ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Опімах Л.М.

17 квітня 2019 р.

Справа № 1840/3059/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Калитки О. М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС» до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-МАРКЕТ» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, -

В с т а н о в и л а:

06.08.2018 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНС» (подалі - ТОВ «СЕНС», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва багатоквартирного 10-типоверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту М. Лушпи, № 5, корпус 6, від 27.07.2018 року № 81-м (подалі - містобудівні умови та обмеження), що видані відповідачем Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради (подалі - Управління архітектури та містобудування Сумської міськради) товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-МАРКЕТ» (подалі ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ»).

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що до реалізації рішення Сумської міської ради від 20.06.2018 року № 3593-МР у відповідача були відсутні підстави для видачі третій особі означених містобудівних умов та обмежень. Ці містобудівні умови та обмеження не відповідають п.п. 7, 9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині не встановлення охоронної зони від єдиного під'їзного шляху до земельних ділянок, що перебувають в постійному користуванні та оренди підприємства. Такого висновку дійшов експерт при проведенні судової будівельно-технічної експертизи (№ 581 від 27.10.2017 року) за господарською справою № 920/514/16.

Позивач, вважає, що видача містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, що знаходиться в оренді ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» неможлива до затвердження детального плану території між вулицею Харківська та проспектом М. Лушпи в м. Суми.

Також позивач вказує, що затвердження детального плану території має передувати обов'язкова процедура громадських слухань, яка на сьогоднішній день не завершена. Позивач вважає, що містобудівні умови та обмеження не відповідають вимогам абзаців 6, 7 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», - при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Заперечуючи проти вимог ТОВ «СЕНС», у відзиві на адміністративний позов Управління архітектури та містобудування Сумської міськради зазначає, що у позивача відсутнє будь-яке зареєстроване право на автомобільну стоянку, а тому твердження про порушення його права через недотримання мінімальних відстаней до споруди є необґрунтованим. Управління в межах своїх повноважень, з урахуванням вимог діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності, 27.07.2018 року видало Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва багатоквартирного 10-типоверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту М. Лушпи, № 5, корпус 6, за № 81-м.

Заперечуючи проти вимог ТОВ «СЕНС», ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ», зокрема, зазначає, що позовна заява ТОВ «СЕНС» не відповідає вимогам ст.ст. 5, 160 КАС України, а саме не містить письмового обґрунтування стосовно того, якою дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси позивача та яким чином оскаржуване рішення, у разі його виконання, вплине на його права.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року в задоволені адміністративного позову ТОВ «СЕНС» відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що посилання позивача на декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, як на доказ введення автомобільної стоянки в експлуатацію ( а.с. 17-18), на не заслуговують на увагу, оскільки ця декларація в Реєстрі дозвільних документів Держархбудінспекції не зареєстрована. Існуюча автомобільна стоянка має ознаки самочинного будівництва, відповідно нормативні приписи п. 7.50 таблиці 7.5 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень» не підлягали застосуванню відповідачем при вирішенні питання про видачу містобудівних умов і обмежень.

Суд визнав твердження позивача про недотримання п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки судом встановлено, що в п.6 Містобудівних умов та обмежень зазначено про відсутність на земельній ділянці охоронних зон об'єктів транспорту, зв'язку та інженерних комунікацій. Позиція ТОВ «СЕНС» стосовно того, що запроектований будинок повністю перекриває автомобільну дорогу, яка є під'їзним шляхом до земельних ділянок 7 та 7А по проспекту М. Лушпи в м. Суми, які знаходяться у користування підприємства, спростована доводами відповідача, з якими суд погоджується, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога, це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів. Статтею 5 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги поділяються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, відомчі ( технологічні) автомобільні дороги, автомобільні дороги на приватних територіях. За приписами ч. 3 ст.16 Закону вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення. Згідно з п. 4.3 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі.

Відповідно до Плану існуючого стану (викопіювання з генерального плану міста Суми, а.с. 233,234) під'їзний шлях до земельної ділянки, яка знаходиться в користування позивача, не відноситься до автомобільних доріг.

Суд визнав безпідставними посилання позивача на відсутність документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою саме з метою будівництва, як на підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у зв'язку з внесенням змін пунктом 8 рішення Сумської міської ради від 07.10.2015 року № 4895-МР в п.10 додатку попереднього рішення стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки, а саме графу 4 доповнено словами «встановити термін будівництва 2 роки» встановивши, що ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» користується земельною ділянкою на підставі рішень Сумської міської ради від 08.07.2015 року № 4579-МР «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок підприємства, установам, організаціям, підприємцям і громадянам» та від 07.10.2015 року №4895-МР «Про внесення змін до деяких пунктів рішень Сумської міської ради» ( а.с.24,25). Судом встановлено, що згідно п.10 додатку до рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 року № 4579-МР вирішено поновити договір оренди земельної ділянки між вулицею Харківська, проспектом Михайла Лушпи, вулицею Дем'яна Коротченка ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» на п'ять років, починаючи з 21.07.2015 року. Пунктом 8 рішення Сумської міської ради від 07.10.2015 року №4895-МР внесені зміни в п.10 додатку попереднього рішення стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки, а саме графу 4 доповнено словами «встановити термін будівництва 2 роки». Судом зазначено, що на підставі даних рішень між Сумською міською радою та ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» 29.10.2015 року укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.27-30), відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. якого земельна ділянка за функціональним призначенням надається і оренду під будівництво житлової соціальної інфраструктури. Договір укладався строком до 21.07.2020 року (термін будівництва - 2 роки), при цьому конкретні часові межі, пов'язані з початком будівництва та його закінченням, умовами договору не передбачені

Стосовно позиції позивача про неможливість видачі містобудівних умов та обмежень до затвердження детального плану території між вулицею Харківська та проспектом Михайла Лушпи у м. Суми, суд зазначив, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Судом встановлено, що містобудівною документацією у м. Суми є Генеральний план м. Суми та План зонування території м. Суми. При цьому детальний план території між вулицею Харківська та проспектом Михайла Лушпи у м. Суми, як на час видачі містобудівних умов та обмежень, так і на час вирішення справи судом, у визначеному законом порядку не затверджений. У зв'язку з чим, суд визнав що відсутність детального плану території не може бути перешкодою для видачі містобудівних умов та обмежень за наявності основного виду містобудівної документації.

Не погоджуючись із судовим рішенням, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі ТОВ «СЕНС» просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог підприємства.

ТОВ «СЕНС» зазначає, що суд протиправно не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, зокрема, ст. 1 ч. 2 ст. 11, п.п. 9 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування». Судом не застосовані норми п.п. 7, 9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 7.50, таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року № 44.

Неправильно встановив обставини справи, суд відхилив доводи щодо відсутності в містобудівних умовах та обмеженнях обов'язкового реквізиту - мінімально допустимої відстані від запланованого об'єкту до автомобільної стоянки ТОВ «СЕНС» (п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), обґрунтував такий висновок ознакою самочинності автомобільної стоянки підприємства і, пов'язаною з цим неможливістю застосування відповідачем нормативних приписів п. 7.50 таблиці 7.5 ДБН ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Суд надав невірну оцінку доказу План існуючого міста, на якому вказаний під'їзний шлях до земельної ділянки підприємства очевидно є позначеним якою автомобільна дорога, а саме як і усі інші внутрішньо дворові проїзди в місті, лінією світло-сірого кольору. Фактична наявність даної автомобільної дороги підтверджується фотографіями з місця запланованого будівництва (а.с. 34). Суд неправомірно відмовив в оцінці наданих підприємством висновків експертиз, проведених в рамках іншої господарської справи та кримінального провадження. Позивач також зазначає про безпідставне відхилення судом його інших доводів, наведених в обґрунтування вимог позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить аргументи фактично аналогічні доводам, викладеним у відзиві на адміністративний позов.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає, що Харківським апеляційним адміністративним судом 06.12.2018 року було розглянуто аналогічну справу № 1840/2692/18 за участю тих-же сторін з подібним предметом спору, в якій вимоги ТОВ «СЕНС» було визнано необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість обґрунтованість апеляційної скарги, з наступних підстав.

Судом установлено, що фактичним користувачем земельної ділянки за адресою м. Суми, пр-т М. Лушпи, 7-А, кадастровий номер 5910136300:01:008:0107, площею 1,48 га, є позивач ТОВ «СЕНС» . Як указано в Державному акті на право постійного користування землею серії 1-СМ № 002666 від 12.03.1997 року, землю надано у постійне користування для платної критої автомобільної стоянки.

На підставі договору оренди земельної ділянки ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» є користувачем суміжної земельної ділянки за адресою м. Суми, пр-т М. Лушпи, 5, кадастровий номер 5910136300:01:008:0015, площею 15,5960 га, з цільовим призначенням земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, під будівництво житлової соціальної інфраструктури (рішення від 21 червня 2018 р. Справа №818/1313/18).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.05.2016 року було порушено провадження у справі № 920/514/16 за позовом ТОВ «СЕНС» до ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ», Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «СЕНС» зазначав, що у 2015 році ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» на відведеній йому земельній ділянці розпочав будівництво багатоквартирного будинку. Зазначене будівництво здійснюється впритул до огорожі діючої автомобільної стоянки підприємства, що є порушенням пункту 3.16 таблиці 3.2, пункту 7.50 таблиці 7.5 Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992 року № 44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92». Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 581 від 27.10.2017 року фактично виконані будівельні роботи із будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус 6, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:01:008:0015, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема пункту 7.50 таблиці 7.5 «ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», в частині дотримання мінімально-допустимої відстані від огорожі автомобільної стоянки, що розташована на суміжній земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:01:008:0107 за адресою: м. Суми, пр-т М. Лушпи, 7-А.

