РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2019 року

м. Чернігів

справа № 927/12/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави,

в особі: Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133,

до відповідача-1: Чернігівської обласної організації громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Україна", вул. Гонча, 92, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 02652927

до відповідача-2: Державного реєстратора-приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Позашкільний навчальний заклад "Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту" Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", вул. Малиновського, буд. 59, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 14218798

про визнання права власності на нерухоме майно за державою, скасування рішення та запису в реєстрі

Представники учасників справи:

прокурор - Єреп В.В.

від позивача: Коренькова Т.Ю.,

від відповідача-1: Бабинець С.П.,

від відповідача-2: Байбарза К.В.,

від третьої особи: Паршуков В.С.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 15.04.2019, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва.

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до Чернігівської обласної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна», Державного реєстратора-приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни з вимогою про визнання права власності на нерухоме майно за державою, скасування рішення та запису в реєстрі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно належить до державної власності, було незаконно відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України в порушення ст. 92 Конституції України, ст. 182, 329 Цивільного кодексу України, ст. 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 40, 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» № 1540-ХІІ, постанови Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990 року № 506, Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452-ХІІ «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», постанов Верховної Ради України № 2268 від 10.04.1992 та № 3943 від 04.02.1994. Реєстрація права приватної власності за Чернігівською обласною організацією громадською організацією «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» здійснена Державним реєстратором безпідставно, за відсутності відповідних підтверджуючих документів, які б достовірно підтверджували право власності на спірне нерухоме майно, а відтак вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд їх задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 справа №927/12/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 10.01.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Позашкільний навчальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», підготовче засідання призначено на 25.01.2019, встановлено строки подання відзивів на позов, відповідей на відзиви на позов, письмових пояснень до позову та відзивів.

До початку судового засідання 25.01.2019 від відповідача-1 та відповідача-2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надійшли письмові пояснення по справі №22 від 22.01.2019 в яких третя особа підтримала позовні вимоги, заявлені заступником прокурора в повному обсязі зазначивши, що з 01.01.1994 на балансі підприємства перебуває учбово-спортивна база «Берізка», розташована по вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівського району передача на баланс відбулась згідно Постанови президії Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» від 15.12.1993 про передачу спортивних споруд на баланс спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з лижного спорту яка використовує спірний об'єкт нерухомості для виконання статутних цілей і завдань та несе всі витрати на його утримання, при тому, що відповідачем-1 фінансування та утримання спірного об'єкту не здійснюється.

Суд долучив письмові пояснення до матеріалів справи.

За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 25.01.2019, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 25.02.2019.

До початку підготовчого засідання, призначеного на 25.02.2019, від прокуратури Чернігівської області надійшло клопотання № 08-42-2018 від 24.01.2019з проханням долучити до матеріалів справи додаткові документи, в якому заявник також просить суд витребувати у відповідача-1 належним чином засвідчені копії статутів ДСО «Спартак», Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок, Спортивного товариства профспілок «Україна», Чернігівської обласної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна», постанов та розпоряджень зазначених юридичних осіб або їх керівних органів про реорганізацію та передачу майна (т.2 а.с. 28).

Суд клопотання заступника прокурора області в частині залучення доказів задовольнив.

28.01.2019 від Фонду державного майна надійшли пояснення №10-23-1421 від 24.01.2019 (т.2 а.с.75) в яких зазначено, що постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 спірне майно, яке є предметом розгляду у справі стало загальнодержавною власністю, до визначення правонаступників право розпорядження щодо якого в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій покладено на Фонд державного майна України, згода якого на відчуження спірного майна не надавалась. У зв'язку з викладеним Фонд державного майна України вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд позов задовольнити.

04.02.2019 на адресу суду від державного реєстратора-приватного нотаріуса Батвін С.М. надійшов відзив б/н від 31.01.2019 на позовну заяву (т.2, а.с. 93). В поданому відзиві відповідач-2 просить суд закрити провадження у справі в частині вимог заявлених до державного реєстратора на підставі п.2. ч.1. ст. 231 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи викладену у відзиві позицію Державний реєстратор - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлана Миколаївна посилається на подання їй для проведення реєстрації Чернігівською обласною організацією громадською організацією «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» повного та належним чином оформленого пакету документів, тому підстави для відмови проведення державної реєстрації були відсутні. Питання дотримання процедури розгляду і перевірки поданих до реєстрації документів були предметом дослідження в адміністративній справі № 825/1616/18, яким підтверджено правомірність та законність дій державного реєстратора.

Зважаючи на відсутність спільних прав та обов'язків стосовно позивача, відповідач-2 наполягає, що він є неналежним відповідачем, який не може відповідати перед позивачем за пред'явленим позовом, що на його думку є окремою підставою для відмови у позові в частині позовних вимог заявлених до державного реєстратора.

11.02.2019 від Чернігівської обласної організації громадська організація «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» надійшов відзив на позов (б/н від 08.02.2019; т.3 а.с.1) в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи викладені у відзиві заперечення відповідач-1 посилаючись на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, повідомляє суд, що в межах розглянутої судом адміністративної справи № 825/1616/18 за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Міністерство юстиції України, Фонд державного майна України, Позашкільний навчальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про визнання протиправними дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін С.М. щодо прийняття рішення від 31.05.2017 №35458187 про державну реєстрацію прав, який обґрунтовано проведенням реєстрації з порушенням вимог та приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також порушенням інтересів держави набуттям ЧООГО «ВФС «Україна», права приватної власності на нерухоме майно ПНЗ «СДЮШОР з ЛС ЧООГО «ВФС «Україна», яка є загальнодержавною власністю. Рішенням окружного адміністративного суду у справі № 825/1616/18 від 04.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відповідач-1 зауважує, що доказів, підтверджуючих приналежність спірного майна до загальнодержавної власності позивачем не надано, позовна вимога щодо, скасування рішення державного реєстратора вже була предметом розгляду у справі № 825/1616/18, а відтак просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

12.02.2019 на адресу суду від прокуратури Чернігівської області надійшла відповідь №08-42-2018 від 11.02.2019 на відзив відповідача-2 (т.3 а.с.29) в якій прокуратура Чернігівської області обґрунтовуючи позовні вимоги різною правовою природою вимог заявлених в межах даної справи з вимогами, що були предметом розгляду в межах адміністративної справи № 825/1616/18, та приймаючи до уваги, що державним реєстратором при вчиненні реєстраційних дій досліджувались документи подані на підтвердження права власності відповідачем-1, вважає приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін С.М. належним відповідачем у справі та просить суд позов задовольнити.

19.02.2019 на адресу суду від прокуратури Чернігівської області надійшла відповідь №08-42-2018 від 18.02.2019 на відзив відповідача-1 (т.3 а.с.29) в якій прокуратура підтримує доводи, викладені в позовній заяві та вважає аргументи відповідача-1 необґрунтованими, та такими, що суперечать друг другу і просить суд позовні вимоги задовольнити повністю та витребувати від відповідача-1 копії положення про Українську Республіканську організацію Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства профспілок, затвердженого постановою №2 від 25.05.1987, статуту Спортивного товариства профспілок «Україна», зареєстрованого Мінюстом №202 від 14.02.1992 та статуту ЧОО спортивного товариства профспілок Україна, зареєстрованого 23.08.1995.

22.02.2019 від відповідача-2 Батвін С.М. надійшли заперечення б/н від 20.02.2019 (т.3 а.с. 114) щодо відповіді на відзив прокуратури Чернігівської області в якому відповідач-2 заперечуючи проти викладених у відповіді на відзив аргументів зауважує, що рішення про реєстрацію в рамках цієї справи, на її думку не оскаржується, незаконність реєстрації на яку посилається прокурор спростовується рішенням суду у адміністративній справі №825/1616/18, наведені у відповіді на відзив аргументи взяті із довідки складеній за результатами камеральної перевірки державного реєстратора є урізаними, що призводить до перекручування змісту зроблених у ній висновків. Таким чином, на думку відповідача-2, прокурором оскаржуються адміністративно-управлінські функції державного реєстратора і здійснюється спроба неналежними доказами і аргументами обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання права власності. Вважаючи, що наразі наявні всі підстави для відмови в позові в частині вимог заявлених до відповідача-2, державний реєстратор - приватний нотаріус Батвін С.М. просить суд закрити провадження у справі в частині заявлених до відповідача вимог на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

25.02.2019 від Фонду державного майна надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (19.02.2019 №10-23-3222, т.3. а.с.127) У поданій відповіді на відзив на позовну заяву Фонду державного майна звертає увагу суду на ту обставину, що в рамках адміністративної справи на яку посилається відлповідач-2 не встановлювався факт належності нерухомого майна, запис до Державного реєстру речових прав внесено безпідставно, об'єкти нерухомості розташовані за адресою: вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівського району є державною власністю, а тому просить суд позов задовольнити.

25.02.2019 від Державного реєстратора-приватного нотаріуса Батвін С.М. (б/н від 25.02.19 т.3 а.с.145) заперечення щодо відповіді Фонду державного майна на відзив в якому відповідач-2 вкотре наголосив, що вирішення спору про право цивільне не впливає на права та обов'язки державного реєстратора, отже такий державний реєстратор не є належним відповідачем у справі. На думку відповідача-2 суду не надано належних та допустимих доказів перебування спірної нерухомості у державній власності, а Фондом державного майна України пропущено строк позовної давності з моменту закінчення строку встановленому постановою Верховної ради України від 10.04.1992 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР», а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Подані учасниками справи відзиви, відповіді на відзиви та заяви з доданими документами долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2019 задоволено клопотання прокуратури про витребування доказів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.03.2019.

04.03.2019 від Фонду державного майна надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (25.02.2019 №10-25-3771, т.3. а.с.127) в якій підтримано раніше викладені аргументи з проханням позов задовольнити. Відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

12.03.2019 від державного реєстратора - приватного нотаріуса Батвін С.М. надійшло клопотання про витребування доказів (т.3 а.с.214), а саме відповідач-2 просить суд витребувати у позивача документи, що підтверджують право власності (правовстановлюючі документи) на нежитлове приміщення - Позашкільний навчальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» за адресою: вул. Шевченка, буд.59, с. Новоселівка, Чернігівського району та документи про державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт за позивачем.

Також 12.03.2019 від відповідача-1 надійшло клопотання №12/03 (т.3 а.с.217) про залучення витребуваних судом документів до матеріалів справи. Суд задовольнив клопотання долучивши подані документи до матеріалів справи.

До початку підготовчого засідання 13.03.2019 від прокуратури Чернігівської області надійшли заперечення на позицію відповідача-2 (№ 08-42-2018 від 12.03.2019, т.4. а.с.1) в поданих поясненнях прокурор, посилаючись на наявність спору про право, який підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства вважає посилання відповідача-2 на рішення адміністративного суду безпідставним, підтримує раніше викладені у поданих заявах доводи та просить суд долучити додані до заперечення документи до матеріалів справи. Подані пояснення разом з доданими документами долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотань Державного реєстратора-приватного нотаріуса Батвін С.М. про витребування доказів та закриття відносно нього провадження у справі за відсутністю предмету спору; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.03.2019.

Після перерви в підготовчому засіданні 27.03.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.04.2019.

05.04.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні до 15.04.2019.

До початку судового засідання 15.04.2019 від прокуратури Чернігівської області надійшли письмові пояснення в яких прокурор звертає увагу суду на те, що будівництво лижної бази було розпочато ще у 1976-1977 роках, спірне майно є державною власністю, фінансування якого здійснюється за рахунок державного бюджету, а рішення адміністративного суду на яке посилаються відповідачі оскаржено прокуратурою області в касаційному порядку (т.4. а.с.66).

15.04.2019 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення №175 від 10.04.2019 (т.4. а.с.91) в яких зазначається, що спірне майно передано на баланс третьої особи постановою президії Чернігівської обласної ради спортивного товариства профспілок «Україна» 15.12.1993 «Про передачу спортивних споруд на баланс ДЮСШ і СДЮШОР» а зміна адреси з Малиновського, 59, м. Чернігів на вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівський район, відбулась внаслідок необхідності здійснення належного оформлення та реєстрації права користування земельною ділянкою, що знаходиться під спірним майном і територіально розташованою на землях Улянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Письмові пояснення прокуратури Чернігівської області та Позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» долучено судом до матеріалів справи, в судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2019.

В той же час, ухвалою господарського суду від 15.04.2019 призначено на 23.04.2019 огляд речових доказів за їх місцезнаходженням, за адресою: вул. Шевченка, 59, с.Новоселівка, Чернігівський район для здійснення якого викликано спеціаліста Комунального підприємства «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» Чернігівської районної ради Чернігівської області. Відповідаючи на запитання суду представник КП «Чернігівське районне БТІ» пояснив, що документація на спірний об'єкт: вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівський район, виготовлялась організацією у 2013 році. При відеозйомці зафіксовано , що на приміщенні наявний покажчик адреси «вул.Малиновського,59». За результатами огляду речових доказів за їх місцезнаходженням складено та підписано протокол від 23.04.2019.

До початку судового засідання 25.04.2019 від телеканалу "Дитинець" надійшло клопотання про здійснення відеозапису судового засідання в якому головний редактор телеканалу просить суд дозволити журналістам телеканалу бути присутніми в судовому засіданні та дозволити здійснити відеозапис судового засідання портативною відеозаписувальною камерою.

Заперечень проти клопотання від присутніх не надходило.

Частиною 7 статті 129 Конституції України, статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 8 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.

Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви (ч.3 ст. 8 ГПК України).

Частиною 5 статті 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене суд задовольнив клопотання телеканалу "Дитинець" про здійснення відеозапису судового засідання.

Окрім того, до початку судового засідання, від прокуратури Чернігівської області надійшло клопотання від 24.04.2019 № 08-42-2018 про долучення документів до матеріалів справи. Пояснюючи необхідність долучення документів до матеріалів справи в клопотанні, зокрема, зазначається, що директор ПНЗ «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» ЧОО ГО «ФСТ «Україна» звернувся 18.02.2016 за зміною адреси до Улянівського сільського голови і після цього об'єкту по вул. Малиновського, 59, м. Чернігів було присвоєно адресу: вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка Чернігівського району і області. Необхідність такого звернення обумовлена технічною необхідністю реєстрації права користування земельною ділянкою, що знаходиться під спорудою. Вказані в клопотанні документи нещодавно знайдені працівниками ПНЗ «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» ЧОО ГО «ФСТ «Україна» в архівних документах, у зв'язку з чим в підготовчому засіданні не було можливості їх залучити. Оскільки в ході огляду речових доказів за їх місцезнаходженням 23.04.2019 представником відповідача-1 зазначалося, що даний об'єкт знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка Чернігівського району і області, на думку прокурора, виникла об'єктивна необхідність у долученні документів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості за адресою: вул. Малиновського, 59, м. Чернігів, робочого проекту та генерального договору підряду до матеріалів справи.

Як зазначено в клопотанні, до даного часу прокуратура області не володіла і не могла володіти даними документами по об'єкту за адресою: вул. Малиновського, 59, м. Чернігів, та про її наявність прокуратурі області відомо не було, у зв'язку з чим відсутня була можливість долучити її до матеріалів справи у підготовчому засіданні, до того ж витребувати дані документи, навіть за умови обізнаності, у прокуратури області також не було можливості, оскільки в силу наданих Законом України «Про прокуратуру» повноважень органи прокуратури позбавлені можливості витребовувати документи у третьої особи, яка не є суб'єктом владних повноважень та органом державної влади, перелік яких зазначено в ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , що передбачає у разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурора наділено правом витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом, до переліку яких третя особа не відноситься. |

Посилаючись на те, що вищевказані документи не перебували і не могли перебувати у володінні прокуратури області і позивача - Фонду державноґо майна України, про наявність цих матеріалів по об'єкту по вул. Малиновського, 59, м. Чернігів, прокуратурі області відомо не було і стало відомо при проведенні огляду об'єкта 23.04.2019, у прокуратури області і позивача відсутня була можливість долучити їх до матеріалів справи до даного часу, а оскільки, повнота судового розгляду в межах даної справи та прийняття обґрунтованого рішення, що в силу приписів ст. 236 ГПК України, є можливим, на думку прокурора, лише за умови його ухвалення на підставі повно, і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прокурор просить суд визнати поважними причини неподання нижчезазначених доказіву встановлений законом строк, встановити додатковий строк для їх подання та долучити до матеріалів справи копію інвентаризаційної справи по об'єкту по вул. Малиновського, 59, м. Чернігів; копію генерального договору підряду на капітальне будівництво 2 поверху вул. Малиновського, 59, м. Чернігів та копію робочого проекту прив'язки спортивного залу зі спортмайданчиками для групи шкіл в м. Чернігові.

