Єдиний державний реєстр судових рішеньТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
|
26 квітня 2019 року |
справа № 160/9173/18 |
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухтехнологія" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухтехнологія" задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, 26.03.2019 р. відповідачем, Дніпропетровською митницею ДФС подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року апеляційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС залишена без руху та скаржнику надано строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги, а саме: надати суду оригінал документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 572 грн.
Вимоги суду, викладені в ухвалі від 08 квітня 2019 року, Дніпропетровською митницею ДФС не виконані, проте 25.04.2019 до суду подано клопотання, в якому відповідач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з відсутністю фінансування.
Розглянувши клопотання Дніпропетровської митниці ДФС, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень.
Крім того, слід зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.
Наведені доводи у клопотанні про неможливість виконати ухвалу апеляційного суду від 08 квітня 2019 року не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги, проте скаржником не обґрунтовано можливість сплатити суми судового збору в майбутньому.
Таким чином, відсутні обґрунтовані підстави для відстрочення сплати судового збору.
Приймаючи до уваги, що відповідачем у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунені, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суд-
УХВАЛИВ:
Відмовити Дніпропетровській митниці ДФС у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвибухтехнологія" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями (26.04.2019) та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: А.В. Суховаров
