Ухвала

07 травня 2019 року

м. Київ

справа № 243/8513/17

провадження № 61-7362ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Врублевський Віктор Вікторович, на постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛД АГРО» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛД АГРО» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛД АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі яка утворилася за період з 05 травня 2017 року до 07 червня 2017 року у розмірі 3 106 грн 40 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 червня 2017 року до 21 вересня 2017 року у розмірі 14 451 грн 42 коп., що разом становить 17 557 грн 82 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Врублевський В. В., на оскаржуване судове рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1 921 грн.

Ціна позову у цій справі становить 17 557 грн 82 коп., яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведені та не обґрунтовані.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року ухвалена у малозначній справі, вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Врублевський Віктор Вікторович, на постанову Донецького апеляційного суду від 13 березня 2019 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк