Провадження № 2/344/1079/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано -Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену 13.03.2017 року за №19406515; витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнення витрат по оплаті судового збору; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 по справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену державним реєстратором ДП «Діпромісто» (тепер ДП "Сетам") Цалин Ю.В. 18.02.2017 року за №19134276 (об"єкт нерухомого майна 1179227626101) на підставі підробленого державного акту №2319 від 30.08.1994 року; визнання недійсним та скасування договору №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); скасування запису державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведеної 13.03.2017 року за №19406515 приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною на підставі укладеного договору №924 від 13.03.2017 року; повернення із володіння ОСОБА_1 у власність територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнення 12 000,00 грн. моральної шкоди, витрат по оплаті судового збору та на правову допомогу,-

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену 13.03.2017 року за №19406515; витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнення витрат по оплаті судового збору.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування договору №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведеної 13.03.2017 року за №19406515; повернення із володіння ОСОБА_1 у власність територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнення 12 000,00 грн. моральної шкоди, витрат по оплаті судового збору та на правову допомогу.

Ухвалою судді Івано-Франківський міського суду Івано-Франківської області від 24.05.2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

01.06.2018 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 подав до суду клопотання про об`єднання вказаних цивільних справ в одне провадження.

Ухвалою судді Івано-Франківський міського суду Івано-Франківської області від 04.06.2018 року об`єднано в одне провадження цивільну справу №344/4776/18 провадження №2/344/2829/18 за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та цивільну справу №344/6864/18 провадження №2/344/3147/18 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 по справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

22.10.2018 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ), проведену державним реєстратором ДП «Діпромісто» (тепер ДП «Сетам») ОСОБА_5 18 лютого 2017 року за № НОМЕР_2 (об`єкт нерухомого майна 1179227626101) на підставі підробленого державного акту N2319 від 30 серпня 1994 року; визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу від 13 березня 2017 року №924 земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ), укладеного між громадянином ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_1 посвідченим 13 березня 2017 року приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною, як такий, що порушує публічний порядок (нікчемний правочин); скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ), проведену приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною 13 березня 2017 року за №19406515 (об`єкт нерухомого майна 1179227626101) на підставі укладеного договору №924 від 13 березня 2017 року; повернути у власність територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради із володіння громадянина ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнути з відповідачів на користь прокуратури м.Івано-Франківська на р/р 35215084003924, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО820172, код ЄДРПОУ 03530483 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 12000,00 грн.; стягнути з відповідача громадянина ОСОБА_2 на його користь усі понесені судові витрати (а.с.45-48 том 2).

21.03.2019 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої вказав, що вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 12 000,00 грн. (а.с.77 том 2).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просили позов задоволити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 позовні вимоги позовів підтримав та просив їх задоволити.

Відповідачі в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.83-88 том 2).

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, третю особу, яка заявляє самостійні вимоги, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради підлягає до задоволення, а позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що Івано-Франківською місцевою прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво, а Івано-Франківським слідчим відділом Івано-Франківського ВІІ ГУНП в Івано-Франківській області проводилось досудове розслідування у кримінальних провадженнях №1201709001002176 від 30.05.2017, № 1201709001004081 від 29.09.2017, в яких встановлено факти незаконного вибуття з комунальної власності територіальної громади міста земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 на підставі використання підробленого державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку.

Так, у кримінальному провадженні №12017090010002176 встановлено, що ОСОБА_1 (Відповідач 1) придбав земельну ділянку кадастровий НОМЕР_1 площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки № 924 , укладеного з ОСОБА_2 (Відповідач 2), та нотаріально посвідченого 13.03.2017 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т.

Згідно п.1 вказаного договору продавець земельної ділянки - ОСОБА_2 передає у власність покупцю земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 , а покупець - ОСОБА_1 в свою чергу приймає у власність вказану земельну ділянку та зобов`язується оплатити за неї грошову суму, обумовлену цим договором.

На підставі вищевказаного договору купівлі - продажу № 924 ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 19406515, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1179227626101.

