ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 915/407/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНКОІНСТРУМЕНТІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 32769527),

юридична адреса: 02081, м.Київ, проспект Петра Григоренка, 18-А, кв. 10,

адреса для листування: 02660, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 23, оф. 609,

представник позивача: адвокат Гудзевич І.А., 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, оф. 327,

до відповідача: державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", 54018, м.Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-а (код ЄДРПОУ 31821381),

про: стягнення 128526,02 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Майстренко С.Л., довіреність №17/1-3342 від 12.05.2018 року.

СУТЬ СПОРУ.

22.02.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНКОІНСТРУМЕНТІМПОРТ" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 20.02.2019 року до державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про стягнення грошових коштів у сумі 128526,02 грн., з яких:

- 75415,20 грн. - сума основного боргу;

- 39507,09 грн. - пеня;

- 3757,91 грн. - 3% річних;

- 9845,82 грн. - інфляційні втрати.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 13440,00 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 27.03.2019 року.

27.03.2019 року розгляд справи відкладено на 26.04.2019 року, постановлено проводити судове засідання в режимі відеоконференції, доручено господарському суду міста Києва організувати в приміщенні суду участь представника позивача.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

26.04.2019 року господарський суд міста Києва повідомив телефонограмою про відсутність електропостачання в приміщенні суду та неможливість організувати проведення відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

26.04.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

15.03.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 95-99).

25.03.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 109-112).

28.03.2019 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 124-129).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №186 від 12.02.2016 року щодо оплати товару.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що позивачем невірно визначений строк нарахування пені, а також невірно розраховані інфляційні втрати. Крім того просить зменшити розмір пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан та відсутність завданих збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

12.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СТАНКОІНСТРУМЕНТІМПОРТ", як постачальником та державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", як покупцем укладено договір поставки №186 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю інструмент (далі - товар), зазначений в специфікації №1 (специфікаціях), що є додатком (додатками) до цього Договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним Договором (а.с. 18-28).

Відповідно до п. 1.2 Договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікацією №1 та іншими специфікаціями, які в подальшому, при виробничій необхідності, можуть бути оформлені та підписані сторонами.

Відповідно до п. 3.2 Договору постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки DAP м. Миколаїв, склад перевізника "Нова Пошта" або "Нічний експрес" або "Делівері", відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "INCOTERMS" у редакції 2010 року.

Відповідно до п. 3.6 Договору при передачі товару покупцю, постачальник зобов'язаний надати оригінали наступних документів:

- рахунок-фактуру,

- видаткову накладну,

- товарно-транспортну накладну,

- паспорт або копія сертифіката якості завірена печаткою постачальника на товар згідно п. 2.5.

У разі ненадання або надання в неповному обсязі покупцю вищезазначених супровідних документів або надання неналежно оформлених супровідних документів, товар вважається непоставленим.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата за поставлений товар відбувається наступним чином: оплата 100% вартості поставленого товару здійснюється протягом 15 банківських днів від дати поставки товару.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Відповідно до п. 7.17 Договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

Відповідно до п. 11.6 Договору по всіх видах зобов'язань, вимог і відповідальності сторін за цим Договором сторони домовились встановити позовну давність тривалістю три роки.

Додатковою угодою №4 від 19.12.2017 року сторони зокрема продовжили строк дії Договору до 31.12.2018 року (а.с. 29-30).

Специфікацією №7 від 13.02.2017 року сторони погодили поставку товару на суму 11580,00 грн. з ПДВ (а.с. 38).

Специфікацією №8 від 14.03.2017 року сторони погодили поставку товару на суму 46140,00 грн. з ПДВ (а.с. 34).

Специфікацією №9 від 10.05.2017 року сторони погодили поставку товару на суму 48475,20 грн. з ПДВ (а.с. 42).

Позивачем поставлено відповідачу наступний товар:

- згідно видаткової накладної №106 від 25.04.2017 року на суму 46140,00 грн. з ПДВ (а.с. 31);

- згідно видаткової накладної №127 від 11.05.2017 року на суму 2227,20 грн. з ПДВ (а.с. 35);

- згідно видаткової накладної №172 від 23.06.2017 року на суму 27048,00 грн. з ПДВ (а.с. 39);

Кінцевий строк розрахунку за поставлені партії товару відповідно до п. 5.2 Договору складає:

- за видатковою накладною №106 від 25.04.2017 року на суму 46140,00 грн. - до 19.05.2017 року включно,

- за видатковою накладною №127 від 11.05.2017 року на суму 2227,20 грн. - до 31.05.2017 року включно;

- за видатковою накладною №172 від 23.06.2017 року на суму 27048,00 грн. - до 17.07.2017 року включно.

Загальна вартість поставленого товару складає 75415,20 грн. (46140,00 + 2227,20 + 27048,00)

20.06.2018 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №03/031 від 20.06.2018 року щодо оплати заборгованості (а.с. 44-47).

Повідомленням №06-6780 від 20.09.2018 року відповідач гарантував позивачу оплату заборгованості за поставлений товар у сумі 75415,20 грн. у строк - 09.10.2018 року (а.с. 48).

Оскільки заборгованість відповідачем оплачена не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога про стягнення основної заборгованості за договором поставки №186 від 12.02.2016 року в сумі 75415,20 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 39507,09 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Відповідно до п. 7.17 Договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Відповідно до п. 11.6 Договору по всіх видах зобов'язань, вимог і відповідальності сторін за цим Договором сторони домовились встановити позовну давність тривалістю три роки.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 50-51), судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 22.05.2017 року по 07.02.2019 року, по кожному окремому зобов'язанню.

Період нарахування пені визначено позивачем невірно.

Судом за допомогою програми "Законодавство" здійснено перерахунок пені по кожній видатковій накладній з урахуванням п. 5.2 Договору, розмір пені склав 39572,93 грн. (тобто він є більшим від заявленої позивачем суми).

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення пені в сумі 39507,09 грн. є обґрунтованою.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивач у відповіді на відзив проти зменшення розміру пені заперечував.

Будь-яких доказів на підтвердження скрутного фінансового стану відповідачем не надано. Будь-яких інших виключних обставин, які є підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення пені також не наведено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3757,91 грн. та інфляційних втрат у сумі 9845,82 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 22.05.2017 року по 07.02.2019 року, та інфляційні втрати за період з червня 2017 року по вересень 2018 року включно, по кожному окремому зобов'язанню. Детальний розрахунок наявний у матеріалах справи (а.с. 52-55).

Період нарахування 3% річних та інфляційних втрат визначено позивачем невірно.

Судом за допомогою програми "Законодавство" здійснено перерахунок 3% річних по кожній видатковій накладній з урахуванням п. 5.2 Договору, розмір 3% річних склав 3765,50 грн. (тобто він є більшим від заявленої позивачем суми).

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення 3% річних у сумі 3757,91 грн. є обґрунтованою.

Судом за допомогою програми "Законодавство" здійснено перерахунок інфляційних втрат по кожній видатковій накладній з урахуванням п. 5.2 Договору, розмір інфляційних втрат склав 9249,74 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 13440,00 грн.

Позивачем надано копії наступних документів:

- договір про надання юридичних послуг №01/21-01/2019 від 21.01.2019 року, укладений між позивачем, як клієнтом та товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Центр-Лекс" в особі директора Гудзевич І.А., відповідно до умов якого компанія зобов'язується надати клієнту, а клієнт зобов'язується оплатити консультаційні та юридичні послуги (а.с. 67-73);

- рахунок на оплату послуг №1/21-01/2019 від 21.01.2019 року на суму 13440,00 грн. (а.с. 74);

- платіжне доручення №811 від 07.02.2019 року про оплату юридичних послуг в сумі 13440,00 грн. (а.с. 75);

- договір про надання правової допомоги №9/19 від 21.01.2019 року, укладений між позивачем, як клієнтом та адвокатом Гудзевич І.А., відповідно до умов якого адвокат зобов'язується надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу на умовах і в порядку, визначеному цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (а.с. 76);

- ордер адвоката Гудзевич І.А. серія КС №367064 від 21.01.2019 року (а.с. 77);

- свідоцтво Гудзевич І.А. про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №5641/10 (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 126 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

26.04.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтоване малозначністю справи та недоведеністю факту належного та допустимого надання допомоги на суму 13440,00 грн. (не надано акт виконаних робіт, договір про надання правової допомоги не містить посилання на реквізити або сторони судової справи).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги доводи відповідача щодо малозначності справи та відсутності акту виконаних робіт, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, м.Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-а, код ЄДРПОУ 31821381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНКОІНСТРУМЕНТІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 32769527, юридична адреса: 02081, м.Київ, проспект Петра Григоренка, 18-А, кв. 10):

- 75415,20 грн. - сума основного боргу за договором поставки №186 від 12.02.2016 року;

- 39507,09 грн. - пеня;

- 3757,91 грн. - 3% річних;

- 9249,74 грн. - інфляційні втрати,

- 1921,00 грн. - судовий збір,

- 2000,00 грн. - витрати на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 596,08 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 02.05.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв