ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2019 року

м. Дніпро

справа № 804/668/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Руденко С.О., представника відповідача - Єрмолаєва Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №804/668/17 (головуючий суддя у 1 інстанції Гончарова І.А., повний текст рішення складено 08.06.2017 року) за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування пунктів вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулася з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 12, 13, 16, 17 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104, за якими зобов`язано Державне підприємство «Придніпровська залізниця» усунути виявлені порушення законодавства в установленому порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що вимоги, викладені у листі від 14.12.2016 року №04-05-05-15/2104 щодо зобов`язання позивача усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку по пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 12, 13, 16, 17 є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, носять формальний неконкретизований характер, оскільки їх виконання у законний спосіб є неможливим, а відтак, вони є незаконними та підлягають скасуванню. Також оскаржувана вимога є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства, без урахування істотних обставин з питань, що були предметом перевірки під час ревізії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 12, 13, 16, 17 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Вимога, яка надіслана позивачу після фінансової ревізії є правомірною та містить обґрунтовані обвинувачення у перевитраті бюджетних коштів внаслідок не дотримання бюджетної політики.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та його окремих відокремлених структурних підрозділів за період з 01.07.2014 р. по 31.05.2016 р. За результатами вказаної ревізії складено акт ревізії від 08.11.2016 р. № 05-19/1.

На підставі вказаного акту відповідачем на адресу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» направлено вимогу від 14.12.2016 р. № 04-05-05-15/2104 «Про усунення виявлених ревізією порушень», якою зобов`язано усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.

14 грудня 2016 року контролюючим органом за наслідками проведення ревізії та на підставі акта від 08 листопада 2016 року № 05-19/1 винесено вимогу № 04-05-05-15/10943 № 04-05-05-15/2104 «Про усунення виявлених ревізією порушень» (далі - Вимога), окремими пунктами якої визначено таке:

- пунктом першим Вимоги встановлено перерахування коштів стороннім юридичним особам, що не є структурними підрозділами Підприємства у сумі 14 987 074 грн 20 коп. на оплату за енергоносії та інші комунальні послуги медичних закладів; придбання медикаментів, матеріалів, продуктів харчування, меблів, медичного обладнання та інвентарю, капітальний і поточний ремонти лікарень, надання фінансової допомоги Дорожній Раді ветеранів, громадській організації «Дитячий футбольний клуб Локомотив», громадській організації «Футбольний клуб ветеранів Локомотив», на лікування працівників Державної адміністрації залізничного транспорту та членів їх сімей, учбовим закладам всупереч положенням пункту п`ятого статті 75 Господарського кодексу України. Внаслідок допущеного порушення завдано матеріальної шкоди (збитків) Залізниці на суму 14 987 074 грн. 20 коп.

- пунктом другим Вимоги визначено, що в порушення пункту першого статті 193, пункту другого статті 231 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та умов пункту 6.2 договору від 20 лютого 2014 року №39/2014-ЦЮ, від 27 лютого 2014 року №40/2014-ЦЮ та від 15 жовтня 2014 року №ПР/Т-141227-НЮ керівництво Підприємства не скористалося правом нарахувати та виставити до сплати Приватному акціонерному товариству «Львівський локомотивний завод» пеню та штраф за несвоєчасне надання послуг з ремонту тягового рухомого складу, тим самим Залізницею недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 5 311 749 грн 47 коп. Внаслідок допущеного порушення завдано матеріальної шкоди (збитків) Залізниці на суму 5 311 749 грн 47 коп.

- згідно пункту третього Вимоги в порушення положень статей 1, 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01 липня 1993 року №3356, та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Підприємством перераховано коштів профспілковим організаціям (Дорпрофсожу, Профкому правління залізниці) на виплату премій, надбавок, інших виплат працівникам профспілкових організацій, які повинні фінансуватися з Профбюджету відповідного профоргану в сумі 739 175 грн 64 коп. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 739 175 грн 64 коп.

- пунктом четвертим Вимоги встановлено завищення вартості землевпорядних робіт у сумі 603 923 грн 45 коп., виконаних підрядною організацією - Державним підприємством «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України», внаслідок включення до договорів та актів виконаних робіт завищених обсягів робіт, що підтверджено витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданими територіальними органами Державного геокадастру України, що є порушенням статей 180, 189 Господарського кодексу України в частині обов`язковості виконання істотних умов договорів погоджених сторонами, якою є ціна договору. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 603 923 грн 45 коп.

- пунктом п`ятим Вимоги встановлено завищення вартості наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма ГФ «Патріот» на суму 432 098 грн 39 коп. внаслідок не підтвердження в ході зустрічної звірки первинними документами фактичних витрат, чим порушено вимоги пункту першого статті 629 Цивільного кодексу України, пункту 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України в частині обов`язковості виконання умов договорів; пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996, в частині визнання витрат та достовірності змісту первинних документів. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 432 098 грн 39 коп.

- пунктом шостим встановлено недоотримання орендної плати за майно, яке рахується на балансі Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька колійна машинна станція», Залізницею на суму 58 048 грн 96 коп. та державним бюджетом на суму 81 268 грн 54 коп. в порушення пункту 29 Додатку до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 зі змінами в частині застосування заниженої орендної ставки за договором із Товариством з обмеженою відповідальністю «Дузенко і КО ЛТД». Внаслідок допущеного порушення завдано матеріальної шкоди (збитків) Залізниці на суму 58 048 грн 96 коп. та державному бюджету на суму 81 268 грн 54 коп.

- пунктом сьомим Вимоги встановлено, що в порушення пункту першого статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996 (зі змінами), пунктів 6, 7, 12 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (зі змінами) понаднормово списано по обліку Відокремленого структурного підрозділу «Пансіонат «Прибій» продуктів харчування на суму 29 123 грн 74 коп. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 29 123 грн 74 коп.

- пунктом дев`ятим Вимоги визначено, що в порушення вимог пункту першого статті 797 Цивільного кодексу України Підприємством проведено покриття за власний рахунок витрат орендаря по сплаті податку на землю на загальну суму 13 654 грн 54 коп. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 13 654 грн 54 коп.

- пунктом одинадцятим Вимоги встановлено, що в порушення пункту першого статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996 зі змінами, пунктами 6, 7, 13 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 зі змінами, Додатку №1 Колективного договору зайво нараховано та виплачено доплату за керівництво бригадою працівникам Відокремленого структурного підрозділу «Пансіонат «Прибій» на суму 3 789 грн 24 коп. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 3 789 грн 24 коп.

- пунктом дванадцятим Вимоги визначено, що в порушення положень статей 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-УІ на зайво нараховані та виплачені суми заробітної плати зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску у сумі 2 300 грн 78 коп. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 300 грн 78 коп.

- пунктом тринадцятим Вимоги встановлено, що в порушення статті 94 Кодексу законів про працю України від 17 грудня 1971 року, статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/85-ВР «Про оплату праці» внаслідок не підтвердження фактів відпрацювання робочого часу відповідно до графіків роботи по прийомоздавальникам вантажу та багажу Складу палива та мастил Відкремленого структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» за невідпрацьований час зайво нараховано та виплачено заробітну плату в сумі 1 721 грн 32 грн. Внаслідок допущеного порушення Залізниці завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 721 грн 32 грн.

- пунктом шістнадцятим Вимоги визначено, що в порушення статті 94 Кодексу законів про працю України від 17 грудня 1971 року, статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/85-ВР «Про оплату праці» за час перебування на робочому місці та виконання посадових обов`язків відповідно до Журналів відпуску дизельного палива (дизмастил) та Товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) у час відпочинку згідно затверджених графіків роботи, прийомоздавальниками вантажу та багажу 3 розряду Складу палива та мастил Мелітополь Відокремленого структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо», недоотримано заробітної сплати в загальній сумі 1 695 грн 84 коп.

- пунктом сімнадцятим Вимоги констатовано недотримання працівниками Відокремленого структурного підрозділу «Запорізьке моторвагонне депо» середнього заробітку під час проходження медичних оглядів на суму 799 грн 03 коп., чим порушено вимоги статті 17 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці», пункту 3.1.4 Колективного договору на 2014 рік.

Вказаною вимогою підприємство зобов`язано усунути виявлені порушення законодавства в установленому порядку. Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів зобов`язано подати на адресу контролюючого органу до 20 січня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірної вимоги внаслідок її невідповідності критеріям законності і обґрунтованості, оскільки за наслідком судового розгляду у суді першої інстанції спростовано наявність фінансових правопорушень, крім того, зміст вимоги не містить вказівок до виконання, які б сприяли покращенню роботи підприємства, а виставлені формально, у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства, з вимог яких неможливо визначити які конкретні дії повинен вчинити позивач.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-12, визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.

Відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону № 2939), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (абзац сьомий пункту першого частини першої статті 8 Закону № 2939).

Аналіз норм пункту першого частини першої статті 8 Закону № 2939 свідчить про те, що суб`єктами виконання положень цього пункту є суб`єкти, визначені у статті 2 Закону № 2939, зокрема підконтрольні установи.

З метою виконання окреслених Законом завдань і функцій контролюючий орган в силу положень статті 10 Закону № 2939 наділений правами, зокрема, пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10).

За змістом статті 4 Закону № 2939 ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

При цьому, функція вжиття контролюючим органом заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства є похідною (вторинною) функцією порівняно із функцією контролю, в тому разі, якщо вона передбачає надання підконтрольній установі в порядку закону можливості належного реагування на вимогу компетентного органу. Однак саме така процедура (надання обов`язкової можливості самостійно усунути порушення законодавства) Законом не передбачена, тобто вона може або мати місце, або контролюючий орган може одразу вжити самостійно заходів для усунення порушень.

З огляду на предмет і метод правового регулювання адміністративного права, права контролюючого органу, передбачені статтею 10 Закону № 2939 є одночасно і його обов`язками (правообов`язками), які не лише можуть бути, а і повинні бути реалізованими за наявності визначених законом підстав, у визначений законом спосіб та у визначеній законом формі.

В силу положень статей 2, 10, 11 Закону, а також підпунктів 5, 15 пункту 5 Положення про державну фінансову інспекцію (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №310, далі - Положення) правообов`язком в описаному вище значенні є і проведення за наявності законних підстав ревізій контролюючим органом, і пред`явлення керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 15 пункту 5 Положення).

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Письмова вимога контролюючого органу безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

З матеріалів справи слідує, що ДП «Придніпровська залізниця» були затверджені розпорядженнями Кабінету Міністрів України на 2014 рік від 18.06.2014 № 581-р; на 2015 рік від 19.08.2015 № 850-р та від 07.10.2015 р. № 1238-р.

Відповідно до фінансових планів ДП «Придніпровська залізниця» передбачено надання допомоги лікарням у рядку 016 «Інші операційні витрати» розділу І «Формування прибутку підприємства», а також громадським організаціям «Дитячий футбольний клуб Локомотив» і «Футбольний клуб ветеранів Локомотив», громадській організації ветеранів Управління МВС України на Придніпровській залізниці, учбовим закладам, медичним закладам у рядку 35 «Інші цілі» розділу ІІ «Розподіл чистого прибутку» Додатку 1 «Фінансовий план підприємства» до Порядку № 216. Відповідні рядки (1080 та 2060) передбачені у формах Додатку 1 Порядку № 205.

Статтею 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що відомчі заклади охорони здоров`я фінансуються за рахунок підприємств, які вони обслуговують. Допускається фінансова підтримка таких закладів за рахунок державного або місцевого бюджету. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про залізничний транспорт" залізничники та члени їх сімей користуються в установленому порядку безплатним медичним обслуговуванням у відомчих установах охорони здоров`я.

Пунктом 7.1.3 колективного договору ДП «Придніпровська залізниця», витяг з якого міститься в матеріалах справи, передбачено надання допомоги медичним закладам для надання постійної якісної медичної допомоги залізничникам. Допомога медичним закладам носить соціальний характер, оскільки спрямована на підвищення якості надання медичної допомоги залізничникам.

При цьому, колективним договором ДП «Придніпровська залізниця» на 2011-2015 роки (з внесеними змінами та доповненнями) п. 5.1.18 (п. 5.1.17) передбачено надання допомоги юнацькому футбольному клубу "Локомотив" та ветеранській футбольній команді «Локомотив».

Спільними постановами від 27.12.2013 № Н-32/163, П-20-3г, 11.03.2014 № Н-32/23, П-21-33г, 27.01.2015 № В.о.Н-32/18, П-27-11, № В.о.Н-32/19, П-27-10передбачено надання допомоги клубам за рахунок прибутку. Надання допомоги Раді ветеранів УМВС України на здійснюється згідно з пунктом 7.1.22 колективного договору Позивача на 2011-2015 роки (зі змінами).

Також що надання допомоги учбовим закладам здійснювалося на виконання пунктів 3.13 та 3.14 наказу від 21.10.2015 № 4-Ц/КомТ «Про введення в дію рішень засідання Ради Укрзалізниці від 30.09.2015».

Таким чином, надання вищенаведеної допомоги здійснювалося залізницею на підставі наказів Укрзалізниці, колективного договору залізниці та в межах затверджених фінансових планів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність п. 1 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 № 04-05-05-15/2104, адже відповідно до чинного законодавства контроль за виконанням фінансових планів покладено на уповноважений орган управління - Міністерство інфраструктури України, який здійснює контроль у порядку, встановленому наказом від 21.06.2005 р. №173 (у редакції наказу Мінекономіки України від 16.03.2009 р. № 216).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, нормами Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не визначають механізм, за яким мають бути відшкодовані зазначені у п. 2 вимоги збитки.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що п. 2 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 р. № 04-05-05-15/2104 підлягає скасуванню, оскільки Держаудитслужби фактично взято на себе виконання функцій щодо вирішення питання про відшкодування цих збитків, проте відповідач таких повноважень на має.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що реальні збитки ДП «Придніпровська залізниця» завдані не були, тому штрафні санкції до ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» ДП «Придніпровська залізниця» не застосовувались.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 року № 3357-ХІІ, умови колективних договорів і угод є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Також, відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Позивачем до матеріалів справи надано Галузеву угоду між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками, Колективний договір залізниці.

Згідно з п. 3.7.4 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками та п. 1.2 Колективного договору залізниці, на профспілкових працівників у повному обсязі поширюються соціальні гарантії, пільги та заохочення, нарівні з працівниками залізниці, п. 9.1.9 Колективного договору залізниці передбачено фінансування витрат, пов`язаних із наданням пільг та соціальних гарантій виборним та штатним працівникам профспілкових органів за рахунок коштів залізниці та відповідних структурних підрозділів, виборним та штатним працівникам профспілок органів виплачується надбавка за вислугу років, винагорода за підсумком роботи за рік, премії за виконання виробничих показників.

За таких обставин колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що пільги та соціальні гарантії працівникам профспілкових органів надано ДП «Придніпровська залізниця» з дотриманням вимог чинного законодавства, а отже п. 3 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104 підлягає скасуванню.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п. 4 вимоги відповідача в частині завищення вартості землевпорядних робіт в сумі 603923,45 грн., виконаних підрядною організацією - ДП «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України», суд першої інстанції вірно зазначив, що до складу послуг, які надавались відповідно до Договорів, окрім кадастрової зйомки входила топографо-геодезична зйомка.

По технології реалізації топографо-геодезична зйомка містить у собі проведення робіт відповідно до Наказу Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)» від 09.04.1998 року №56.

При цьому, різниця між розрахунками ДП «Придніпровська залізниця» та відповідача виникла у результаті того, що перевірка договорів відповідачем була проведена частково (так, в межах договору від 03.06.2015 року №69-12117-ПР-П-15279/НЮ до розрахунків взято лише 10 ділянок з 27; договору від 15.05.2015 року №60-12110-ПР-БМЕС-15218/НЮ - 6 ділянок з 8; договору від 03.06.2015 року №69-12117-ПР-П-15281/НЮ - 5 ділянок з 6; договір від 15.06.2015 №ПР/БМЕС-15336/НЮ складався з 1 ділянки та був враховуний повністю).

Визначення сум відхилення виконаних робіт від сум зазначених в кошторисі проведено тільки за кількістю координат (точки повороту) контуру та площ земельних ділянок.

Водночас, кількість точок повороту зазначена відповідачем не вірно, оскільки у межах одного договору, тільки по частині ділянок враховані точки повороту контурів ділянок, також в розрахунки були взяті лише точки повороту контуру земельної ділянки інформація про які відображається у витягах з Державного земельного кадастру та у «Проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок (технічній документації)» та не враховані точки повороту обмежень та обтяжень встановлених для земельних ділянок (охоронні зони ліній електропередач, газопроводів, водопроводів, каналізації тощо, що проходять по земельній ділянці), які відображені в графічних матеріалах технічної документації як «Перелік зон дії обмежень та обтяжень у використанні земельної ділянки».