Згідно п. 2 договору купівлі-продажу, право власності продавця на земельну ділянку підтверджувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_9 , виданим Івано-Франківською міською радою 30.08.1994 на підставі рішення виконавчою комітету Івано-Франківської міської ради від 29.12.1993 року № 486, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №2319 від 30.08.1994 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, вироком Івано-Франківського міського суду від 24.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12017090010002176, що набрав законної сили 27.12.2007 року у справі №344/13230/17 ОСОБА_2 (продавець) засуджений за ст. 358 ч. 4 КК України. Судом встановлено, що невідома особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, виготовила підроблений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку на ім`я ОСОБА_2 , переслідуючи ціль заволодіти вказаною земельною ділянкою шахрайським способом. В подальшому, 13.03.2017 ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що така земельна ділянка йому у власність не надавалась, використав зазначений підроблений акт у приватного нотаріуса Квочак Л.Т. в її офісі по АДРЕСА_2 , а саме надав його нотаріусу та уклав і підписав на його підставі договір № 924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.18-20 том 1).

Згідно інформації Івано-Франківського відділу Держгеокадастру від 24.07.2017, на підставі вказаного підробленого документа ТзОВ «Галко ІФ» у 2015 році виготовило ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , на підставі якої земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів Івано-Франківського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру, № 1.1-2/18 від 23.02.2018 року, проведеної в рамках кримінального провадження № 120170900100004081, встановлено, що відбиток круглої гербової печатки «Україна * Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради * народних депутатів Івано-Франківської області» у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0472 га за адресою АДРЕСА_1 серією НОМЕР_9 від 30.08.1994 року виконаний не круглою гербовою печаткою «Україна * Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради * народних депутатів Івано-Франківської області» відбитки якої надані в якості зразків для порівняння (а.с. 21-30 том 1).

Згідно копії відповіді Архівного відділу Івано-Франківської міської ради №12/59-4/02/569 від 10.07.2017, вбачається, що в рішенні виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 29.12.1993 №486 даних про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не виявлено, що підтверджується також текстом самого рішення.

Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано- Франківській області №10-28-0.3-999/2-17 від 24.07.2017, документ на підставі якого видавався державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_5 від 30.08.1994 ОСОБА_9 , а саме рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 486 від 29.12.1993 року - відсутній. Згідно даних Державного реєстру земель державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_5 від 22.08.1994 зареєстровано за ОСОБА_10 . Тобто державний акт з таким номером реєстрації ОСОБА_2 не видавався, а виданий ОСОБА_10 на іншу земельну ділянку. В Державному реєстрі земель у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі запис про реєстрацію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на прізвище ОСОБА_2 - відсутній (а.с. 71-87 том 1).

Тобто для укладення договору № 924 від 13.03.2017 купівлі- продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку у ОСОБА_2 не було належної цивільної дієздатності у зв`язку з тим, що належних прав на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 не мав.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 45 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Статтею 4 Земельного кодексу України (в редакції 1993 року) передбачено, що суб`єктами права державної власності на землю виступають обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України (в редакції станом на червень 1993 року) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі.

Статтею 17 Земельного кодексу України (в редакції 1993 року) передбачено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Згідно ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції 1993 року) міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України (в редакції 1993 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Також, відповідно до п.3.2 інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, (в редакції 1993 року), затвердженою наказом Державного комітету по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 року, державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю.

Відповідно до ст.ст. 35, 42 Закону України (в редакції 1993 року) «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів забезпечує виконання затверджених Радою планів приватизації об`єктів комунальної власності, а також здійснює повноваження, делеговані йому державою, зокрема реєструє право власності на землю і право землекористування та договори на оренду землі.

Відповідно до ч.3 ст.3 Земельного кодексу України, повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Зокрема, відповідно до ухвали Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 14.12.1993 виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради було наділено повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у власність.

Оскільки, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради не приймалось рішення щодо надання земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 у власність чи інше речове право ОСОБА_2 , а державний акт є підробленим, то підлягає скасуванню запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену державним реєстратором ДП «Діпромісто» (тепер ДП "Сетам") Цалин Ю.В. 18.02.2017 року за №19134276 (об"єкт нерухомого майна 1179227626101) на підставі підробленого державного акту №2319 від 30.08.1994 року, а також підлягає скасуванню запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену 13.03.2017 року за №19406515 (об"єкт нерухомого майна 1179227626101) приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною на підставі укладеного договору №924 від 13.03.2017 року.