ТОВ «СЕНС» вказував, що забудова суміжної земельної ділянки здійснюється ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» у такий спосіб, що фактично унеможливлює використання підприємством земельної ділянки за призначенням, оскільки такі будівельні роботи порушують встановлені гранично допустимі мінімальні відстані від діючих автостоянок до житлових будинків, загрожують життю та здоров'ю людей, а також майну, що передається на зберігання автостоянці. З огляду на зазначені обставини підприємство двічі зверталося до Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області з заявами про проведення перевірки та зупинення будівельних робіт, проте жодних заходів за цими заявам вжито не було.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.04.2018 року по справі № 920/514/16, що набрало законної сили 08.08.2018 року, в задоволені вимог ТОВ «СЕНС» відмовлено

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року відкрито провадження у справі № 818/1313/18 за адміністративним позовом ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного будинку по проспекту Михайла Лушпи, № 5, корпус 6 в місті Суми та про зобов'язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного будівництва.

18.05.2018 року до УДАБК Сумської області надійшла заява директора ТОВ «СЕНС», якою останній, крім іншого, повідомляє про факт незаконного будівництва, що здійснюється на суміжній земельній ділянці (пр-т М. Лушпи, № 5) та просить вжити невідкладних заходів із проведення перевірки викладених в заяві обставин за фактом незаконного будівництва (т. 1, а.с. 33).

Розглянувши петицію про проведення опитування депутата Сумської міської ради VII скликання Лантушенка Д.С. рішенням XLI сесії Сумської міської ради VII скликання від 20.06.2018 року № 3593-МР вирішено провести консультативне опитування серед повнолітніх громадян України, які зареєстровані відповідно до встановлених правил реєстрації в мікрорайоні, обмеженому вулицями Івана Сірка, Харківська та Михайла Лушпи з наступного питання, - «Чи підтримуєте ви пропозицію по внесенню до містобудівної документації змін щодо розміщення середньої загальноосвітньої школи, дитячого садочка та парку відпочинку, замість будівництва нових багатоквартирних будинків в мікрорайоні обмеженому вулицями Івана Сірка, Харківська та проспектом Михайла Лушпи?» (т. 1, а.с. 32).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року по справі № 818/1313/18 адміністративний позов ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» задоволений наступним чином.

Визнані протиправними дії Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо відмови у наданні ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного будинку по проспекту Михайла Лушпи, № 5, корпус 6 в місті Суми.

Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради зобов'язано повторно розглянути заяву ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» від 05.12.2017 року про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного будинку по проспекту Михайла Лушпи, № 5, корпус 6 в м. Суми з урахуванням висновків суду.

На зазначене рішення Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 року прийнято відмову ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» від позову у справі № 818/1313/18 за адміністративним позовом ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ «СЕНС» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року по справі № 818/1313/18 визнано нечинним і провадження у справі закрито.

27.07.2018 року наказом № 810м Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва - нове будівництво багатоквартирного 1-ти поверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту Михайла Лушпи, 5, корпус 6 (а.с. 31).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2018 року у справі № 920/514/16 відмовлено в задоволені касаційної скарги ТОВ «СЕНС» на рішення Господарський суд Сумської області від 23.04.2018 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 року.

За правовим висновком Верховного Суду відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів реєстрації права власності ТОВ «СЕНС» на автомобільну стоянку, отже станом на час вирішення спору судами вона не сформована як об'єкт права, у той час як до виникнення права власності на об'єкт нерухомості об'єктом права є будівельні матеріали, у зв'язку з чим нормативні приписи пункту 3.16 таблиці 3.2, пункту 7.50 таблиці 7.5 наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992 року № 44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92» не можуть бути застосовані у цьому спорі.

Поряд з цим відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тобто за відсутності сформованого об'єкта права - автостоянки, відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права ТОВ «СЕНС» на цю автостоянку.

Крім того суд апеляційної інстанції підставно зауважив, що в аспекті захисту права власності на підставі заяви про недодержання нормативної відстані нормативи ДБН захищають не речове право власників будівель/споруд, а захищають публічний інтерес, метою якого є суспільна безпека і належний стан планування територій населених пунктів. Разом з цим, враховуючи, що автостоянка, розміщена на земельній ділянці, не є об'єктом права на час розгляду цієї справи, порушення чи перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою ТОВ «СЕНС» відсутні, і таких фактів він судам не навів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав стверджувати щодо порушення прав підприємства на земельну ділянку.

