Справа №705/1882/19

1-в/705/563/19

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

13 травня 2019 року місто Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про поміщення засудженого ОСОБА_2 до приміщення камерного типу,

ВСТАНОВИВ :

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області 19 квітня 2019 року вперше надійшло клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про поміщення засудженого до приміщення камерного типу, в якому начальник усатнови просив винести ухвалу про переведення засудженого ОСОБА_2 до приміщення камерного типу строком на 2 місяці.

Вивченням клопотання та доданих до нього документів було встановлено, що клопотання не може бути розглянуте по суті, так як матеріали, які були долучені до клопотання, носили суперечливий характер.

Ухвалою судді від 19 квітня 2019 року клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» було повернуто для усунення недоліків та належного оформлення.

Лише 11 травня 2019 року до суду повторно були направлені матеріали клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про поміщення засудженого до приміщення камерного типу, в якому він просить винести ухвалу про переведення засудженого ОСОБА_2 до приміщення камерного типу строком на 2 місяці.

У відповідності до ч.4 ст.539 КПК України клопотання (подання) про застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) та про примусове годування засудженого розглядаються протягом 24 годин з моменту надходження відповідного клопотання (подання) до суду суддею одноособово.

У зв`язку з чим, клопотання розглянуте суддею не за правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, що визначено лише у ч.3 ст.539 КПК України. Тобто, в даному випадку законодавець передбачив виключення із загальних правил щодо порядку розгляду клопотань, внесених щодо питань, які виникають під час виконання вироку.

Розгляд клопотання проведено 13 травня 2019 року у зв`язку з тим, що 12 травня 2019 року був вихідним днем і суддя був позбавлений можливості ухвалювати судові рішення.

Дослідивши матеріали клопотання, суддя дійшов такого висновку.

Як зазначив суддя в ухвалі від 19.04.2019 року, повертаючи клопотання для належного оформлення, у клопотанні начальник колонії посилався на порушення засудженим положень нормативних та законодавчих актів, які забороняють засудженим завішувати чи змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця. При цьому, викладаючи суть порушення, начальник колонії зазначав про те, що засудженому було вказано спальне місце при вході в житлову секцію з лівої сторони, на що засуджений в категоричній формі відмовився виконувати передбачену законом вказівку.

Зі вказаної мотивації не було зрозуміло, з якою метою засудженому було вказано спальне місце, яку саме вказівку не виконав засуджений, а також не було мотивовано, яким чином в даному випадку засудженим було допущено порушення заборони змінювати чи завішувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця, так як не було вказано, чи було до подій 10.04.2019 року засудженому визначено спальне місце, чи самостійно він його змінив без відповідного дозволу тощо.

Після повторного надходження клопотання до суду встановлено, що у клопотанні начальник установи виконання покарань, також посилаючись на законодавчі та підзаконні акти, вказує на те, що засуджений порушив положення таких законодавчих та підзаконних актів, які забороняють змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових приміщеннях.

При цьому, у клопотанні вказано, що 10 квітня 2019 року засуджений ОСОБА_2 допустив порушення встановленого режиму відбування покарання, а саме згідно посадових обов`язків начальника відділення для покращення нагляду за поведінкою засудженого ОСОБА_2 було вказано спальне місце при вході в житлову секцію з лівої сторони, на що засуджений ОСОБА_2 в категоричній формі відмовився виконувати передбачену законом вказівку.

Як зазначав суддя в ухвалі від 19.04.2019 року, з формулювання «було вказано спальне місце при вході в житлову секцію з лівої сторони» неможливо зрозуміти, яку ж вказівку було надано засудженому, так як не вказано, чи було до подій 10.04.2019 року засудженому визначено спальне місце, чи була вказівка пов`язана зі зміною раніше визначеного спального місця, чи самостійно засуджений його змінив без відповідного дозволу тощо.

Частина 1 статті 134 КВК України визначає, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Згідно ч.9 ст.134 КВК України стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.

Враховуючи те, що у клопотанні начальника установи виконання покарань після його дооформлення так і не було конкретизовано у чому ж полягала вказівка, яку не виконав засуджений, тобто суддя позбавлений можливості визначитись чи була така вказівка законною з боку представника установи виконання покарань, тому суддя вважає, що у клопотанні належним чином не обґрунтовано наявність підстав для застосування такого заходу стягнення як переведення засудженого до приміщення камерного типу.

Крім того, суддя враховує, що частина 6 статті 135 КВК України визначає, що поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.

Як вбачається з матеріалів клопотання рішення дисциплінарної комісії було прийняте 19.04.2019 року і того ж дня відповідне клопотання було скероване до суду. Проте, з часу повернення матеріалів клопотання для дооформлення, і до повторного направлення їх до суду, пройшов термін, який значно перевищує двадцять чотири години, що свідчить про порушення всіх строків, упродовж яких адміністрація установи мала право звернутись з таким клопотанням до суду.

Враховуючи викладене вище, клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.135, ст.136 КВК України, ст.537, ст.539 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про поміщення засудженого ОСОБА_2 до приміщення камерного типу.

Копію ухвали направити для відома начальнику Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» та засудженому.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя ОСОБА_1