ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/4521/18 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична група-Чигирин», Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 31 серпня 2018 року №658 «Про скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23 січня 2018 року №25».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2018 року №658 «Про скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23 січня 2018 року №25».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято у зв'язку із зверненням Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель щодо перевищення Чигиринською РДА своїх повноважень, визначених ст.122 ЗК України, яка під виглядом надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, а фактично надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, в той час, як вона не мала повноважень розпоряджатися земельними ділянками державної власності для цих потреб.

Позивач та треті особи відзиви на апеляційні скарги не подавали.

В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення, ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» вже виготовило проект землеустрою та подало його на затвердження, а тому розпорядження Чигиринської РДА від 23 січня 2018 року №25 вичерпало дію своїм виконанням і саме до повноважень Чигиринської РДА Черкаської області належить вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Будь-які письмові пояснення третіх осіб в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Чигиринської районної державної адміністрації від 22 грудня 2017 року №23-2/VII (а.с.16) затверджено Програму економічного і соціального розвитку Чигиринського району на 2018 рік; зобов'язано Чигиринську районну державну адміністрацію забезпечити виконання Програми та фінансування заходів Програми в межах бюджетних коштів, передбачених на виконання Програми районним бюджетом Чигиринського району на 2018 рік. Згідно з Переліком інвестиційних проектів, реалізація яких запланована підприємствами району на 2018 рік (додаток до вказаного розпорядження), ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» приймає участь у розміщенні сонячної електростанції в Чигиринському районі.

Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23 січня 2018 року №25 (а.с.15) позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району. Код цільового використання по КВЦПЗ-14.01. землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

На замовлення позивача, ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 02 лютого 2018 року було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 62,8494 га ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» в оренду терміном на 25 років для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд, об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, за рахунок земель державної власності, розташованих в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2018 року №658 (а.с.14) відповідно до ст.ст.41, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розглянувши лист голови Чигиринської районної державної адміністрації від 14 травня 2018 року №306/01-01-32, скасовано розпорядження Чигиринської РДА від 23 січня 2018 року №25 «Про надання дозволу ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» на розробку проекту землеустрою».

Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що розпорядження Чигиринської РДА від 23 січня 2018 року №25 є ненормативним актом суб'єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для його подальшого скасування оскаржуваним рішенням відповідача.

За наслідком перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, який є складовою земельного законодавства, що регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Таким чином, землі поділяються на відповідні категорії при визначенні їх цільового призначення.

Згідно з ч.2 ст.93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частинами 2, 3 ст.123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема, виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціально-економічного розвитку відповідних територій; використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (п.п.2, 7 ч.1 ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Чигиринської районної державної адміністрації з клопотанням №001/18 від 17 січня 2018 року (а.с.122), в якому просив прийняти розпорядження про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту (14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій) для обслуговування потреб територіальної громади Чигиринського району в порядку ст.122 ЗК України. Метою відведення земельної ділянки є будівництво сонячної електростанції, яка буде постачати жителям територіальної громади сіл Рацево, Вітово, м.Чигирин та Чигиринського району електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.

Отже, у вказаному клопотанні позивачем було одночасно зазначено можливі майбутні цілі використання такої земельної ділянки як для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, так і для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

При цьому повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району належать до районних державних адміністрацій, а для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій - до обласних державних адміністрацій.

Колегія суддів звертає увагу, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є тотожним передачі земельної ділянки у власність або користування, оскільки отримання дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою свідчить про можливі наміри заявника щодо розробки проекту землеустрою, із відповідним визначенням цільового призначення земельної ділянки в процесі розробки землевпорядної документації і за наслідком такої розробки затвердження такого проекту відповідним органом і в подальшому, можливо, отримання відповідної земельної ділянки у власність чи користування.

Підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок може бути виключно невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, беручи до уваги, що позивачем було визначено майбутнє використання земельної ділянки для обслуговування потреб територіальної громади Чигиринського району, у відповідності до положень ч.3 ст.122 ЗК України, наданні відповідного дозволу перебувало у межах повноважень Чигиринської районної державної адміністрації.

