ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про забезпечення позову

08 травня 2019 року Справа № 915/1301/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 7315/19 від 06.05.2019 року)

за заявою ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS (Бальтійос Лайву Вальдімас), реєстраційний код 304501951

Perkunkiemio g. 13-91 м. Вільнюс, Литва

представник заявника: Конограй Вікторія Євгенівна, АДРЕСА_1

Особа, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову: LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП), апартаменти № 260; 2323-32 Авеню Н.Е., Калгарі, Альберта Т2Е 6Z3, Канада

реєстраційний номер LP19283159

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS (Бальтійос Лайву Вальдімас) із заявою про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, в якій заявник просить суд:

- накласти арешт на судно GINGER (IMO 6521915, прапор Танзанії, власником якого є - LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП), з місцезнаходженням: апартаменти № 260; 2323-32 Авеню Н.Е., Калгарі, Альберта Т2Е 6Z3, Канада), яке знаходиться в акваторії Миколаївського морського торговельного порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Заводська 23, Миколаїв, 54020, Україна), шляхом обмеження в його пересуванні в Миколаївському морському торговельному порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та заборони виходу з акваторії Миколаївського морського торговельного порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

- ухвалу про арешт морського судна GINGER (ІМО 6521915, прапор Танзанії, власником якого є - LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП), з місцезнаходженням: апартаменти № 260; 2323-32 Авеню Н.Е., Калгарі, Альберта Т2Е 6Z3, Канада), направити для негайного виконання Капітану Миколаївського морського торговельного порту (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, harbmast@portnikolaev.com), Миколаївській філії ДП «Адміністрація морських портів України» (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ел. пошта: mf@nik.uspa.gov.ua), відділу прикордонної служби «Миколаїв» Херсонського прикордонного загону (75000, м. Херсон, вул. Перекопська, ел. пошта: 175herson_zagin@dpsu.gov.ua), підрозділу митного оформлення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (54017, м. Миколаїв, вул. Московська 57-а, ел. пошта: mk@customs.sfs.gov.ua).

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що у ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS (Бальтійос Лайву Вальдімас) виникла морська вимога до LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП) у розмірі 5 610 доларів США та 6 165, 00 Євро, що еквівалентно 332 555, 00 (триста тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень, в результаті неоплати Судновласником вищезазначеної суми за надання послуг Заявником з технічного управління судном GINGER (ІМО 6521915) щодо ремонту цього судна згідно з умовами укладеної між сторонами Стандартної Угоди про надання послуг з управління судном (назва коду Shipman 98) від 15.05.2017 року.

Заява про забезпечення позову обґрунтована заявником нормами ст. 30, 136, 137, 139, 140, 144, 365, 366 ГПК України, Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 року та практикою ЄСПЛ.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

15.05.2017 року ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS, в ролі оператора, та LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP, в ролі Власника, уклали Стандартну Угоду про надання послуг з управління судном (назва коду Shipman 98) від 15.05.2017 року (далі - Угода).

Відповідно до п. 2 Частини II цієї Угоди починаючи з дати початку строку дії Угоди від 15.05.2017 року та до моменту її припинення - 15.05.2022, як зазначено в Угоді (графа 17), Власники даним призначають Операторів, а Оператори даним погоджуються виступати в ролі Операторів Судна. Угода, складається з Частини І та Часттини II, а також Додатків «А» (Дані Судна), «В» (Дані Екіпажу), «С» (Бюджет) та «О» (Пов'язані судна) (копія Угоди з додатками додана до матеріалів заяви).

Відповідно до Додатку А (Дані Судна) до Угоди, назва судна, яке було надано в управління - САМОВІДВАНТАЖНИЙ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНИЙ ЗЕМЛЕСОС SEVERODVINSKIY («СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ», ІМО 6521915, прапор Танзанії).

Назва судна змінена на GINGER.

П. 3 Частини II цієї Угоди встановлює, що відповідно до положень та умов даного документу, протягом строку дії даної Угоди Оператори зобов'язуються надавати Послуги з управління відносно Судна у якості агентів в інтересах та від імені Власників. Оператори мають право здійснювати такі дії, які вони можуть час від часу на власний розсуд вважати необхідними для виконання цієї Угоди відповідно до належної практики управління суднами.

Відповідно до п. 3.2. «Технічне управління» Частини II цієї Угоди Оператори зобов'язані забезпечити технічне управління, що включає в себе поміж іншого наступні функції:

(іі) організація та нагляд за сухими стикуваннями, ремонтними роботами, змінами та утриманням Судна відповідно до стандартів, що вимагаються Власниками, за умови, що Оператори мають право нести необхідні витрати для забезпечення відповідності Судна законодавству держави прапора судна і місць, де воно здійснює торгівлю, а також всім вимогам і рекомендаціям класифікаційного товариства;

(ііі) організація постачання необхідних запасів, запасних частин і мастил.

Відповідно до п. 8.1. Частини II Угоди власники зобов'язані сплатити Операторам вартість їх послуг, що надаються ними у якості Операторів за даною Угодою, щорічну плату за управління, зазначену у Графі 15, що сплачується рівними щомісячними платежами наперед.

П. 5.1. Частини II Угоди встановлює, що Власники зобов'язуються виплачувати всі суми, що належать виплаті Операторам, вчасно та відповідно до умов даної Угоди.

Відповідно до Додаткової угоди до Угоди, підписаної 01.02.2018 р. (копія додана до матеріалів заяви), сторони домовилися, що всі суперечки або претензії, що виникають у зв'язку з цією Угодою, включаючи укладення, тлумачення, виконання, порушення, розірвання/припинення чи недійсність, підлягають вирішенню Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України відповідно до її Регламенту. Ця Угода регулюється матеріальним правом України.

01.10.2017 року від капітана морського судна «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» (ІМО 6521915) в інтересах та від імені LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP, власника судна, надійшло замовлення (за формою BLV 22) до ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS на проведення ремонтних робіт у моторному відсіку вказаного судна, яке знаходилось в порту Миколаєва, а саме - аварійний ремонт допоміжного двигуна Mirrlees TLA РS.

На долучених до матеріалів заяви копіях замовлення (мовою оригіналу) наявні печатки та підписи сторін угоди.

01.10.2017 року капітаном морського судна «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» (ІМО 6521915) в інтересах та від імені LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP, власника судна, та ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS був підписаний Протокол приймання ремонтних робіт щодо аварійного ремонту допоміжного двигуна Mirrlees TLA РS, з погодженою вартістю 3 930,00 доларів США (три тисячі дев'ятсот тридцять доларів США, 00 центів). В Протоколі зазначено, що описані ремонтні роботи виконані у повному обсязі, дизельний генератор знаходиться у робочому стані (копія протоколу додана до матеріалів заяви).

01.10.2017 року заявник виставив судновласнику Рахунок № 007 за надані послуги щодо аварійного ремонту допоміжного двигуна Mirrlees TLA РS у відповідності до умов Угоди на суму 3 930,00 доларів США (три тисячі дев'ятсот тридцять доларів США, 00 центів), який мав бути оплачений до 31.10.2017 року (копія рахунку додана до матеріалів заяви).

Докази оплати рахунку судновласником відсутні.

12.11.2017 року від капітана морського судна «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» (ІМО 6521915) в інтересах та від імені LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP, власника судна, надійшло два замовлення до ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS на проведення ремонтних робіт у моторному відсіку вказаного судна, яке знаходилось в порту Миколаєва, а саме - ремонт радара FURUNO FR-2115 з заміною неробочого монітору та ремонт електричного збуджувача допоміжного двигуна Mirrlees TLA РS.

На долучених до матеріалів заяви копіях замовлення (мовою оригіналу) наявні печатки та підписи сторін угоди.

12.11.2017 року капітаном морського судна «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» (ІМО 6521915) в інтересах та від імені LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP, власника судна, та ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS був підписаний Протокол приймання ремонтних робіт № 12112017-002 щодо ремонту радара FURUNO FR-2115 з заміною неробочого монітору, з погодженою вартістю 6 165,00 Євро (шість тисяч сто шістдесят п'ять Євро, 00 центів). В Протоколі зазначено, що описані ремонтні роботи виконані у повному обсязі, неробочий монітор замінений, радар знаходиться у робочому стані (копія протоколу додана до матеріалів заяви).

12.11.2017 року капітаном морського судна «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» (ІМО 6521915) в інтересах та від імені LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP, власника судна, та ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS був підписаний Протокол приймання ремонтних робіт № 12112017-001 щодо ремонту електричного збуджувача допоміжного двигуна Mirrlees TLA РS, з погодженою вартістю 1 680, 00 доларів США (одна тисяча шістсот вісімдесят доларів США, 00 центів). В Протоколі зазначено, що описані ремонтні роботи виконані у повному обсязі, допоміжний двигун знаходиться у робочому стані, дизельний генератор знаходиться у робочому стані (копія протоколу додана до матеріалів заяви).

12.11.2017 р. Заявник виставив Судновласнику Рахунок № 048 за надані послуги щодо ремонту радара FURUNO FR-2115 з заміною неробочого монітору у відповідності до умов Угоди на суму 6 165, 00 Євро (шість тисяч сто шістдесят п'ять Євро, 00 центів) та Рахунок № 049 за надані послуги щодо ремонту електричного збуджувача допоміжного двигуна Mirrlees TLA РS у відповідності до умов Угоди на суму 1 680, 00 доларів США (одна тисяча шістсот вісімдесят доларів США, 00 центів, які мали бути оплачені до 12.12.2017 р. (копії рахунків додані до матеріалів заяви).

Докази оплати рахунків судновласником відсутні.

Заявник зазначає, що проведений ремонт судна «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» (нова назва GINGER) є послугами заявника, як оператора судна, з технічного управління судном відповідно до п. 3.2. «Технічне управління» Частини II цієї Угоди, які мали бути сплачені Судновласником у строки та на умовах, зазначених в Угоді ще в 2017 році, що було порушено, та призвело до виникнення заборгованості Судновласника перед Заявником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (далі - Конвенція) від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 3702-VI від 07.09.2011, та яка набула чинності для України 16.05.2012, «морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: 1) будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з: будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані заявником документи, суд дійшов висновку, що у заявника виникла морська вимога на підставі п. « 1» ч. 1 ст. 1 Конвенції та п. 14 ч. 1 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України.

Відповідно до вищезазначених протоколів приймання ремонтних робіт (від 01.10.2017 року та 12.11.2017 року) та виставлених заявником Рахунків № 007, № 048 № 049 на ім'я судновласника, у заявника виникла морська вимога на суму: 1680,00 доларів США+ 3930,00 доларів США + 6165,00 Євро = 5610 доларів США + 6165,00 Євро, що на дату подання заяви про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна за курсом НБУ (копію виписки додана до заяви) еквівалентно 332 555,00 (триста тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень.

Вимога, що виникає з поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, ремонту судна є морською вимогою в розумінні статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, що також підтверджується судовою практикою (постанова ВС від 23.08.2018 року по справі № 916/559/18).

Судом також враховано наступне.

Підтвердженням належності судновласнику права власності на судно GINGER (ІМО 6521915) є: Постійне Свідоцтво про реєстрацію судна у Танзанія Занзібар Міжнародному реєстрі судноплавства, видане 05.01.2018 року та дійсне до 09.04.2022 року, відповідно до якого власником судна GINGER (ІМО 6521915) є КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД (LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP), тобто особа, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову (копія свідоцтва долучена до матеріалів заяви).

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви, найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, є GINGER (ІМО 6521915, попередня назва «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ» («SEVERODVINSKIY). Ця інформація також підтверджується листами капітана Миколаївського морського порту за вих. № 18-01-08-34/1023 від 26.04.2019 року та за вих. № 18-01-08-34/025 від 08.05.2019 року, в якому зазначено, що судно GINGER (ІМО 6521915) прибуло в Миколаївський морський порт під назвою «Северодвинский», а в подальшому було перейменовано на GINGER.

Відповідно до інформації капітана Миколаївського морського порту за вих. № 18-01-08-34/1024 від 03.05.2019 року власником судна GINGER (ІМО 6521915, прапор Танзанія) є компанія "LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP" (ІМО 5942850, Canada).

Підтвердженням знаходження судна в акваторії Миколаївського морського торговельного порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Заводська 23, Миколаїв, 54020, Україна), є:

- листи капітана Миколаївського морського порту за вих. № 18-01-08-34/1023 від 26.04.2019 та за вих. № 18-01-08-34/025 від 08.05.2019 року, відповідно до яких судно GINGER (ІМО 6521915, прапор Танзанія) прибуло в Миколаївський морський порт (морський термінал "Порт Очаків") 10.04.2017 року під назвою «Северодвинский», в подальшому було перейменовано на "GINGER" і на даний час (станом на 08.05.2019 року) знаходиться в межах акваторії Миколаївського морського порту;

- відомості міжнародної електронної бази даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic htts:/www.marinetraffic.com/en/ais/home/ щодо судна GINGER за посиланням

htts:/www.marinetraffic.com/ru/ais/details/ships/shipid:148575/mmsi:677072700/vessel: SEVERODVINSKIY.

З урахуванням координат місцезнаходження судна, вказаних в MarineTraffic, а також меж акваторії морського порту Миколаїв, визначених та затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 934 «Про межі акваторії морського порту Миколаїв», вбачається, що судно на даний час знаходиться в акваторії морського порту Миколаїв.

Заявник вказує, що за наявною у нього інформацією єдиним майном, належним судновласнику, тобто особі, яка є відповідальною за морською вимогою, що знаходиться на території України, є судно GINGER (ІМО 6521915).

Заявник також вказує, що дійсно існує реальна загроза порушення прав заявника, оскільки за умов відсутності будь-якого іншого майна, належного судновласнику, на території України, єдиним можливим законним засобом захисту порушених прав заявника є арешт судна GINGER, який полягає в обмеженні його пересування.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Порядок накладення арешту на морські судна в Україні врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна (Конвенція), Кодексом торговельного мореплавства України та ст. 30, 136-146 ГПК України.

Положенням п. 2 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна встановлено, що «арешт» означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції, з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "о", "p" або "q" пункту 1 статті 1.

Судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт (п. 2 ст. 8).

Відповідно до ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Арешт не включає заходів, що здійснюються для виконання рішень суду чи господарського суду, що набрали чинності.

Право суду, господарського суду або Морської арбітражної комісії здійснювати арешт суден згідно з частиною першою цієї статті не обмежує прав капітана морського порту щодо затримання суден в порядку, передбаченому статтями 80-82 і 91 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.

Відповідно до ст. 43 Кодексу торговельного мореплавства України судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов:

а) вимога входить до категорії привілейованих вимог згідно з пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 359 цього Кодексу;

б) вимога грунтується на зареєстрованій заставі судна;

в) вимога стосується права власності на судно або володіння ним;

г) вимога, не зазначена у підпунктах "а", "б" і "в" цієї статті, але якщо особа, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна;

- фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна.

Будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.

Це правило не застосовується до вимог про право власності на судно чи володіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Відповідно до ч. 2 ст. 138 ГПК України заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;

4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 5 ст. 139 ГПК України).

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Відповідно до ч. 4. ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 2. ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

За змістом статей 365, 366 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог заявника та наявність підстав для забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, оскільки у заявника виникла морська вимога щодо судна GINGER (ІМО 6521915, попередня назва «СЕВЕРОДВІНСЬКИЙ»), власником якого як на момент виникнення морської вимоги, так і на даний момент є компанія LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (особа, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову).

Судно GINGER ходить під прапором Танзанії, яка не є Договірною Державою Конвенції, однак вказане судно може бути заарештоване в межах юрисдикції України (Договірна Держава Конвенції) щодо будь-якої з морських вимог, перерахованих в Конвенції.

За змістом ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, судно не може бути заарештовано більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 вищевказаної Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 якщо сторони погодилися винести спір на розгляд конкретного суду, іншого ніж суд, у межах юрисдикції якого був здійснений арешт, або на вирішення арбітражу, то суд або інший відповідний судовий орган, в межах юрисдикції якого здійснено арешт, може визначити термін, протягом якого позивач повинен подати позов до суду.

Приписами ГПК України передбачено право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу (ст. 22 ГПК України). При цьому, судом враховується, що приписами ГПК України сторони не позбавлені права на звернення до господарського суду за вирішенням спору, в тому числі за наявності укладеної угоди про передачу спору на розгляд третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. А положеннями ч. 2 ст. 138 ГПК України передбачено, що заява про арешт морського судна подається незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Дана заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна GINGER (ІМО 6521915) містить всю необхідну інформацію, визначену ч. 3 ст. 139 ГПК України, а оригінал сплати судового збору додано до заяви. Принцип співмірності не застосовується до арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 143 ГПК України LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP не позбавлена можливості внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вимог позивача або надати гарантії банку на таку суму, що є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Заява розглянута судом виключно за матеріалами, поданими заявником. Будь-якої інформації чи інших доказів, які б спростовували обставини, викладені в заяві, в суду на момент розгляду заяви відсутні.

Суд також зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обгрунтованість позову не досліджується, адже питання обгрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 46 Кодексу торговельного мореплавства України особа, на вимогу якої судно арештовано, несе відповідальність за будь-які збитки, завдані власнику судна або фрахтувальнику його за бербоут-чартером у результаті необгрунтованого арешту судна або надання надмірного забезпечення морської вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 144 ГПК України ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та органи доходів і зборів зобов'язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 140 ГПК України якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши надані заявником до заяви докази, суд дійшов висновку, що вони повністю підтверджують викладені у заяві обставини, що дійсно існує реальна загроза порушення прав заявника оскільки за умов відсутності будь-якого іншого майна, належного судновласнику на території України, єдиним можливим законним засобом захисту порушених прав заявника є арешт судна GINGER (IMO 6521915), який полягає в обмеженні його пересування. Законність цього засобу прямо визначена КТМ України та Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.52. Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 30, 136-140, 144, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS (Бальтійос Лайву Вальдімас) (вх. № 7315/19 від 06.05.2019 року) про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна задовольнити.

2. Накласти арешт на судно GINGER (IMO 6521915, прапор Танзанії, власником якого є - LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП), з місцезнаходженням: апартаменти № 260; 2323-32 Авеню Н.Е., Калгарі, Альберта Т2Е 6Z3, Канада), яке знаходиться в акваторії Миколаївського морського торговельного порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Заводська 23, Миколаїв, 54020, Україна), шляхом обмеження в його пересуванні в Миколаївському морському торговельному порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та заборони виходу з акваторії Миколаївського морського торговельного порту Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

3. Ухвалу про арешт морського судна GINGER (ІМО 6521915, прапор Танзанії, власником якого є - LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП), з місцезнаходженням: апартаменти № 260; 2323-32 Авеню Н.Е., Калгарі, Альберта Т2Е 6Z3, Канада), направити для негайного виконання Капітану Миколаївського морського торговельного порту (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, harbmast@portnikolaev.com), Миколаївській філії ДП «Адміністрація морських портів України» (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ел. пошта: mf@nik.uspa.gov.ua), відділу прикордонної служби «Миколаїв» Херсонського прикордонного загону (75000, м. Херсон, вул. Перекопська, ел. пошта: 175herson_zagin@dpsu.gov.ua), підрозділу митного оформлення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (54017, м. Миколаїв, вул. Московська 57-а, ел. пошта: mk@customs.sfs.gov.ua).

4. Визначити ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS (Бальтійос Лайву Вальдімас) як особі, яка подала заяву про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна до подання позовної заяви, строк на пред'явлення позову у тридцять днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

5. Роз'яснити заявнику, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви про арешт морського судна у строк тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

6. Стягувач: ЗАТ BALTIJOS LAIVU VALDYMAS (Бальтійос Лайву Вальдімас), реєстраційний код 304501951

Perkunkiemio g. 13-91 м. Вільнюс, Литва

7. Боржник: LEYMARK INDUSTRIAL LIMITED PARTNERSHIP (ЛЕЙМАРК ІНДАСТРІАЛ ЛІМІТЕД ПАРТНЕРШИП), реєстраційний номер LP19283159

апартаменти № 260; 2323-32 Авеню Н.Е., Калгарі, Альберта Т2Е 6Z3, Канада

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 144 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 08.05.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш