Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1909/17

Провадження № 2/376/23/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2018 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Віговського С.І.

при секретарі Кропивлянській С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Сквира в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Малоєрчиківська сільська рада Сквирського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі земельної ділянки та стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що їй на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 24.02.2006 року та витягом з Реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 9934933 від 24.02.2006 року. На підставі рішення 26 сесії 5 скликання Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області від 26.02.2010 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки 22 громадянам с. Малі Єрчики Сквирського району виготовлену ДП "Київським науково-дослідним та проективним інститутом землеустрою", відповідно до п. 2.12 позивачу надано у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,0851 га, та видано 26.05.2010 року відповідні державні акти на земельні ділянки. На думку позивача, відповідач, яка є власником суміжних земельних ділянок, самовільно порушила межі вищевказаних земельних ділянок позивача шляхом знищення дерев`яної огорожі, дерев та плодоягідний кущів, а також самовільно розібрала прибудову позивача, що в загальному становить 2 метри земельної ділянки протягом їх площ. Позивач намагалася у досудовому порядку відновити порушене право на володіння та користування захопленою відповідачем земельною ділянкою, однак намагання позитивного результату не дали. При зверненні до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 останнім було виявлено захоплення земельної ділянки позивача сусідкою ОСОБА_2 , були встановлені межові знаки, які були передані позивачу на зберігання згідно акту прийому-передачі межових знаків на зберігання та складено абрис земельної ділянки. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 . одноособово знищила передані позивачу на зберігання межові знаки та продовжує користуватися частиною земельних ділянок позивача розміром 2 метри по всій довжині їх площі. На підставі ч. 1 ст. 78, ч. 2 ст. 103, ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 107, ч.ч. 1, 2 ст. 152, ч. 1 ст. 153, ст. 212 Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач просить суд: усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,0851 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 26.05.2010 року на підставі рішення Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області 26 сесії 5 скликання від 26.02.2010 року, шляхом демонтажу та переміщення огорожі, відновлення демонтованої дерев`яної огорожі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки; усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 26.05.2010 року на підставі рішення Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області 26 сесії 5 скликання від 26.02.2010 року, шляхом демонтажу та переміщення огорожі, відновлення демонтованої дерев`яної огорожі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки; стягнути з відповідача на її користь 10 000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. матеріальної шкоди (збитків); стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати у виді судового збору.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували повністю, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв`язку з їх незаконністю, необґрунтованістю та безпідставністю.

На обґрунтування заперечень проти позову, відповідачем до суду подані письмові заперечення у яких вона зазначає, що основним аргументом, на який посилається позивач у позові та додатках, є складені інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання позивачу від 26.05.2016 року, окремо щодо кожної із земельних ділянок позивача з кадастровим номером НОМЕР_2 та кадастровим номером НОМЕР_2 , а також абрис земельних ділянок по АДРЕСА_1 , згідно яких, на думку позивача вбачається, що частина земельних ділянок позивача фактично знаходяться у користуванні відповідача, з чим позивач та її представник не погоджуються у зв`язку з існуванням завжди таких меж земельних ділянок. У зв`язку з виниклими обставинами відповідач зверталася до юридичної особи - розробників документації із землеустрою приватного підприємства "Світлиця-Нова" із заявою в якій просила провести відповідні роботи з відновлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості). В результаті проведених геодезичних робіт, сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_4 склав пояснювальну записку до зведеного кадастрового плану в якій вказав, що під час проведення геодезичних робіт, а саме контрольного перезнімання земельної ділянки по АДРЕСА_2 було встановлено наступне: що раніше проведені обміри даної земельної ділянки та всієї АДРЕСА_1 , що були використані при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки, виконані з суттєвою помилкою. Тобто, при прокладанні або врівноваженні теодолітного ходу на момент його знімання було допущено грубу помилку, яка призвела до зміщення даної земельної ділянки та всієї вулиці Щорса орієнтовно на 3,60 метрів в північно-західному напрямку в системі координат СК63 (яка є основою для ведення державного земельного кадастру на території України). Внаслідок даного зміщення є недоцільним відновлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та її сусіда гр. ОСОБА_1 , згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки межі по визначеним координатам земельних ділянок не будуть взагалі відповідати межам на місцевості, а будуть зміщені в північно-західному напрямку. Також, як зазначає відповідач, 07.11.2016 року комісією по земельних ресурсах, благоустрою, освіти, культури і охорони здоров`я Малоєрчиківської сільської ради було складено акт обстеження використання земельних ділянок, згідно з яким розмір земельної ділянки, який фактично використовується відповідачем, менший за розмір земельної ділянки, який зазначений у державному акті на належну позивачу земельну ділянку.

