ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 р.

Справа № 520/11794/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., повний текст складено 24.01.19 року) по справі № 520/11794/18

за позовом ОСОБА_1

до Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - відповідач), в якому просить, після зміни позовних вимог, скасувати рішення відповідача від 23.10.2018 року про відмову позивачу в призначенні пенсії на підставі п.п.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за п.п.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.09.2018 року, стягнути судовий збір.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, норм матеріального права, зокрема, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг, доводи суду першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернулась до відповідача з заявою від 17.10.2018 року про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зменшення пенсійного віку.

Рішенням відповідача від 23.10.2018 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення дотримані вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пункт 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» каже, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Частина 6 статті 114 наведеного вище закону зазначає, що контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стало відсутність у неї необхідних 7 років 6 місяців роботи на зазначених роботах, при наявності лише - 5 років 10 місяців.

Підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 стало відсутність досягнення нею 53 років 6 місяців, тоді як позивач на час подання заяви має 50 років але при наявності пільгового стажу 11 років 11 місяців 22 дня, із них за Списком №1 - 5 років 10 місяців та за Списком №2 - 6 років 1 місяць 22 дня, та необхідного страхового стажу.

Крім цього, в своєму рішення відповідачем (аркуш справи 14) зауважено, що період роботи позивача з 01.10.2014 року по 30.04.2015 рік до страхового стажу і пільгового стажу за Списку №1 не має підстав зараховувати, оскільки відсутні дані про заробітну плату і пільговий стаж за період роботи на посадах, що віднесена до Списку №1 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державне соціального страхування.

У відповіді від 12.11.2018 року (аркуш справи 15) відповідач каже, що зниження пенсійного віку одночасно по підпункту 1 та підпункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем до відповідача подана заява від 17.10.2018 року про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№1 та Списком №2 із зменшенням віку з наданням документів, про роботу на посадах, що віднесені до Списку №1 та Списку №2 у ДТЕК «Ровенькиантрацит» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Ровеньське» ОП Ш. «Ворошиловская».

Позивачем не заперечується нарахований відповідачем пільговий стаж у розмірі 11 років 11 місяців 22 дня, із них - за Списком №1 - 5 років 10 місяців, за Списком №2 - 6 років 8 місяців, та наявність необхідного страхового стажу - понад 30 років.

Колегія суддів погоджується з вказаною позицією, оскільки вона підтверджується наданими до справи довідками, а саме: копія довідки від 12.06.2018 року № 0000556761 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія довідки від 17.03.2017 року № 1093 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія довідки від 13.03.2017 року № 894 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія довідки від 13.03.2017 року № 900 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія довідки від 13.03.2017 року № 901 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія довідки від 28.03.2017 року № 1140 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія трудової книжки БТ-І № 6324322; копія заяви про призначення/перерахунок пенсії; копія рішення управління Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 20.07.2018 року; копія виписки про призначення пенсії.Версія:1.6.29.1; копія розписки-повідомлення; копія довідки від 12.06.2018 року № 0000556761 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія трудової книжки БТ-І № 6324322; копія довідки від № 1093 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія наказу від 17.05.1995 року № 329 про результати апестації робочого місця за умовами праці; копія додатку до наказу № 329 від 17.05.1995 року про перелік робочих місць, робіт та професій, робітникам яким підтверджено атестацією право на пільги і компенсації, в тому числі пенсійне забезпечення, передбачене законодавством (Список №2); копія довідки №11/2175-33; копія наказу від 31.10.1997 року № 656; копія додатку до наказу від 31.10.1997 року № 656 про перелік робочих місць, робіт та професій, робітникам яким підтверджено атестацією право на пільги і компенсації, в тому числі пенсійне забезпечення, передбачене законодавством (Список №2); копія довідки від 17.03.2017 року № 1118 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія наказу від 18.05.2006 року № 842; копія довідки про перелік робочих місць та посад, працівникам яких за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2; копія довідки від 13.03.2017 року № 900 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія довідки від 13.03.2017 року № 901 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія довідки від 28.03.2017 року № 1140 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; копія наказу від 18.05.2006 року № 842; копія додатку до наказу від 18.06.2006 року № 842 про перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1; копія довідки від 13.03.2017 року № 904; копія довідки від 13.03.2017 року № 903; копія довідки від 31.03.2017 року № 1147; копія історичної довідки № 1031; копія історичної довідки від 13.03.2017 року № 896; копія наказу від 17.05.2011 року № 695про результати атестації робочих місць за умовами праці; копія додатку до наказу № 695 від 17.05.2011 року; копія довідки від 18.12.2013 року № 11/8059-33 щодо атестації робочих місць за умовами праці; копія наказу від 03.04.2013 року № 13 за результатами атестації робочих місць за умовами праці; копія додатку до наказу № 13 від 03.04.2013 року; копія довідки №11/7270-33 щодо атестації робочих місць за умовами праці; копія пояснювальної записки від 13.03.2017 року № 902; копія довідки виходу від 13.02.2017 року № 897; копія довідки виходу 13.03.2017 року № 898; копія довідки виходу від 13.03.2017 року № 899; копія довідки виходу від 17.03.2017 року № 1119; копія довідки виходу від 28.03.2017 року № 1141; копія довідки щодо атестації робочих місць за умовами праці; копія наказу від 30.12.2011 року № 1602; копія додатку до наказу № 1602від 30.12.2011 року; копія довідки від 06.07.2018 року; копія довідки форма ОК-5; копія зави від 04.07.2018 року; копія заяви від 13.07.2018 року; копія зобо'язання від 04.07.2018 року; копія заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 06.07.2018 року; копія заяви про призначення/перерахунок пенсії; копія розписки-повідомлення; копія рішення управління Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 23.10.2018 року; копія довідки від 19.0.2018 року № 4821; копія довідки форма ОК-5.

Виходячи із наведених обставин, та враховуючи приписи ч.5 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважає що позивач має необхідний пільговий стаж та страховий стаж для набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, як це й не заперечується висновками оскаржуваного рішення відповідача від 23.10.2018 року.

Так, ч.5 ст.114 згаданого вище закону передбачає, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Стосовно посилань відповідача на недосягнення позивачем необхідного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, що передбачено п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то колегія суддів зазначає на таке.

Абзацом 4, 5 п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Абзацом 4, 5 п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Пунктом 1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зауважено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач має пільговий стаж за Списками №1 - 5 років 10 місяців, тому зменшення пенсійного віку буде дорівнювати - 6 років 8 місяців, оскільки 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Окрім цього, позивач має пільговий стаж за Списками №2 - 6 років 1 місяць 22 дня, тому зменшення пенсійного віку буде дорівнювати - 3 роки, оскільки 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

За наведених підстав, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що сума зменшення складає - 9 років 8 місяців, при цьому 60 років - 9 років 8 місяців = 50 років 4 місяця.

Так, колегія суддів зауважує на тому, що позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії - 17.10.2018 року, та мала на час звернення до відповідача - 50 років 5 місяців.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право на зменшення пенсійного віку.

Посилання відповідача про те, що зменшення пенсійного віку не може застосовуватися під час складання пільгового стажу за підсумками періоду роботи за Списками №1 та №2, то колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги те, що передбачене зниження пенсійного віку даній категорії працівників є компенсацією втрат здоров'я працівника, тому при призначенні особі пенсії повинні враховуватися такі особливі умови праці.

З приводу частини позовних вимог про призначення їй пенсії з 18.09.2018 року, то колегія суддів зазначає на таке.

На підставі п.1 ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За викладеними вище обставинами справи, позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку з 17.09.2018 року.

Колегія суддів, вважає, що в даному випадку відповідачем допущено порушення принципу «правової визначеності», оскільки практичне застосування правил зменшення пенсійного віку, визначених в абзацах 4, 5 п.1 ч.2, та абзацах 4, 5 п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови можливості складання пільгових стажів, як це передбачено ч.5 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинно відповідати якості закону щодо підходу який би був найбільш сприятливим для позивача.

Згідно з частина 2 статті 6 КАС України каже, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до висновків викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Shchokin v. Ukraine» та від 07.07.2011 року у справі «Serkov v. Ukraine» Європейський суд з прав людини дійшов до висновку про порушення прав заявників, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, зокрема, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Колегія суддів, вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги та замість частини позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за п.1, п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для більш ефективного захисту порушеного права позивача поновити порушене право позивача, шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку з 18.09.2018 року.

Застосування процесуального Закону у такий спосіб передбачене ст.9 КАС України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених підстав, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача, яке не базувалось на наведених вище критеріях прийнято без додержанням вимог, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає що судом першої інстанції зроблений висновок, який не відповідає обставинам справи, неправильно тлумачив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 3 524,01 грн за подання позову до суду в розмірі 1423,70 грн, що підтверджується квитанцією №11 від 21.12.2018 року ( аркуш справи 4) та за подання апеляційної скарги в розмірі 2135,55 грн, що підтверджується квитанцією №11 від 15.02.2019 року (аркуш справи 161) підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в силу правил ч.1 ст.139 КАС України.

Частина 1 названої вище статті каже, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі № 520/11794/18 скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позоаних вимог частково.

Скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 23.10.2018 року.

Зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 із зменшенням пенсійного віку з 18.09.2018 року.

Стягнути за рахунок бютжетних асигнувань Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3 524, 01 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 01 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

Л.О. Донець

Судді

М.І. Гуцал А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 26.04.2019 року