З огляду на наведене Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги ТОВ «СЕНС» про незастосування до спірних правовідносин норм таблиці 7.5 пункту 7.50 ДБН 360-92 та про ненадання судами попередніх інстанцій жодної оцінки посиланням на порушення прав підприємства як суб'єкта господарювання, визначених ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 47, ч. 7 ст. 66 ГК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За поняттям, наведеним у п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2018 року у справі № 920/514/16, колегія суддів зазначає про відсутність підстав вважати, що внаслідок видання 27.07.2018 року Управлінням архітектури та містобудування Сумської міськради ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ» Містобудівних умов та обмежень № 81-м для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного 10-типоверхового будинку з технічним поверхом для майстерень художників та вбудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом по проспекту м. Лушпи, № 5 в м. Суми, порушені права ТОВ «СЕНС» у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, колегія суддів зауважує, що нормативні приписи пункту 7.50 таблиці 7.5 Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992 року № 44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92» на будівельні матеріали не розповсюджуються.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного права і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Розмежовуючи суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес Конституційний Суд України зазначив, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом». Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що оскільки інтерес фактично є прагненням, то його порушення полягає не в безпосередньому негативному впливі на позивача, а у створенні перешкод для реалізації прагнення у майбутньому. Через публічний інтерес індивідуальний суб'єкт (фізична особа, суб'єкт приватного права) є зацікавленим у чомусь не безпосередньо для себе, а для добробуту всього суспільства. Це зацікавлення суспільним добробутом може виникати з суспільних, моральних, альтруїстичних або патріотичних мотивів, або може бути зумовлене прагненням до власної користі, яку суб'єкт отримує за посередництвом піклування про суспільне благо.

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог ТОВ «СЕНС», колегія суддів зазначає, що судовий розгляд справи посвідчує ту обставину, що суб'єкт господарювання ТОВ «СЕНС», звертаючись до суду з вимогою про вирішення публічно-правового спору, керується не суспільними інтересами, а фактично реалізує своє право на відповідне благо - не допустити перешкод в доступі власників/користувачів автотранспортних засобів до платної автомобільної стоянки.

Означеного висновку колегія суддів дійшла, у тому числі, з огляду доводи позивача, наведені в обґрунтування вимог позову, - «Недотримання, встановленої державними будівельними нормами мінімальної відстані має наслідком переміщення великогабаритного вантажу при будівництві корпусу № 6 безпосередньо над автомобільною стоянкою, де постійно знаходяться автомобілі та перебувають люди, що створює загрозу серйозного травмування людей та пошкодження майна. Окрім того, внаслідок недотримання такої нормативної відстані створюється істотна пожежна небезпека на суміжних об'єктах. Тим самим, створюються перешкоди для нормального здійснення господарської діяльності Позивачем». «До території комплексної забудови між вулицею Харківська та проспектом Михайла Лушпи у м. Суми входять також земельні ділянки та об'єкти нерухомості ТОВ «СЕНС». Здійснення будівництва із довільним (не на підставі детального плану) визначенням місця розташування будинків на даній території може порушити права Позивача, зокрема, перекрити під'їзні та підхідні шляхи до земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ТОВ «СЕНС»,..».

Колегія суддів також зазначає, що суб'єкт приватного права ТОВ «СЕНС» не є суб'єктом, який здійснює контроль за діяльністю виконавчих органі органу місцевого самоврядування у сфері містобудування.

Як убачається із п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Крім того, громадський контроль у сфері містобудівної діяльності виступає як один з видів соціального контролю, що імплентується у якості об'єднання громадян чи окремими громадянами. Цей вид управління державної влади надає можливість населенню брати активну участь у державному управлінні у вирішенні державних та суспільних питань, а також впливати на вектори розвитку містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Враховуючи наведене в його сукупності, колегія судів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «СЕНС» та скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року. Оскільки встановленим обставинам судом першої інстанції не була надана належна правова оцінка, колегія суддів, керуючись п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України змінює судове рішення з підстав його прийняття.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін висновків суду не спростовують.

За відсутності факту порушення прав та інтересів ТОВ «СЕНС» колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки Містобудівним умовам та обмеженням, що видані 27.07.2018 року за № 81-м ТОВ «СЕРВІС-МАРКЕТ».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, шо набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав. Колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження, зважаючи на несумісність усіх підстав, викладених у ТОВ «СЕНС» в обґрунтування вимог позову у справі, що розглядається, із справою № 1840/2692/18.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС» залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року частково змінити з підстав його прийняття.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

(підпис)

Л.В. Мельнікова

Судді

(підпис) (підпис)

О.М. Калитка В.А. Калиновський

Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 квітня 2019 року.