Представник позивача клопотання прокурора підтримала, Представники відповідачів в судовому засіданні проти клопотання заперечили. Висловлюючи власну позицію до поданого прокуратурою Чернігівської області клопотання представник третьої особи, зокрема, зазначив, що вказані документи не були подані суду третьою особою, оскільки третя особа вважала, що такі документи вже є в матеріалах справи.

За приписами п.8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. При цьому, з огляду на зміст частини 9 вказаної статті, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Частиною 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Після заслуховування пояснень заявника, представників відповідачів та третьої особи, суд приходить до висновку, що причини неподання додаткових доказів у підготовчому провадженні не є поважними та відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про долучення поданих документів до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Положеннями частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На засіданні виконкому Чернігівської районної Ради депутатів трудящих (протокол засідання №19 від 14.10.1976) розглянувши матеріали по відводу земельних ділянок для державних та громадських потреб за згодою землекористувачів та позитивних висновків районного управління сільського господарства прийнято рішення №349 від 14.10.1976 та погоджено проект відведення земель Чернігівській обласній раді добровільного спортивного товариства «Спартак» у постійне користування з непродуктивних земель дослідного господарства Українського головного науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології площею 0,80га лісової, не вкритої лісом площі бід будівництво лижної бази (т.1 а.с.78).

Актом Державної комісії прийняття в експлуатацію бази ДСТ «Спартак» в урочищі «Яцево» вих № 67 від 15.06.1977 прийнято в експлуатацію адміністративний та тренувальний корпуси.

На засіданні виконкому Чернігівської районної Ради депутатів трудящих (протокол засідання № 13 від 30.06.1977), розглянувши представлений райархітектором акт Державної комісії про прийняття в експлуатацію лижної бази ДСТ «Спартак» в урочищі «Яцево» прийнято рішення № 247 від 30.06.1977 затвердити акт Державної комісії про прийняття в експлуатацію лижної бази ДСТ «Спартак» в урочищі «Яцево» з оцінкою «добре» (т.1 а.с.55).

20.03.1979 керівником обласного відділу у справах будівництва та архітектури погоджено архітектурно-планувальне завдання на проектування і надбудову другого поверху будівлі лижної бази обласної ради ДСО «Спартак» (т.2. а.с.52).

На підставі вказаного завдання головою Чернігівської обласної ради профспілок 27.03.1979 затверджено завдання щодо проектування в якому зазначено, що замовником проектування є Чернігівська обласна рада ДСО «Спартак», адреса будівництва: вул. Малиновського, 59, м. Чернігів.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 289 від 01.11.1985 затверджено акт державної комісії прийняття в експлуатацію їдальні на 50 місць по вул. Малиновського в м. Чернігові з оцінкою «відмінно».

Затверджений рішенням акт приймання державної приймальної комісії щодо приймання в експлуатацію об'єкта завершеного будівництва від 31.10.1985 - їдальні на 50 місць по вул. Малиновського в м. Чернігові площею 1509,9 м3. від експлуатуючої організації підписано головою ДСО «Спартак» ОСОБА_7

Актом державної комісії прийняття в експлуатацію об'єкта завершеного будівництва здійсненого на підставі рішення виконкому обласної ради № 96 від 11.03.1985 прийнято в експлуатацію спортзал зі спортмайданчиками для шкіл міста Чернігова по вул. Малиновського площею 3420 м3.

Постановою президії Чернігівської обласної ради спортивного товариства профспілок «Україна» від 15.12.1993 для більш раціонального використання спортивних споруд в організації учбово-тренувального процесу спортивних шкіл президія обласної ради передає на баланс спортивних шкіл з 01.01.1994 УСБ «Берізка» - СДЮШОР з лижного спорту (т.1. а.с. 145)

Відповідно до робочого проекту прив'язки спортивного залу зі спортмайданчиками для групи шкіл в місті Чернігові за замовленням 85-277 м. Чернігів 1985 рік існуюча лижна база розташована на площі в 540 м.кв. по вул. Малиновського м. Чернігів (т.1. а.с.184) та згідно із архітектурно-планувальним завданням, погодженим 25.03.1985 (т.1. а.с. 195) примикає до дільниці, відведеної базі облради ДСО «Спартак».

Відповідно до листа направленого Управлінню капітального будівництва Чернігівським облвиконком №8-4/798 від 11.05.1985 виконком облради погоджує вибір земельних ділянок площею 2,9 га під розширення бази міжшкільного лижного центру за рахунок лісу 2 групи випробувального господарства Українського науково-пошукового інституту сільськогосподарської мікробіології - 2,45 га та колгоспу ім. Калініна - 0,45га Чернігівського району (т.1. а.с.199).

Відповідно до заяви про внесення інформації до Єдиного електронного всеукраїнського реєстру спортивних споруд (додаток №1) Позашкільний навчальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту», База олімпійської підготовки з біатлону та лижних гонок зареєстровано за адресою м. Чернігів, вул. Малиновського, 59 (т.1. а.с.200).

Згідно додатку 2 до Положення про Єдиний електронний всеукраїнський реєстр спортивних споруд "реєстрації споруди" за адресою м. Чернігів, вул. Малиновського, 59 містяться основні споруди: спортзал - 12х24, біатлонне стрільбище, лижеролерна траса-5 км, гуртожиток 50 місць; допоміжні споруди відновлювальний центр (сауна), гуртожиток для проживання спортсменів (50 місць), корпус їдальні, адмінкімнати, тренерські, розягальні, кімната для зберігання зброї. Термін введення в експлуатацію 1977 рік- перша черга, 1986 рік - друга черга; площа земельної ділянки 5,61 га.

Постановою президії професійних спілок Української республіканської ради ВЦРПС П-3-1г від 06.04.1987 «Про заходи по вдосконаленню керівництва фізкультурного руху профспілок» у зв'язку із створенням Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок (ВДФСО профспілок) і ліквідацією всесоюзних добровільних спортивних товариств профспілок «Зеніт», «Локомотив», «Спартак», тощо ліквідувати Українські республіканські, обласні, міські, районні ради цих ДСО. Встановити, що керуючим органом ВДФСО профспілок в Україні є республіканські ради, а в областях - обласні ради ВДФСО, а в містах і районах - міські та районні ради колективів фізичної культури та спортивних клубів. (т.2. а.с. 146).

17.12.1991р. на установчих зборах спортивного товариства профспілок "Україна" затверджено статут, зареєстрований Міністерством юстиції України за №202 від 14.02.1992р., відповідно до пункту 1.6 якого спортивне товариство профспілок "Україна" є правонаступником майнових прав та зобов'язань Української республіканської організації Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства профспілок.

25.02.2013 рішенням №14 виконавчого комітету Улянівської сільської ради розглянуто клопотання директора Позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту, яким з метою здійснення належного обліку майна спірному майну, було задоволено та присвоєно адресу: с. Новоселівка, вул. Шевченка, 59, Чернігівського району Чернігівської області.

Центральною радою фізкультурно-спортивного товариства "Україна" 29.09.2016 затверджено нову редакцію статуту громадської організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна"

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.05.2017 за відповідачем-1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 кв. м, розташоване за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області яке складається з: підвалу А площею 457 кв.м; тренувального корпусу, розташованого на І поверсі; А6-1 прибудова площею 310,7 кв.м; А7-1 прибудова площею 107,1 кв.м; А8-1 прибудова площею 104,7 кв.м; А9-1 прибудова площею 162,6 кв.м; адміністративного корпусу, розташованого на І, ІІ поверхах; А-2 основна будівля площею 576,7 кв.м; А1-2 прибудова площею 55,2 кв.м; А2-1 прибудова площею 257,6 кв.м; А3-1 прибудова площею 47,7 кв.м; А4-1 прибудова площею 395 кв.м; А5-1 прибудова площею 323,7 кв.м; А10-1 прибудова площею 3,8 кв.м.

Підставою виникнення права власності в Реєстрі зазначено рішення про відведення земельної ділянки ля будівництва № 349 від 14.10.1976, видавник : виконком Чернігівської районної Ради депутатів трудящих; рішення про затвердження акта Державної\ комісії прийняття в експлуатацію бази ДСТ «Спартак» в урочищі «Яцево» № 247 від 30.06.1977, видавник :виконком Чернігівської районної Ради депутатів трудящих; Акт державної комісії прийняття в експлуатацію бази ДСТ «Спартак» в урочищі «Яцево» № 67 від 15.06.1977 видавник :виконком Чернігівської районної Ради депутатів трудящих.

Враховуючи вищевикладене, всі докази у своїй сукупності , з урахуванням значного проміжку часу , який минув з часу виникнення вказаних у Реєстрі підстав для реєстрації права власності на спірне майно за Відповідачем-1, підтверджують, що база ДСТ «Спартак», земля для якої в 1976 році виділена в урочищі «Яцево», є тією ж само базою того ж самого ДСТ «Спартак», поліпшення якої здійснювались у радянські часи, зокрема у 1979, 1985 роках з відображенням адреси : м. Чернігів вул.Малиновського,59, і якій в подальшому була присвоєна поштова адреса :Чернігівський р-н с. Новоселівка вул.Шевченка,59.

За змістом Постанови ХІХ З'їзду профспілок СРСР «Про власність профспілок СРСР» від 27 жовтня 1990 року профспілкові об'єкти є єдиною власністю профспілок СРСР, а правонаступником цієї власності є Загальна конфедерація профспілок СРСР.

Профспілки були єдиною загальносоюзною громадською організацією з єдиною власністю без розмежування на республіканські та інші профспілкові організації та діяли за загальним статутом профспілок СРСР.

Спірний об'єкт належить до майнових комплексів громадської організації колишнього СРСР, розташованих на території України.

Постановою Верховної Ради УРСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 10 листопада 1990 року № 506-XII введено мораторій на території республіки щодо будь-яких змін форми власності та власника державного майна до введення в дію Закону України Української РСР про роздержавлення майна.

Постановою Верховної Ради УРСР "Про управління державним майном Української РСР" від 15 жовтня 1990 року, до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів Української РСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності покладено на Раду Міністрів УРСР.

Указом Президії Верховної ради України «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» від 30 серпня 1991 року встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

На виконання Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 227 від 24 вересня 1991 року, відповідно до якої організацію роботи по переходу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, що розташовані на території України, у відання органів державного управління України покладено на Урядову комісію, створену розпорядженням № 237 від 11 вересня 1991 року Кабінету Міністрів України, Фонд державного майна України та органи державного управління України, у відання яких переходять зазначені підприємства.

Крім того, постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року № 2268-XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» передано Фонду державного майна України тимчасово, до визначення правонаступників, майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій.

Згідно з пунктом 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної ради України від 07 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Отже, на законодавчому рівні передбачено, що внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала Федерація незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності держави.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління СРСР після прийняття постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради УРСР від 03 серпня 1990 року № 143-ХІІ «Про реалізацію Закону «Про економічну самостійність Української PCP» встановлено, що всі дії суб'єктів господарських відносин, які суперечать державному суверенітету та економічним інтересам Української PCP, визнаються недійсними і забороняються.

З аналізу вказаних законодавчих актів вбачається, що майно профспілкових організацій до теперішнього часу залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження Чернігівською обласною організацією громадською організацією «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP відсутні.

Таким чином, спірне майно належить до державної власності і не могло бути відчужено без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.03.2018 у справі №910/27026/14 та постановах Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року у справі № 62/84, від 04 лютого 2015 року у справі № 48/340, від 04 лютого 2015 року у справі № 52/250-45/540-2012 а саме, що майно, яке перебувало у віданні Федерації професійних спілок України є державним.

Посилання відповідачів на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 у справі № 825/1616/18 за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо прийняття рішення від 31.05.2017 №35458187 про державну реєстрацію прав згідно якого за Чернігівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Україна» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - Позашкільний навчальний заклад «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», загальною площею 2874,1 кв.м. за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка, Чернігівського району Чернігівської області та скасування рішення державного реєстратора господарським судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) в порядку адміністративного судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України у редакції, чинній на час прийняття рішення).

У ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст. 19 КАС України) Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі № 825/1616/18, оскаржувались реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого в тому числі можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому спір, що розглядався в межах справи № 825/1616/18 пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та посадових осіб, що виключає його розгляд у порядку господарського судочинства.

Аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави суду вважати, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про зміну форми власності спірного приміщення з державної на приватну.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 396/2550/17 від 14.03.2018

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним нормам Господарського процесуального кодексу України доказів надання згоди власника спірного майна - держави в особі Фонду державного майна України на його відчуження сторонами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України до Чернігівської обласної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни №35458187 про реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна та запис в Державному реєстрі прав на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 кв. м, розташоване за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області підлягають скасуванню, право власності на нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 кв. м, розташоване за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області яке складається з: підвалу А площею 457 кв.м; тренувального корпусу, розташованого на І поверсі; А6-1 прибудова площею 310,7 кв.м; А7-1 прибудова площею 107,1 кв.м; А8-1 прибудова площею 104,7 кв.м; А9-1 прибудова площею 162,6 кв.м; адміністративного корпусу, розташованого на І, ІІ поверхах; А-2 основна будівля площею 576,7 кв.м; А1-2 прибудова площею 55,2 кв.м; А2-1 прибудова площею 257,6 кв.м; А3-1 прибудова площею 47,7 кв.м; А4-1 прибудова площею 395 кв.м; А5-1 прибудова площею 323,7 кв.м; А10-1 прибудова площею 3,8 кв.м. має бути визнано за державою, в особі Фонду державного майна України.

Водночас, за вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Відповідно до частини 6 статті 20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Критеріями відмежування справ господарської юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, по-друге, таким критерієм є суб'єктний склад такого спору.

Положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

При цьому спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, тощо вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статей 4, 20 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, тощо коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Таким чином, господарські суди не перевіряють правильність самої дії з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні, оскільки нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, спір що розглядається судом не є публічно-правовим, а дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт підлягають окремому оскарженню до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» та постанові Великої Палати Верховного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

В межах даної справи розглядається спір про право цивільне, а відтак Державний реєстратор-приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлана Миколаївна не є належним відповідачем у справі, оскільки результат вирішення такого спору впливає на стан речового права щодо особи за якою зареєстровано таке право власності, та особи, яка вважає, що її право власності на спірний об'єкт порушено реєстраційною дією.

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу передбачено якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З огляду на те, що Державний реєстратор-приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлана Миколаївна є неналежним відповідачем у справі, а у встановлений ст.48 ГПК України строк клопотання про заміну неналежного відповідача суду не надходило, у позові заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора № 35458187 про реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна та запису в Державному реєстрі прав слід відмовити.

Вважаючи, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року № 2268-XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» Фонду державного майна України доручено прийняти майно вказаних у постанові підприємств установ до 01 травня 1992 року вважає, що строк позовної давності закінчився 30 квітня 1995 року, а тому просить суд застосувати наслідки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/31767/15).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з указаним позовом 28.12.2018 (відбиток штемпеля поштового зв'язку на конверті), тоді як зазначає відповідач-2 позивач про порушення його прав мав дізнатись відповідно до постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року № 2268-XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» якою Фонду державного майна України доручено прийняти майно вказаних у постанові підприємств установ до 01 травня 1992 року

Однак, як зазначалось вище спірне майно Указом Президії Верховної ради України «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» від 30 серпня 1991 року з прийняттям Указу перейшло у державну власність України і з державної власності не вибувало незалежно від того оформлювалось з того часу свідоцтво про право власності чи прийнято таке майно Фондом державного майна України, який до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач-1 зареєстрував право власності на спірне майно 25.05.2017, тоді як позовна заява направлена на адресу суду 28.12.2018, а отже суд приходить до висновку, що строк позовної давності не пропущено і підстави для застосування наслідків пропущення такого строку відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст. 42, 73-80, 82, 86, 129, 207, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України до Чернігівської обласної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора та запису в Державному реєстрі прав задовольнити.

2. Визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 кв.м, розташоване за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області яке складається з: підвалу А площею 457 кв.м; тренувального корпусу, розташованого на І поверсі; А6-1 прибудова площею 310,7 кв.м; А7-1 прибудова площею 107,1 кв.м; А8-1 прибудова площею 104,7 кв.м; А9-1 прибудова площею 162,6 кв.м; адміністративного корпусу, розташованого на І, ІІ поверхах; А-2 основна будівля площею 576,7 кв.м; А1-2 прибудова площею 55,2 кв.м; А2-1 прибудова площею 257,6 кв.м; А3-1 прибудова площею 47,7 кв.м; А4-1 прибудова площею 395 кв.м; А5-1 прибудова площею 323,7 кв.м; А10-1 прибудова площею 3,8 кв.м.

3. Скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни № 35458187 про реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна та запис в Державному реєстрі прав на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 кв.м, розташоване за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області.

4. У позові заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора № 35458187 про реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна та запису в Державному реєстрі прав відмовити.

5. Стягнути з Чернігівської обласної організації громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Україна» (вул. Гонча, 92, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 02652927) на користь прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 18748,69 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06 травня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб -адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/