Справа № 522/1150/18

Провадження №2/523/749/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітній платі, та за позовом ОСОБА_2 до «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» про стягнення солідарно компенсації за трудовим контрактом та сум на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю,-

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2018р. до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ДП «Леміссолер Україна», Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», «Леміссолер Навигейшн Ко. Лтд» про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивачки 89 100 доларів США, передбачених умовами трудового контракту, що еквівалентно 2,563,407 гривень, заборгованість по заробітній платі у розмірі 3,124 доларів США, що еквівалентно 89,877 гривень, витрати на поховання у розмірі 3 000 доларів США, що еквівалентно 86,310 гривень, також просила стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 30 000 доларів США, що еквівалентно 863,100 гривень, та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

24 квітня 2018р. до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про залишення без розгляду заявлені нею позовні вимоги до ДП «Леміссолер Україна», «Леміссолер Навигейшн Ко. Лтд» (а.с.234-236, т.1).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.05.2018р. залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ДП «Леміссолер Україна», Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», «Леміссолер Навигейшн Ко. Лтд» про стягнення з судновласника компанії «Пассат Шиппінг Лтд» компенсації по смерті у розмірі 89100,00 доларів США, що еквівалентно 2563407,00 грн., витрат на поховання у розмірі 641,00 долар США, що еквівалентно 16680,00 грн., стягнення з відповідачів ДП «Леміссолер Україна», Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», «Леміссолер Навигейшн Ко. Лтд» солідарно заборгованості по заробітній платі у розмірі 3124,86 доларів США, що еквівалентно 89902,00 грн., моральної шкоди у розмірі 30000,00 доларів США, що еквівалентно 863100,00 гривень, в частині вимог до ДП «Леміссолер Україна» та «Леміссолер Навигейшн Ко. Лтд».

Передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення з судновласникакомпанії «Пассат Шиппінг Лтд» компенсації по смерті у розмірі 89100,00 доларів США, що еквівалентно 2563407,00 грн., витрат на поховання у розмірі 641,00 долар США, що еквівалентно 16680,00 грн., стягнення з відповідачів Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» солідарно заборгованості по заробітній платі, за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси (а.с.3-5, т.2).

30 травня 2018р. вищевказана цивільна справа була перерозподілена автоматизованою системою в провадження судді Суворовського районного суду м.Одеси Аліної С.С.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 чернвя 2018р. відкрито загальне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітній платі та призначено підготовне судове засідання ( а.с.21-22, т.1);

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.03.2017 року її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав трудовий контракт з відповідачами, терміном на 4 місяці (з можливістю його продовження), відповідно до якого був найнятий на судно «VictoriaMay», прапор Кіпру, на посаду електромеханіка.

ІНФОРМАЦІЯ_5 при переході судна в порт Банждуа, Гамбія, чоловік позивачки - ОСОБА_5 помер. Згідно до акту розтину і свідоцтва про смерть причиною смерті стала зупинка серця.

Згідно умов укладеного трудового контракту і кіпрської колективної трудової угоди від 23.11.2016 року, яка є невід`ємною частиною трудового контракту, передбачено, що в разі смерті моряка під час його найма судновласник несе відповідальність за виплату компенсації в розмірі 89 100 доларів США номінованому моряком бенефіціару - дружині, і крім того, на кожну дитину віком до 18 років виплачується 17 821 доларів США (розділ 9.1 Кіпрської колективної трудової угоди.

Крім того, умовами контракту передбачена виплата заробітної плати чоловіку позивачки - ОСОБА_5 На момент смерті заборгованість по заробітній платі з боку відповідачів склала у розмірі 3 124,86 доларів США, яка по теперішній час не виплачена відповідачами.

Після одержання повідомлення про смерть чоловіка позивачки, позивачка неодноразово зверталася як особисто, так і через свого представника, до відповідачів і їх представників, з метою одержання інформації і документів, що стосуються обставин смерті чоловіка, документів, які стосуються розслідування обставин загибелі чоловіка, виплати передбачених умовами контракту компенсації по смерті, заборгованості по заробітній платі, витрати на поховання та інше. Однак, всі звернення відносно належних виплат і надання документів, які мають відношення до смерті чоловіка позивачки, залишилися без уваги з боку відповідачів.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що смерть її чоловіка призвела до втрати сенсу життя, дотепер перебуває у стані найсильніших щиросердечних страждань, депресії, що позначилося на стані її здоров`я. Відмова від відшкодування понесених витрат, необхідність звернення до суду за захистом законних прав, заподіяли позивачці додаткові моральні страждання й переживання.

05 листопада 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до компанії «Пассат Шиппінг Лтд» (Passat Shipping Ltd) «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» ( Lemissoler Shipmanagement Ltd) про стягнення з відповідачів - компанії «Пассат Шиппінг Лтд» (Passat Shipping Ltd) «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » ( Lemissoler Shipmanagement Ltd ) в солідарному порядку на користь позивача компенсацію по смерті у розмірі 89 100 доларів США, що еквівалентно 2,563,407 гривень, витрати на поховання у розмірі 641 долар США, що еквівалентно 18 441 гривень, заборгованість по заробітній платі у розмірі 3,124 долари США, що еквівалентно 89,877 гривень: про стягнення з відповідачів - компанії «Пассат Шиппінг Лтд» (Passat Shipping Ltd), «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » ( Lemissoler Shipmanagement Ltd ) в солідарному порядку на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 30 000 доларів США, що еквівалентно 863,100 гривень; про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивачки судові витрати у розмірі 46 851.74 гривен, також просить суд стягнути з відповідачів оплату судового збору (а.с.136-140, т.2).

Обґрунтовує свої уточнені позовні вимоги тим, що у зв`язку з зауваженнями представника відповідачів по справі стосовно відсутності достатнього обґрунтування солідарної відповідальності відповідачів по справі, судовими витратами позивача надана уточнена позовна заява.

Позивачка вказує про те, що умовами найма (трудовим договором/колективною угодою) загиблого моряка передбачені солідарні зобов`язання відповідачів по справі по виплаті заробітної платі, наданню медичної допомоги моряку, відшкодування шкоди у випадку смерті моряка / виплата компенсації смерті та інше. (п. 6, п.п. 9,1, 9.4, п. 10, п. 14.3, 14.4, п.15.5, 23 колективної угоди).

Згідно з вимогами Конвенції Міжнародної організації праці 2006 року «Про працю в морському судноплавстві», стороною якої є Кіпр , також передбачається обов`язок судновласника по організації невідкладної медичної допомоги і евакуації в морі тяжкохворих і осіб, які отримали ну травму на борту судна (правило 4.1 Конвенції).

Позивачка вважає про те, що її чоловік помер, з причин незабезпечення відповідачами (власником судна - « Пассат Шиппінг Лтд» і уповноваженою особою - менеджером судна - «Леміссолер Шипменеджмент Лтд») безпечних і нешкідливих умов праці, також з причин ненадання відповідачами належної медичної допомоги її чоловіку.

Також, позивачка ОСОБА_1 зазначає, про те, що відповідно до листа Міністерства юстиції України № 35-13/797 від 13.05.2004 року при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ... час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи вищевикладене, а також незабезпечення відповідачами безпечних і шкідливих умов праці, ненадання належної і своєчасної медичної допомоги відповідачами, що призвело до смерті ОСОБА_5 , відповідачі повинні нести також відповідальність за нанесену позивачці моральну шкоду, пов`язану зі смертю її чоловіка, а також наступною відповідальністю з боку відповідачів, що заподіяли позивачці біль, страждання і переживання, а також розлад стану здоров`я, які оцінюються у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, враховуючи неможливість будь-яким чином заповнити втрату позивачці, налаштувати її подальше життя, а також розмір матеріального утримання, яке позивачка одержувала від свого чоловіка (його середня заробітна плата на місяць складала 5 000 доларів США), потенційні витрати, пов`язані з її подальшим лікуванням у психіатра, психолога, терапевта і т. інше, глибину і тривалість її страждань. У результаті смерті її чоловіка - у позивачки значно погіршилося її здоров`я, що підтверджується випискою із амбулаторної карти від 27.03.18 року.

Крім того, у зв`язку з відмовою відповідачів добровільно виплатити належні позивачці кошти, а також відшкодувати матеріальну і моральну шкоду в зв`язку з загибеллю її чоловіка, позивачка була змушена звернутися до суду за судовим захистом своїх прав і законних інтересів і нести судові витрати, включаючи витрати на правничу допомогу адвоката, поштові витрати, витрати на переклад документів. Витрати на правову допомогу адвоката в суді першої інстанції складають - -3 609,5 гривен, витрати по перекладу документів для подачі в суд складають - 700 гривен, коштові витрати на повідомлення відповідачів складають - 2 542,24 гривень, що підтверджується поштовими квитанціями, договором про надання правової допомоги з додатками, попереднім (орієнтовним) розрахунок суми судових витрат позивача по справі.

Позивачка та представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги посилаючись на ст. 153 КЗпП України, ст.ст. 23, 541, 1166, 1167, 1168, 1187, 1190, 1201 ЦК України.

Представник третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору звернувся до суду з позовними вимогами до «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», «Пассат Шиппінг ЛТД» про стягннення з відповідачів у солідарному порядку на його користь компенсацію у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , у розмірі 89 100 доларів США, що дорівнює 2 341 548 гривень за курсом НБУ (26,28 за 1 долар США станом на 22.03.2018), про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 50000 доларів США, що дорівнює 1 314 000 гривень за курсом НБУ (26,28 за 1 долар США станом на 22.03.2018), про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на його користь суму судових витрат у розмірі 1000 гривен (а.с.96-99, 2 том).

Обґрунтовує свої вимоги тим, що син ОСОБА_2 - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був працевлаштований на судно «VICTORIAMAY» прапор Кіпру (номер Міжнародної морської організації 9730220). Посередництво у працевлаштуванні ОСОБА_5 на вищевказане судно здійснювало Дочірнє підприємства «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед», яке від імені компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» підписали індивідуальний трудовий контракт із ОСОБА_31. Копія трудового контракту додається. Умовами контракту передбачене працевлаштування його сина ОСОБА_5 із 21.03.2017 р. на чотири місяці.

У червні 2017 року, директор ДП «Леміссолер Україна» ОСОБА_54. повідомив, про те, що його син ОСОБА_5 помер на борту судна. Згідно медичної довідки про причину смерті, ОСОБА_5 помер в наслідок "cardio respiratory arrestduetocardiomyopathy" зупинка серця через кардіоміопатію.

Щоб з`ясувати обставини смерті ОСОБА_2 звернувся до Федерації морських професійних спілок України (ФМПСУ) із заявою, та надав Голові ФМПСУ ОСОБА_12 . довіреність № 1189 від 22 серпня 2018 р. (бланк НМІ488132). На численні листи до ДП «Леміссолер Україна» та компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» надійшло два листи від адвоката Бобрик О., який зазначив, що він діє від імені « Леміссолер Шипменеджмент Лтд», та звинуватив померлого ОСОБА_5 у зловживанні алкоголем, що на думку «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» стало причиною смерті. На неодноразові запити від ФМПСУ до «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» та «Пассат Шиппінг ЛТД» надати рапорт капітана судна, щодо причин смерті, свідчення членів екіпажу, витяги із суднового журналу чи будь-які документи, що можуть свідчити про обставини смерті було отримано відповідь адвоката Бобрика О. із категоричною відмовою надавати будь-які документи, щодо обставин смерті ОСОБА_5 Жодного згадування про зловживання алкоголем у довідці про смерть не має.

Представник третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору вважає про те, що пунктом 24 Контракту про найм передбачена компенсація на випадок смерті моряка у розмірі 89,100 доларів США або 2 341 548 гривень за курсом НБУ (26,28 за 1 долар США станом на 22.03.2018). Також, у Контракті зазначено, що умови Колективної угоди із кіпрською профспілкою БТРАШ застосовуються до працевлаштування ОСОБА_5 . Згідно Параграфа 9 Колективної угоди компенсація у розмірі 89,100 доларів США виплачується особі вказаній моряком, у випадку відсутності прямої указівки моряка, ця сума сплачується особі уповноваженій законом. Будь-якої вказівки на особу - беніфіціара на випадок смерті моряка не має, тому повинні застосовуватися норми ст.ст.1196,1200 ЦК України, якими передбачають у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди непрацездатним особам, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно, інвалідам - на строк їх інвалідності. Таким чином, виключне право на отримання компенсації 89100 доларів США має ОСОБА_2 , батько померлого, пенсіонер, інвалід 2 групи, та мати померлого ОСОБА_3 , також пенсіонер за віком. Між ОСОБА_14 , та матір`ю померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 13.03.2018 р. укладений договір про відступлення права вимоги, яким ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 право вимоги до відповідачів про стягнення заробітної плати, про стягнення компенсації за трудовим контрактом, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_5 . Копія цього договору додається. Тому всі грошові суми, які відповідачі повинні сплатити ОСОБА_3 , ОСОБА_2 просить стягнути на його користь.

Ухвалою суду від 19.12.2018р. залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітної платі - в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_2 (а.с.222, т.2).

Ухвалою суду від 19.12.2018р. в задоволенні заяви представника відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» - Бобрик О.А. про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітної платі без розгляду - відмовлено (а.с.220, т.2).

Ухвалою суду від 19.12.2018р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітної платі (а.с.224, т.2).

Ухвалою суду від 12.03.2019р. у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітної платі - залучено до участі по справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.170,171-172 т.3).

Ухвалою суду від 12.03.2019р. у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання представника відповідача про надання додаткового строку на подання відзиву та про прийняття відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітної платі - задоволено. Судом, встановлено відповідачу додатковий строк для подання відзиву - п`ять днів, з дня проголошення даної ухвали з доданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів, з дня вручення відзиву відповідача на позов з доданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Прийнято відзив на позов ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання, про стягнення заборгованості по заробітної платі разом з письмовими доказами (с.174,175-177, т.3).

Ухвалою суду від 12.03.2019р. у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання представника відповідачів - Бобрика О.А. про витребування доказів - задоволено. Суд витребував з Суворовської державної нотаріальної контори у м.Одесі, засвідчену належним чином копію спадкової справи №1058/2017, яка заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.179,182-183, т.3).

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Богданов В.В. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. У задоволені позовних вимог третьої особи ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову просив відмовити. Представник позивачки ОСОБА_1 надав до суду письмові заперечення ( відзив) на позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 , що заявляє самостійні вимоги на предмет позову (а.с.188-190, т.2).

Обгрунтував відзив тим, що одна з вимог заявника стосується виплати компенсації по смерті в розмірі 89,100 дол. США, передбаченої трудовим контрактом / колективною угодою загиблого моряка. В обґрунтування своєї вимоги заявник - батько загиблого моряка посилається на положення трудового контракту / колективної угоди, а також положення ст.ст.1196,1200 ЦК України, згідно яким виключне право на отримання компенсації за трудовим контрактом моряка /колективною угодою мають ОСОБА_2 - батько померлого моряка та мати померлого моряка - ОСОБА_3

Дані вимоги третьої особи є необгрунтованими і суперечать як положенням самого трудового контакту / колективної угоди, так і положенням українського законодавства. Зокрема, умовами колективної угоди, що є невід`ємною частиною трудового контракту моряка, передбачено, що в разі смерті моряка під час найму в компанії, судновласник несе відповідальність за виплату, а номінований моряком бенефіціар має право на отримання компенсації в розмірі 89,100 дол. США і, крім того, на кожну дитину віком до 18 років (максимум до 4-х дітей) виплачується 17,821 дол. США. Якщо моряк не вказав (номінував) бенефіціара , вищезазначена сума виплачується особі або організації, які мають право за законом або на іншій правовій підставі розпоряджатися майном моряка.

Таким чином, виплати контрактної компенсації по смерті (одноразової допомоги в порядку відшкодування шкоди) здійснюються на користь особи, вказаної моряком (бенефіціару (англ, "next of kin" - найближчий родич), а у випадку коли моряк не вказав таку особу, - особі, яка має право за законом або на іншій підставі розпоряджатися майном моряка (виходячи з аналогії закону і права - спадкоємцю).

Загиблий моряк, по-перше, вказав особу бенефіціара - найближчого родича / члена сім`ї (англ. - "next of kin"), який має право на отримання контрактних виплат (одноразової допомоги в порядку відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю працівника).

Згідно поданій заяві при працевлаштуванні моряк вказав дружину - ОСОБА_1 в якості отримувача компенсації по смерті.

Також, представник позивачки ОСОБА_1 в запереченнях вказує про те, що загиблий моряк під час працевлаштування завжди вказував свою дружину в якості особи, яка має право на отримання контрактної компенсації / одноразової допомоги в порядку відшкодування шкоди.

Крім цього, саме позивачка ОСОБА_1 є особою, яка має право розпоряджатися майном загиблого, як зазначено в контракті, в зв`язку з чим їй було видано відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.01.2018 року.

Позивачка є членом сім`ї загиблого моряка (відповідна довідка про склад сім`ї знаходиться в матеріалах справи).

При таких обставинах представник позивачки ОСОБА_1 вважає, про те, що дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_1 є особою, яка має право на отримання контрактної компенсації по смерті її чоловіка ОСОБА_5 (одноразової допомоги) в розмірі 89,100 дол. США.

У судовому засіданні представник відповідачів «Пассат Шиппінг Лтд» та «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» - адвокат Бобрик О.А. позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, саме в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 3 124 дол. США.,що еквівалентно 89 877 грн., в іншій частині позивних вимог ОСОБА_1 представник відповідачів просив суд відмовити. Також, представник відповідачів «Пассат Шиппінг Лтд» та «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» - Бобрик О.А. не визнав позовні вимоги третьої особи ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надав до суду письмовий відзив на позовну заяву позивачки ОСОБА_1 , а також надав письмовий відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору., вказує про те, що «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » вважає зазначені вище позовні вимоги необгрунтованими і такими що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» суми компенсації за смерть у розмірі 89 100 дол. США.

Зі змісту позовних вимог позивачки та третьої особи вбачається, що вони посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року їх чоловік/син ОСОБА_5 , помер під час перебування на судні « VictoriaMay » (далі - Судно) у період його працевлаштування за трудовим договором, укладеним з «ЛеміссолерШипменеджмент Лтд» 17.03.2017 року далі- Договір) (т. 1 а. с. 172).

Також позивачка і третя особа зазначають, що умовами Договору і Кіпрської колективної угоди щодо моряків, які працюють на борту кіпрських вантажних суден і танкерів, що ходять під зручним прапором (т. 1 а. с. 193) (далі - Колективна угода) передбачено їх право на отримання суми компенсації за смерть їх чоловіка/сина у розмірі 89 100 дол. США.

При цьому позивачка і третя особа вважають, що зазначена сума компенсації повинна бути сплачена їм «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» солідарно з іншим відповідачем.

З цього приводу необхідно зазначити, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 не перебував у трудових відносинах з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», оскільки 02.06.2017 року він був звільнений, у зв`язку з грубим порушенням ним правил трудової дисципліни на борту Судна .

Так, відповідно до Звіту про розслідування морського інциденту, від 02.06.2017 року о 09:30 за місцевим часом, судновий електрик ОСОБА_18 був знайдений п`яним в своїй каюті. Оскільки він був в абсолютно неадекватному стані, він був відсторонений від роботи. Під час огляду в його каюті було знайдено 1,5-літрові пластикові пляшки з невідомою рідиною. Він залишався у каюті до наступного дня. Компанія була проінформована та було видано повідомлення про звільнення. 03.06.2017 року він також перебував у неадекватному становищі. Повторний обшук його каюти знову виявив приховану 1,5 літрову пластикову пляшку з невстановленою алкогольною рідиною.

04.06.2017року він залишався у своїй каюті до прибуття до порту Банджул .

05.06.2017року під час здійснення вантажних операцій у порту Банджул ОСОБА_5 намагався придбати алкоголь у місцевих стивідорів. Він був ізольований у своїй каюті з цілодобовим наглядом.

06.06.2017року у каюті ОСОБА_5 в сміттєвій корзині були знайдені 8 пустих пляшок парфумів і 1 пуста плашка лосьйону після гоління. Його кабіна була обшукана ще раз і алкоголь не був знайдений.

Зазначене вище також підтверджується свідченнями членів екіпажу Судна.

Старший помічник капітана, ОСОБА_20 , у письмових поясненнях зазначив, що 02.06.2017 року ОСОБА_5 був знайдений п`яним у своїй каюті.

05.06.2017 року ОСОБА_5 повернувся до каюти з рюкзаком, в якому знаходились 2 пляшки місцевого віскі. А 06.06.2017 року у каюті були знайдені 8 пустих пляшок парфумів і 1 пуста плашка лосьйону після гоління .

Згідно свідчень другого помічника капітана, ОСОБА_21 , 06.06.2017 року від ОСОБА_5 з роту відчувався запах парфумів, що свідчить про те, останній випив зазначені вище парфуми і лосьйон.

Згідно свідчень матросів ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , у період перебування ОСОБА_5 в ізоляції у своїй каюті останній постійно просив дати йому алкоголь.

«Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надав суду відео-запис здійснений членами екіпажу, з якого вбачається, що ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння просить повернути йому вилучену в нього пляшку алкоголю, яку він придбав у місцевих стивідорів під час стоянки судна у порту Банджул або повернути йому 50 дол. США, які він потратив на придбання алкоголю. Також з відеозапису зрозуміло, що на той момент у ОСОБА_5 члени екіпажу вже вилучили 5 літрів спиртних напоїв.

Представник відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» також вказує про те, що вживання алкоголю на борту Судна , а також пронос спиртних напоїв на судно суворо заборонено. Вживанням алкоголю і проносом спиртних напоїв на судно ОСОБА_5 порушив Політику компанії, щодо вживання алкоголю і наркотиків закріплену у Договорі, з якою ОСОБА_5 погодився і був знайомий, про що свідчить його підпис.

Відповідно до ст. 6 частини III Договору (Політика компанії) для ефективного дотримання Політики щодо вживання алкоголю та наркотиків Компанія прийняла такі принципи

-(і) вживання алкоголю у будь-якому вигляді не прийнятне на борту будь-якого з . д;- . будь-який час. Порушники цього принципу підлягають негайному звільненню та : ггсддютьсявідповідним органам влади;

-(іі)(Ь) у цьому контексті вживанням алкоголю вважається зберігання та/або використання алкоголю без згоди капітана, незалежно від кількості;

-(у) перебування в нетверезому стані, що дорівнює неспроможності відповідально виконувати призначені обов`язки із дотриманням правил безпеки, може потягнути за собою припинення працевлаштування;

-(уі)до роботи не допускається жодна особа, яка має проблеми зі вживанням алкоголю;

-(уіі)на суднах можуть без попереднього оголошення проводитись обшуки на предмет зберігання алкоголю та наркотиків.

Таким чином, ОСОБА_5 у порушення правил трудової дисципліни приніс на борт судна алкогольні напої і вживав алкогольні напої на судні.

Положеннями Договору передбачено, що вживання алкоголю на борту судна є підставою для негайного звільнення моряка.

Згідно до пп. (І) ст. 13 Договору роботодавець може припинити дію цього договору без направлення повідомлення та з набуттям цим рішенням негайної чинності, якщо Працівник проносить на борт та/або вживає алкогольні напої.

Пп. 5 Розділу 15 Колективної угоди також передбачено, що Судновласники мають право припинити працевлаштування моряка до закінчення терміну йогоЛї найму (як передбачено Розділом 1) в разі порушення моряком правил поведінки, що дає законні підстави для звільнення, за умови, що в разі звільнення через неправомірну поведінку моряка. Судновласники мають вимагати від капітана внесення запису до суднового журналу, з виданою копії запису моряку до звільнення.

02.06.2017року капітан Судна електронною поштою проінформував «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про зловживання ОСОБА_5 алкоголем на борту Судна і просив негайно звільнити його. У відповідь, представники «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надали згоду на звільнення ОСОБА_5 ..

Керуючись зазначеними вище положеннями Договору, та Колективної угоди

02.06.2017року «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» негайно звільнив ОСОБА_5 , про що був здійснений відповідний запис до суднового журналу Судна, а також видано Повідомлення про звільнення у зв`язку з грубим дисциплінарним порушенням.

Таким чином, 02.06.2017 року ОСОБА_5 був звільнений через грубе порушення ним правил трудової дисципліни на борту Судна.

У той же час, відповідно до положень Розділу 9 Колективної угоди, компенсація сплачується «у разі смерті моряка за будь-якої причини під час його/її перебування у наймі в Компанії».

Також відповідно до положень Розділу 9 Колективної угоди судновласник звільняється від відповідальності по сплаті компенсації за смерть відносно смерті, що трапилася не під час найму в Компанії.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 помер через п`ять днів після його звільнення (тобто не під час найму в «Леміссолер Шипменеджмент Лтд»), то «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» звільнена від обов`язку по сплаті компенсації за його смерть згідно до умов Колективної угоди, тому позовні вимоги позивачки та третьої особи не підлягають задоволенню.

Для уникнення можливих спекуляцій з боку Позивачки та Третьої особи, щодо ретроспективного звільнення ОСОБА_5 , «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» зазначає, що у день звільнення ОСОБА_5 «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» стала вживати заходів щодо пошуку іншого електромеханіка на заміну ОСОБА_5

З електронної переписки кадрового департаменту «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вбачається, що 02.06.2017 року був знайдений інший електромеханік - ОСОБА_24 , який підтвердив свою готовність приступити до роботи на Судні і йому одразу 02.06.2017 року були придбані авіа-квітки для перельоту з м. Одеси до Банджулу на 07.06.2017 року .

05.06.2017року Імміграційним департаментом Гамбії був наданий дозвіл на прибуття ОСОБА_24 до Гамбії для влаштування на Судно.

06.06.2017року між ОСОБА_24 та «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» був підписаний Договір працевлаштування на посаду електромеханіка на Судно, а також укладений Договір про надання послуг з посередництва за кодоном і підписаний відповідний Акт наданих послуг з ДП «Леміссолер Україна компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лтд ».

08.06.2017року ОСОБА_24 прибув до Банджулу , Гамбія і у його посвідченні особи моряка був здійснений запис про влаштування його на борт Судна на посаді електромеханіка.

Крім того, представник відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вважає за необхідне додати, що ОСОБА_5 до працевлаштування на Судно зловживав алкоголем і під час працевлаштування на інших суднах і намагався приховати це від «Леміссолер Шипменеджмент Лтд ».

Так, ОСОБА_5 надаючи « Леміссолер Шипменеджмент Лтд » свої документи, необхідні для працевлаштування, надав своє посвідчення особи моряка серії НОМЕР_1 від 13.12.2012 року (т. 1 а. с. 31 - 32), яке, відповідно до відповіді Капітана морського порту Одеса від 12.02.2018 року, було анульовано ще у 2014 році (Додаток 19). Зазначене посвідчення було надано ОСОБА_5 для проставлення у ньому відмітки про те, що 21.03.2017 року він влаштувався на Судно.

На шостому аркуші посвідчення особи моряка серії НОМЕР_1 від 13.12.2012 року (т. 1 а. с. 32) зазначено, що попереднім місцем роботи ОСОБА_5 було судно «Saronic Champion» куди він влаштувався 12.04.2016 року.

На запит судновласникам зазначеного судна, вони відповіли, що ОСОБА_5 був негайно звільнений з цього судна і направлений додому, оскільки він прибув на нього у стані алкогольного сп`яніння.

Цю обставину ОСОБА_5 намагався приховати і надав «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» недійсне посвідчення моряка. «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надав суду копію посвідчення особи моряка серії НОМЕР_2 від 08.10.2014 року, яке було чинне на момент його працевлаштування у «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» і яке він свідомо приховав від «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» (Додаток 21). У цьому посвідченні є відмітка про працевлаштування ОСОБА_5 на судні «Apus» у компанії «Apus Shipping LLC» 22.04.2016 року і саме цей контракт був останнім перед працевлаштуванням на Судно .

Якщо б відповідач « Леміссолер Шипменеджмент Лтд » знав про те, що між працевлаштуванням ОСОБА_5 на судно « Saronic Champion » (12.04.2016 року) і на судно «Apus» (22.04.2016 року) минуло лише 10 днів, то це б однозначно визвало підозру і відповідач « Леміссолер Шипменеджмент Лтд» дізнався б у судновласників судна «SaronicChampion» причину такого короткого працевлаштування ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 систематично вживав алкоголь на суднах під час свого працевлаштування, що свідчить про його алкогольну залежність, і намагався це приховати від «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», надавши їй недійсні документи.

Представник відповідача Леміссолер Шипменеджмент Лтд» зауважує, про те, що зазначені вище спірні правовідносини не регулюються українським законодавством, а підлягають вирішенню відповідно до законодавства Республіки Кіпр.

Враховуючи зазначене, на підтвердження змісту і правозастосування норм законодавства Республіки Кіпр, «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надали суду експертний висновок юриста з законодавства Республіки Кіпр - пана ОСОБА_30, який є практикуючим адвокатом і спеціалістом з міжнародного морського і трудового права.

Як вбачається зі змісту юридичного висновку пана ОСОБА_30, він дійшов до наступних висновків:

-свідчення членів екіпажу є достатніми доказами на підтвердження факту перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння під час виконання ним своїх трудових обов`язків на борту Судна;

-капітан Судна мав законне право на звільнення ОСОБА_5 з займаної посади через грубе порушення ним трудової дисципліни на борту Судна, яке виявилось у вживанні ОСОБА_5 алкогольних напоїв на Судні і пронос алкогольних напоїв на Судно;

-процедура звільнення ОСОБА_5 відповідає закону і останній вважається звільненим 02.06.2017 року;

-«Леміссолер Шипменеджмент Лтд» не має зобов`язань по сплаті компенсації за смерть ОСОБА_5 , передбачену умовами Колективної угоди, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 помер не під час найму у «Леміссолер Шипменеджмент Лтд».

Щодо позовних вимог про визначення особи, яка могла б мати право на компенсацію за смерть, представник відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вказує про те, що відповідно до Розділу 9 Колективної угоди «у разі смерті моряка …судновласник зобов`язаний виплатити, а призначений моряком бенефіціар має право одержати компенсацію… Якщо моряк не призначив бенефіціара, вищезгадана сума має бути сплачена особі чи організації, що за законом або на будь-якій іншій підставі є уповноваженою управляти майном моряка.

Слід зазначити, що оскільки у Договорі не зазначений бенефіціар (вигодонабувач) компенсації за смерть, то при визначенні бенефіціара слід керуватись зазначеним положенням Колективної угоди щодо особи, яка «за законом або на будь-якій іншій підставі є уповноваженою управляти майном моряка».

2.1.) Посилання позивачки на те, що ОСОБА_5 прямо зазначив її бенефіціаром не відповідають дійсності за огляду на наступне.

Так, в обґрунтування зазначеної тези позивачка у Запереченнях на позовну заяву Третьої особи від 19.12.2018 року вказує, що «Згідно поданій заяві при працевлаштуванні моряк вказав дружину - ОСОБА_1 в якості отримувача компенсації по смерті».

«Леміссолер Шипменеджмент Лтд» наголошує, що заява, на яку посилається Позивачка (т. 2 а. с. 158), не може вважатись волевиявленням ОСОБА_5 щодо визначення бенефіціару, якій має право на отримання компенсації, оскільки вона не містить його підпису. Заява була надіслана ОСОБА_5 до підписання Договору, а тому не може вважатись його частиною.

До того ж у заяві не зазначено, що позивачка є бенефіціаром (beneficiary) ОСОБА_5 , а вказано що вона є його найближчим родичем (nextofkin). Термін «найближчий родич» (nextofkin) не є тотожнім терміну «бенефіціар» (beneficiary). У той же самий час умовами Колективної угоди зазначено, що саме «бенефіціар» (beneficiary), а не найближчий родич (nextofkin) моряка має право на отримання компенсації за смерть.

За наведеного, Договором прямо не був вказаний конкретний бенефіціар, який має право на отримання компенсації по смерті моряка.

До зазначених висновків також дійшов ОСОБА_30 у своєму експертному висновку.

В якості підтвердження свого статусу особи, яка за законом є уповноваженою управляти майном ОСОБА_5 та відповідно має право на отримання компенсації за колективною угодою, позивачка надала суду Свідоцтво про право на спадщину за законом 16.01.2018 року (т. 2 а. с. 209). Згідно до цього Свідоцтва позивачка успадкувала від ОСОБА_5 нерухомість - квартиру під АДРЕСА_1 .

У той же самий час наявність зазначеного вище свідоцтва про спадщину не виключає наявність інших спадкоємців ОСОБА_31 , які могли набути право управляти майном ОСОБА_5 і відповідно можуть бути визнані особами, які мають право на отримання компенсації за Колективною угодою. За наведеного позивачка не довела суду своє виключне право на отримання і компенсації за смерть ОСОБА_5

Представник відповідача Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вказує про те, що третя особа у своєму позові посилається на те, що оскільки «будь-якої вказівки на особу-бенефіціара на випадок смерті моряка не має, тому повинні застосовуватись норми ст. ст. 1 і 96, 1200 ЦК України, які передбачають, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди непрацездатним особам, які були на його утриманні або мали на день ного смерті право на одержання від нього утримання, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно, інвалідам на строк їх інвалідності». Також Третя особа вказує про те, що оскільки вона є пенсіонером за віком та інвалідом 2 групи, а його жінка, ОСОБА_32 ., - пенсіонер за віком, то саме вони мають право на отримання компенсації за смерть їх сина, ОСОБА_5 .

Зазначена позиція третьої особи є хибною і нічим не підтверджена з огляду на наступне.

По-перше, передбачена умовами Колективної угоди компенсація за смерть моряка не є засобом відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілої особи і не регулюється нормами деліктного права. Право на отримання компенсації по смерті випливає із умов Колективної угоди, є контрактною і регулюється нормами договірного права.

Про це, наприклад, свідчить вказівка у Колективній угоді на те, що компенсацію має отримати конкретний бенефіціар, а не особа, яка зазнала шкоди у зв`язку зі смертю моряка.

До того ж, розмір відшкодування шкоди не може бути заздалегідь визначений до моменту її завдання. У кожному конкретному випадку, особа яка зазнала шкоди повинна доводити факт завдання їй шкоди та розмір такої шкоди. Ч. 2 ст. 1200 ЦК України визначає розмір шкоди, якій повинен бути відшкодований, особам, які мають право на отримання відшкодування у зв`язку зі смертю потерпілого і він немає нічого спільного з конкретно визначеною у Колективному договорі суми компенсації. Так згідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України такі особи мають право на відшкодування шкоди у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

За наведеного, спірні правовідносини по оплаті компенсації за смерть ОСОБА_5 не можуть регулюватись нормами про відшкодування шкоди, зокрема, ст. ст. 1196, 1200 ЦК України, на які посилається Третя особа.

По-друге, без шкоди до зазначеного вище, необхідно наголосити, що Третя особа не надала суду доказів того, що вона має право на відшкодування шкоди передбаченої ст. ст. 1196, 1200 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

За наведеного, для того, щоб особа була визнаною такою, що має право на отримання відшкодування вона серед іншого повинна відповідати одразу усім наступним критеріям:

-відноситься до осіб, визначених у ч. 2 ст. 1200 ЦК України,

-є непрацездатною,

-потребує матеріальної допомоги,

-була на утриманні загиблого або мала на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Доведення зазначених обставин покладається на особу, яка вимагає відшкодування шкоди. а, зокрема, на Третю особу.

Якщо Третя особа і надала суду документи на підтвердження того, що вона, відноситься до кола осіб, визначених у ч. 2 ст. 1200 ЦК України, і те що вона є непрацездатною, то доказів того, що вона потребує матеріальної допомоги і була на утриманні ОСОБА_5 або мала право на одержання від нього утримання на день його смерті, Третя особа суду не надала.

Враховуючи те, що Третя особа просить стягнути на свою користь компенсацію по смерті, яка належить ОСОБА_32 ., слід зазначити, що в матеріалах справи не тільки не має доказів того, що вона потребує матеріальної допомоги і була на утриманні ОСОБА_5 або мала право на одержання від нього утримання на день його смерті, але і того, що вона є непрацездатною.

По-третє, окремо слід зосередити увагу суду на те, що Третя особа надала суду Договір про відступлення права вимоги від 13.03.2018 року, згідно до якого дружина Третьої особи/ матір ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , відступила Третій особі право вимоги до відповідачів, зокрема, щодо компенсації за трудовим контрактом у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 115).

З посиланням на зазначений договір Третя особа просить стягнути на свою користь компенсацію за смерть ОСОБА_33 , яка належала ОСОБА_32 . У той же час, зі змісту позовних вимог неможливо встановити, у якому розмірі компенсація належить ОСОБА_32 ., а у якому самій Третій особі.

У той же час законодавство України містить імперативну заборону на відступ права вимоги за зобов`язаннями нерозривно пов`язаних з особою кредитора.

Так відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Враховуючи те, що Третя особа посилається на те, що компенсація за смерть передбачена Колективною угодою, є відшкодуванням шкоди пов`язаною зі смертю ОСОБА_5 , то суд повинен врахувати, що ОСОБА_32 . не могла набути права вимоги за таким зобов`язанням на підставі Договору про відступлення права вимоги від 13.03.2018 року.

Представник відповідача Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вказує про те, що щодо вимог позивачки про стягнення на її користь витрат на поховання її чоловіка у розмірі 641 дол. США, «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вважає, що вона не має жодних зобов`язань перед Позивачкою по відшкодуванню їй витрат на поховання ОСОБА_5 у зв`язку з наступним.

Ч. 1 ст. 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Таким чином, витрати на поховання відшкодовуються тією особою, яка завдала шкоди смертю потерпілого. Тобто для того, що покласти обов`язок по відшкодуванню витрат на поховання на « Леміссолер Шипменеджмент Лтд», необхідно довести, що остання завдала шкоду смертю ОСОБА_5

Слід звернути увагу суду на те, що Позивачка не надала суду жодних доказів будь- якої протиправної поведінки « ЛеміссолерШипменеджмент Лтд », з яких можливо б було встановити, які саме протиправні дїї/бездіяльність були вчинені/допущена «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», що мали наслідком смерть її чоловіка.

У той же час найбільш ймовірною причиною смерті ОСОБА_5 було зловживання ним алкоголем і те, що він напередодні своєї смерті випив велику кількість парфумів і лосьйону для гоління, які не призначені для внутрішнього застосування.

Посилання Позивачки на те, що «ЛеміссолерШипменеджмент Лтд» не надала її чоловіку належну медичну допомогу внаслідок чого останній помер, є голослівними і нічим не підтверджені.

Навпаки, відповідно до Звіту про розслідування морського інциденту вбачається, що коли 07.06.2017 року о 7:30 стан ОСОБА_5 значно погіршився, то йому силами екіпажу була надана перша медична допомога. О 7:40 терміново був викликаний доктор. О 8:20 прибув місцевий морський агент і ОСОБА_5 у супроводі двох членів екіпажу був евакуйований на транспорт агенту, для транспортування його до міської лікарні.

Згідно до письмових свідчень другого помічника капітана, ОСОБА_21 (Додаток 4), він разом з капітаном почали робити ОСОБА_5 непрямий масаж серця та штучне дихання рот в рот, як тільки дихання останнього та пульс зупинилися. ОСОБА_35 разом з моряком ОСОБА_36 супроводжували ОСОБА_5 до лікарні і увесь час транспортування ОСОБА_5 до лікарні останній був живий і йому надавалась медична допомога (здійснювалось ручна вентиляція легенів за допомогою за допомогою ручного реанімаційного мішку і ручний масаж серця). За невідомих причин, лікарі першої лікарні відмовились надавати медичну допомогу ОСОБА_5 і агент разом з зазначеними членами екіпажу були вимушені транспортувати ОСОБА_5 до іншої лікарні, де нажаль йому не змогли допомогти і зафіксували його смерть. Під час подорожі до другої лікарні ОСОБА_35 також надавав ОСОБА_5 медичну допомогу.

Посилання Позивачки на начебто незабезпечення «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» безпечних і нешкідливих умов праці ОСОБА_5 на Судні не мають під собою ніякого підґрунтя. «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надає суду Сертифікат з управління безпекою, який свідчить про відповідність Системи безпеки Судна високим міжнародним стандартам. Також суду надаються свідоцтва ОСОБА_21 про те, що він успішно пройшов підготовку по наданню першої медичної допомоги, а також медичному догляду на борту судна .

Відсутність протиправної поведінки «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» свідчить і про відсутність такого обов`язкового елементу цивільно-правової відповідальності як причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням.

«Леміссолер Шипменеджмент Лтд» наголошує, що жодні її діяння не спричинили смерть ОСОБА_5

Посилання Позивачки на положення ст. 1187 ЦК України щодо безвинної відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки за завдану шкоду є також безпідставними з огляду на відсутність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_5 і діяльністю Судна, яка може визнаватись джерелом підвищеної небезпеки.

«Леміссолер Шипменеджмент Лтд» звертає увагу суду на те, що смерть ОСОБА_5 не пов`язана з діяльністю Судна, яка підпадає під ознаки джерела підвищеної небезпеки. Смерть ОСОБА_5 . не пов`язана ні з будь-якою травмою отриманою ним на Судні під час виконання ним своїх трудових обов`язків, ні з будь-яким професійним захворюванням, яке могло виникнути у зв`язку з діяльністю Судна. Доказів зворотного Позивачка не надала.

За наведеного, для визнання «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» відповідальною за смерть ОСОБА_5 , окрім зазначених вище елементів цивільно-правової відповідальності, на загальних підставах повинна бути доведеною також вина «ЛеміссолерШипменеджмент Лтд». У той же час, матеріали справи не містять доказів вини « ЛеміссолерШипменеджмент Лтд» у смерті ОСОБА_5

Таким чином, Позивачка не довела суду наявності правових підстав вважати «.Леміссолер Шипменеджмент Лтд» відповідальною за смерть ОСОБА_5 і з огляду на це немає підстав для покладення на «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » обов`язку по відшкодуванню Позивачці витрат на поховання ОСОБА_5 .

Представник відповідача Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вказує про те, що щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» звертає увагу суду на безпідставність зазначених вимог позивачки та третьої особи у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова Пленуму ВСУ) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому

ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

-наявність такої шкоди,

-протиправність діяння її заподіювана,

-наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана шкоди,

-вини останнього в її заподіянні.

У силу загальних принципів цивільно-правової відповідальності на Позивачку і Третю особу покладається обов`язок по доведенню суду трьох перших зазначених вище обов`язкових елементів правопорушення необхідних для притягнення «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» до відповідальності, а саме: наявності моральної шкоди, протиправність діяння «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» та наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням «Леміссолер Шипменеджмент Лтд».

Позивачка і Третя особа не довели суду наявність жодного з названих елементів.

а) Наявність моральної шкоди та її розмір.

Як зазначено у п. 5 Постанові Пленуму ВСУ суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

На підтвердження наявності моральної шкоди Позивачка надала суду 2 медичних документи.

Перший - Консультативний висновок спеціаліста від 22.01.2018 року відповідно, до якого Позивачці встановлений діагноз: «реакція на стрес, реактивна депресія» (т. 1 а. с. 71). Другий - Виписка з амбулаторної карти Позивачки від 27.03.2018 року, відповідно до якого їй встановлений діагноз: «астено-невротичний синдром. Посттравматичний стресовий розлад» (т. 2 а. с. 143).

Слід зауважити, що з цих медичних документів неможливо прослідити зв`язок між смертю ОСОБА_5 і діагнозом Позивачки з огляду на те, що між смертю ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2) і датою звернень до лікарів пройшло багато часу - більше ніж пів року.

До того ж з Консультативного висновку психіатра не вбачається чим саме визваний діагноз. Що стосується Виписки з амбулаторної картки, то діагноз був становлений не психіатром, що ставить під сумнів правильність діагнозу. У цій виписці також лікар не встановив, що діагноз Позивачки пов`язаний саме зі смертю її чоловіка. У виписці зазначено, що погіршення здоров`я Позивачка «пов`язує зі смертю чоловіка», однак цей запис зроблений зі слів Позивачки, а не встановлений лікарем самостійно на підставі особистих досліджень пацієнта.

У свою чергу Третя особа взагалі не надала суду жодного доказу на підтвердження завдання їй моральної шкоди, яка, відповідно до ст. 23 ЦК України, має виражатись у душевних стражданнях.

Позивачка вказує, що вона оцінює завдану їй шкоду у розмірі 30 000 дол. США. У тексті позовної заяви Позивачка посилається на те, що вона зазнала моральної шкоди у зв`язку зі смертю її чоловіка, а також наступною бездіяльністю з боку відповідачів. Це різні обставини завдання моральної шкоди, однак Позивачка не вказує, який розмір шкоди був завданий їй кожною обставиною.

Окремо слід зосередити увагу суду на те, що на підставі Договору про відступлення права вимоги від 13.03.2018 року (т. 1 а. с. 115), Третя особа просить стягнути на свою користь моральну шкоду завдану ОСОБА_3. діяннями відповідачів. У той же час зі змісту позовних вимог неможливо встановити, у якому розмірі моральна шкода була завдана Третій особі, а в якому ОСОБА_3.

У той же час законодавство України містить імперативну заборону на відступ права вимоги за зобов`язаннями нерозривно пов`язаних з особою кредитора.

Так відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Враховуючи те, що моральна шкода, яку начебто зазнала ОСОБА_32 . нерозривно пов`язана з її особою, то Третя особа не набула права вимоги до відповідачів про стягнення на свою користь сум на відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_32 ., а тому такі позовні вимоги підлягають відхиленню судом.

б) Протиправність діяння відповідача.

У п. 5 Постанові Пленуму ВСУ також вказано, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Як зазначалось вище, у діяннях «ЛеміссолерШипменеджмент Лтд» немає жодних ознак протиправності у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 і. навпаки, саме протиправні дії останнього щодо зловживання алкоголем послугували причиною його смерті.

Що стосується посилань Позивачки на наступну бездіяльність з боку відповідачів, як на підставу завдання шкоди Позивачці, то « Леміссолер Шипменеджмент Лтд» розуміє, що під «бездіяльністю» Позивачка має на увазі: ігнорування її звернень до відповідачів, відмова від надання необхідних документів, що мають відношення до смерті/розслідування смерті ОСОБА_5 , приховування документів, які стосуються обставин смерті її чоловіка, відмова від виплати належних коштів, відмова від відшкодування понесених витрат.

У свою чергу Третя особа посилається на те, що моральна шкода була завдана у зв`язку з тим, що «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » відмовив їй у наданні будь-яких документів щодо обставин смерті ОСОБА_5

Слід зазначити, що протиправне діяння це вид поведінки, що є суспільно шкідливою або суспільно небезпечною, про що зроблено вказівку в законодавстві і передбачено певний вид санкції. У зв`язку з цим, якщо протиправне діяння не визначено таким на законодавчому рівні - за його вчинення не може наставати юридична відповідальність.

Тобто для визнання діянь «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», на які посилається Позивачка та Третя особа, протиправними, необхідна пряма вказівка Закону.

Щодо стверджень Позивачки та Третьої особи у відмові від надання їм документів, що мають відношення до смерті/розслідування смерті ОСОБА_5 , а також приховування документів, які стосуються обставин його смерті, то, по-перше, Позивачка не зазначає, які саме документи не були їй надані, а по-друге, ні Позивачка, ні Третя особа не послались на жодну норму Закону, яка б містила обов`язок «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надавати їм будь-які документи, що свідчить про відсутність будь-якої протиправності у діяннях «Леміссолер Шипменеджмент Лтд».

Що стосується посилань Позивачки на відмову від виплати належних коштів і відшкодування понесених витрат, то, як зазначалось вище, « ЛеміссолерШипменеджмент Лтд» немає будь-яких обов`язків по сплаті таких коштів Позивачці.

в) Наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача.

З огляду на відсутність протиправних діянь « Леміссолер Шипменеджмент Лтд »,

немає і причинного зв`язку між морально шкодою, яку начебто зазнала Позивачка та Третя особа, і діяннями «ЛеміссолерШипменеджмент Лтд».

Відповідно немає і вини «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» у завдані Позивачці і Третій особі моральної шкоди, якщо така взагалі була їм завдана.

Таким чином, ні Позивачка, ні Третя особа не довели суду наявність правових підстав для притягнення «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » до відповідальності за моральну шкоду, на яку вони посилаються, зокрема, у необгрунтовано значному розмірі.

Представник відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» вказує про те, що щодо солідарної відповідальності відповідачів.

Заявляючи свої позовні вимоги до відповідачів що Позивачка, що Третя особа просять суд стягнути суми на їх користь солідарно з обох відповідачів.

Жоден з них не наводить правового обґрунтування наявності підстав для солідарної відповідальності обох відповідачів.

У той же самий час, відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Ні Договором, ні Колективною угодою, ні Законом не передбачений солідарний обов`язок відповідачів щодо сплати компенсації по смерті ОСОБА_5 та/або його заробітної плати та/або відшкодування витрат на поховання ОСОБА_42 В. Д.

Ні Позивачка, ні Третя особа не зазначають у своїх позовах, якими саме конкретно спільними діями відповідачі завдали їм моральної шкоди.

За відсутності правових підстав і належного обґрунтування з боку Позивачки і Третьої особи, немає підстав для застосування до відповідачів солідарної відповідальності за їх вимогами.

Представник відповідача «Пассат Шипінг Лтд» надав до суду письмовий відзив на позовну заяву позивачки ОСОБА_1 , а також надав письмовий відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору., вказує про те що « Пассат Шипінг Лтд » не підписували з померлим ОСОБА_5 ні Договір, а також не підписували з ОСОБА_5 . Колективної угоди.

Предстаник відповідача «Пассат Шипінг Лтд» повністю підтримує позицію відповідача « Леміссолер Шипменеджмент Лтд », яка викладена у письмовоу відзиві.

Представник відповідача «Пассат Шипінг Лтд» вказує про те, що в заявлених позовних вимогах позивачки та третоьї особи, просять суд стягнути суми на їх користь у солідарному порядку з обох відповідачів.

Однак, жоден з них не наводить правового обгрунтування наявності підстав для солідарної відповідальності обох відповідачів.

У той же самий час, відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Ні Договором, ні Колективною угодою, ні Законом не передбачений солідарний обов`язок відповідачів щодо сплати компенсації по смерті ОСОБА_5 та/або його заробітної плати та/або відшкодування витрат на поховання ОСОБА_5.

Ні Позивачка, ні Третя особа не зазначають у своїх позовах, якими саме конкретно спільними діями відповідачі завдали їм моральної шкоди.

За відсутності правових підстав і належного обґрунтування з боку Позивачки і Третьої особи, немає підстав для застосування до відповідачів солідарної відповідальності за їх вимогами (арк.сп.1-7, том 4).

У судове засідання третя особа ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зявилися про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про причини не явки суд не повідомили.

У судовому засіданні представники третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що заявляє самостійні вимоги до предмету позову ОСОБА_12 та ОСОБА_44 , позовні вимоги третьої особи підтримали, просили задовольнити, заперечували проти задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» п.5 суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні, тому суд вважає можливим розгляд справи в українському суді.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватно право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватно право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Ч. 3 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватно право» зазначено, що вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

Таким чином, сторони Трудового договору скористувались принципом автономії волі при виборі застосованого права і дійшли до згоди, що Трудовий договір регулюється законодавством Республіки Кіпру.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватно право» при застосуванні права іноземної держави суд встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Частина 3 названої статті надає право учасникам справи, подавати суду документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Судом встановлено, про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_45 уклали шлюб 30 листопада 1996 року, про що відділом РАГС виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м. Одеси видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 , (арк.сп.26, т.1);

10.02.2012 року ДП «Леміссолер Україна» отримало ліцензію про посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном (а.с.118, т.1) і основним видом діяльності ДП «Леміссолер Україна» є надання посередницьких послуг у працевлаштуванні моряків на роботу на морські судна, які належать іноземним судновласникам.

Між ДП «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітет » та ОСОБА_5 укладений Договір про надання посередницьких послуг щодо працевлаштування за кордоном за № 111 від 20.03.2017 року, предметом якого відповідно до пп. 1.1.1. є пошук робочого місця ОСОБА_5 на суднах та інших об`єктах, що належать іноземним судновласникам та іншим працедавцям (а.с.119-120, т.1).

17.03.2017 року ОСОБА_5 уклав трудовий контракт з «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» терміном на 4 місяці (з можливістю його продовження), відповідно до якого був найнятий на судно « Victoria May» під прапором Кіпр, на посаду електромеханіка. На доказ чого цей Трудовий договір і додані Загальні умови з Додатками, які становлять невідємну частину цього договору, були належним чином оформлені вищевказаними сторонами від 17.03.2017 року у м.Одесі (а.с.173-175, 176-192, т.1).

23.10.2016 року підписана у Лімасолі, Кіпр, Кіпська Колективна угода щодо моряків, які працюють на борту кіпрських вантажних суден і танкерів, що ходять під зручним прапором, між Федерацією робітників транспорту, нафтової промисловост та сільського господарства Кіпру та судовласників - роботодавців та Кіпрська профспілка робітників сільського і лісного господарства, транспорту, портового господарства, моріків і суміжних професій та Кіпрська федерація працедавців і промисловиків. Угода набула чинності з 01.01.2017 року і залишається в силі до 31.12.2017 року (арк.сп.193-200, 201-210 т.1).

20.03.2017 року між ДП «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітет» та ОСОБА_5 укладений Акт про надання (прийняття) послуг згідно до Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном № 111 від 20 березня 2017 року, про те що, ДП «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітет» надало, а ОСОБА_5 прийняв від ДП «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітет» комплекс безкоштовних послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Претензій у ОСОБА_5 до ДП «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітет» немає (арк.сп.121, т.1).

Відповідно до Офіційного суднового журналу судна «VICTORIA MAY» серійний номер 029996 під Кіпрським прапором, вбачається про те, що капітаном судна зроблений письмовий запис в судновому журналі від 02.06.2017 року об 09 00 год, про те, що електрик ОСОБА_47 знайдений п`яним у своїй каюті. Оскільки він був абсолютно в неадекватному стані, ОСОБА_5 відстороненено від роботи, та його було звільнено ( арк.сп.68);

Тогож дня, 02.06.2017 року об 10:17 годин, капітан судна «VICTORIA MAY» ОСОБА_48 . надіслав електронний лист в Крюїнговий відділ «Лемісоре» і повідомив про порушення правил трудової дисципліни про зловживання алкогольними напоями на судні «VICTORIA MAY» електриком ОСОБА_5 , і просив негайно звільнити ОСОБА_5 . У відповідь, представники «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» надали згоду на звільнення ОСОБА_5 ( арк.сп.59-61);

02.06.2017 року судновому електрику ОСОБА_5 направлено письмові повідомлення з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про звільнення ( арк.сп.73);

Із тексту повідомлення вбачається про те, що: Це повідомлення є посиланням до трудового договору, підписаного 17 березня 2017 року. Повідомляємо Вас про те, що згідно з вище згаданим договором компанія вирішила припинити Ваш трудовий договір негайно, рішення про припинення терміну дії договору здійснюється з дотриманням колективного договору Кіпру, глава 15, параграф 5.IV, з таких причин: 1.Пияцтво на чергуванні; 2.Неспроможність виконувати обов`язки та неадекватна поведінка; 3.Пронесення на борт судна алкогольних напоїв. Під час прибуття на судно Вас було чітко проінформовано, що погіршення фізичного стану з причини споживання алкоголю чи інтоксикація є не допустимими на борту судна у будь - який час і призведе до негайного звільнення, та всі витрати на репарацію будуть за Ваші кошти, як це обумовлено в трудовому договорі. Вищевказане повідомлення ОСОБА_5 отримав, однак не зміг підписати оригінал з причини інтоксикації, у присутності старшого помічника капітана ОСОБА_20.» ( арк.сп.73);

Судом встановлено, про те, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» у період з 17 березня 2017 року по 02 червня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи.

Із письмової заяви Старшого помічника капітана, ОСОБА_50 , вбачається про те, що 02.06.2017 року електрик ОСОБА_5 був знайдений п`яним у своїй каюті. Оскільки він був в абсолютно неадекватному стані, він був відсторонений від роботи. Під час огляду в його каюті було знайдено пластикові пляшки по 1,5 літру з невідомою рідиною. Він залишався у каюті до наступного дня.

03.06.2017 року ОСОБА_5 знову прибув у неадекватному стані. Кауту обшукали і знайшли пластикову пляшку 1,5 літрову з невідомою рідиною

04.06.2017 року ОСОБА_5 знаходився у каюті доки судно не прийшло у порт Банжулу .

05.06.2017 року під час вантажних операцій у порту Банжулу, ОСОБА_5 купив алкоголь у місцевих вантажників. ОСОБА_5 повернувся до приміщення зі шкільним ранцем, я перевірив його вміст та знавшов 2 пляшки місцевого віскі. Віскі було конфісковано. Після цього випадку його було ізольовано в каюті під наглядом.

Згідно з наказом капітана матроси першого класу несли вахту біля каюти суднового електрика для того, щоб запобігти вживання ним алкоголю та для перевірки стану здоровя. За весь цей час він намагався знайти спосіб, що купити / знайти алкоголь.

06.06.2017 року у сміттєвому баку було знайдено 8 порожніх плашок парфумів та 1 порожня пляшка лосьену після гоління. Каюту знову обшукали, але ніякого алкоголю не знайшли, він був у задовільному стані ( арк.сп. 46);

Під час розгляду справи, у судовому засіданні 22.04.2019 року був досліджений наданий представником відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» відео-запис, який зроблений членами екіпажу судна «Victoria May». З зазначеного відео-запису вбачається про порушення координації рухів і мови ОСОБА_5 , його поведінка не відповідає обстановці, що є ознаками алкогольного сп`яніння.

Відповідно до заяви другого помічника капітана, ОСОБА_21 , протягом періоду з 05.06.2017року по 07.06.2017 року, він регулярно перевіряв стан ОСОБА_5 , судового електрика. В цей період він був у стані критичної алкогольної інтоксикації чи у стані серйозного абстинентного алкогольного синдрому, вів себе не агресивно ( арк.сп. 48);

Відповідно до письмових заяв матросів першого класу ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ,вбачається про те, що згідно з наказом капітана ніс вахту біля каюти суднового електрика ОСОБА_5 для того, щоб запобігти споживання ним алкоголю та для перевірки стану здоровя з 05.06.2017 року по 07.06.2017 рік, з 06:00 до 12:00, та з 18:00 до 24:00 щоденно. Впродовж цього часу ОСОБА_5 виходив до їдальні за їжею. Його поведінка не була агресивною, але весь час просив будь - якого алкоголю ( арк.сп.51-53);

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується актом, який завірений відповідно до Книги реєстрації смертей у червні, у м. Банжул, витяг від 12.06.2017р. (арк.сп. 20, 21, 22, т.1).

Згідно до акту розтину причиною смерті ОСОБА_5 стала зупинка серця внаслідок кардіомаопатії (арк.сп. 24, 25, т.1).

Відповідно до Висновку експерта № 676-2073/17 від 19.07.2017 року, який проведений в КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», який провів судово - медичну експертизу трупа ОСОБА_5 (т. 2 арк. сп. 210 - 215), встановлено про наявність пухкого крововиливу під м`які мозкові оболонки на випуклій поверхні півкуль мозочка, відсутність серця та печінки, відсутність достовірних макро- і мікроскопічних змін у внутрішніх органах, які б дозволили однозначно висловитись про будь-яку хворобу, отруєння або травму, як про причину смерті, а також приймаючи до уваги наявність трупного аутолізу внутрішніх органів - встановити причину смерті не представляється можливим.

В матеріалах справи міститься Фінальна відомість по заробітній платі, яка видана «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» від 07.06.2017 року, єлектроміханіку ОСОБА_5 про те що заборгованість по заробітній платі з боку «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» склала у розмірі 3 124,86 долларів США ( арк.сп 33);

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2018 року яка видано Днрдавним нотаріусом Червертої Одеської державної нотаріальної контори, посвідчено, про те, що на підставі ст.1261 ЦК України, спадкоємцем після померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_1 ( арк.сп.227 том 3);

За приписами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За таких обставин відповідно до ст. 1227 ЦК України сума заробітної плати входить до складу спадщини, у звязку з чим успадковується позивачем, як спадкоємцем першої черги.

У п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно припису ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власника уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ч. 1 ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у звязку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сімї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, про те, що сума невиплаченої заробітної плати ОСОБА_5 складає у розмірі 3 124 дол. США., що еквівалентно 89 877 гривен, яка підлягає стягненню з відповідача з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» на користь позивачки ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні представник відповідача «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» визнав позовні вимоги в цій частині, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення заборгованостиі по заробітній платі у розмірі 3 124 дол. США., що еквівалентно 89 877 гривен підлягають задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення компенсації по смерті, про стягнення витрат на поховання у солідарному порядку з Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також з позовними вимогами до суду звернувся третя особа ОСОБА_2 до «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» про стягнення у солідарному порядку компенсації за трудовим контрактом та сум на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю.

Із матеріалів справи вбачається про те, що «Пассат Шипінг Лтд » не укладали трудовий договір (контракт) з ОСОБА_5 , також не укладали Кіпрську Колекстивну угоду.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Суд, дійшов висновку про те, що пред`явлення позовних вимог позивачки ОСОБА_53 та третьої особи ОСОБА_2 з самостійними вимогами на предмет спору до неналежного відповідача «Пассат Шипінг Лтд» є підставою для відмови у задоволені вищевказаних позовних вимог, що не позбавляє позивачку та третю особу, права пред`явити позов до належного відповідача, крім того, відповідач «Пассат Шипінг Лтд » відповідно до ч.1 ст.541, ч.1 ст.1190 ЦК України не несе солідарний обов`язок разом з відповідачем «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед», так як «Пассат Шипінг Лтд» не укладали трудовий договір ( контракт) з ОСОБА_5

Згідно до пп. 27-28 Частини І Трудового договору до правовідносин, які регулюються зазначеним договором, також застосовуються положення Кіпрської колективної угоди укладеної між Федерацією робітників транспорту, нафтової промисловості та сільськогосподарської галузі Кіпру та компанією «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» (т. 1 арк. сп. 172-192);

П. 1 Розділу 9 Колективної (т. 1 а. с. 193) угоди встановлено, що у разі смерті моряка за будь-якої причини під час його/її перебування у наймі в Компанії, судновласник зобов`язаний виплатити, а призначений моряком бенефіціар має право одержати компенсацію в розмірі 89 100 дол. США, та, крім того, кожна дитина (до 4 максимум) віком до 18 років - компенсацію в розмірі 17 820 дол. США. Якщо моряк не призначив бенефіціара, вищезгадана сума має бути сплаченою особі чи організації, що за законом або на будь-якій іншій підставі є уповноваженою управляти майном моряка.

Судновласник звільняється від відповідальності відносно:

a) смерті, що трапилася не під час найму в Компанії,

b) смерті внаслідок травми чи захворювання, що сталась через навмисну неправомірну поведінку померлого моряка,

c) смерті внаслідок захворювання чи недуги, що навмисно приховувались під час укладення трудового договору; та

d) смерті внаслідок самогубства, підтвердженого офіційним слідством або розслідуванням.

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається про те, що ОСОБА_5 був звільнений 02.06.2017 року та не перебував у трудових відносинах з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», на момент смерті 07.06.2017 року ОСОБА_5 не перебував у трудових відносинах з відповідачем «Леміссолер Шипменеджмент Лтд».

Суд, дійшов висновку про те, що відповідно до умов п. 1 Розділу 9 Колективної угоди,

відповідач «Леміссолер Шипменеджмент Лтд » не відповідає (звільняеться від відповідальності) за позовними вимогами позивачки ОСОБА_1 про виплату компенсації по смерті у розмірі 89 100 доларів США, що еквівалентно 2,563,407 гривень, також відповідач «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» не відповідає (звільняеться від відповідальності) за позовними вимогами третьої особи ОСОБА_5 про стягнення компенсації у зв`язку зісмерю ОСОБА_5 у розмірі 89 100 дол. США , що складає у розмірі 2 501 928 гривен, так як на момент смерті, яка наступила 07.06.2017 року, померлий ОСОБА_5 , був звільнений і не перебував у трудових відносинах з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд».

В матеріалах справи міститься Експертний висновок Юриста адвоката Верховного Суду Кіпру ОСОБА_30 від 26.02.2019 року,про те, що відповідно до п. 9 експертного висновку пан ОСОБА_30 зазначає, що розділ 13 (2) (b) Закону про торгове судноплавство (Капітани і моряки) 1963 року з поправками (Закон 46/1963) передбачає, що капітан може припинити дію трудового договору моряка «при серйозній неправомірній поведінці моряка, що ставлять під загрозу безпеку чи підтримання на борту судна належної дисципліни та порядку». Копія Розділу 13 (2) (b) Закону про торгове судноплавство (Капітани і моряки) 1963 року з поправками (Закон 46/1963). Подібне положення знаходиться також у Законі 6(III)/2002, що ратифікує Конвенцію про працю в морському судноплавстві 2006 р. (арк.сп.126-140,141-153, т.3);

Таким чином, законодавство Республіки Кіпру також передбачає право капітана достроково припинити дію трудового договору і звільнити моряка при порушенні останнім правил трудової дисципліни на судні.

Щодо позовних вимог позивачки ОСОБА_1 до Судновласника «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» про стягнення у солідарному порядку витрат на поховання у розмірі 641 даллар США, що складає 16 680 гривен:

Позивачка посилається на те, що нею були понесені витрати на поховання її чоловіка ОСОБА_5 , відповідно до Договору-замовлення від 22.062017 року, відповідно до якого вартість послуг з копання могили для поховання померлого склала у розмірі 1000 грн (т. 1 а. с. 35), а також Рахунк-фактура № 1 від 24.06.2017 року, відповідно до якого вартість послуг з організації похорон склала у розмірі 15 680 грн.

Одночасно позивачка ОСОБА_1 посилається на положення ст. 1201 ЦК України, відповідно до яких особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Тобто витрати на поховання відшкодовуються особою, яка завдала шкоди смертю потерпілого.

Також, позивачка ОСОБА_1 посилається на положення ч.2 Трудового договору ст. 7 загальних умов найму передбачено у випадку смерті моряка всі витрати на переміщення тіла та поховання, якщо такі є, несе роботодавець.

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається про те, що ОСОБА_5 на день смері ІНФОРМАЦІЯ_2 року був звільнений, та не перебував у трудових відносинах з відповідачем «Леміссолер Шипменеджмент Лтд».

При таких обставинах позовні вимоги про стягнення у солідарному порядку витрат на поховання у розмірі 641 даллар США, що складає 16 680 гривен задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст.17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000 долларів США, що еквівалентно 863,100 гривен, за позовними вимогами третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до відповідачів про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 долларів США, що складає у розмірі 1404000 гривен.

В матеріалах справи міститься Звіт про розслідування морського інциденту, судновий електрик ОСОБА_47 зловживаня алкоголем, на судні «VICTORIA MAY», який скріплений печаткою «Леміссолер Шипменеджмент Лтд», на 8 аркушах ( арк.сп.35-42);

Відповідно до Звіту про розслідування морського інциденту вбачається, про те, що 07.06.2017 року о 7:30 стан ОСОБА_5 значно погіршився, то йому силами екіпажу була надана перша медична допомога. О 7:40 терміново був викликаний доктор. О 8:20 прибув місцевий морський агент і ОСОБА_5 у супроводі двох членів екіпажу був евакуйований на транспорт агента, для транспортування його до міської лікарні.

Відповідно до письмових свідчень другого помічника капітана, ОСОБА_21 (т. 3 а. с. 47-49),вказує про те, що він разом з капітаном почали робити ОСОБА_5 непрямий масаж серця та штучне дихання рот в рот, як тільки дихання останнього та пульс зупинилися. ОСОБА_35 разом з моряком ОСОБА_36 супроводжували ОСОБА_5 до лікарні і увесь час транспортування ОСОБА_5 до лікарні останній був живий і йому надавалась медична допомога (здійснювалось ручна вентиляція легенів за допомогою ручного реанімаційного мішку і ручний масаж серця). Лікарі першої лікарні відмовились надавати медичну допомогу ОСОБА_5 і агент разом з зазначеними членами екіпажу були вимушені транспортувати ОСОБА_5 до іншої лікарні, де йому не змогли допомогти і констатували смерть.

Безпідставними є посилання позивачки на положення ст. 1187 ЦК України, які передбачають безвинну відповідальність відповідачів, як власників/володільців джерела підвищеної небезпеки, оскільки позивачка не надала суду доказів того, що смерть ОСОБА_5 має причинний зв`язок з діяльністю судна «Victoria May», яка може вважатись джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п. 5 Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).

З матеріалів справи не вбачається, про те, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок цілеспрямованої або мимовільною діяльністю судна, на якому працював ОСОБА_5 ..

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про вину « Леміссолер Шипменеджмент Лтд » в смерті ОСОБА_5 ..

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова Пленуму ВСУ) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача шкоди, вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 та ч.2 ст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ч. 1ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, про те, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду письмових доказів в обґрунтування позовних вимог до відповідачів про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000 долларів США, що еквівалентно 863,100 гривен, а також - третя особа ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не надав суду письмових доказів в обґрунтування позовних вимог до відповідачів про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 долларів США, що складає у розмірі 1404000 гривен.

Також, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не довели суду ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із частиною третьою вищевказаної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того відповідно до п.47 Пленуму, право на правову допомогу гарантовано ст. ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п.48 Пленуму встановлено, про те, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, про те, що підлягає стягненню з «Леміссолер Шипменеджмент Лтд» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 19 000 гривень, в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1100 гривень, в рахунок відшкодування судових витрат на послуги перекладача, а також підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Дочірнього Підприємства «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» (код ЄДРПОУ 32782642) кошти у розмірі 27 000 гривень судових витрат, з оплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката та у розмірі 4 600 гривень, судові витрати з оплати витрат на послуги перекладача.

На підставі викладеного, такеруючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 5, 15, 1166, 1167, 1187, 1190, 1196, 1200, 1201 ЦК України, ст.ст. 47, 83, 115-117, 153, 233, 237-1 КпЗП України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення солідарно заробітної плати, компенсації за трудовим контрактом, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю - задовольнити частково.

Стягнути з «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість по заробітній платі 3 124 дол. США.що еквівалентно 89 877 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . м. Одеса) 19 000 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та 1100 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на послуги перекладача.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до «Пассат Шиппінг Лтд», «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» про стягнення солідарно компенсації за трудовим контрактом та сум на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Дочірнього Підприємства «Леміссолер Україна» компанії «Леміссолер Шипменеджмент Лімітед» (код ЄДРПОУ 32782642) 27 000 грн. судових витрат з оплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 4 600 грн. судові витрати з оплати витрат на послуги перекладача.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Рішення виготовлено та підписано суддею 02.05.2019р.

Суддя : Аліна С.С.