ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 травня 2019 року № 826/13193/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Тарганської сільської ради Володарського району Київської області
до Київської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним розпорядження від 11 серпня 2017 року №426
ВСТАНОВИВ:
Тарганська сільська рада Володарського району Київської області (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 11 серпня 2017 року №426.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 11 серпня 2017 року №426 скасовано розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 «Про передачу земель у комунальну власність», на підставі якого за позивачем зареєстровано право комунальної власності на вказані у ньому земельні ділянки.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, на думку позивача, оскільки розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 «Про передачу земель у комунальну власність» є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, воно не може бути скасовано в подальшому державною адміністрацією вищого рівня.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що за відомостями Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 15,0079 га, НОМЕР_1 площею 14,537 га та НОМЕР_1 площею 21,1355 га були проінвентаризовані, та на момент видачі розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року за цільовим призначенням належали до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Реалізовуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, Володарська районна державна адміністрація Київської області, як вказано у відзиві на позовну заяву, мала право змінювати цільове призначення земельних ділянок лише за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами. В свою чергу, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішення про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною. Оскільки в установленому законом порядку рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок не приймалось, проект землеустрою не складався, прийняття рішень щодо віднесення із земель сільськогосподарського призначення державної власності до земель комунальної власності з віднесенням їх до іншої категорії земель рекреаційного призначення головою Володарської районної державної адміністрації Київської області було здійснено всупереч встановленої процедури чинного земельного законодавства, внаслідок чого, за доводами представника відповідача, з державної власності неправомірно вибули земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Тобто, як зазначив представник відповідача, розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області видане поза межами повноважень та за відсутності правових підстав, у зв`язку з чим було скасоване розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №426 від 11 серпня 2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання.
В судовому засіданні 15 січня 2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, суд, у судовому засіданні 15 січня 2018 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
11 травня 2017 року головою Володарської районної державної адміністрації Київської області видано розпорядження №81 «Про передачу земель у комунальну власність», відповідно до якого віднесено до земель рекреаційного призначення (КВЦПЗ секція Е, код 07) загального користування (КВЦПЗ секція К, код 18) та передано у власність територіальної громади Тарганської сільської ради Володарського району земельні ділянки запасу загального користування в адміністративних межах Тарганської сільської ради: кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 15,0079 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 14,537 га та кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 21,1355 га.
Також, вказаним розпорядженням доручено відділу державної реєстрації Володарської районної державної адміністрації Київської області у встановленому порядку провести державну адміністрацію права комунальної власності на земельні ділянки, а відділу у Володарському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області - внести зміни до матеріалів з інвентаризації земель Володарського району та даних земельного кадастру.
Як вбачається з наданих суду копій Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №87305291, №87303601 та №87307733 від 17 травня 2017 року, 17 травня 2017 року державним реєстратором Володарської районної державної адміністрації Олефір Г.П. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №35221384, №35220859 та №35221801, на підставі яких за Тарганською сільською радою Володарського району Київської області зареєстровано право комунальної власності на вказані вище земельні ділянки з цільовим призначенням цих земельних ділянок: землі рекреаційного призначення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду клопотання Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04 липня 2017 року за вих. №65-ДК/0068/КВ/06/01/-17 про приведення у відповідність із законодавством прийнятого розпорядження голови Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 з питань регулювання земельних відносин Київською обласної державної адміністрацією видано розпорядження від 11 серпня 2017 року №426 «Про скасування розпоряджень голови Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 та від 19 травня 2017 року №96», відповідно до якого розпорядження голови Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 скасоване, як таке, що суперечить земельному законодавству.
Не погоджуючись з розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 11 серпня 2017 року №426 в частині скасування розпорядження голови Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 Тарганська сільська рада Володарського району Київської області звернулась до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Згідно статті 118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Відповідно до Конституції України організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року №586-XIV (далі по тексту - Закон України від 09.04.1999 №586-XIV).
Згідно статті 6 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Частиною 1 статті 33 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV передбачено, що обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.
У відповідності до частини 3 цієї статті голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Згідно частини 3 статті 43 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Конституційний Суд України у рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
При цьому, у своєму рішенні Конституційний Суд України також вказав й на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Суд звертає увагу, що Конституційний Судом України у вказаному вище рішенні надано вичерпне офіційне тлумачення, які саме ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, які є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Аналіз наведених норм діючого законодавства дозволяє суду дійти висновку про те, що розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 є ненормативним правовим актом місцевого самоврядування одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, в силу закону не може бути скасований чи змінений органом, який його видав або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня після його виконання, за умови, якщо такий акт не суперечить Конституції України або законам України.
Враховуючи, що оскаржуваним розпорядженням відповідача скасовано розпорядження голови Володарської районної державної адміністрації Київської області від 11 травня 2017 року №81 саме з підстав його невідповідності законам України, що узгоджується з частиною 3 статті 43 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV та не суперечить висновкам, викладеним у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Тарганської сільської ради Володарської району Київської області та відсутність правових підстав для їх задоволення.
В той же час, суд наголошує, що позивачем в даній адміністративній справі не оспорюється висновок відповідача щодо неправомірності вибуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3221688000:04:008:0001, площею 15,0079 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 14,537 га та кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 21,1355 га з державної власності, на підставі якого останнім було видано оскаржуване розпорядження, тому судом не надається правова оцінка в цій частині.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи те, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено правомірність його дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Тарганської сільської ради Володарського району Київської області відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Т.О. Скочок