10.04.2018 року та 24.04.2018 року представником позивача до суду подані клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб по справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Малоєрчиківську сільську раду Сквирського району Київської області, оскільки на її території знаходиться спірна земельна ділянка, та землевпорядну організацію Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ", яка розробляла землевпорядну документацію сторонам по справі з прогалиною щодо зміщення земельних ділянок по всій АДРЕСА_1 .

Суд, ухвалами від 26 червня 2018 року задовольнив клопотання представника позивача та залучив до участі у справі в якості третіх осіб по справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Малоєрчиківську сільську раду Сквирського району Київської області та землевпорядну організацію Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ".

В судовому засіданні представник третьої особи по справі - голова Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Баблюк Наталія Олексіївна позовні вимоги позивача не визнала повністю у зв`язку з його необґрунтованістю та пропущенням строку звернення до суду, подавши до суду відповідну заяву.

В судове засідання представник третьої особи по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ" не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, заяви про розгляд справи у відсутності представника третьої особи до суду не подано.

Допитаний в судовому засіданні свідок, інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_3 суду пояснив, що у громадянки ОСОБА_2 була виконана приватизація земельної ділянки у першу чергу. На момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка ОСОБА_2 була зареєстрована у базі земельного кадастру, підписувався Акт погодження меж, громадянка ОСОБА_2 підписом в Акті погодила межі суміжних земельних ділянок, претензій не мала. Свідок ще раз виїжджав за місцем знаходження суміжних земельних ділянок та виготовляв схему розміщення спірної земельної ділянки відносно будівель, у схемі вказував розміри кожної з будівель. При проведенні робіт по встановленні меж суміжних земельних ділянок були присутні сторони по справі та голова Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області. На абрисі свідок показував фактичне місце розташування земельних ділянок, їх межі. Абрис вручався замовнику, тобто, ОСОБА_1 , підписувався свідком, інші підписи в абрисі не проставляються. Межові знаки (кілки) билися для прив`язки щоб зробити обміри для виготовлення плану. Після проведення обмірів суміжних земельних ділянок та складання абрису від громадянки ОСОБА_2 надходили зауваження на розмежування спірної земельної ділянки. Цю межу не давала свідку встановити громадянка ОСОБА_2 через невідому йому причину.

06.02.2018 року відповідачем до суду подане письмове заперечення проти свідчень інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 в яких відповідач зазначила, що даний свідок не дав вичерпної відповіді на її запитання до нього щодо того, чому він склав акт прийомки-передачі межових знаків у відсутності відповідача. Вказані свідчення свідка інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 відповідач просить суд вважати неправдивими.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 Сусідка ОСОБА_2 є її двоюрідною сестрою. Спадщину батьків прийняла позивач, оформила спадкові документи на будинок та земельні ділянки. Свідок пам`ятає, що за життя батьків біля хліва розміщувався шалаш 2-2,5 метра, в якому знаходилося вугілля для опалення житла. Шалаш був тимчасовою некапітальною спорудою. Дід свідка посадив на межі спірної земельної ділянки сливи, і сказав батькові позивача, що ці сливи будуть розмежуванням між земельними ділянками. Сливи відповідач приблизно 15-20 років тому вирубала, розібрала шалаш і поступову щороку захоплювала земельну ділянку позивача. На протязі цих 15-20 років свідок та позивач зверталися до відповідача щодо усунення нею перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою позивача, однак до інших органів влади чи місцевого самоврядування щодо врегулювання конфліктної ситуації не зверталися. Свідок пам`ятає, що у 2005 році було змонтовано стару огорожу зі сторони позивача; матері позивача на той час живої не було. Відповідач демонтувала огорожу позивача і поставила свою огорожу по стіні будинку і хліва, почепила замки на огорожу для запобігання входу позивача до будинку. Свідок пам`ятає, що при виготовленні проектної документації на спадкову земельну ділянку позивач викликала землевпорядників, які робили заміри земельної ділянки та встановлювали геодезичні знаки (кілки). Позивач вживала заходів для врегулювання конфлікту мирним шляхом, однак їй це не вдалося.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що позивач є його рідною сестрою. Свідок до 1974 року постійно проживав з батьками та сестрою у спадковому житловому будинку, оскільки навчався у професійно-технічному училищі. Свідок пам`ятає, що його дід покликав його батька щоб розмежувати спірну земельну ділянку. Посадили по межі чотири сливи, межу відбили по канату, межа виходила на абрикосове дерево і впиралася у пеньок, який стояв у городі. Свідок пам`ятає, що після смерті батька він приїжджав до матері у спадковий будинок і помічав що щороку відділена межа зникала збільшуючись з боку відповідача у їх бік, і зараз вона проходить по фундаменту сараю. Свідок пам`ятає, що ще мати відповідача пред`являла претензії матері позивача щодо спірної межі земельних ділянок. Свідок пам`ятає, що він раз у рік відвідував матір; відповідач знищила сливи, в якому році він не пам`ятає, але пам`ятає, що це сталося після 1990 року, оскільки з цього часу вже його матері живої не було. Кущ смородини, який належав матері свідка, з часом перейшов до відповідача. Прибудова до сараю виходила на територію місця проживання відповідача, сарай проходив по межі. Свідку відомо, що мирне врегулювання спору до позитивних результатів не призвело. У час, коли зрізалися сливи, позивач до органів міліції, прокуратури чи до сільської ради з приводу даного факту не зверталася у зв`язку з родинними відносинами позивача та відповідача. Огорожу ставила позивач з її чоловіком, а чоловік відповідача огорожу зніс і встановив свою огорожу із сітки рабиці впритул до сараю. Свідок вважає, що відповідач самовільно захопила частину земельної ділянки позивача, чим порушила конституційне право позивача на володіння приватною власністю.

