___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 р.

м. Херсон

Справа № 540/635/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 04.01.2019 р. № ХС 2892/498/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 223380 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність накладення штрафу за допущення до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДФС про прийняття працівника до роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки з вказаними працівниками 17.12.2018 р. укладено трудові договори стосовно їх офіційного працевлаштування, а тому відсутні підстави для застосування штрафу.

Ухвалою від 01.04.2019 р. у справі відкрито спрощене провадження та, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.04.2019 р., призначено судове засідання на 26.04.2019 р. на 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 26.04.2019 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 08.05.2019 р. до 11:00 год.

Ухвалою від 26.04.2019 р. повторно зобов`язано відповідача надати до суду витребувані ухвалою від 01.04.2019 р. документи.

08.05.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що на підставі звернення ОСОБА_4 від 13.12.2018 р., наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 14.12.2018 р. № 1301, направлення від 14.12.2018 р. № 1681 в період з 17.12.2018 р. по 18.12.2018 р. здійснено інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 , під час якого встановлено, що за місцем здійснення господарської діяльності позивача: АДРЕСА_7, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3", допущено до роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору. ФОП ОСОБА_1 надав пояснення, в яких вказав на те, що офіціант ОСОБА_2 і бармен ОСОБА_3 прийняті на стажування з 15.12.2018 р., а акт інспекційного відвідування підписав без зауважень. Таким чином рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 є правомірним.

Допитаний у судовому засіданні 26.04.2019 р. позивач просив задовольнити позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві.

У судове засідання, призначене на 08.05.2019 р., позивач, не з`явився, а від представника відповідача 08.05.2019 р. надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1 ч.3 ст.205 КАС України).

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.08.2016 р. та здійснює діяльність за КВЕД 56.10 - "Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування".

Відповідно до пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1, 2, 4-7 п.5, звернення ОСОБА_4 (вхідний № Ш-579/11-06 від 13.12.2018 р.), ГУ Держпраці у Херсонській області винесено наказ від 14.12.2018 р. № 1301 "Про проведення інспекційного відвідування", пп.1 п.1 якого, серед іншого, прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування з питань дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1

На підставі наказу від 14.12.2018 р. № 1301 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.12.2018 р. № 1681 зі строком дії з 17 по 18 грудня 2018 року.

17.12.2018 р. інспекторами праці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_6, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3", за результатами якого складено акт № ХС 2892/498/АВ.

В акті інспекційного відвідування зазначено, що в порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору та повідомлення до ДФС про прийняття працівника до роботи. Так, наприклад, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущені до роботи без укладення трудового договору. Працівники ОСОБА_2 (офіціант) та ОСОБА_3 (бармен) згідно з опитуванням проходять стажування з 15.12.2018 р.

18.12.2018 р. інспекторами праці ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . винесено припис про усунення виявлених порушень № ХС 2892/498/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення до 17.01.2019 р.

25.12.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ХС 2892/498/АВ, відповідно до якого призначено розгляд справи на 04.01.2019 р. о 10:00 год.

27.12.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. винесено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, згідно якого розгляд справи призначено на 04.01.2019 р. о 10:00 год.

04.01.2019 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. винесено постанову № ХС 2892/498/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 за допуск працівників до роботи без укладання трудового договору накладено штраф у розмірі 223380 грн.

Не погоджуючись з правомірністю даної постанови, позивач звернувся з позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В даному випадку Головне управління Держпраці у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877).

Положеннями ч.ч.4, 5 ст.2 Закону № 877 передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Вказані ограни, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

На реалізацію ст.295 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), згідно із п.п.2, 5 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Положеннями п.5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, звернення ОСОБА_4 (вхідний № Ш-579/11-06 від 13.12.2018 р.), звернення ОСОБА_8 (вхідний № О-580/11-06 від 14.12.2018 р.) та звернення ОСОБА_9 (вхідний № К-584/11-06 від 14.12.2018 р.), ГУ Держпраці у Херсонській області винесено наказ від 14.12.2018 р. № 1301 "Про проведення інспекційних відвідувань".

Зі змісту вказаного наказу доручено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, зокрема, ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_7, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3".

На підставі наказу відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 14.12.2018 р. № 1681 головному державному інспектору відділу експертизи умов праці управління з питань праці ОСОБА_5 , головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_6, відповідно до якого інспекторів направлено для здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_7, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Питання проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю, зокрема врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифіковану Законом № 1985-ІV від 08.09.2004 р.

Відповідно до ст.12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст.16 Конвенції).

Згідно п.п.8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Цій нормі кореспондують абз.1, 2 п.14 Порядку № 295, в якому визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення та не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі відсутності службового посвідчення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці має право одержувати документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування від об`єкта відвідування та державних органів. Інспектор праці повинен повідомити об`єкт відвідування або уповноважену ним особу про проведення інспекційного відвідування. Однак з цього правила є виняток - коли предметом інспекційного відвідування є питання виявлення неоформлених трудових відносин і інспектор праці вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

В даному випадку предметом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 було питання виявлення неоформлених працівників, у зв`язку з чим інспектори праці мали право не повідомляти позивача про проведення інспекційного відвідування.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про його відсутність під час інспекційного відвідування, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме: підписом ОСОБА_1 про ознайомлення, який зроблено ним власноруч на направленні на проведення інспекційного відвідування 17.12.2018 р., поясненнями ФОП ОСОБА_1 від 17.12.2018 р. об 12:43 год., підписом про ознайомлення та отримання примірника акта інспекційного відвідування від 17.12.2018 р. № ХС2892/498/АВ.

Що стосується виявлених під час інспекційного відвідування порушень вимог трудового законодавства, які стали підставою для прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 04.01.2019 р. № ХС2892/498/АВ/П/ТД-ФС, суд зазначає наступне.

З акту інспекційного відвідування слідує, що інспекторами праці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, яке полягало в тому, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору та повідомлення до ДФС про прийняття працівника до роботи. Так, наприклад, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допущені до роботи без укладення трудового договору. Працівники ОСОБА_2 (офіціант) та ОСОБА_3 (бармен), згідно з опитуваннями, проходять стажування з 15.12.2018 р.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст.23 КЗпП України).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що дата прийняття наказу про призначення працівника та дата повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника мають передувати або принаймні співпадати із датою, коли працівника було допущено до роботи.

З матеріалів справи слідує, що 17.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 видано накази № 13 та № 14 "Про прийняття на роботу" ОСОБА_3 барменом, а ОСОБА_2 - офіціантом у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3" з 17 грудня 2018 року. Також 17.12.2018 р. з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено трудові договори.

Повідомлення про прийняття на роботу вказаних працівників направлено до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 17.12.2018 р. та прийнято о 16:09:18 та о 16:15:27, про що свідчать квитанції № 2.

Інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проводилося також 17.12.2018 р. з 12:15 до 12:45.

Допитані в судовому засіданні, яке відбулося 26.04.2019 р., в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили, що дізналися про наявність вакантних місць в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3" та 15.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 надали документи для укладення трудового договору. 17.12.2018 р. підписали трудові договори, ознайомилися з наказами про прийняття на роботу. В приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3" зайшли перевіряючі, почали все розпитувати та змусили підписати документи. Вказані особи не представлялись та документи не надавали. Категорично заперечують, що 17.12.2018 р. приступили до роботи, зазначивши що в цей день лише ознайомлювалися зі своїми робочими місцями.

Тобто, допитані в судовому засіданні свідки під присягою, будучи повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань спростували твердження відповідача про те, що 17.12.2018 р. їх було допущено до роботи в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Будь-яких доказів виконання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 роботи в кафе 27.12.2018 р. до видання наказів про прийняття їх на роботу, укладення трудових договорів, направлення до ДФС повідомлень про прийняття на роботу, в тому числі і відеозапису, відповідачем не надано.

Також, 19.01.2019 р. ФОП ОСОБА_1 до Генічеської ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області надано податковий розрахунок суд доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, відповідно до якого у 4 кварталі 2018 року у підприємця працювало за трудовими договорами (контрактами) 5 осіб, серед яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прийняті на роботу 17.12.2018 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані докази в сукупності спростовують зазначені в акті інспекційного відвідування 17.12.2018 р. № ХС2892/498/АВ твердження відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 . ч.3 ст.24 КЗпП України.

Відповідальність за порушення законодавства про працю визначена ст.265 КЗпП України, відповідно до якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.6 ч.2) та вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.7 ч.2).

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.п.3-8 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що на уповноважену особу Держпраці покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати її розгляду в один із способів: рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам. Справа розглядається за участю суб`єкта господарювання. З цього правила є виключення, зокрема, справу може бути розглянуто без участі суб`єкта господарювання тільки у разі його належного повідомлення про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що письмове повідомлення про розгляд справи (вих.№ 01-08/1/3563 від 27.12.2018 р.), яким ФОП ОСОБА_1 повідомлялось про те, що розгляд справи відбудеться 04.01.2019 р. о 10:00 год. за адресою: вул.Тираспільська,1, м.Херсон, 3 поверх, було направлено позивачу 27.12.2018 р. До ГУ Держпраці у Херсонській області 25.01.2019 р. повернулось поштове відправлення з відміткою "за письмовою заявою відправника, одержувача", тобто ФОП ОСОБА_1 належним чином не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

28.12.2018 р. відповідач отримав заяву ФОП ОСОБА_1 та документи щодо укладення трудових договорів з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Тобто позивачем надано ГУ Держпраці у Херсонській області документи, які стосуються порушень, викладених у акті інспекційного відвідування до розгляду справи про накладення штрафу. Однак, в порушення вимог Порядку № 509 під час розгляду справи про накладення штрафу відповідачем не прийнято до уваги надані підприємцем документи.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що направлення повідомлення про розгляд справи рекомендованим листом є одним із видів повідомлення суб`єкта господарювання, а тому відповідач, враховуючи строки поштових пересилань, міг використати і інші види повідомлення, зокрема, повідомити телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення представнику.

Між тим, відповідачем не надано доказів того, що для повідомлення позивача використовувалися інші види повідомлення.

Тобто, справу, на підставі якої винесено оскаржувану позивачем постанову, прийнято без належного повідомлення ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце її розгляду, без присутності позивача, що є грубим порушенням п.п.6-8 Порядку № 509.

Також суд зауважує, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта, яким встановлено під час інспекційного відвідування порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства про працю.

В той же час, відповідачем не надано до суду жодного доказу того, що ФОП ОСОБА_1 допустив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до роботи без укладення з ними трудових договорів, оформлених наказом, та без повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.

З вищевикладеного слідує, що вказані у акті інспекційного відвідування порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ не підтверджено належними та допустимими доказами та спростовано наданими позивачем доказами.

Таким чином, прийнята відповідачем постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 04.01.2019 р. № ХС2892/498/АВ/П/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2250 грн. підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м.Херсон, вул.Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.01.2019 р. № ХС 2892/498/АВ/П/ТД-ФС.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м.Херсон, вул.Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 112040100