Справа №487/3468/19

Провадження №1-кс/487/3646/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019 року Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019150030001769 від 03.05.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2019 року старший слідчий СВ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_4 , в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12019150030001769, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно,вилучене вході огляду03.05.2019в нежитловомуприміщенні заадресою:м.Миколаїв,пр-тЦентральний,27,а саме на системні блоки:

1.Service Code:11933349175;

2.Service Code:30074881591;

3.Service Code:18705560887;

4.Service Code:04937748535;

5.Service Code:33175452727;

6.Service Code:35113729591;

7.Service Code:37310760631;

8.Service Code:13565935927;

9.Service Code:2209010227;

10.Service Code:2209010225;

11.Service Code:2209050043;

12.Service Code:2209130025;

13.Service Code:2209050038;

14.Service Code:2209130024;

15.Service Code:2209050039;

16.Service Code:2209050040;

17.Service Code:2209050041;

18.Service Code:2209050042;

19.Service Code:42090854455;

20.Service Code:33598355671;

21.Service Code:36232353847;

22.Service Code:35194444471;

23.Service Code:20882343223;

24.Service Code:17677635895;

25.Service Code:13732217911;

26.Service Code:41822115895;

27.Service Code:14669443639;

28.Service Code:07494077431;

29.Service Code:04843690039;

Підставою для внесення клопотання є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Відповідно до ст. 172 КПК України, неприбуття слідчого не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019150030001769 за фактами зайняття невстановленими на даний час особами гральним бізнесом, відомості про яке внесені 03.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.

Проведеним на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи за попередньою змовою, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, взяв безпосередню участь у злочинній діяльності, пов`язаній із зайняттям гральним бізнесом, а саме: в організації, проведенні та наданні можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування серверу, на території м. Миколаєва Миколаївської області.

Так, у 2019 році, точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим, але не пізніше 03.05.2019 невстановлені особи, вступили у злочинну змову, в порушення ст.2Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 №1334-VI, керуючись корисливим мотивом, вирішив засоби до існування добувати злочинним шляхом, а саме зайнятись злочинною діяльністю, пов`язаною з гральним бізнесом, а саме: організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор, обов`язковою умовою участі в яких є сплата гравцем грошей, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості, на комп`ютерних симуляторах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування серверу.

Досягнувши домовленості про здійснення противоправної діяльності, невстановлені особи розробили спільний план, яким передбачили розподіл функцій кожного з них під час зайняття гральним бізнесом на території м. Миколаєва, а саме:

керувати гральними закладами, розташованими на території м. Миколаєва, вирішувати питання щодо оренди приміщень, підшукувати та наймати працівників, контролювати їх роботу, проводити інструктажі з працівниками щодо виконання ними обов`язків адміністраторів гральних закладів, а також щодо їх поведінки у разі виявлення грального закладу працівниками правоохоронних органів; вести звітність по отриманим грошовим коштам із гральних закладів в м. Миколаєві, вирішувати конфліктні ситуації між гравцями та персоналом гральних закладів.

В подальшому невстановлені в ході досудового розслідування особи, розуміючи, що їх дії носять незаконний характер та не бажаючи бути виявленими у скоєному ними кримінальному правопорушенні, вирішили приховати факт зайняття гральним бізнесом під виглядом розповсюдження державних лотерей ТОВ «Українська Національна Лотерея» (далі ТОВ «УНЛ») шляхом укладання договорів передоручення про розповсюдження білетів державних лотерей між ТОВ «Космолот», ТОВ «Спорт-Лото» та інші, представниками якого невстановлені в ході досудового розслідування особи, згідно якого ТОВ «Космолот» дозволялось розповсюджувати державні лотереї ТОВ «УНЛ», в тому числі «Спорт-Лото», на території України.

Однак, невстановлені в ході досудового розслідування особи, не бажаючи розповсюджувати державні лотереї на визначених укладеними договорами умовами, порушуючи ст.ст. 1, 3 Закон України «Про Державні лотереї в Україні» під виглядом розповсюдження державних лотерей ТОВ «М.С.Л.», шляхом візуалізації, почали надавати можливість доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах в електронному (віртуальному) казино в підшуканих для цього приміщеннях.

В подальшому підшуканні нежитлові приміщення для здійснення злочинної діяльності були переобладнані під пункт розповсюдження державних лотерей ТОВ «УНЛ», а саме встановлення рекламної вивіски «Космолот» та наклеювання логотипів ТОВ «УНЛ» на вікнах і дверях приміщення із зовнішнього боку.

Так, 03.05.2018 в порядку ст. 233 КПК України був проведений огляд в нежитловому приміщенні, де надаються послуги в сфері грального бізнесу, за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний 27, було виявлено та вилучено системні блоки, з відповідними кількостями та надписами, а саме: системні блоки: Service Code:11933349175; Service Code:30074881591; Service Code:18705560887; Service Code:04937748535; Service Code:33175452727; Service Code:35113729591; Service Code:37310760631; Service Code:13565935927; Service Code:2209010227; Service Code:2209010225; Service Code:2209050043; Service Code:2209130025; Service Code:2209050038; Service Code:2209130024; Service Code:2209050039; Service Code:2209050040; Service Code:2209050041; Service Code:2209050042; Service Code:42090854455; Service Code:33598355671; Service Code:36232353847; Service Code:35194444471; Service Code:20882343223; Service Code:17677635895; Service Code:13732217911; Service Code:41822115895; Service Code:14669443639; Service Code:07494077431;Service Code:04843690039.

Враховуючи той факт, що вище зазначені речі, могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також можуть бути використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та крім того, у досудового слідства є достатні підстави вважати, що при поверненні вилученого майна володільцю він зможе їх знищити чи приховати. Адже, в деяких вилучених предметах міститься відомості, про злочинну діяльність певних осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною 1 ст.170КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим доведено, що вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна. Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

Клопотання старшого слідчого СВ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арештна майно, вилучене в ході огляду 03.05.2019 в нежитловому приміщенні за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний 27, а саме на системні блоки:

1.Service Code:11933349175;

2.Service Code:30074881591;

3.Service Code: НОМЕР_1 ;

4.Service Code:04937748535;

5.Service Code:33175452727;

6.Service Code:35113729591;

7.Service Code:37310760631;

8.Service Code:13565935927;

9.Service Code:2209010227;

10.Service Code:2209010225;

11.Service Code:2209050043;

12.Service Code:2209130025;

13.Service Code:2209050038;

14.Service Code:2209130024;

15.Service Code:2209050039;

16.Service Code:2209050040;

17.Service Code:2209050041;

18.Service Code:2209050042;

19.Service Code:42090854455;

20.Service Code:33598355671;

21.Service Code:36232353847;

22.Service Code:35194444471;

23.Service Code:20882343223;

24.Service Code:17677635895;

25.Service Code:13732217911;

26.Service Code:41822115895;

27.Service Code:14669443639;

28.Service Code:07494077431;

29.Service Code:04843690039.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1