Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/101/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп"

до відповідача Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А .",

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне агентство автомобільних доріг України

про стягнення в сумі 493 583,40 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Лук`яненко О.Л., ордер КВ №381544 від 02.10.2017 року,

від відповідача: Бляшин М.С., ордер серія РН-276 №295 від 18.03.2019 року, Лавренчук Т. В ., ордер серія РН-276 №294 від 18.03.2019 року,

від третьої особи: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснень третьої особи, судові рішення, прийняті у справі.

Як убачається з позовної заяви, у січні 2013 року між Державним агентством автомобільних доріг України (третя особа) та Акціонерним товариством "Тодіні Коструціоні Дженералі С .П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П..А ." (відповідач) укладені контракти підряду, за якими відповідач зобов`язався здійснити капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський. Зазначеним Основним контрактом також було передбачено, що до виконання вказаних робіт відповідач має право залучати інших осіб на умовах субпідряду.

01.04.2015 року на підставі Основного контракту між відповідачем та позивачем укладено контракт субпідряду № 01-04/1/15 на виконання ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні, а саме: дренажні споруди, укріплення насипу, місцеві проїзди та тротуари.

Згідно зі ст. 17 контракту субпідряду погодження та оплата робіт, які виконувалися позивачем за вказаним контрактом, здійснювались на підставі проміжних платіжних сертифікатів. Відповідно до п.п. 23.9, 23.10 контракту субпідряду з кожного проміжного платіжного сертифікату відповідач утримав 10% суми платежу як гарантію виконання. Вказана сума гарантії підлягає поверненню. Утримані суми повертаються в такому порядку: 50% - при підписанні сертифікату передачі за весь об`єм робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому основним контрактом.

23.08.2016 року Основний контракт між Укравтодором та відповідачем розірвано через систематичне невиконанням та грубе порушенням відповідачем умов контракту. У зв`язку з розірванням Основного контракту на підставі п. 24.2. був розірваний і контракт субпідряду, укладений між сторонами.

Однак з 03.06.2016 року та до 23.08.2016 року позивачем були виконані роботи згідно з контрактом, які відповідачем не прийняті та не оплачені, загальна сума заборгованості становить 743 963,01 грн, включаючи суму повернення гарантії 10% - 250 379,61 грн, які просить стягнути у судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1212 ЦК України,ст. 193 ГК України тощо.

20.03.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення вимог, оскільки позивачем у порушення договірних зобов`язань не складалася та не надавалася відповідна письмова документація щодо виконання зазначених у позові робіт. Відповідач також зазначив, що відповідно до п. 6.1. контракту субпідрядник гарантує якість і належне виконання робіт, при цьому дає 1 рік гарантії на основні роботи з моменту їх завершення на будмайданчику і підписання зі сторони основного замовника сертифікату передачі робіт, складеного згідно зі ст. 18 контракту. Заразом сертифікату передачі робіт в рамках вказаного контракту, який був би підписаний замовником, немає. Отже, гарантійний період не закінчився, сертифікат передачі робіт не підписувався у встановленому контрактом порядку, а це свідчить про те, що не настав строк, визначений п. 23.10. контракту субпідряду для повернення сум гарантійних утримань, адже згідно з цим пунктом утримані суми повертаються в такому порядку: "...50% - при підписанні сертифікату передачі на весь обсяг робіт або на частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому основним контрактом".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 року, у задоволенні позову відмовлено. Суди дійшли висновку про те, що у зв`язку з відсутністю належно оформленої підтверджуючої документації щодо об`ємів, вартості та фактичного виконання робіт позовні вимоги відносно стягнення боргу за виконані роботи є безпідставними та недоведеними. Також суди дійшли висновку про те, що на час вирішення цього спору передбачений положеннями контракту субпідряду гарантійний строк не сплинув, у зв`язку з чим не настав і строк розрахунків, передбачений п. 23.10 контракту субпідряду, за яким утримані суми гарантійних платежів підлягають поверненню в такому порядку: 50 % - при підписанні сертифікату передачі за весь об`єм робіт або частину постійних робіт, решта 50 % - в порядку, передбаченому Основним контрактом. Суди також вказали, що за змістом п. 11.9 Основного Контракту обов`язки підрядника не вважаються виконаними до тих пір, поки інженер не видасть підряднику сертифікат про завершення робіт із зазначенням дати, на яку підрядник виконав свої зобов`язання відповідно до контракту. Інженер видає сертифікат про завершення робіт протягом 28 днів після завершення дати останнього періоду відповідальності за дефекти, або після надання підрядником усієї документації підрядника та завершення проведення випробувань всіх робіт, включаючи усунення дефектів. Тільки сертифікат про завершення робіт вважається прийняттям робіт. Згаданий документ оформлений у встановленому порядку до матеріалів справи не наданий. Отже, безпідставною є також позовна вимога про стягнення гарантійних утримань.

04.12.2018 року постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ «Транс Лайн Груп» задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2018 року у справі № 918/101/18 скасовано, у частині вимог ТОВ «Транс Лайн Груп» до АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П. А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А .» про стягнення 250 379, 61 грн суми гарантійних утримань прийняти нове рішення. Стягнути з АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А . в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А .» на користь ТОВ «Транс Лайн Груп» 250 379, 61 грн суми гарантійних утримань, в іншій частині справу № 918/101/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У висновках Верховного Суду зазначено, що ті доводи стосовно виконаних, але не оплачених відповідачем робіт за контрактом субпідряду, що їх наводив позивач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм належної оцінки і відображення у судових рішеннях. Однак судами це зроблено не було, що і є підставою для передачі справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.02.2019 року справу № 918/101/18 передано на розгляд судді О. Андрійчук.

Ухвалою суду від 28.02.2019 року справу № 918/101/18 прийнято до свого провадження суддею О.Андрійчук.

Ухвалою суду від 28.02.2019 року вирішено справу № 918/101/18 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2019 року.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року підготовче засідання відкладено на 01.04.2019 року.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року підготовче засідання відкладено на 16.04.2019 року, запропоновано позивачу у строк до 15.04.2014 року надати суду усі докази, які підтверджують фактичне виконання робіт, про які йдеться у позовній заяві; запропоновано третій особі - Державному агентству автомобільних доріг України надати пояснення про те, чи були фактично виконані позивачем роботи, про якій йдеться у позовній заяві.

Позивач у строк, встановлений судом, жодних документів не подав.

19.04.2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що підрядник для виконання частини робіт може укладати договори субпідряду після попереднього погодження обраного субпідрядника інженером. При цьому такі договори субпідряду не надаються замовнику та не погоджуються ним. Визначення обсягів робіт та розрахунки за виконані роботи у межах контрактів проводилися виключно з підрядником. Оплата підряднику виконаних робіт здійснювалася на підставі платіжних сертифікатів, випущених інженером. Отже, умовами контракту не передбачені у розпорядженні замовника інформація та документальне підтвердження щодо фактичного виконання робіт тим чи іншим субпідрядником.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/101/18, призначено справу до судового розгляду по суті на 08.05.2019 року.

У судовому засіданні 08.05.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

18.03.2019 року від позивача надій шло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

29.03.2019 року від відповідача надійшли заперечення проти клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року у задоволенні клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено, підстави для такої відмови викладені у вказаній ухвалі.

16.04.2019 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вставлення додаткового строку для подання документів та про визнання обсягу документів надмірним, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 16.04.2019 року (з обґрунтуванням підстав для такої відмови).

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

04.01.2013 року між АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А . в особі Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А ." (підрядник) та Державним агентством автомобільних доріг України (замовник) укладено контракт щодо виконання підрядником капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (Основний контракт).

Пунктом 4.4. Основного контракту передбачене право підрядника з дотриманням певних процедур залучати субпідрядника для виконання частини робіт, обумовлених Основних контрактом.

01.04.2015 року між АТ Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А . в особі Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А ." (підрядник) укладено з ТОВ "Транс Лайн Груп" (субпідрядник) контракт субпідряду № 01-04/1/15 (контракт субпідряду) на виконання ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (контракт 2.1. км 210+000-275+000, контракт 2.2. км 282+000-333+250 (Дренажні споруди, укріплення насипу, місцеві проїзди і тротуари).

Частиною 1 контракту субпідряду передбачено, що виконання, термін дії і початок виконанню цього контракту ґрунтуються на схваленні інженера (п. 4.1.) і засновані на ввірені робіт субпідряднику. Жодна дія, жоден вид робіт, що відноситься до цього контракту, не можуть бути виконані субпідрядником, якщо не буде отримано відповідний дозвіл, в іншому випадку за всі витрати і збитки буде відповідальним він сам.

Невід `ємною частиною цього контракту є такі акти і документи: Загальні умови і Особливі умови Основного контракту, Технічні специфікації, Програма виконання робіт, Відомості об`ємів робіт.

За ст. 1 контракту субпідряду підрядник передає на субпідряд, а субпідрядник бере на себе зобов`язання по виконанню робіт, усунення будь-яких виявлених дефектів і недоліків відповідно до технічних специфікацій в об`ємах і видах робіт згідно з доданою відомістю обсягів робіт, відповідно до проекту по ремонту автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський.

Відповідно до п. 3.1. ст.. 3 контракту субпідряду субпідрядник зобов`язується виконувати роботи у строки і відповідно до Програми виконання робіт, погодженій підрядником.

Пунктом 5.2 ст. 5 Контракту субпідряду встановлено, що як тільки ввірені роботи будуть виконані, субпідрядник повинен одразу ж письмово повідомити про це підрядника. Не пізніше 2-х днів з моменту отримання повідомлення про закінчення робіт підрядник разом з субпідрядником повинен провести перевірку належного та повного виконання і після цього скласти відповідний акт.

Згідно з п. п. 8.1., 8.2. ст. 8 контракту субпідряду субпідрядник зобов`язується виконати доручені йому роботи, вказані в поданій Відомості об`ємів робіт. Відомість об`ємів робіт становить невід`ємну частину цього контракту.

За п. 9.1. ст. 9 контракту субпідряду субпідрядник зобов`язується виконати роботи за всіма правилами згідно з цим контрактом, дотримуючись Загальних умов і Особливих умов Основного контракту, кресленнями, Технічними специфікаціями та інструкціями, виданими підрядником і/або Інженером під час виконання робіт. Роботи мають виконуватися відповідно до Програми робіт.

Статтею 12 контракту субпідряду сторони обумовили обов`язки субпідрядника, до яких, зокрема віднесено: забезпечення необхідною кількістю трудових ресурсів, матеріалів, необхідними робочими засобами та механізмами; забезпечення виконавчою технічною і графічною документацією, розробленою в деталях, доповнену розрахунками, обробками, з метою повного виконання Програми робіт; поставка усіх матеріалів і обладнання, необхідних для належного виконання робіт в строки, за виключенням поставок, що здійснюються підрядником; надання послуг робочого персоналу, спеціалістів і різноробочих в кількості, необхідній для виконання робіт відповідно до Програми робіт, тощо.

Підрядник забезпечує присутність інженера лабораторії для контролю за якістю матеріалів і робіт (п. 14.4. контракту субпідряду).

Відповідно до п. 15.3. контракту роботи, що є предметом цього контракту, виконуються під контролем і наглядом осіб, назначених підрядником, у той час як субпідрядник зобов`язується чітко виконувати надані ними інструкції.

У ст. 17 контракту субпідряду сторони передбачили, що схвалення робіт, виконуваних за контрактом, здійснюється підрядником і інженером за допомогою інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифікату. Проміжний сертифікат складається і надається сторонами інженеру згідно з обговореної ними схеми і містить письмовий та аналітичний опис робіт, виконаних за цим контрактом і додатками, з докладним посиланням на позиції ВОР (відомості об`єму робіт) по кожному розділу. Проміжний платіжний сертифікат оформляється щомісяця на суму виконаних робіт.

Умовами ст. 18 контракту субпідряду передбачено, що при завершенні робіт за цим контрактом буде складено остаточний сертифікат, котрий повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований підрядником і інженером. Процедури і порядок передачі, перевірка і кінцеве схвалення робіт визначаються умовами Основного контракту і відповідним місцевим законодавством.

У свою чергу, інженером в рамках цього контакту і Основного контракту є представник Укравтодору, акти, розпорядження, перевірки, сертифікації, погодження виконаних робіт якого є обов`язковими для обох сторін контракту (п. 31.1. ст.. 31 контракту субпідряду).

Пунктами 23.2., 23.3., 23.6. ст. 23 контракту субпідряду передбачено, що не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен надати підряднику протокол оцінки виконаних робіт відповідно до ст. 17 цього контракту і умов Основного контракту; у подальшому субпідрядник і підрядник на цій підставі складають і підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт. Проміжний платіжний сертифікат повинен включати кількість і вартість виконаних робіт; інші витрати, вказані у відомості об`ємів робіт. Підрядник зобов`язується оплатити вартість виконаних робіт відповідно до виставлених фактур протягом 7 робочих днів з моменту отримання оплати на свій рахунок зі сторони основного замовника. Строки оплати замовником - відповідно до основного контракту.

Отже , умовами контракту субпідряду, які є обов`язковими для його сторін, врегульовано як порядок виконання робіт, так і перелік документів, що мають складатися на підтвердження такого виконання.

За підп. a) п. 24.1 ст. 24 контракту субпідряду контракт вважається розірваним в правовому порядку у випадку розірвання основного контракту.

Згідно з п. 24.2. ст. 24 контракту субпідряду у випадку розірвання цього контракту у зв`язку з розірванням основного контракту підрядник відшкодовує субпідряднику всі понесені витрати по виконанню зобов`язань контракту та оплачує виконану роботу до моменту розірвання цього договору протягом 15 календарних днів з моменту розірвання контракту в порядку, передбаченому Основним контрактом.

У зв`язку з тим, що контракт субпідряду був розірваним з 18.10.2016 року, що стверджується, зокрема постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 року у справі № 927/468/17, листом № 1164 від 22.08.2017 року позивач надіслав відповідачу для підписання остаточний сертифікат до контракту субпідряду з додатком та відомістю об`ємів робіт в 3 екземплярах.

22.08.2017 року позивач звернувся до відповідача із листом № 1164, у якому висловив прохання підписати остаточний сертифікат до контракту субпідряду та відомість об`ємів робіт.

Листом № 1294 від 24.10.2017 року позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості за контрактом субпідряду на суму 743 963,01 грн, яка отримана відповідачем 26.10.2017 року.

01.11.2017 року відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої вказав, що позивачем не надано необхідної документації, яка стосується дійсного виконання робіт, також не подано матеріалів, що підтверджують обґрунтованість вимог та їх розміру, наведених у претензії.

У свою чергу, позивач вказує, що ним були виконані роботи згідно з контрактом у період після 03.06.2016 року та до 23.08.2016 року, які відповідачем належним чином не прийняті та не оплачені. Загальна сума заборгованості, за твердженням позивача, складає 493 583,40 грн.

Умовами п. 34.2. ст. 34 контракту субпідряду передбачено, що якщо спроби вирішення розбіжностей шляхом переговорів не будуть мати результатів, вони підлягають розгляду в судовому порядку відповідно до діючого законодавства України.

До того, що не передбачено і не врегульовано цим контрактом або актами, передбаченими в Частині І Загальних умов, буде застосовуватися діюче цивільне законодавство України, а також міжнародні договори зі спеціальним посиланням (п. 35.1. ст. 35 контракту субпідряду).