В якості правових підстав недійсності оспорюваного договору купівлі продажу сторона позивача та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 послалися на положення ч.1 ст.203 та ст.228 ЦК України.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом частини 1 статті 215 ЦК Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому, в постановах Верховного Суду України від 06.07.2015 року по справі №6-166цс15 та від 13.04.2016 року по справі N 6-1528цс15, зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, та що доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

В силу припису ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача. Отже, для визнання недійсним договору на підставі ст. 228 ЦК України, позивач повинен довести, в чому саме полягає невідповідність цього правочину інтересам держави і суспільства на момент його вчинення, наявність умислу сторін або однієї сторони на укладення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявність вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Стороною позивача доведено, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваної угоди, наявність протиправних наслідків цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу, оскільки вироком Івано-Франківського міського суду від 24.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12017090010002176, що набрав законної сили 27.12.2007 року у справі №344/13230/17 ОСОБА_2 (продавець) засуджений за ст. 358 ч. 4 КК України, а тому договір №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ), укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений 13.03.2017 року приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною, є доказом існування обставин, передбачених ст. 228 ЦК України та ч.1 ст. 203 ЦК України на момент вчинення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 березня 2017 року.

Згідно частини 1 статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно частини 2 статті 152 цього ж закону, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено частиною 1 статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного Кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі 6-92цс13.

Отже, оскільки cкасувано запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнано недійсним та скасувано договір №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1, скасувано запис про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, то слід витребувати спірну земельну ділянку з незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 . Крім, того судом зазначається про те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для пред`явлення вимог про витребування їх із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 щодо повернення із володіння ОСОБА_1 у власність територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та стягнення із відповідачів на користь прокуратури витрат по сплаті судового збору, не підлягають до задоволення, оскільки, ОСОБА_3 не наділений правом захисту прав та інтересів територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради та прокуратури м.Івано-Франківська.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини. На які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позовів відповідачами не представлено суду.

Згідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247 259, 263, 265, 273, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену 13.03.2017 року за №19406515; витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнення витрат по оплаті судового збору - задоволити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 по справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену державним реєстратором ДП «Діпромісто» (тепер ДП "Сетам") Цалин Ю.В. 18.02.2017 року за №19134276 (об"єкт нерухомого майна 1179227626101) на підставі підробленого державного акту №2319 від 30.08.1994 року; визнання недійсним та скасування договору №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); скасування запису державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведеної 13.03.2017 року за №19406515 приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною на підставі укладеного договору №924 від 13.03.2017 року; повернення із володіння ОСОБА_1 у власність територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ); стягнення 12 000,00 грн. моральної шкоди, витрат по оплаті судового збору та на правову допомогу - задоволити частково.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену державним реєстратором ДП «Діпромісто» (тепер ДП "Сетам") Цалин Ю.В. 18.02.2017 року за №19134276 (об"єкт нерухомого майна 1179227626101) на підставі підробленого державного акту №2319 від 30.08.1994 року.

Визнати недійсним та скасувати договір №924 від 13.03.2017 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ), укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений 13.03.2017 року приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною, як такий, що порушує публічний порядок (нікчемний правочин).

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 , проведену 13.03.2017 року за №19406515 (об"єкт нерухомого майна 1179227626101) приватним нотаріусом Квочак Ларисою Тарасівною на підставі укладеного договору №924 від 13.03.2017 року.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради, код ЄДРПОУ 04054346, м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 на користь прокуратури Івано-Франківської області, місцезнаходження якої за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Грюнвальдська, 11, на р/р 35215084003924, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03530483 - по 6 293 (шість тисяч двісті дев"яносто три) грн. 43 коп. судового збору з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстровнаого за адресою: АДРЕСА_5 - 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. судового збору та 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. витрат за надання правової допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.05.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.