___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 р.

м. Херсон

Справа № 540/612/19

14 год. 02 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Малюченка С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

26.03.2019 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить зобов'язати відповідача звільнити активи позивача з податкової застави та вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 15803018 від 28.04.2016 р. про обтяження податковою заставою майна на підставі акту опису майна від 31.03.2016 р. № 302/21-03-23-01-12.

Ухвалою від 29.03.2019р. відкрите спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначене на 19.04.2019р.

Ухвалою від 19.04.2019р. за клопотаннями сторін, судове засідання відкладене до 24.04.2019 р.

Ухвалою суду від 24.04.2019 р. у зв'язку із витребуванням додаткових доказів у судовому засіданні оголошена перерва до 26.04.2019 р.

У судовому засіданні 26.04.2019 р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 15 березня 2019 року ОСОБА_3 дізналася про наявність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження її активів податковою заставою, яке зареєстровано 28.04.2016 року за № 15803018 на підставі п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, обтяжувач - Херсонська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, об'єкт обтяження - активи платника податків згідно з актом опису майна від 31.03.2016 року № 302/21-03-23-01- 12, термін дії: 28.04.2021 року. Позивач стверджує, що за весь час здійснення підприємницької діяльності та до цього часу ОСОБА_3 не отримувала від контролюючого податкового органу, в якому позивач обліковується як платник податків, жодного документу: листа, повідомлення-рішення, акту щодо заборгованості позивача по сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів. ОСОБА_3 немає перед державою невиконаних обов'язків по сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів. Позивач також не отримувала від Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області акту опису майна від 31.03.2016 року № 302/21-03-23-01-12, за яким було обтяжено активи платника податків позивача.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач вважає акт опису майна від 31.03.2016 року № 302/21-03-23-01-12 Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області незаконним, протиправним, таким, що порушує її охоронювані законом права та інтереси та таким, що підлягає скасуванню судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи наступним. Відповідно до автоматизованої системи «Податковий блок» позивач був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 13.12.2011 року. На податковому обліку перебуває з 14.12.2011 року. З 01.01.2012 по 01.10.2014 перебувала на податковому обліку в статусі платника єдиного податку 3 групи ставка податку 5 відсотків. Згідно інформації АІС «Податковий блок» 28.11.2017 р. позивачем прийнято рішення про припинення діяльності. Відповідно до особових рахунків по єдиному податку встановлено, що у позивача з грудня 2013 року по теперішній час наявний податковий борг. Борг по єдиному податку виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих Позивачем податкових зобов'язань відповідно до поданих декларацій. По Єдиному соціальному внеску станом на 01.01.2015 р. наявна заборгованість у розмірі 7410,58 грн., а станом на 31.12.2017 наявна заборгованість у розмірі 9798,64 грн. Згідно інтегрованої бази даних АІС «Податковий блок» станом на день формування податкової вимоги 09.03.2016 р. у позивача рахувався податковий борг (код бюджетної класифікації 18050400) у розмірі 72949,11 грн., тому контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу від 10.03.2016 р. №2274-23 на загальну суму 72949,11 грн., та рішення № 176 від 10.03.2016 р. про опис майна у податкову заставу. Податкова вимога та рішення направлені 12.03.2016 р. на адресу реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_1, яка зазначена позивачем під час реєстрації та постановки на облік в контролюючих органах. Також, зазначена адреса місцезнаходження позивача відображена в звітних деклараціях. На підставі вищевикладеного та у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу станом на 09.03.2016 р., відповідач стверджує, що ним правомірно сформовано та винесено податкову вимогу від 10.03.2016 р. №2274-23 на загальну суму 72949,11 грн., та рішення про опис майна від 10.03.2016 р. №176. Підстави для відкликання податкової вимоги або припинення податкової застави відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні із вказаних підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 13.12.2011 року згідно запису № 2 499 000 0000 039754, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ № 805821 від 13.12.2011 року та перебувала на обліку в податкових контролюючих органах як фізична особа-підприємець з 14.12.2011 року, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 14.12.2011 року № 1622.

Із 01.01.2012 року ОСОБА_3 отримала статус платника єдиного податку по ставці 5% відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2, виданого Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

28.11.2017 року ОСОБА_3 подала державному реєстратору для реєстрації реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням згідно опису документів від 28.11.2017 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 20.03.2019 р. за № 1005142901 станом на 20.03.2019 р. державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проведено 28.11.2017 р.

15.03.2019 року позивач дізналася про наявність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження її активів податковою заставою, яке зареєстроване 28.04.2016 року за № 15803018 на підставі п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, обтяжувач - Херсонська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, об'єкт обтяження - активи платника податків згідно з актом опису майна від 31.03.2016 року № 302/21-03-23-01- 12, термін дії: 28.04.2021 року.

Вважаючи обтяження її активів податковою заставою незаконним, позивач звернулась до суду.

Спір між сторонами виник з приводу законності прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу.

Позивач стверджує про відсутність податкового боргу, що унеможливлює застосування податкового арешту майна.

Відповідач наполягає, що у позивача на час прийняття спірного рішення був наявний податковий борг, який не погашений до сьогодні.

Надаючи оцінку позиціям сторін у даній справі, суд застосовує наступні положення податкового законодавства.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Будучи зареєстрованою ФОП та платником єдиного податку по ставці 5% відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2, позивач подавала до податкового органу відповідні податкові декларації платника єдиного податку.

Із досліджених судом декларацій платника єдиного податку, які надіслані позивачем до податкового органу за 2013 рік задекларована сума єдиного податку складає 13993,96 грн., за 2014 рік - 26649,62 грн.

Відповідно до інтегрованих карток платника по єдиному податку встановлено, що у позивача з грудня 2013 року по теперішній час наявний податковий борг. Станом на 31.12.2018 р. обліковується заборгованість у розмірі 72949,11 грн., який не погашений до сьогодні.

По Єдиному соціальному внеску у позивача станом на 01.01.2015 р., 01.01.2016 р. наявна заборгованість у розмірі 7410,58 грн., а станом на 01.01.2017 р., 01.01.2018 р. наявна заборгованість у розмірі 9798,64 грн., яка погашена станом на 31.12.2018 р.

Борг по єдиному податку виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих позивачем податкових зобов'язань відповідно до поданих декларацій.

Таким чином, у відповідності до вимог пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України задекларована сума єдиного податку у розмірі 72949,11 грн., вважається податковим боргом.

Згідно пп.14.1.153. п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно ст. 59 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 16.1.11 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Відомостей про зміну місця проживання Позивач до контролюючого органу не надавав.

Згідно з функціями, що закріплені в п. 19-1.1.21, п.19-1.1.22, ст.19 ПК України відповідач організовує роботу та здійснює контроль за застосування арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, а також здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих податків.

Пунктом 87.2. ст.87 ПК визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з п. 88.2 ст. 88 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському відданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Пунктом 89.3. ст.89 ПК передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Пунктом 89.6. ст. 89 ПК передбачено, що якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Керуючись зазначеним пунктом контролюючий орган 31.03.2016 зареєстрував право обтяження на майно боржника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог чинного законодавства, та склав акт № 302/21-03-23-01-02.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 затверджений Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок № 1204).

Суд застосовує даний порядок у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Порядок надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків врегульований розділом ІІІ Порядку № 1204.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1204).

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1204).

Згідно інтегрованої бази даних АІС «Податковий блок» станом на день формування податкової вимоги 09.03.2016 р. у позивача обліковувався податковий борг (код бюджетної класифікації 18050400) у розмірі 72949,11 грн., тому контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу від 10.03.2016 р. №2274-23 на загальну суму 72949,11 грн., та рішення № 176 від 10.03.2016 р. про опис майна у податкову заставу.

Податкова вимога та рішення направлені 12.03.2016 р. на адресу реєстрації ОСОБА_3, АДРЕСА_1, яка зазначена позивачем під час реєстрації та постановки на облік в контролюючих органах. Також зазначена адреса місцезнаходження позивача відображена в звітних деклараціях.

Поштове відправлення повернулось до податкового органу із відміткою пошти «За зазначеною адресою не проживає», що підтверджується оглянутими у судовому засіданні оригіналом поштового конверту та рекомендованого повідомлення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено наявність у позивача на час складення податкової вимоги від 10.03.2016 р. та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу № 176 від 10.03.2016р. податкового боргу із єдиного податку, відтак зазначені вимога та рішення складені податковим органом правомірно.

Також, суд погоджується із позицією відповідача, що податкова вимога від 10.03.2016 р. вважається врученою ОСОБА_3 в силу ст. 59 ПК України та п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1204.

Пунктом 93.1 ст. 93 ПК України передбачено вичерпний перелік підстав для звільнення майна платника податків з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Згідно з п. 93.2 ст. 93 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених вищезазначеними підпунктами пункту 93.1 цієї статті.

Інших умов припинення права податкової застави ПК України не передбачено.

Необхідно відмітити, що у позивача станом на час розгляду справи наявна заборгованість зі сплати єдиного податку, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника, відтак відсутні підстави для припинення податкової застави.

На підставі вищевикладеного та у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу станом на 09.03.2016 р. відповідачем було правомірно сформовано та винесено податкову вимогу від 10.03.2016 р. №2274-23 на загальну суму 72949,11 грн., та рішення про опис майна від 10.03.2016 р. №176, у відповідності до вимог чинного законодавства. Підстави для відкликання податкової вимоги або припинення податкової застави відсутні.

Із вказаних підстав суд відмовляє у задоволенні позову.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 травня 2019 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 111020100