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли підрядні правовідносини, а предметом заявлених позовних вимог - стягнення вартості виконаних позивачем, однак не прийнятих відповідачем підрядних робіт. Регулювання вказаних правовідносин здійснюється ГК України, ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Приписами ч.ч.1-3 ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Частиною 1 ст. 318 ГК України унормовано, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник (ст. 319 ГК України).

Згідно зі ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 839, 840 ЦК України врегульовано порядок виконання робіт з матеріалу підрядника або замовника. Так, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Як зазначалося, ст. 12 контракту субпідряду обов`язок по забезпеченню виконання робіт необхідною кількістю трудових та матеріальних ресурсів покладено на субпідрядника.

У свою чергу, ч. 1 ст. 71 ГК України передбачено, що облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог ст. 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

За приписами ч. 8 ст. 19 ГК України усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Частинами 1, 6 ст. 145 ГК України унормовано, що майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Суб`єкти господарювання зобов`язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч. 2 ст. 3, ч.ч.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

З викладених норм матеріального права та фактичних обставин справи судом установлено, що позивач як субпідрядник під час виконання обумовлених контрактом субпідряду робіт ніс матеріальні витрати, до яких, зокрема відносяться: вартість використаних на об`єкті сировини, матеріалів, деталей, конструкцій, механізмів, робочих ресурсів тощо. До моменту використання такі матеріальні цінності та ресурси повинні були включатися до запасів та обліковуються на відповідних субрахунках позивача. Так само їх списання підлягало відображенню у бухгалтерському обліку. У свою чергу, відображення будь-якої господарської операції в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів (видаткових накладних, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, відряджень тощо).

Заразом позивач у підтвердження факту виконаних робіт посилається лише на остаточний сертифікат № 6 від 22.08.2017 року та на відомість об`ємів робіт.

Однак , як убачається із остаточного сертифікату та позовної заяви, в якій наведений детальний розрахунок позовних вимог (таблиця), предметом виконаних та неоплачених робіт були: гасник у кюветі, скиди води із монолітного бетону, збірні бетонні бордюри, скиди води по укосу бетонними телескопічними лотками, залізобетонний прикромочний лоток.

Тобто позивач у процесі виконання робіт, обумовлених ним в остаточному сертифікаті, використовував матеріали (бетон, бетонні бордюри, бетонні та залізобетонні лотки тощо), а виконання таких робіт здійснювалося із використанням необхідної техніки і безпосередньо працівниками позивача (або залученими працівниками на підставі відповідних правочинів) з виплатою їм заробітної плати, відрядних, покриття витрат на проживання тощо.

У той же час жодних документів із наведених, які б підтверджували понесення позивачем витрат на виконання спірних робіт, а відтак сам факт їх виконання, суду не надано (у тому числі на виконання ухвали суду від 01.04.2019 року).

Так само позивачем не підтверджено факту передачі матеріалів чи техніки на виконання спірних робіт відповідачем.

Окрім того, рішеннями у справі № 927/468/17, предметом судового розгляду у якій була вимога АТ "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." в особі представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С .П.А." до ТОВ "Транс Лайн Груп" про стягнення з останнього грошових коштів, що становлять різницю між вартістю виконаних відповідачем робіт та перерахованих позивачем в їх оплату коштів, а також сум гарантійних утримань, з огляду на припинення зобов`язань за контрактом субпідряду у зв`язку з його розірванням, встановлено відсутність доказів виконання робіт відповідачем за спірним контрактом, у зв`язку з чим в цьому випадку позивач вправі вимагати повернення йому залишку грошових коштів, за якими роботи відповідачем виконані не були.

Тобто обставини щодо відсутності доказів виконання позивачем у цій справі робіт, окрім тих, що були прийняті та оплачені відповідачем, встановлені рішенням у господарській справі № 927/468/17, що набрало законної сили.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити таке. Як стверджує позивач, він з 03.06.2016 року по 23.08.2016 року виконав роботи, які не були прийняті та оплачені відповідачем. Тобто виконання спірних робіт тривало 3 місяці (червень-серпень) у 2016 році.

У той же час, як установлено судом із фактичних обставин справи, контрактом субпідряду визначено порядок виконання робіт, згідно з яким не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен надати підряднику протокол оцінки виконаних робіт, на підставі якого сторони складають і підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт; схвалення робіт, виконуваних за контрактом, здійснюється підрядником і інженером за допомогою інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифікату. Проміжний сертифікат складається і надається сторонами інженеру згідно з обговореної ними схеми і містить письмовий та аналітичний опис робіт виконаних за цим контрактом і додатками, з докладним посиланням на позиції ВОР (відомості об`єму робіт) по кожному розділу. Проміжний платіжний сертифікат оформляється щомісяця на суму виконаних робіт, а при завершенні робіт за цим контрактом складається остаточний сертифікат, котрий повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований підрядником і інженером.

Іншого порядку здачі-приймання робіт, у тому числі у зв`язку з достроковим розірванням, контракт субпідряду не містить.

При цьому суд звертає увагу на умову п. 1 контракту субпідряду, за яким виконання цього контракту ґрунтується на схваленні інженера. Жодна дія, жоден вид робіт, що відносять до цього контракту, не можуть бути виконані субпідрядником, якщо не буде отриманий відповідний дозвіл, у протилежному випадку за всі витрати та збитки буде відповідальний сам субпідрядник, тобто позивач.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення викладено і в ст. 193 ГК України.

З урахуванням свободи договори та обов`язковості його умов для сторін, позивач повинен був у період з червня по серпень 2016 року (у період, коли контракт був чинним) щомісячно (або по факту виконання) складати та надавати для перевірки та схвалення проміжні платіжний сертифікат, складені на підставі протоколів оцінки виконаних робіт, з докладним посиланням на позиції ВОР. Натомість ним був складений один остаточний сертифікат за три місяці лише у 2017 році, тобто майже через рік від дня їх виконання, при цьому доказів складення протоколів оцінки виконаних робіт (як підстави для його формування), а також повідомлення відповідача чи інженера про необхідність перевірки та схвалення виконаних робіт позивачем усупереч умов договору не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмові докази (ст. 73 ГПК України).

У свою чергу, за ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд, оцінивши докази, надані позивачем у підтвердження заявлених позовних вимоги в частині виконаних підрядних робіт на суму 493 583,40 грн (остаточний сертифікат № 6 від 22.08.2017 року та відомість об`ємів робіт), відхиляє їх як такі, що не дають можливості встановити факт реального виконання робіт, тобто є недостатніми для підтвердження обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Щодо посилання позивача на лист третьої особи № 5985/3/91-10-2733/10 від 07.12.2017 року, додатком до якого є інформація щодо загального обсягу виконаних робіт, то останній не дає змоги підтвердити, що до нього включені саме спірні роботи, що є предметом судового розгляду у цій справі, а також те, що вони виконувалися позивачем. Вказане також підтверджується поясненнями третьої особи від 19.04.2019 року, за якими у розпорядженні замовника відсутня інформація та документальне підтвердження щодо фактичного виконання робіт тим чи іншим субпідрядником. Отже, вказаний документ не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 76.77 ГПК України.

Щодо інших аргументів, які були наведені учасниками справи та яким не була надана оцінка судом, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 року).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 493 583,40 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 11 160,00 грн, у тому числі 7 403,75 грн судового збору в частині позовних вимог про стягнення 493 583,40 грн виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи , що у задоволенні позову в частині, направленій на новий розгляд, відмовлено, відтак судовий збір в розмірі 7 403,75 грн покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П. А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А ." про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 493 583,40 грн за контрактом субпідряду № 01-04/1/15 від 01.04.2015 року відмовити повністю.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (вул. Кільцева,5, м. Чернігів, 14007, ідентифікаційний код 35884094).

Відповідач : Акціонерне товариство Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А . в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А ." (вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 26603641).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складене та підписане 10.05.2019.

Суддя О. Андрійчук