Допитана в судовому засіданні свідок, голова Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_7, щодо виникнення спору суду пояснила, що у травні 2016 року її, у статусі ще секретаря даної сільської ради, запросили бути присутньою при обмірах спірної земельної ділянки. При встановленні межових знаків інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 свідок помітила, що межа не відповідала дійсній, яка раніше була встановлена. Вказує, що на її думку, позивач ОСОБА_1 не винна у даному спорі. Відповідач ОСОБА_2 спочатку приватизувала через організацію "Транспроект", м. Київ власну земельну ділянку ще у 2004 році. На думку свідка, проектна документація відповідача неправильно була виготовлена (неправильні заміри земельних ділянок). Свідок вважає, що у жителів с. Малі Єрчики по факту були зовсім інші межі земельних ділянок ніж ті, які встановлені у земельному кадастрі. Свідок зазначає, що у позивача на даний час є 0,335 га. землі, а згідно даних Поземельної книги сільської ради за нею закріплено 0,33 га. Свідок вважає, що 0,05 га., це невелика «прогалина», оскільки на цей час встановлене розмежування відповідає даним Поземельної книги сільської ради, і при встановленні меж згідно позиції позивача, в останньої збільшиться розмір земельної ділянки, і відповідач втратить частину власної земельної ділянки. Крім того, свідок вважає, що у разі задоволення позовних вимог позивача, власних земельних ділянок позбудуться інші сусіди, оскільки земельні ділянки інших сусідів також зміщені з їх фактичними межами. Свідок зазначає, що з 2006 року позивач не зверталася зі скаргами на сусідку ОСОБА_2 з приводу даного земельного спору до сільської ради: скарг від позивача щодо неправильно встановленої відповідачем огорожі до сільської ради не надходило, спорів у відповідача з сусідами щодо інших прилеглих, до її власної, земельних ділянок, у неї не виникало, до сільської ради ніхто не звертався. Свідок вважає, що інші сусіди, земельні ділянки яких зміщені з їх фактичними межами, не будуть встановлювати їх фактичні межі і використовуватимуть власні земельні ділянки за тими ж межами, які утворилися раніше. Свідок зазначає, що сторони не зверталися до сільської ради з проханням звернення до організації, яка виготовляла проектну документацію земельних ділянок жителів села Малі Єрчики Сквирського району на тій вулиці, земельні ділянки на якій зміщені з їх фактичними межами, задля виправлення цієї «прогалини». Свідок вважає, що відповідач самостійно виправила «прогалину» організації, яка виготовляла проектну документацію земельних ділянок жителів села на тій вулиці, земельні ділянки на якій зміщені з їх фактичними межами, шляхом встановлення в натурі меж між спірними земельними ділянками сторін по справі, не порушивши прав позивача та сусідки Паламарчук. Коли була знесена дерев`яна загорожа свідку не відомо, але коли запрошували її бути присутньою при обмірах даної земельної ділянки, вона бачила огорожу із сітки рабиці.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є дочкою відповідача, працює та проживає у м. Біла Церква Київської області, на вихідні дні приїжджає до матері у с. Малі Єрчики Сквирського району Київської області. Свідок пам`ятає, що за двадцять чотири роки її проживання у будинку матері межі спірної земельної ділянки не змінювалися. Нову огорожу будував брат свідка у травні 2013 року, а свідок у цьому йому допомагала. Свідок вважає, що побудована її родиною нова огорожа знаходиться на тому ж місці де знаходилася стара огорожа громадянки ОСОБА_1 .. Свідок зазначає, що позивач з чоловіком не заперечували проти демонтажу старої огорожі та встановлення на її місці нової, оскільки чоловік позивача допомагав родині свідка у цьому шляхом доставляння власного шиферу та дошок до встановленої сітки рабиці для того, щоб не було обопільної шкоди господарствам сторін по справі. Свідок вважає, що зміщення нової загорожі у бік позивача не відбувалося, оскільки на місця старих стовпчиків встановлювалися нові. Свідку невідома відстань між огорожею і сараєм належним позивачу. Свідок зазначає, що будь-яких конфліктів з іншими сусідами з приводу меж суміжних земельних ділянок у відповідача не виникало.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є сусідкою відповідача. Свідок зазначає, що спірна ситуація сторін по справі виникла у 2017 році. Межа земельних ділянок свідка та відповідача погоджувалася ще їх батьками. Свідок зазначає, що на місці старого «батьківського» будинку сторін був побудований новий, який розташовувався на межі між їх земельними ділянками. Вказує, що спочатку між сторонами по справі були спори щодо місця розташування цього будинку, але згодом сторони узгодили місце його розташування і біля цього будинку приблизно 20 років тому побудували дерев`яну огорожу, яка розмежовувала їх земельні ділянки. Свідок вважає, що стара огорожа, що була встановлена між земельними ділянками сторін по справі, згодом була демонтована за згодою позивача, оскільки конфліктів щодо цього між сторонами не виникало, а виникли вони влітку 2017 рокуа. Свідок зазначає, що у травні 2013 року відповідач із своїм сином мали намір на межі земельних ділянок її та свідка встановити нову сітку «рабицю», це питання свідок з відповідачем погодили, сітку встановили. Конфліктів між свідком та відповідачем щодо встановлених меж їх земельних ділянок не відбувалося. Син відповідача, також одночасно встановлював огорожу свідка з огорожею на межі земельних ділянок сторін по справі. Після встановлення відповідачем нової огорожі між нею та позивачем, як вважає свідок, межа яка була така й залишилася згідно землевпорядної земельної документації. Свідок зазначає, що у 2017 році, коли вона приїхала у с. Малі Єрчики Сквирського району з м. Києва, де постійно проживає, то помітила землевпорядника, який на території місця проживання свідка здійснював заміри земельної ділянки відповідача встановлюючи при цьому межові знаки. Вказує, що при цій процедурі була присутня голова сільської ради, була позивач ОСОБА_1 , і на пропозицію свідка витягнути із землі встановлені землевпорядником межові знаки, останній це зробив, сів до автомобіля та поїхав. Свідок вважає, що влітку 2017 року вказаний землевпорядник, з невідомих їй підстав здійснив незаконні нововведення щодо меж спірної земельної ділянки сторін. Свідок зазначає, що спільні межі земельних ділянок ніколи не змінювалися. На думку свідка, спір між сторонами виник через вчинення помилок під час виготовлення проектної документації по приватизації присадибних земельних ділянок. Обставини, які виникли щодо зміщення земельних ділянок свідку невідомі.

Допитана в судовому засіданні свідок голова Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області у минулому, ОСОБА_10 , суду пояснила, що під час приватизації земельних ділянок мешканців села Малі Єрчики Сквирського району, що відбувалася приблизно до 2005 року, сільська рада запрошувала землевпорядників з м. Києва для виготовлення технічної документації. Вказує, що мешканці села масово виготовляти собі державні акти на землю у цих землевпорядників. Свідок пам`ятає, що під час виготовлення державних актів на землі мешканцями села, у селі були дві конфліктні ситуації, одна з яких між сторонами по справі. Свідок зазначає, що землевпорядник сільської ради був присутнім при виготовленні землевпорядної документації мешканців села Малі Єрчики Сквирського району, оскільки рішенням сільської ради його було зобов`язано на виконання цих дій. У день виготовлення земельної документації ОСОБА_2 до свідка зателефонував землевпорядник сільської ради ОСОБА_25, який повідомив її про конфлікту ситуацію, що склалася між ОСОБА_2 , оскільки позивач не давала можливості запрошеному з м. Києва землевпоряднику виготовити відповідачу Акт погодження меж суміжних земельних ділянок, оскільки не підписувала його. Свідок пам`ятає, що того дня, після обіду вона приїхала до домоволодінь ОСОБА_2 та помітила, що там були присутніми представник юридичної особи, що займається виготовленням землевпорядної документації з м. Києва, сторони по справі, землевпорядник сільської ради ОСОБА_25. Свідок запитала позивача на предмет відмови від підписання акта, на що остання відповіла, що не має бажання цього робити. Свідок попередила позивача, що у разі непідписання нею Акта погодження меж суміжних земельних ділянок відповідача, остання також не підпише Акт погодження меж суміжних земельних ділянок позивача, тому не будуть виготовленні державні акти на земельні ділянки обох сусідок і спір між ними триватиме ще довго. Свідок зазначає, що після попередження позивача ОСОБА_1 свідком щодо цих обставин, позивач особисто підписала Акт погодження меж суміжних земельних ділянок виготовлений на відповідача. Свідку невідомо, чи погоджена раніше позивачем ОСОБА_1 спірна межа збереглася на даний час. Свідок зазначає, що сільською радою щодо кожного мешканця села Малі Єрчики Сквирського району приймалося рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації про надання у власність присадибних земельних ділянок та ділянок під ОСГ. Вказує, що за час перебування її на посаді сільського голови не було виявлено порушень у мешканців села Малі Єрчики Сквирського району при виготовленні технічної документації на їх присадибні земельні ділянки та ділянки під ОСГ. Свідок вважає, що за наявності фактичного зміщення земельних ділянок мешканців села Малі Єрчики Сквирського району щодо меж земельних ділянок зазначених у їх державних актах на землю, - повинно все залишитися як є, без змін.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 24.02.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Білоцерківського МБТІ за № 9934933 від 24.02.2006 року.