До розробки проекту землеустрою із чітким визначенням цільового використання земельної ділянки не для обслуговування жителів територіальної громади району, а для будівництва енергогенеруючих об'єктів не можливо стверджувати, що при видачі розпорядження від 23 січня 2018 року №25 про надання ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району не можна вважати таким, що прийнято із перевищенням визначених законодавством повноважень.

Частинами 1, 3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Зазначений цим Законом порядок скасування розпоряджень голови державної адміністрації повністю відповідає ст. 118 Конституції України.

Суд враховує, що розпорядження про надання дозволу є актом індивідуальної дії, стосується лише прав та інтересів позивача. Скасування такого зачіпає правомірні інтереси позивача, оскільки на час видачі дозволу на розробку проекту землеустрою він діяв правомірно. Згодом розробив за власні кошти проект землеустрою.

У Рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 Конституційний Суд України відзначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У п.5 мотивувальної частини цього Рішення йдеться про органи місцевого самоврядування, а не органи виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у цьому Рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб'єктів певного виду, і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільних відносин загалом. Цей принцип повинен за аналогією застосовуватися до всіх суб'єктів владних повноважень.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №2340/2921/18.

Враховуючи, що на підставі розпорядження №25 від 23 січня 2018 року за завою ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 62,8494 га терміном на 25 років для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд, об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, за рахунок земель державної власності, розташованих в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту був розроблений 02 лютого 2018 року ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23 січня 2018 року №25 слід вважати виконаним.

Крім того, зазначений дозвіл на розробку позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району не є гарантією надання такої земельної ділянки у користування в майбутньому і не зобов'язує районну державну адміністрацію прийняти відповідне рішення.

В той же час, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, що дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки. Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними.

Частинами 1, 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, колегія суддів звертає увагу, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, наслідком надання суб'єктом владних повноважень - Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області дозволу на розробку позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району шляхом видачі розпорядження №25 від 23 січня 2018 року, які, на думку відповідача, видані із перевищенням визначених законодавством повноважень, не може бути порушення прав та інтересів позивача, який повинен мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, зокрема, в частині здійснення повноважень щодо надання відповідних дозволів у відповідності до норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки до затвердження відповідної землевпорядної документації, за якою земельна ділянка буде відводитися для тієї чи іншої цілі - не можна однозначно стверджувати, що така земельна ділянка належить виключно до однієї окремої категорії за цільовим призначенням. В той же час, при вирішенні питання щодо передачі земельної ділянки у власність або користування, категорію цільового призначення якої буде визначено як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, таке питання буде лежать поза межами повноважень районної державної адміністрації і в даному випадку відповідне рішення буде приймати обласна державна адміністрація.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що до затвердження у встановленому законодавством порядку землевпорядної документації відповідні земельні ділянки не належать до окремої категорії за основним цільовим призначенням, які визначені у ст.19 ЗК України, в той же час, до передачі земельної ділянки у власність чи користування, законодавством не встановлено обмежень щодо кількості осіб, які можуть звернутись до відповідної державної адміністрації за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і за відсутності передбачених ч.3 ст.123 ЗК України підстав для відмови - всім зацікавленим особам можуть бути видані дозволи на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки і лише за наслідком визначення такими особами цільового призначення земельної ділянки, повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність будуть розподілятись між районною чи обласною державною адміністрацією.

В той же час, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення було ним прийнято на підставі звернення Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель із клопотанням від 13 червня 2018 року №226-ДК/0015/КВ/06/01/18 (а.с.91) щодо перевищення Чигиринською РДА своїх повноважень, визначених ст.122 ЗК України, оскільки в оскаржуваному розпорядженні Черкаської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2018 року №658 відсутні будь-які посилання на вказане клопотання, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

З огляду на викладені обставини за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23 січня 2018 року №25 є виконаним і позивачем 02 лютого 2018 року здійснено розробку відповідного проекту землеустрою, враховуючи, що у своєму клопотанні від 17 січня 2018 року №001/18 (а.с.122) ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» зазначено, що відведення земельної ділянки здійснюється для обслуговування потреб територіальної громади Чигиринського району, з огляду на необхідність дотримання принципу належного урядування, та беручи до уваги, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, зокрема в частині пропорційності, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення та з огляду на те, що внаслідок його прийняття порушено принцип правової визначеності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення шляхом визнати протиправним та скасування розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 31 серпня 2018 року №658.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма