відомості щодо визнання водієм ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні ДТП, то відповідно до інструкції щодо порядку заповнення євро протоколу такий пункт в останньому взагалі відсутній. Й наостанок позивач звертає увагу на те, що жодних відповідей на заяву про виплату страхового відшкодування, як і самої відмови відповідача позивач не отримував.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 року у справі №910/17616/18 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.08.2018 року на автодорозі М-04 на 239 км відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Mitsubishi реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

По факту вказаної ДТП водієм автомобіля Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 та водієм Mitsubishi реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_6 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол). (а.с. 17).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору PVP.S № 1703862 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 07.12.2017, укладеного з ОСОБА_4 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Mitsubishi реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в позивача. (а.с. 12).

Відповідно до Звіту № 130642 від 02.11.2018 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 63 483,87 грн. (а.с. 18-31).

Згідно із висновку-калькуляції № 130642 від 20 серпня 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 52 490,39 грн. (а.с. 83-85).

31.08.2018 року позивачем затверджено страховий акт №130642 відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 50 000, 00 грн. (а.с. 87).

Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №15638 від 03.09.2018 року. (а.с. 88).

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2403505 (термін дії з 26.04.2018 року по 25.04.2019 року). (а.с. 89).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000, 00 грн. та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №04-2909 від 13.09.2018 року про виплату страхового відшкодування. (а.с. 90).

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються автомобілем Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 49 000, 00 грн. за вирахуванням франшизи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Умови заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається Страховику чи Моторному (транспортному) страховому бюро України водієм транспортного засобу на виконання підпункту 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також застосування Типових схем дорожньо-транспортних пригод та розподілу відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди за заподіяну ними шкоду при оформленні документів по дорожньо-транспортним пригодам без участі уповноважених на те працівників міліції визначено Інструкцією щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція), затверджена протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11 №274/2011.

Відповідно до п. 1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із п. 2 Інструкції, Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.

При складанні Повідомлення використовується тільки один комплект документів, що складається з трьох аркушів: титульної сторінки, оригіналу та копії повідомлення будь-якого учасника ДТП (п. 3 Інструкції).

Пунктом 4 Інструкції закріплено, що Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов'язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення.

У п. 5 Інструкції зазначено, що у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.

Згідно із положеннями п. 6 Інструкції, виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Тільки після підписання Повідомлення водіями учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.

Пунктом 7 Інструкції встановлений наступний порядок заповнення Повідомлення:

- пункти 1, 2 заповнюються згідно з фактичними датою та часом настання ДТП із зазначенням місця ДТП;

- у пунктах 3, 4 Повідомлення вірне твердження позначається знаком "Х";

- у пункті 5 зазначаються відомості про свідків ДТП. У разі, якщо свідки ДТП не встановлені або відсутні, то у цьому пункті робиться запис, наприклад: "не виявлені" або "відсутні";

- у пункті 6 зазначається інформація про страхувальника згідно з даними полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або "Зеленої карти" (далі - Сертифікат страхування);

- пункт 7 заповнюється згідно з даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та Сертифікату страхування. Відомості в зазначених документах мають співпадати;

- пункт 8 заповнюється згідно з даними Сертифікату страхування. Поле "ТАК" пункту 8 "Чи покриває поліс шкоду транспортному засобу? " позначається знаком "Х" за наявності договору добровільного страхування наземного транспортних засобів (КАСКО);

- пункт 9 заповнюється згідно з даними посвідчення водія учасника ДТП. Також водій учасник ДТП зазначає номер свого телефону або електрону адресу (е-mail) та адресу фактичного проживання;

- у пункті 10 стрілкою необхідно вказати напрям і місце початкового удару (первинного контакту);

- у пункті 11 стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу;

- у пункті 12 (клітинки 1-17) відмічаються знаком "Х" обставини, які відносяться та характеризують ДТП. Обов'язково зазначається кількість відмічених знаком "Х" клітинок.

- у пункті 13 відображаються: розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг. Для позначення автомобіля використовується позначка " ". Для зображення роздільних смуг, перехрестків та вулиць використовуються позначки "¦ ", " + ", " = ";

- у пункті 14 надається додаткова інформація, яка не міститься у Повідомлені та яку водій транспортного засобу вважає за необхідне викласти. У разі необхідності дозволяється використання додаткового аркуша. У такому випадку в пункт 14 Повідомлення вноситься запис "додаткові пояснення на ___ аркушах додаються";

- у пункті 15 ставиться підпис (підписи) особи (осіб), що оформляла (оформляли) Повідомлення.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Тому, пред'явлення позивачем (особа, яка має право на отримання відшкодування замість потерпілого) до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 01.02.2017 у справі №910/6922/16.

У даному випадку позивачем пред'явлено вимогу до відповідача про виплату страхового відшкодування з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 2.7.2.6 Договору PVP.S № 1703862, в разі якщо збиток перевищив 50 000, 00 грн. та страхувальник не надав довідку з компетентних органів Страховик розраховує збиток на підставі умов договору, виплачує страхувальнику відшкодування в межах 50 000, 00 грн.

У пункті 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» від 17 листопада 2011 року № 698 затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.

У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

За приписами пункту 37.1.3 статті 37 цього Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Колегія суддів, встановивши, що відмова страхової компанії не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги наданий відповідачем аварійний сертифікат від 19.10.2018 року (а.с. 149-150) оскільки останній суперечить обставинам повідомлення (європротоколу) про які було вказано учасниками ДТП, а саме зі змісту самого європротоколу вбачається, що автомобіль Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався не в лівому ряду, як проте вказано у аварійному сертифікаті, крім того, у повідомленні про ДТП від 06.08.2018 року (а.с. 152-154) також спочатку зазначено, що автомобіль Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався не в лівому ряду, а вже в кінці вказаного повідомлення водій автомобіля Ssang Yong Korando реєстраційний номер НОМЕР_1 вказує, що рухався у лівому ряду, що дає підстави для сумнівів наданих пояснень водієм ОСОБА_1 відповідачу, при цьому останнім не було вказано жодних зауважень в повідомленні про ДТП (європротоколі) у п. 14.

Слід також зазначити, що спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/2403505 становить 1 000 грн., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100 000 грн. 00 коп.

Отже, розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем обґрунтовано зменшено позивачем на суму франшизи (50 000, 00 грн. - загальна сума страхового відшкодування - 1 000 грн. - франшиза).

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди у розмірі 49 000, 00 грн. є обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 49 000, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Між позивачем (клієнт) та адвокатом Адвокатським бюро "Синюк та партнери" (Адвокатське бюро) 16.04.2018р. було укладено договір про надання правової допомоги №1, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. (а.с. 97-100).

Вартість наданих юридичних послуг Адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Клієнтом та Адвокатським бюро 31.10.2018 року підписано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги, на суму 3 000,00 грн., а також складено реєстр страхових справ, за якими надаються послуги адвоката. (а.с. 101-104).

Так, згідно вказаного реєстру витрати на правову допомогу по страховій справі, в якій учасниками ДТП є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , складають 3 000 грн.

Підтвердженням того, що ОСОБА_7 має статус адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 6423/10 від 15.02.2018р. (а.с. 94).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро за надання правової допомоги по страховій справі, в якій учасниками ДТП є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17601 від 02.10.2018 року з призначенням платежу: "Оплата юридичних послуг відповідно до договору № 1 від 16.04.2018р. без ПДВ". (а.с. 103).

Згідно ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 вказаної статті).

В свою чергу, відповідачем до суду першої інстанції та апеляційної інстанції відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката подано не було.

Отже, з огляду на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про їх покладення на відповідача в сумі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2019 року №910/17616/18 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2019 року №910/17616/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

« 1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 32638319) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) суму страхового відшкодування в розмірі 49 000 (сорок дев`ять тисяч гривень) 00 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 32638319) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі гривень) 00 коп.»

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 32638319) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три гривні) 00 коп.

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17616/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Л.В. Чорна