На підставі рішення 26 сесії 5 скликання Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області від 26.02.2010 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки 22 громадянам с. Малі Єрчики Сквирського району виготовлену ДП "Київським науково-дослідним та проективним інститутом землеустрою", відповідно до п.2.12 позивачу надано у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,0851 га, та видано 26.05.2010 року відповідні державні акти на земельні ділянки. Вказане підтверджується архівним витягом архівного сектора Сквирської райдержадміністрації Київської області від 02 вересня 2016 року за № 06-05/86.

Позивачу, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 26.05.2010 року на підставі рішення Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області 26 сесії 5 скликання від 26.02.2010 року; земельна ділянка площею 0,0851 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 26.05.2010 року на підставі рішення Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області 26 сесії 5 скликання від 26.02.2010 року.

Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , виданого 05.05.2005 року на підставі рішення Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області 18 сесії 4 скликання від 27.12.2004 року; земельна ділянка площею 0,0838 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , виданого 05.05.2005 року на підставі рішення Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області 18 сесії 4 скликання від 27.12.2004 року.

20.04.2016 року рішенням за № 02-06-07 6 сесії 7 скликання "Про перейменування вулиць с. Малі Єрчики Сквирського району Київської області" Малоєрчиківська сільська ради Сквирського району Київської області у пункті 1 перейменувала вулицю, зокрема, Щорса на Київську в с. Малі Єрчики Сквирського району Київської області.

У матеріалах справи наявна схема розміщення спірних земельних ділянок, зведений кадастровий план спірних земельних ділянок та пояснювальна записка сертифікованого інженера-землевпорядника приватного підприємства "Світлиця-Нова" ОСОБА_4. У пояснювальній записці сертифікований інженер-землевпорядник приватного підприємства "Світлиця-Нова" ОСОБА_4 зазначав, що на замовлення гр. ОСОБА_2 ним були виконані геодезичні роботи в результаті яких складено зведений кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Під час проведення геодезичних робіт, а саме контрольного перезнімання земельної ділянки по АДРЕСА_2 було встановлено наступне: що раніше проведені обміри даної земельної ділянки та всієї АДРЕСА_1 , що були використані при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки, виконані з суттєвою помилкою. Тобто, при прокладанні або врівноваженні теодолітного ходу на момент його знімання було допущено грубу помилку, яка призвела до зміщення даної земельної ділянки та всієї вулиці Щорса орієнтовно на 3,60 метрів в північно-західному напрямку в системі координат СК63 (яка є основою для ведення державного земельного кадастру на території України). Внаслідок даного зміщення є недоцільним відновлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та її сусіда гр. ОСОБА_1 , згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки межі по визначеним координатам земельних ділянок не будуть взагалі відповідати межам на місцевості, а будуть зміщені в північно-західному напрямку. Було рекомендовано провести виправлення даної помилки шляхом виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з подальшим внесенням цих даних до управління Держгеокадастру у Сквирському районі. Інженер-землевпорядник ПП "Світлиця-Нова" ОСОБА_4 . вважав виниклий спір недоцільним, оскільки його причиною є технічна помилка і запропонував вирішити його шляхом переговорів між власниками сусідніх земельних ділянок.

26.05.2016 року інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання та абрис спірних земельних ділянок сторін по справі. В акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 26.05.2016 року (надалі - Акт) інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 (надалі - інженер-землевпорядник) зазначено, що він був складений у присутності власника спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 (замовником), за участі голови Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_7 . У пункті 1 Акта інженером-землевпорядником зазначено, що межі земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 , яка знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,0851 га, наданої власнику земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, закріплена в натурі (на місцевості) межовими знаками довільної форми за повної згоди власника земельної ділянки ОСОБА_1 , так як процедура постачання межових знаків відсутня. Межа земельної ділянки має 4 (чотири) поворотні точки (згідно координат наданих замовником). У пункті 2 Акта інженер-землевпорядник вказав, що власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено (п. 3 Акта). Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання гр. ОСОБА_1 , яка попереджена про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків. В акті проставлено підписи власника земельної ділянки ОСОБА_1 , представника сільської ради ОСОБА_7 та виконавця робіт інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 , а також головою сільської ради та інженером-землевпорядником проставлено відповідні печатки.

У матеріалах справи міститься довідка Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області від 26.09.2016 року за № б/н про те, що згідно погосподарської книги Малоєрчиківської сільської ради за 1996-2000 роки за її матір`ю ОСОБА_17 , яка проживала та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , рахувалося 0,3300 га присадибної земельної ділянки.

У матеріалах справи міститься копія розписки від 04.05.2000 року поданої позивачем ОСОБА_1 до Малоєрчиківської сільської ради, в якій позивач підтверджує, що вона не заперечує проти того, щоб ОСОБА_2 поставила огорожу вздовж її будинку.

Комісією по земельних ресурсах, благоустрою, освіти, культури і охорони здоров`я Малоєрчиківської сільської ради було складено 29.09.2016 року акт обстеження використання земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 та при обстеженні виявлено, що дані земельні ділянки використовуються гр. ОСОБА_1 згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, серія НОМЕР_4 , кадастровий номер НОМЕР_2 ; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0851 га для ведення особистого селянського господарства, серія НОМЕР_3 , кадастровий номер НОМЕР_2 . Комісія вважала, що спільна межа земельних ділянок між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 візуально не відповідає державним актам, а саме: житловий будинок гр. ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці гр. ОСОБА_2

У матеріалах справи міститься довідка Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області від 22.09.2017 року за № 245-06-03 про те, що заяв від ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 щодо самовільного зайняття землі та самовільного знесення огорожі ОСОБА_2 до сільської ради не надходило.

Комісією по земельних ресурсах, благоустрою, освіти, культури і охорони здоров`я Малоєрчиківської сільської ради було складено 23.10.2017 року акт обстеження використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та при обстеженні виявлено, що дана земельна ділянка використовується гр. ОСОБА_2 Під час обміру було виявлено, що розмір земельної ділянки складає 0,2500 га та 0,0838 га (обміри були зроблені звичайною метрівкою), межові знаки не порушені, огорожа, яка стояла 5 років тому так і стоїть по цей день на тому ж місці, тільки та огорожа, яка була поставлена ОСОБА_1 з дерев`яних обрізків розміром 1,2 метри, замінена на огорожу з металевої сітки розміром 1,5 метри ОСОБА_2 , за домовленістю між ними. Також було виявлено, що біля межі (на відстані 1-1,5 метра) від сусідки ОСОБА_1 ростуть дерева шовковиці та абрикоси, гілля яких затінює земельну ділянку ОСОБА_2 , чим на думку комісії з боку позивача порушуються права добросусідства.

У матеріалах справи міститься довідка Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області від 17.08.2018 року за № 185 з дев`ятьма фототаблицями про те, що межові знаки між житловими будинками гр. ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_3 та гр. ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 не порушувалися з 1997 року і відповідають площі, яка вказана в державних актах ОСОБА_2 .

У матеріалах справи міститься довідка Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області від 17.08.2018 року за № 185 з однією фототаблицею про те, що житловий будинок ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 знаходиться в належному стані (будинок побілений). Зі сторони ОСОБА_1 є хвіртка, яка зачиняється звичайною клямкою, яка зроблена ОСОБА_1 власноручно, тому в будь-який час є доступ до будинку, щоб побілити його чи зробити інші роботи.

У матеріалах справи містяться приєднані сторонами по справі письмові пояснення: 1) ОСОБА_18 (жителя АДРЕСА_1 ) від 28.12.2016 року де він пояснює суду, що вісім років тому він особисто бензопилою зрізав плодові дерева по проханню гр. ОСОБА_2 Впевнено заявляє, що ті три сливки знаходилися на території якою володіла ОСОБА_2 На момент, коли він зрізав дерева, інших дерев та кущів не було, про що і підписався; 2) ОСОБА_19 (жительки АДРЕСА_4 ) від 28.12.2016 року де вона пояснює суду, що з 1994 року у дворі і садку відповідача ОСОБА_2 змін у збільшенні її земельної ділянки не помічала, нова огорожа стоїть на місці старої, три старих сливки, які вона зрізала, стояли на її території, а прибудова про яку йдеться в позові, то був туалет з дерева, якого змайстрував чоловік позивача, який також знаходився на території ОСОБА_2 і його 10 років тому знесли, про що і підписалася; 3) ОСОБА_20 (жителя АДРЕСА_5 ) від 29.08.2017 року та 20.08.2018 року де він пояснює суду, що викладені позивачем у позові обставини є неправдивими. Він з 1990 року по 2011 рік проживав за адресою АДРЕСА_2 спільно з відповідачем. Змін меж земельних ділянок за період його проживання не відбувалось. Його син ОСОБА_21 , 1990 року народження, за домовленістю з сусідкою ОСОБА_1 замінив її дерев`яну огорожу на металеву сітку висотою 1,50 метра, оскільки зі сторони позивача були претензії по господарству ОСОБА_2 Частина старої не демонтованої дерев`яної огорожі висотою 1,20 метра з боку позивача стоїть і донині. Огорожу, яка розміщена від дороги в подвір`я між земельними ділянками сторін по справі, монтував він за життя його тещі ОСОБА_22 , яка до цього часу не змінювалась, про що і підписався (а.с. ); 4) ОСОБА_23 (жительки АДРЕСА_5 ) від 14.11.2018 року де вона пояснює суду, що вона проживала у с. Малі Єрчики з 1992 року. Зазначає, що огорожа, яка розміщена від дороги в подвір`я між земельними ділянками сторін по справі стояла там раніше і стоїть там донині, про що і підписалася; 5) ОСОБА_24 (жительки АДРЕСА_5 ) від 14.11.2018 року де вона пояснює суду, що вона постійно проживає у с. Малі Єрчики з 1991 року. Зазначає, що огорожа, яка розміщена від дороги в подвір`я між земельними ділянками сторін по справі була замінена зі старої дерев`яної на нову металеву сітку 5-6 років тому і стоїть там донині, про що і підписалася.

Суд, заслухавши думки позивача та її представника, відповідача та її представника, допитавши свідків по справі, оглянувши та дослідивши матеріали справи, зокрема, складені інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, абрис спірних земельних ділянок сторін по справі, одночасно зі схемою розміщення спірних земельних ділянок, зведеним кадастровим планом спірних земельних ділянок та пояснювальною запискою сертифікованого інженера-землевпорядника приватного підприємства "Світлиця-Нова" ОСОБА_4 , дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п. г) ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (п. б) ч. 3 ст.152 ЗК України).

Частиною третьою статті 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами і доповненнями) роз`яснює, що згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні.

Згідно ч. 2 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин (ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЗК України).

Частиною 1 ст. 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4, 10 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" № 858-IV від 22.05.2003 року відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Технічна документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г)згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Судом було зазначено вище, що інженером-землевпорядником ПП "Світлиця-Нова" ОСОБА_4 було надано до суду схему розміщення спірних земельних ділянок, зведений кадастровий план спірних земельних ділянок та пояснювальну записку. В пояснювальній записці даним інженером-землевпорядником було зазначено, що раніше проведені обміри спірної земельної ділянки та всієї АДРЕСА_1 , що були використані при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки, виконані з суттєвою помилкою. Тобто, при прокладанні або врівноваженні теодолітного ходу на момент його знімання було допущено грубу помилку, яка призвела до зміщення даної земельної ділянки та всієї вулиці Щорса орієнтовно на 3,60 метрів в північно-західному напрямку в системі координат СК63 (яка є основою для ведення державного земельного кадастру на території України).

Інженером-землевпорядником було зроблено висновок, що внаслідок даного зміщення є недоцільним відновлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та її сусіда гр. ОСОБА_1 , згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, оскільки межі по визначеним координатам земельних ділянок не будуть взагалі відповідати межам на місцевості, а будуть зміщені в північно-західному напрямку.

Таким чином, судом достовірно встановлено, і це вбачається із схеми розміщення спірних земельних ділянок, зведеного кадастрового плану спірних земельних ділянок складених інженером-землевпорядником ПП "Світлиця-Нова" ОСОБА_4 , з абрису спірних земельних ділянок, складеного інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , не заперечується сторонами по справі та узгоджується зі свідченнями свідків ОСОБА_7 - голови Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, ОСОБА_10 - голови Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області у минулому, що при розробленні землевпорядної документації, що була використана при виготовленні державних актів на право власності на земельні ділянки сторін по справі та інших мешканців всієї вулиці Щорса в с . Малі Єрчики, землевпорядниками третьої особи по справі, - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ", була допущена груба помилка, яка призвела до зміщення даної земельної ділянки та всієї вулиці Щорса орієнтовно на 3,60 метрів в північно-західному напрямку в системі координат СК63 (яка є основою для ведення державного земельного кадастру на території України).

Таким чином судом встановлено, що у даній ситуації має місце випадок (казус), за який жодна із сторін спору не несе відповідальності, оскільки жодною із сторін не вчинялися протиправні дії одна щодо одної.

Інженером-землевпорядником ПП "Світлиця-Нова" ОСОБА_4 у пояснювальній записці було рекомендовано провести виправлення даної помилки шляхом виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з подальшим внесенням цих даних до управління Держгеокадастру у Сквирському районі.

Суд вважає, що інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 у порушення вимог ч. 1 ст. 107 ЗК України, ч. 10 ст. 55 Закону України "Про землеустрій", розділів ІІІ та ІV Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року за № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686 (далі - Інструкція), було порушено процедуру відновлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками, зважаючи на наступне.

Згідно пунктів 4.1-4.3 розділу IV Інструкції відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Матеріали справи, з поміж вимог до виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), закріплених у ч. 10 ст. 55 Закону України "Про землеустрій", містять, крім абрису земельної ділянки позивача площею 0,0851 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, лише акт приймання-передачі межових знаків на зберігання позивачу від 26.05.2016 року, що згідно п. й) ч. 10 ст.55 Закону України "Про землеустрій" лише включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

При цьому, згідно ч. 10 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинна включати, зокрема, завдання на складання технічної документації із землеустрою, пояснювальну записку, довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, кадастровий план земельної ділянки, тощо, які у матеріалах справи відсутні.

Крім того, закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснено інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 не у відповідності до розділу III цієї Інструкції (п.4.5 розділу IV Інструкції).

Так, відповідно до п. 3.12 розділу III Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

У порушення вимог п. 3.12 розділу III Інструкції інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 було складено акт приймання-передачі межових знаків на зберігання позивачу від 26.05.2016 року у відсутності власника суміжних земельних ділянок - відповідача ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 власника суміжних земельних ділянок відповідача ОСОБА_2 про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) чи уповноваження відповідачем іншої особи на присутність при проведенні вказаних дій; при цьому акт приймання-передачі межових знаків на зберігання позивачу від 26.05.2016 року не містить підпису відповідача.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд вважає, що позивачем не доведено суду належними доказами порушення відповідачем межі спірних земельних ділянок позивача шляхом знищення відповідачем дерев`яної огорожі, дерев та плодоягідних кущів, які були на них розміщені, а також ті обставини, що відповідач самовільно розібрала прибудову позивача, яка була розміщена на межі, а також самовільно зайняла 2 (два) метри земельних ділянок позивача протягом площ належних її земельних ділянок.

Суд не бере до уваги, як на підтвердження заявлених вимог позивача, показання свідків по справі на стороні позивача та письмові пояснення інших осіб у справі, оскільки свідчення свідків по справі на стороні позивача та письмові пояснення інших осіб у справі, на думку суду, не є допустимими доказами у справі зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 107 ЗК України якою визначено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка також у матеріалах справи відсутня; свідчення свідків по справі на стороні позивача та письмові пояснення інших осіб у справі, на думку суду, не можуть бути також і достовірними доказами у справі, оскільки на їх підставі суду неможливо встановити дійсні обставини справи.

За таких обставин, суд, відповідно до свого внутрішнього переконання, вирішуючи питання про достатність доказів поданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, вважає, що позивачем не надано суду достатніх доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, а відтак, подані позивачем докази не дають змоги суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (наявність перешкод з боку відповідача у користуванні позивачем власними земельними ділянками та самовільного захоплення відповідачем 2 (двох) метрів земельної ділянки позивача протягом площ належних її земельних ділянок).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (позивач у позові зобов`язаний навести яке саме її право порушується, не визнається або оспорюється відповідачем).

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При цьому згідно вимог статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, але з матеріалів справи судом не вбачається, що відповідач дійсно порушує право позивача на володіння та користування власними земельними ділянками, зважаючи на встановлені судом обставини наявності випадку (казусу) під час виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки сторін по справі та інших мешканців всієї АДРЕСА_2, землевпорядниками третьої особи по справі, - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ", які припустилися грубої помилки.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків) є похідними від базових (основних) вимог позивача, а відтак, суд ці вимоги відхиляє у зв`язку з недоведеністю позивачем суду обставин наявності перешкод з боку відповідача у користуванні позивачем власними земельними ділянками та самовільного захоплення відповідачем 2 (двох) метрів земельної ділянки позивача протягом площ належних її земельних ділянок.

Суд також не бере до уваги аргумент третьої особи по справі - Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області щодо пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки в силу вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність може застосовуватися судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а не за заявою третьої особи у справі.

Інші аргументи, які наведені сторонами як на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України не бере до розгляду, оскільки вони очевидно не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно норми ч. 2 ст. 107 ЗК України, яка кореспондується з пунктом 4.4 розділу IV Інструкції, у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Оскільки з наявних у матеріалах справи доказах суду неможливо виявити дійсні межі спірної земельної ділянки, то суд доходить висновку про законність користування спірними земельними ділянками сторонами по справі за їх фактичним використанням.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 103, 106, 107, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 55 Закону України "Про землеустрій" № 858-IV від 22.05.2003 року, ст.ст. 4, 5, 11-13, 19, 23, 27, 58, 62, 74, 76-81, 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_8 ), треті особи: Малоєрчиківська сільська рада Сквирського району Київської області (с. Малі Єрчики, вул. Центральна, 16, Сквирського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04362042), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОЕКТ" (м. Київ, вул. Ярославська, 4 "Б", код ЄДРПОУ: 22901502), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення межі земельної ділянки та стягнення матеріальної шкоди, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду через Сквирський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя/підпис/