Крім того, умовами укладених договорів між ДП «Придніпровська залізниця» та ДП «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України» на розробку землевпорядної документації не передбачено перегляд договірної ціни.

Відповідно до договору від 13.10.2015 р. №ПР/НО-15644/НЮ укладеного між ДП «Придніпровська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма ГФ «Патріот» про надання послуг з охорони, за умовами якого ТОВ «Охоронна фірма ГФ «Патріот» зобов`язується забезпечити охорону інфраструктури залізниці в межах ст. Запоріжжя-Ліве та ст. Запоріжжя-Вантажне.

Пунктом 2.2.1 Договору визначено, що у випадку наявності у ДП «Придніпровська залізниця» заперечень, вони оформлюються Актом узгодження, і протягом 3 календарних днів надаються ТОВ «Охоронна фірма ГФ «Патріот». ТОВ «Охоронна фірма ГФ «Патріот» протягом 3 робочих днів розглядає та підписує Акт узгодження, де визначається сума, котра підлягає нарахуванню із суми вартості наданих послуг. Загальна сума Договору № 1 становить 986 668,80 грн. з ПДВ. Вартість послуг визначена у Додатку № 1.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, проект Договору № 1 був погоджений керівником групи аудиторів Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області Васильєвим О.В. при проведені державного аудиту окремих господарських операцій на ДП «Придніпровська залізниця», який проводився на підприємстві на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 214 «Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб`єктів господарювання державного сектору економіки», про що свідчить реєстр господарських операцій, які підлягають моніторингу від 09.10.2015 року №603.

Погодження проекту Договору № 1 відповідальними особами Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області під час здійснення державного аудиту окремих господарських операцій на ДП «Придніпровська залізниця» свідчить про те, що не було встановлено фактів порушення законодавства при плануванні до здійснення господарської операції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

З наведених законодавчих норм вбачається, що сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд. В окремих випадках, визначених законом, в договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами, вищевказане кореспондується з положеннями норми в ч. 3 ст.189 ГК України, ч. 1, 2 ст. 190 ГК України, відповідно до яких суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни; вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів визначені Законом України «Про ціни та ціноутворення» (в редакції, що діяла на момент укладення та виконання договорів). Зокрема, відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Державне регулювання цін і тарифів, згідно ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. При цьому перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, в силу ст. 4 Закону визначається Кабінетом Міністрів України. Вказаний орган виконавчої влади також визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також щодо контролю за цінами (тарифами).

Виходячи з викладеного, діяльність ТОВ «Охоронна фірма ГФ «Патріот» здійснюється без державного регулювання цін на охоронні послуги.

За таких обставин, колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не врахував того факту, що у позивача відсутні повноваження здійснювати контроль за розміром виплаченої заробітної плати працівникам ТОВ «Охоронна фірма ГФ «Патріот», а відтак доводи відповідача про те, що ТОВ «Охоронна фірма ГФ «Патріот» сплачувалась заробітна плата менша ніж передбачена у калькуляції є безпідставними, а п. 5 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року №04-05-05-15/2104 підлягає скасуванню.

Також, як слідує з матеріалів справи між ДП «Придніпровська залізниця» (орендодавець) з одного боку та ТОВ «Дузенко і Ко ЛТД» (орендар) з іншого 18.11.1994 р. був укладений договір оренди нерухомого майна, що розташовані у вагонному депо Запоріжжя Ліве, строком дії 20 років - до 18.11.2014 р.

Між вказаними сторонами до договору 27.11.1997 р. було укладено додаткову угоду до Договору оренди державного майна від 18.11.1994 р.

Відповідно до Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування: - прибудоване приміщення "Візкового відділення складального цеху" площею 810 кв.м, колісний цех площею 621,1 кв.м., які розташовані на виробничій площі державного підприємства ПМС 273 Придніпровської залізниці за адресою: м. Запоріжжя, вагонне депо Запоріжжя - Ліве.

Термін дії договору - 50 років: з 15 серпня 1997 до 15 серпня 2047 (п. п. 1.3, 8.1, 8.2).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди нерухомого майна від 18.11.1994 в редакції Додаткової угоди від 27.11.1997 року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04 жовтня 1995 року, і складає 9239,50 грн. на рік та 769,96 грн. на місяць, при умові, що індекс інфляції дорівнює 1 (одиниці) - серпень 1997 року. Отже, ставка орендної плати визначалась на рівні 5 % вартості приміщень згідно розрахунку - Додаток № 2 до Додаткової угоди від 27.11.1997 року.

З постанови Вищий господарський суд України від 24.12.2015 р. по справі №908/4431/14 не вбачають порушень в умовах договору оренди, укладеного між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та ТОВ «Дузенко і Ко ЛТД».

В листі ДП «Придніпровська залізниця» від 23.02.2015 №29 до першого заступника начальника регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області Спіріної О.Д. просила підписати додаткову угоду з ТОВ «Дузенко і КО ЛТД» на відшкодування витрат податку на землю, зважаючи на те, що попереднього орендодавця ДП «Придніпровська залізниця» на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2012 року було змінено на регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області, до якого перейшли всі праві та обов`язки орендодавця. У відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (лист від 25.03.2016 року №11-13-01684) було зазначено, що зміни до Договору оренди будуть внесені після приведення Договору оренди у відповідність з чинним законодавством про оренду державного майна.

Таким чином, виходячи із суті договору оренди, передбачена ним плата вноситься саме за користуванням майном, яке передане в оренду (ст. 759 і 762 Цивільного кодексу України), без відшкодування податків та зборів.

Згідно п.1 ст.797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що якщо в договорі оренди будівлі не виділено окремо плату за користування землею, можна стверджувати, що орендар за неї вже платить у складі загальної суми, а відтак орендар не зобов`язаний компенсувати орендодавцю витрати на податки.

Відшкодування витрат по сплаті земельного податку можливе тільки після укладання договору про компенсацію таких витрат, проте ТОВ «Дузенко і Ко ЛТД» листом від 19.03.2016 року №18 відмовилось від підписання відповідного договору.

Також, компенсація витрат по сплаті земельного податку може бути нарахована за згодою сторін, чи за рішенням суду і на цій підставі можуть бути внесені зміни до договору оренди.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно скасував п. п. 6, 9 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 р. № 04-05-05-15/2104, оскільки порушення передбачені цими пунктами відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що списання продуктів харчування на приготування їжі проводилось згідно Збірника рецептур блюд та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування видавництва Київ «Арий» 2008 (перевидання збірника 1980 року), та Збірника рецептур національних страв та кулінарних виробів, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків та торгівлі України від 06.07.99 року № 484, які являються нормативним документом, та можуть використовуватись підприємствами громадського харчування незалежно від форми власності.

Перелік основних нормативних документів, в тому числі збірників рецептур блюд, якими можуть користуватися суб`єкти господарювання в сфері громадського харчування при виготовлені продукції власного виробництва, наведено в додатку 1 до Методичних рекомендацій по впровадженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в сфері громадського харчування та побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Мінекономіки України від 17.06.2003 року № 157.

Однак, відповідно до п. 2 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №46 Державна аудиторська служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно з пп. 16 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Аналіз норм чинного законодавства дає можливість дійти висновку, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями по здійсненню контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної установи у відповідність до вимог законодавства у майбутньому і є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, - про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування п. 7 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 р. № 04-05-05-15/2104, оскільки вимоги відповідача в цьому пункті носять загальний неконкретизований характер, при цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували позицію, викладену в акті.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов`язані надавати учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики.

Згідно з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики» від 7 червня 1999 р. №992 робота керівників виробничого навчання та виробничої практики, призначених з числа кваліфікованих робітників, оплачується підприємством за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, додатково на термін виробничого навчання та виробничої практики щомісяця у розмірах: 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи, за наявності 1-2 учнів, слухачів, 10 відсотків - 3-4, 20 відсотків- 5-7, 30 відсотків - 8-10 учнів, слухачів».

Так, у 2015 році в пансіонаті «Прибій» проходили практику учні Полтавського ВПУ ім. Чепіги в кількості 28 чоловік.

Згідно з наказу ВСП «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» № 527 від 02.06.2015р «Про проходження практики учнями «Полтавського ВПУ ім. Чепіги в пансіонаті «Прибій» м. Генічеськ», було призначено керівниками практики директора пансіонату ОСОБА_1 , заступника директора пансіонату ОСОБА_2 , завідуючу їдальні ОСОБА_3 та кухаря ОСОБА_4

Оплату праці керівникам практики, було призначено щомісячно в розмірі 10% від посадового окладу за відпрацьований час кожному (п. 3.2 Наказу Дирекції).

Виплати проводились згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики» та наказу Генерального директора Укрзалізниці № 94-Ц від 28.02.2002 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів залізничного транспорту I-IV рівня акредитації».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що п. 11 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем порушень, які стали підставою для винесення вказаного пункту.

Щодо п. 13 вимоги в частині зайвого нарахування та виплати заробітної плати в сумі 1721,32 грн., п. 16 вимоги в частині недоотримання заробітної плати в загальній сумі 1695,84 грн., п. 17 Вимоги в частині недоотримання середнього заробітку під час проходження медичних оглядів на суму 799,03 грн., колегія суддів зазначає.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» від 20.05.2008 № 578 не передбачено ведення форми журналу, як Журнал відпуску дизельного палива (дизмастил).

Так, у табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Використання інших документів при обліку робочого часу працівників, в тому числі Журналів відпуску дизельного палива (дизмастил) та Товарної книги кількісного руху нафтопродуктів чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівняні до неї, якщо їх виплата проведена юридичної особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Надані до матеріалів справи табелі обліку робочого часу складу палива та мастил ВСП «Мелітопольське локомотивне депо» за грудень 2014, січень 2015, березень 2015, травень 2015, липень 2015, вересень 2015, жовтень 2015, листопад 2015 відповідають затвердженим керівництвом депо графікам роботи працівників у відповідну зміну та нормам чинного законодавства.

Працівникам складу палива та мастил ВСП «Мелітопольське локомотивне депо» у грудні 2014 року, січні 2015 року, березні 2015 року, травні 2015, липні 2015 року, вересні 2015 року, жовтні 2015 року, листопаді 2015 року проведена оплата часу праці в повному обсязі за фактично відпрацьований ними час, претензії по оплаті праці працівниками позивача не заявлялися.

Згідно з вимогами п. п. 5.15, 3.2.23 Галузевої угоди, п. 3.1.14 Колективного договору (редакція 2015 року) позивача, які були надані до матеріалів справи, проходження обов`язкових медичних оглядів здійснюється у робочі дні, визначені графіком роботи на обліковий період, як виняток - у свій вихідний день. У такому випадку працівнику в обліковому періоді обов`язково надаються інші дні відпочинку або оплачується за середнім заробітком окремим табелем.

За таких обставин, позивачем були створені умови для вчасного проходження медичного огляду, а отже забезпечено дотримання вимог ст.17 Закону України «Про охорону праці».

Так, зазначені в акті працівники заздалегідь були попереджені про граничний термін проходження медичного огляду та їм були надані відповідні направлення. Оплата за середнім заробітком здійснена за дні відпустки, місце роботи за працівником збережено. Продовження відпустки на час проходження медогляду також не передбачене чинним законодавством. Таким чином, працівники отримали всі належні їм виплати.

З оглядну на означене, відповідачем не підтверджено правомірності п. п. 13, 16, 17 вимоги від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104, а відтак останні підлягають скасуванню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Позивачем на суму нарахованої та виплаченої кожному працівникові заробітної плати були нараховані та перераховані суми єдиного соціального внеску.

Так, позивачем визнано та усунено порушення, викладене в п. 14 оскаржуваної вимоги, щодо зайвого нарахування надбавки за вислугу років працівникам дистанції колії Запоріжжя-1 на суму 685,47 грн та 257,80 єдиного соціального внеску (п. 12 Вимоги) - шляхом утримання із заробітної плати винної особи на підставі особистої заяви. Отже, сума зайвого нарахування та перерахування єдиного соціального внеску в сумі 2300,78 грн. є меншою та становить 2042,98 грн.

З урахуванням того що п. 16, 17 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104 позивачем виконані, як вже раніше встановлено, колегія судів погоджує висновок суду, п. 12 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.12.2016 року № 04-05-05-15/2104 підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. При цьому, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, тотожні тим, які були зазначені під час розгляду судом першої інстанції, та оцінка яким вже була надана судом першої інстанції та підтверджена у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №804/668/17 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування пунктів вимоги - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №804/668/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 08 травня 2019 року, в повному обсязі постанова складена 13 травня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва