РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року справа № 580/736/19

12 годин 17 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/736/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39835082) [представник позивача адвокат Грязон Р.М.- за довіреністю]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник відповідача Мауріна Я.Ю. - за довіреністю]

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0009915012, прийняв рішення.

28.02.2019 ТОВ «ШРБУ-48», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 21.01.2019 № 0009915012 про застосування штрафу до ТОВ «ШРБУ-48» у сумі 125333,33 грн.

Ухвалою від 11.03.2019 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 20.03.2019. Ухвалою від 20.03.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.04.2019. Ухвалою від 18.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2019. Ухвалою від 25.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2019.

У обґрунтування позовних вимог ТОВ «ШРБУ-48» зазначено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку за результатами якої встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 22.09.2017 №46 (сума ПДВ 125 000,00 грн) та від 03.09.2018 № 15 (сума ПДВ 3333,33 грн). Результати перевірки оформлено актом від 17.12.2018 №264/23-00-50-12-007/39835082 на підставі якого 21.12.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення (далі - ППР ) № 0009915012 про застосування до позивача штрафу у розмірі 10 % у сумі 125333,33 грн. (сто двадцять п'ять тисяч триста тридцять три гривні тридцять три копійки). ТОВ «ШРБУ-48» не погодившись із зазначеним ППР, вважає це рішення таким, що має бути скасованим, оскільки підставою несвоєчасної реєстрації податкових накладних платника податку у електронному вигляді в єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) стали причини, що не залежали від платника податків: 15.10.2017 в орендованому позивачем приміщенні, що розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, 27 - через відсутність електропостачання, стався технічний збій програмного забезпечення, проте позивач під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації цих документів у ЄРПН у строк, передбачений чинним, на час виникнення спірних правовідносин, законодавством. Реєстрація податкових накладних з порушенням встановлених термінів відбулася не з вини ТОВ «ШРБУ-48», що на думку позивача, виключає склад податкового правопорушення та свідчить про те, що ППР від 21.01.2019 № 0009915012 є протиправним. У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимог з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на тягар доказування обставин відповідачем.

Відповідач позов не визнав, 29.03.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що за результатами перевірки, оформленої актом від 17.12.18 № 264/23-00-50-12-007/39835082 встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс №2755), а саме виявлено, що несвоєчасно зареєстровані у ЄРПН податкові накладні: від 22.09.2017 № 46, дата реєстрації 23.10.2017 (граничний термін реєстрації 15.10.2017) та від 03.09.2018 № 15, дата реєстрації 28.09.2018 (граничний термін реєстрації 18.09.2018), що призвело до застосування штрафних санкцій згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Кодексу № 2755. Відповідачем зазначено, що згідно пункту 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) операційний день для реєстрації документів триває щодня з 00 до 23 години, тому позивач мав можливість зареєструвати податкову накладну від 22.09.2017 №46 з 00 до 23 годин з використанням електронної пошти, цифрового підпису, телекомунікаційного зв'язку. Згідно довідки Уманських енергетичних мереж від 20.02.2019 № 49/395, 15.10.2017 з 08-40 до 17-10 якщо і було тимчасово зупинено електропостачання, проте у інший час електрика поставлялася у звичайному режимі. Відповідно до довідки Уманських енергетичних мереж від 20.02.2019 № 49/395 електропостачання було відсутнє у певний час лише по вул. Незалежності, 27 у м. Умань, про відсутність електропостачання на інших вулицях м. Умань доказів не надано. Відповідач вважає, що відсутні докази на обґрунтування позиції позивача у підтвердженні технічного збою у випадку реєстрації накладної та/або інші докази того, які саме документи втрачено, позаяк спору щодо роботи сервера прямого з'єднання ДФСУ, використання електронної автоматизованої комп'ютерної системи «М.Е.Doc» немає. У акті від 17.12.18 № 264/23-00-50-12-007/39835082 зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкової накладної від 03.09.2018 № 15, дата реєстрації 28.09.2018, граничний термін реєстрації 18.09.2018, проте позивач у позові не зазначає обставин, не обґрунтовує та не надає доказів на спростування факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема від 03.09.2018 №15. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом № 2755.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Кодексу № 2755 передбачено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Пунктом 75.1.1 встановлено, що камеральною вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Статтею 76 Кодексу № 2755 встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «ШРБУ-48» встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 - позивачем несвоєчасно зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) : від 22.09.2017 № 46, граничний термін реєстрації - 15.10.2017, зареєстровано із затримкою у 8 днів - 23.10.2017; від 03.09.2018 № 15, граничний термін реєстрації - 18.09.2018, зареєстровано із затримкою у 10 днів - 28.09.2018 (а.с.7).

Сторонами визнається факт складання, направлення, отримання і не оскарження процедур щодо оформлення результатів камеральної перевірки, відсутність заперечень до акта камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Кодексу № 2755 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

На підставі акту перевірки від 17.12.2018 № 264/23-00-50-12-007/39835082 за затримку реєстрації податкових накладних в ЄРПН на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1253333,33 грн відповідачем прийнято ППР від 21.01.2019 № 0009915012 про застосування штрафу у сумі 125333,33 грн (а.с.6).

Відповідно до довідки Уманських енергетичних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» від 20.02.2019 № 49/395 (а.с.20) 15.10.2017 з 08 год 40 хв до 17 год 10 хв за адресою: м. Умань, вул. Незалежності, 27, було зупинено електропостачання у зв'язку із позаплановими ремонтними роботами в ТП-108 (а.с.20).

Згідно довідки ФОП ОСОБА_3 (підписано як супроводжувач програми «М.Е.Doc» згідно договору від 01.03.2016 № 48 - а.с.13) зазначено, що «у зв'язку із аварійним відключенням електроенергії 15.10.2017 відбувся технічний збій у програмі «М.Е.Doc» у ТОВ «ШРБУ-48», що призвело до часткової втрати електронних документів. Після відновлення втраченої інформації 22.10.2017 було виявлено, що податкова накладна від 22.09.2017, що була направлена на реєстрацію 15.10.2017, у результаті збою була втрачена і до реєстру не потрапила. 23.10.2017 повторно зареєстровано податкову накладну від 22.09.2017 № 46». Натомість, немає детального опису і акта виконаних робіт щодо втрати яких саме електронних документів, у який час, коли і яку інформацію чи документи відновлено, не надано історії проходження/зберігання електронних документів.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з ЄРПН від 09.01.2019 № 10809, податкову накладну від 22.09.2017 № 46 зареєстровано 23.10.2017 (а.с.9).

Відповідно до договору оренди від 01.06.2016 № 6 ТОВ «Авангард» передає, а ТОВ «ШРБУ-48» приймає у користування адміністративний будинок, розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Жовтневої Революції, 27, загальною площею 71,7 кв.м.; сума оренди становить 5736 грн з ПДВ (а.с.14). Згідно пункту 3.1 договору оренди від 01.06.2016 № 6 термін оренди складає один рік. Згідно додаткової угоди від 01.05.2017 № 1 (а.с.17) пункт 1.1 договору оренди від 01.06.2016 № 6 викладено у редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає у користування: адміністративний будинок, розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, 27; загальна площа 130 кв. м.; сума орендної плати в місяць становить 10400 грн з ПДВ». Згідно додаткової угоди від 01.10.2017 № 2 (а.с.18) пункт 1.1 договору оренди від 01.06.2016 № 6 викладено у редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає у користування: адміністративний будинок, розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, 27; загальна площа 550,5 кв. м.; сума орендної плати в місяць становить 44040 грн з ПДВ. Відповідно до додаткового угоди від 21.05.2018 № 3 (а.с.19) термін дії договору від 01.06.2016 № 6 продовжено до 31.05.2019».

Надаючи оцінку твердженням позивача про відсутність вини ТОВ «ШРБУ-48» у несвоєчасній реєстрації податкової накладної від 22.09.2017 № 46, суд зазначає про таке.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Кодексу № 2755 встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Пунктами 36.1 та 36.5 статті 36 Кодексу № 2755 передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 визначено, що під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податку накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу № 2755 з 01.02.2015 реєстрації у ЄРПН належать всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість у одній податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується представниками сторін, що граничний строк реєстрації податкової накладної від 22.09.2017 №46 у ЄРПН для ТОВ «ШРБУ-48» становив 15.10.2017, а податкової накладної від 03.09.2018 №15 - 18.09.2018. Судом встановлено і не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, що податкова накладна від 22.09.2017 №46 у ЄРПН позивачем була зареєстрована 23.10.2017, а податкова накладна від 03.09.2018 №15 - 28.09.2018. Судом встановлено, що податкова накладна від 22.09.2017 №46 у ЄРПН позивачем була зареєстрована із 8-денним пропуском строку реєстрації (з яких: 15, 21 та 23 жовтня 2017 року - вихідні дні, а 16-20 жовтня 2017 року - робочі), а податкова накладна від 03.09.2018 №15 - із 10-денним (з яких: 22-23 вересня 2018 року - вихідні дні, а 18-21 та 24-28 вересня 2018 року - робочі дні).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

На підтвердження правомірності прийняття ППР від 21.01.2019 № 0009915012 про застосування штрафу у сумі 125333,33 грн, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, квитанції. У судовому засіданні досліджено акт перевірки від 17.12.2018 № 264/23-00-50-12-007/39835082 (а.с.7), як носій інформації, та перевірено доказами, що надані суду сторонами у справі.

Обґрунтовуючи протиправність ППР від 21.01.2019 № 0009915012 у частині, що стосується накладення на ТОВ «ШРБУ-48» штрафу у сумі 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) грн за прострочення реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 22.09.2017 №46, позивач стверджує, що його поведінка є правомірною і вина відсутня, зокрема щодо несвоєчасної реєстрації зазначеної податкової накладної у ЄРПН, оскільки в останній день її реєстрації (15.10.2017) з 08 год 40 хв до 17 год 10 хв з посиланням на відповідні довідки мало місце «аварійне відімкнення» і «позапланові ремонтні роботи» електропостачання у приміщенні, що орендує позивач, у зв'язку із чим відбулася часткова втрата електронних документів ТОВ «ШРБУ-48», у тому числі податкової накладної від 22.09.2017 №46. На підтвердження таких обставин стороною позивача надано суду довідки ФОП ОСОБА_3 без дати та Уманських електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» від 20.02.2019 №49/395.

Дослідивши у судовому засіданні вказані письмові докази, що надані позивачем та відповідачем, а також оцінивши доводи і аргументи учасників, суд зазначає про таке.

Згідно пункту 201.7 статті 201 Кодексу № 2755 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. Відповідно до пунктів 2-3 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, в редакції чинній на день виникнення правовідносин (15.10.2017), операційний день - частина дня, протягом якого здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації, що триває з 0 до 23-ї години. З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях. Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, не містить будь-яких обмежень щодо реєстрації податкових накладних у вихідний чи святковий день. Право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, що, відповідно до Порядку №1246, триває з 00 год 00 хв до 23 год 00 хв., тобто охоплює і час до 08 год 40 хв та після 17 год 10 хв. Отже, законодавцем встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля забезпечення правопорядку і дотримання податкової дисципліни, не порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних, що має бути дотримано платником податків з огляду на свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом (стаття 6 ГК України). Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності (стаття 32 ГК України). Підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави (стаття 49 ГК України). Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), що означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Системний аналіз, проведений Конституційним Судом України свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.

Судом встановлено, що акт камеральної перевірки складено 17.12.2018 і відправлено 18.12.2018 (а.с.32), ППР № 0009915012 прийнято 21.01.2019 (а.с.6), довідки складено про аварійне відключення без зазначення дати (а.с.12) і про позапланові ремонтні роботи - 20.02.2019 (а.с.20).

Із дослідженої у судовому засіданні довідки Уманських електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» від 20.02.2019 №49/395, судом встановлено, що за адресою: м. Умань, вул. Незалежності, 27, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, надавачем послуг із електропостачання було призупинено електропостачання у зв'язку із позаплановими ремонтними роботами 15.10.2017 з 08 год 40 хв до 17 год 10 хв (а.с. 20). Доказів про те, що електропостачання за вказаною адресою було призупинено на більш тривалий термін, сторонами суду не надано.

Частиною 3 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Згідно календаря, 15 жовтня 2017 року - це неділя, тобто загальний вихідний день (частина 2 статті 67 Кодексу законів про працю України). Із наданих позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ШРБУ-48», затверджених протоколом загальних зборів трудового колективу 20.06.2016 (а.с. 33-40), зокрема пунктів 5.1, 5.3 вбачається, що у ТОВ «ШРБУ-48» встановлено норму тривалості робочого часу працівника - 40 годин на тиждень (аналогічні положення передбачені частиною 1 статті 50 Кодексу законів про працю України) та п'ятиденний робочий тиждень із наступним розпорядком дня: початок робочого дня - 08 год 00 хв; обідня перерва - з 12 год 00 хв до 13 год 00 хв; закінчення робочого дня - 17 год 00 хв. Пунктом 5.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку встановлено, що вихідними днями є: субота та неділя. Доказів на підтвердження оплати праці у подвійному розмірі позивачем не надано за виконані роботи у вихідний день (роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку - стаття 30 Закону України «Про оплату праці»; робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі - стаття 107 КЗпПУ), позивачем не зазначено про те, хто саме і у який час був уповноважений здійснювати у вихідний день 15.10.2019 - вранці реєстрацію «втрачених не з вини позивача електронних документів» - у позові йдеться про те, що «підставою несвоєчасної реєстрації податкових накладних платника податку в електронному вигляді в ЄРПН стали причини, що не залежали від платника».

Згідно пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Із аналізу зазначеної норми права варто зробити висновок, що позивачем податкова накладна від 22.09.2017 №46 у ЄРПН мала би бути зареєстрована до 15.10.2017 включно до 23 години, у тому числі з використанням електронної автоматизованої комп'ютерної системи «М.Е.Doc» з можливим використанням віддаленого доступу, у тому числі, але не виключно від можливості використання орендованого приміщення. Пункт 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 визначає граничний строк для реєстрації податкової накладної, а відповідно і не забороняє зареєструвати протягом інших календарних днів.

Частиною 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Частинами 6 та 7 статті 8 Закону №996-ХІV визначено обов'язки власника та головного бухгалтера підприємства, зокрема: керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

Відповідно до підпунктів 17.1.1, 17.1.3, 17.1.6, 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Кодексу № 2755 платник податків має право, зокрема: безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю; обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Із матеріалів справи не вбачається обставин, що уповноважена позивачем посадова особа на реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, не мала технічної можливості здійснити реєстрацію податкової накладної від 22.09.2017 №46 15.10.2017 поза робочим місцем та/або здійснити підтвердження шляхом звернення до відповідача з метою перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків, позаяк Порядок № 1246 не встановлює обов'язку платника податків здійснити реєстрацію податкової накладної у ЄРПН виключно за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності.

Суд, оцінивши докази сукупно, дійшов висновку, що позивач не реалізував технічні можливості своєчасної реєстрації податкової накладної від 22.09.2017 №46 у ЄРПН, починаючи із 22.09.2017, тобто дня її складення, і до 14.10.2017 включно, а також 15.10.2017 у періоди часу із 00 год 00 хв до 08 год 40 хв та із 17 год 10 хв до 23 год 00 хв, тобто протягом 23 календарних днів після дати складення накладної. У той же час, належних і допустимих доказів про те, що у вказаний період часу позивач не мав технічної та/або іншої можливості зареєструвати вказану податкову накладу у ЄРПН з метою дотримання податкового законодавства і виконання обов'язку щодо вчасної реєстрації податкової накладної у ЄРПН, матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 4.1 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів» під час оформлення документа потрібно використовувати, зокрема такі реквізити: назва організації, назва виду документа, дата документа, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь, тобто не вбачається коли, на який запит чи звернення кого підготовлено довідку від імені ОСОБА_3 (а.с. 12). Суд зазначає, що матеріали справи не містять письмових доказів, оформлених відповідно до ДСТУ 4163-2003 щодо існування у позивача будь-яких технічних або інших об'єктивних причин, що унеможливили вчасну реєстрацію накладної від 22.09.2017 №46 у ЄРПН з поінформування відповідача до чи після проведення камеральної перевірки про причини, що не залежали від платника податків.

Суд дійшов висновку, що відомості викладені у довідці ФОП ОСОБА_3 без дати про те, що податкова накладна від 22.09.2017 №46 була втрачена внаслідок аварійного відключення електроенергії 15.10.2017 є недостовірними. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що 15.10.2017 не мало місце аварійне відключення електропостачання у будинку №27 по вул. Незалежності,27 в м. Умань, де здійснює господарську діяльність ТОВ «ШРБУ-48». Дана обставина підтверджується довідкою Уманських електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» від 20.02.2019 №49/395 відповідно до якої мало місце призупинення електропостачання за вказаною вище адресою з огляду на позаплановість відключення електропостачання. Судом, із загальнодоступних джерел, а саме офіційного сайту ПАТ «Черкасиобленерго» (http://www.cherkasyoblenergo.com/vidkl.html), встановлено, що є три види відключень електропостачання: планове, позапланове та аварійне. Графік по кожному виду відключення електропостачання розробляється головним інженером Уманських електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», затверджується директором цього структурного підрозділу та погоджується керівником Уманської райдержадміністрації або Уманським міським головою залежно від місця відключення електропостачання (Уманський район чи м.Умань). Отже, відключення електропостачання за адресою: м. Умань, вул. Незалежності, 27, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, незалежно від виду такого відключення, мало би бути завчасно внесено Уманськими електричними мережами ПАТ «Черкасиобленерго» до відповідного графіку на жовтень 2017 року, з яким позивач мав можливість щонайменше ознайомитися на офіційному сайті цього підприємства і завчасно скорегувати графік і режим своєї роботи у жовтні 2017 року, зокрема і 15.10.2017, у тому числі використання телекомунікаційного зв'язку.

Матеріали справи не містять акту виконаних робіт між ТОВ «ШРБУ-48» та ФОП ОСОБА_3 щодо складових відновлення втраченої інформації та наслідків усунення недоліків у проміжку часу із 15.10.2017 до 23.10.2017 щодо технічного збою в програмі «М.Е.Doc», що мало місце, як стверджує позивач, 15.10.2017. Відповідно до положень пункту 4 договору від 01.03.2016 №48, що укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ШРБУ-48» (а.с. 13), такий акт мав би бути складений та підписаний між позивачем та ФОП ОСОБА_3 після виконання робіт з відновлення супроводження програмного забезпечення «М.Е.Doc», проте до матеріалів позову не наданий.

Суд вважає не підтвердженою належними і допустимими доказами мотиви і доводи позивача про те, що податкова накладна від 22.09.2017 №46 була відправлена на реєстрацію вранці (конкретний час у позові не зазначено, докази на обґрунтування доводів не надано) 15.10.2017, а також і те, що саме ця накладна була втрачена внаслідок «аварійного відключення» електропостачання в будівлі, де здійснює господарську діяльність позивач, оскільки дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, зокрема позовною заявою та доданими до неї письмовими доказами щодо відсутності вини з боку позивача, не підтверджуються вказані вище факти.

Пунктами 109.1 та 109.2 статті 109 Кодексу № 2755 передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Судом встановлено і матеріалами справи перевірено, що на час здійснення камеральної перевірки відповідач використав наявні інформаційні бази, зокрема: Єдиний реєстр податкових накладних, і зафіксував порушення. На час прийняття ППР у відповідача не було інформації, фактичних даних, доказів, пояснень від позивача для врахування і відповідного реагування щодо неможливості вчасної реєстрації позивачем податкової накладної з незалежних від нього причин і обставин.

Судом встановлено, що позивач після отримання акта камеральної перевірки та/або прийняття відповідачем ППР від 21.01.2019 № 0009915012, не надав ГУ ДФС у Черкаській області документи, а саме: довідку ФОП ОСОБА_3 без дати, що, на думку ТОВ «ШРБУ-48», встановлює протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність вини товариства у несвоєчасній реєстрації накладної, позаяк інших мотивів безпідставності прийняття відповідачем 21.01.2019 оскарженого індивідуального акта позивачем не наведено.

Суд дійшов висновку, що ТОВ «ШРБУ-48» мало об'єктивну та технічну можливість у встановлений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 строк зареєструвати податкову накладну від 22.09.2017 №46 засобами телекомунікаційного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних як до 15.10.2017, так і 15.10.2017 до часу ймовірного призупинення електропостачання, тобто до 08 год 40 хв 15.10.2017 чи після відновлення електропостачання, тобто із 17 год 10 хв до 23 год 00 хв 15.10.2017 відповідно, а також 16,17,18,19,20,21,22 жовтня 2017 року належним чином виконати вимоги податкового законодавства, зокрема пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755. Відповідно до підпункту 4 пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015). Квитанції в електронній формі, згідно з якими податкову накладну від 22.09.2017 №46 не прийнято 15.10.2017 відповідачем у зв'язку з виявленою помилкою та/або з інших причин, матеріали справи не містять. У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у діях ТОВ «ШРБУ-48» під час реєстрації податкової накладної від 22.09.2017 №46 у ЄРПН наявний склад податкового правопорушення: реєстрація податкової накладної з порушенням встановлених термінів відбулась несвоєчасно, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, що доводить правомірність податкового повідомлення-рішення, тому ППР від 21.01.2019 № 0009915012 у частині, що стосується накладення на ТОВ «ШРБУ-48» штрафу у сумі 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) грн прийнято відповідачем із дотриманням вимог податкового законодавства.

Перевіряючи, за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправність ППР від 21.01.2019 № 0009915012 у частині, що стосується накладення на ТОВ «ШРБУ-48» штрафу у сумі 333,33 грн (триста тридцять три гривні тридцять три копійки) за прострочення реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 03.09.2018 №15, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Абзацом 17 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755, у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», що набрав чинності 01.01.2018, реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків і, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкова накладна, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Судом встановлено, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 03.09.2018 №15 до податкової накладної від 03.09.2018 №1 було зареєстровано у ЄРПН 28.09.2018, тобто після спливу 10 днів від дня граничного строку реєстрації розрахунку - 18.09.2018. Дана обставина не заперечується сторонами, а тому, відповідно до положень частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не доказується.

З аналізу позовної заяви та наведених представником позивача доводів і наданих пояснень у судовому засіданні, не вбачається з яких конкретно підстав ТОВ «ШРБУ-48» вважає (мотивів безпідставності прийняття оскарженого індивідуального акта не наведено), що ППР від 21.01.2019 № 0009915012 у частині, що стосується накладення на ТОВ «ШРБУ-48» штрафу у сумі 333,33 грн за прострочення реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 03.09.2018 №15, є протиправним.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, а саме: акта від 17.12.2018 №264/23-00-50-12-007/39835082 (а.с.7), квитанції від 18.09.2018 №1 (а.с.11), судом встановлено, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 03.09.2018 №15 до податкової накладної від 03.09.2018 №1 позивачем було зареєстровано у ЄРПН 28.09.2018, тобто всупереч вимогам, передбаченим абзацом 17 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755. У той же час, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивач з об'єктивних і незалежних від нього причин вчасно не зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 03.09.2018 №15 у ЄРПН, у строк до 18.09.2018.

Оцінивши сукупно обставини справи, перевіривши аргументи і доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд дійшов висновку, що реєстрація ТОВ «ШРБУ-48» податкових накладних від 22.09.2017 №46 та від 03.09.2018 №15 відбулась із порушенням встановлених термінів здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації вказаних податкових накладних, що виключає протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0009915012.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване ППР від 21.01.2019 № 0009915012 про застосування до ТОВ «ШРБУ-48» штрафу у сумі 125333,33 грн, реалізувавши результати камеральної перевірки ТОВ «ШРБУ-48», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підстави для задоволення позову ТОВ «ШРБУ-48» відсутні.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48» [АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39835082];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109].

Повне судове рішення складено 08.05.2019.

Суддя Л.В. Трофімова