Провадження № 2/159/272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. в складі:

головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.12.18 р. звернувся до суду із зазначеним вище позовом, мотивуючи тим, що 25.04.18 р. між ПАТ «Альфп - Банк» та відповідачем було укладено оферту на укладання угоди про надання кредиту - кредитний договір № 501021761 (далі - кредитний договір). За умовами кредитного договору відповідач як позичальник отримала у банку як кредитора кредит в сумі 100 000 грн у строк з 25.04.18 р. до 25.04.21 р.. За умовами кредитного договору відповідач зобов»язалась у порядку та на умовах, що визначені ним, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та ін. передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Покликаючись на ст. ст. 1054, 1049 ЦК України, зазначає, що банк свої зобов»язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у вказаній вище сумі. А відповідач, у порушення умов кредитного договору, свої зобов»язання належно не виконувала, внаслідок чого за станом на 15.11.18 р. виникла заборгованість за кредитом в сумі 97 817 грн 29 коп., за відсотками - в сумі 7 159 грн 20 коп., по комісії - в сумі 11 758 грн 06 коп.. Покликаючись на ст. ст. 549, 550 ЦК України, зазначає, що за станом на 15.11.18 р. розмір неустойки складає: штраф в сумі 2 000 грн. Покликаючись на ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України, зазначає, що розмір неустойки складає 2 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом складає 15, 99 % річних, тип - фіксована. Відповідно до п. 4.2.9.1 публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний у разі виникнення несанкціонованої кредитної заборгованості повертати банку таку заборгованість наступним чином: сплачувати нараховані проценти за несанкціонованою кредитною заборгованістю, що виникла в поточному календарному місяці в останній робочий день поточного календарного місяця. Сплачувати заборгованість за сумою основного боргу несанкціонованої кредитної заборгованості, що обліковується банком на останній робочий день поточного календарного місяця, не пізніше строку, зазначеного у відповідному Додатку до цього договору, що визначає умови користування продуктами банку. Сума заборгованості за несанкціонованою кредитною заборгованістю, що не повернута у зазначений строк, вважається банком простроченою заборгованістю (п. 4.2.9.2 Публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. За змістом п. 4.2.9.3 Публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, у разі прострочення строку погашення заборгованості за несанкціонованою кредитною заборгованістю, що зазначено у п. 4.2.9.2 договору, банк зупиняє нарахування відсотків за несанкціонованою кредитною заборгованістю на таку прострочену суму та починає нараховувати пеню на суму простроченої несанкціонованої кредитної заборгованості у розмірі, що зазначається в Тарифах до Договору. Відповідно до умов договору, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь - яких обов'язків, встановлених договором, у т. ч., у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше, на один календарний місяць. Він має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором. Відповідачу була направлена вимога про досудове врегулювання спору, що не виконана. Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання щодо умов повернення кредиту, він вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та неустойкою. Покликаючись на п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь зазначену вище загальну суму боргу та судові витрати у справі.

20.12.18 р. провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом позивача, представника відповідача.

Копію такої ухвали суду з копією позовної заяви із доданими до неї документами було отримано відповідачем під розпис 24.12.18 р..

21.01.19 р., тобто, з порушенням строку, визначеного ст. 178 ЦПК України, до суду

надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідач позов не визнає у повному обсязі. Покликаючись на ч. 2 ст. 638 ЦК України, відповідач зазначає, що позивач стверджує, ніби - то сторони, уклали Оферту на укладання угоди про надання кредиту/кредитний договір № 501021761, однак, вона вважає таке твердження некоректним, оскільки офертою є пропозиція однієї сторони укласти договір. Тому оферта на укладання угоди не може укладатися сторонами і договором не являється. Покликабчись на ч. 1 ст. 641 ЦК України, зазначає, що додана до позовної заяви „Оферта на укладання угоди про надання кредиту № 501021761", в дійсності, була складена позивачем, а не нею. Не маючи відповідних знань і не будучи обізнаною з нумерацією документів позивача, вона, виходячи зі змісту оферти, вона скласти таку не могла. Те, що ніби - то не банк - позивач, а вона виступила оферентом, є абсурдом і намаганням позивача ввести суд в оману. Покликаючись на ч. 1 ст. 12 Закону України „Про споживче кредитування", зазначає, що зі змісту оферти вбачається відсутність ряду істотних умов кредитого договору, встановлених ч. 1 ст. 12 Закону України „Про споживче кредитування". Покликаючись на ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, зазначає, що у доданому до позовної заяві „Акцепт пропозиції укладення угоди про надання кредиту № 501021761" (далі - акцепт) за змістом є аналогічним оферті і також не містить ряду істотних умов кредитного договору. Крім того, зазначених у преамбулі акцепту та „Угоди про надання кредиту № 501021761" позивач їй не надав і вона їх не підписувала. Покликання у п. 5 акцепту на „діючу редакцію" договору на вказаному позивачем веб - сайті є некоректним, так як жодна з викладених на сайті (віртуальних) „умов" не може бути умовою індивідуального кредитного договору в силу ст. ст. 207, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України „Про споживче кредитування", оскільки споживачем не підписуються. Покликаючись на ч. 2 ст. 9 цього ж Закону, зазначає, що позивач не надав їй паспорта споживчого кредиту, що є прямим обманом споживача. Цим позивач підтвердив би, що є оферентом, а не акцептантом. І що « оферта», „його" акцепт» є фікцією. Згідно методу нарахування відсотків, викладеному у „Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки" (далі - графік платежів), що є додатком № 1 до непідписаної нею угоди, при розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за календарну, у році - 360 днів. Тобто має місце класична арифметична схема обману споживача - прихованого збільшення фактичного розміру „незмінної"" річної процентної ставки на 1, 4% (1, 7%) внаслідок застосування методу розрахунку „факт/360" (365/360 = 1,014 у звичайні роки та 366/360 = 1,017 у високосні). П. 1 оферти та акцепту передбачено незаконне стягнення комісійної винагорода за переказ коштів та приймання готівки в розмірі 2,5% від суми кредиту. Покликаючись на ч. 1 ст. 1011 ЦК України, зазначає, що „комісія" не являється комісією за правовою природою. Повернення кредиту у разі його надання є обов'язком позичальника, а не окремо замовленою позичальником послугою позивача. Покликаючись на п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів", ч. ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України, зазначає, що вищезгадана „комісія" не являється послугою у визначенні Закону України „Про захист прав споживачів", оскільки споживачем не замовляється, а позивачем не передається споживачу ні матеріальне, ні нематеріальне благо. В результаті введення її в оману позивач, в порушення ст. 7 Закону України „Про страхування", нав'язав їй у формі акцепту? не передбачене законом при отриманні кредиту „добровільне" страхування фінансових ризиків за програмою „Альфа - Сервіс" шляхом сплати страхових платежів на зазначений позивачем рахунок. Крім того, позивач нав'язав їй у безальтернативному порядку страхування у власного страховика - ПрАТ „Страхова компанія „Альфа - Страхування" у порушення ч. 2 ст. 6 Закону України „Про страхування", ч. 4 ст. 20 Закону України „Про споживче кредитування", ст. ст. 17 - 19 Закону України „Про захист прав споживачів", п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції"". У суму страхових внесків позивач включив страхові внески у розмір „кредиту" у порушення ст. ст. 17 - 19 Закону України „Про захист прав споживачів". Додана до позовної заяви „Анкета - заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ „Альфа - Банк" про укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ „Альфа - Банк" (далі - анкета - заява) означає, що що оферентом є позивач, а акцептантом - споживач, а не навпаки. Покликаючись на ч. 3 ст. 12 Закону України „Про споживче кредитування", зазначає, що текст заяви надруковано дрібним шрифтом для того, щоб вона не змогла його прочитати неозброєним оком, детально ознайомитись з ним, що є обманом споживача. Оскільки позивач ввів її в оману, грубо порушив процедуру надання споживчого кредиту і замість надання кредиту здійснив передчасний переказ грошових коштів на відкритий на її ім'я рахунок, вважає, що позов не підлягає задоволенню, сторони мають бути приведені у попередній стан з урахуванням приписів ч. 2 ст. 230 ЦК України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Однак оскільки такий відзив відповідачем подано невчасно, суд його до уваги при розгляді справи не бере.

В судове засідання 23.04.19 р. представник позивача не з'явився, хоча позивач належно оповіщений, причини неявки свого представника суду не повідомив. Попередньо подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, у якій зазначено, що позов підтримується повністю, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 23.04.19 р. позову не визнала, надала суду пояснення, аналогічні доводам, наведеним у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 21.01.19 р., копія якого отримана позивачем під розпис 24.01.19 р.. Суду позивач додатково пояснила, що, дійсно, вказану позивачем суму кредитних коштів вона отримувала та умови користування кредитом, повернення кредиту її влаштовували, так як на той час вона планувала вкласти ці кошти у інтернет - фірму «Скалікс» та отримати прибуток. Деякий час вона погашала кредит. Однак вона лише раз отримала від цієї інтернет - фірми 300 доларів і її було обмануто. У подальшому її матеріальне становище погіршилось і погашати кредит стало нічим. Коли ж вона звернулась до спеціаліста у провідній галузі, то встановила, що її банком було уведено в оману. Кредитного договору вона не підписувала, а анкету - заяву - так. Просить вирішити питання про часткове погашення боргу.

07.03.19 р. до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, однак, так як до відповіді, фактично, не було додано копії документів про надіслання її позивачеві, суд таку відповідь позивача до уваги також не бере.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставиться.

Згідно із ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів датування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від здійснення цього платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту ст. ст. 1 054, 1 055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1 050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1 048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 549, 551 ЦК України, неустойка (пеня), що являє собою грошову суму, що встановлена договором, підлягає передачі боржником кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: копії анкети - заяви відповідача від 25.04.18 р., остання звернулась до банку із заявою про акцепт публічної пропозиції банку на укладення договору про банківське обслуговування її як фізичної особи, про відкриття банком рахунка на її ім»я відповідно до умов договору, погоджених сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами з 25.04.18 р. виникли зобов»язальні договірні правовідносини.

Згідно з розрахунком заборгованості, за станом на 15.11.18 р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 118 734 грн 55 коп., що не погашена.

Із копії вищезазначених документів, слідує, що відповідач зобов'язувалась виконувати умови договору, вчасно повернути суму кредиту, вчасно та у повному обсязі сплачувати відсотки по кредитному договору, а також, за наявності певних умов, передбачених кредитним договором, сплатити інші платежі - штраф, пеню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач порушила умови договору, укладеного між сторонами, сума заборгованості нарахована банком вірно і відповідає умовам договору, а тому заборгованість підлягає стягненню у повному розмірі із відповідача на користь позивача.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи відповідача про відсутність боргу перед позивачем не доведено останньою жодним доказом і тому такі доводи до уваги судом братись не можуть; вони не спростовують доводів позивача.

Суд враховує, що на момент виникнення зобов»язальних правовідносин умови кредитування сторонами узгоджувались і задовольняли їх. Договір відповідачем не оспорювався та виконувався певний проміжок часу до виникнення боргу.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12,133,141, 244 - 246, 247, 259, 280-285 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 610, 614, 625, 651, ч.2 ст. 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Білина Ковельського району Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства «Альфа - Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6), код ЄДРПОУ 23494714, 118 734 (сто вісімнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 55 коп. заборгованості, що складається з:

- 97 817 (дев»яносто сім тисяч вісімсот сімнадцять) грн 29 коп. - заборгованість за кредитом, - 7 159 (сім тисяч сто п»ятдесят дев»ять) грн 20 коп. заборгованість за відсотками;

- 11 758 (одинадцять тисяч сімсот п»ятдесят вісім) грн 06 коп. - заборгованість по комісії, а також - 1 781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) грн судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - акціонерне товариство Альфа - Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6), код ЄДРПОУ 23494714.

Представник позивача - Бабич Олександр В»ячеславович, паспорт серії НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_2.

Представник позивача - Левченко Яна Валеріївна, паспорт серії НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_3.

Представник позивача - Пуха Наталія Станіславівна, паспорт серії НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_3.

Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, прож. за адресою: АДРЕСА_1.

Головуючий:

І. М. Логвинюк

Повний

текст рішення виготовлено 02.05.19 р..