Справа № 420/1522/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення відповідача, яким позивача позбавлено права на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

зобов'язати відповідача здійснити заходи щодо забезпечення позивачу права на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України.

Позов вмотивовано наступним.

08 листопада 2018 р. до громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л. Л. подана заява, яка зареєстрована за №0329839.18/15 від 08.11.2018.

У зв'язку із неналежною організацією процесу розгляду цієї заяви, 26 грудня 2018 року до громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України подана заява про надання права на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка зареєстрована за № О 332437.18/15 від 26.12.2018.

Листом №17/11-0332437.18/15-93 від 14.01.2019, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі керівника секретаріату Л. Левшун, відмовив у внесенні ОСОБА_1 до списку осіб на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Таке рішення, на думку позивача, є протизаконним та необгрунтованим, адже рішення про відмову у внесенні до списку на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини прийнято з посиланням на «Порядок організації та проведення особистого прийому заявників Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, представниками Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та посадовими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», де у пункті 2.4 зазначено, що попередній запис заявників на особистий прийом до Уповноваженого здійснюється у разі, якщо порушене у зверненні питання залишилося не вирішеним по суті після його розгляду відповідними структурними підрозділами Секретаріату.

При цьому, співробітники Секретаріату дійшли висновку, що оскільки моя заява перебуває на розгляді у Секретаріаті Уповноваженого, для включення до списку осіб на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини немає підстав.

Такий висновок співробітників Секретаріату не відповідає дійсним обставинам розгляду заяви № 0329839.18/15 від 08.11.2018 і суперечить Законам України, адже стаття 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» зазначає, що Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено строки розгляду звернень «Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, діє не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів....».

Тотожні строки розгляду звернень громадян зазначені в Інструкції з ведення діловодства за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України, підприємств, установ, організацій з відомостями про порушення прав і свобод людини і громадянина у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: п.3.6. Звернення (окрім звернень народних депутатів України) в Секретаріаті розглядаються відповідно до Закону України «Про звернення громадян» протягом 30 днів, починаючи з дня реєстрації в базі звернень, якщо інше не вказано в дорученні, а в разі потреби термін може бути подовжений до 45 днів та узгоджений з керівництвом.

Заява про надання права на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подана 26.12.2018 на 48 день після реєстрації моєї заява №0329839.18/15 від 08.11.2018.

Станом на 26 грудня 2018 питання по суті заяви №0329839.18/15 від 08.11.2018 не було вирішено відповідними структурними підрозділами Секретаріату, і не вирішено по тепер.

За таких обставин, Секретаріат не мав підстав для відмови у внесенні до списку на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою суду від 15.03.2019 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача 25.03.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01008 06722965 (а/с. 14).

12.04.2019 року за вх. № 13342/18 через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов за підписом керівника Секретаріату Л. Левшун, який обґрунтований наступним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений:

відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;

роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення У повноваженому;

направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;

відмовляє в розгляді звернення.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» сферою застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Крім того, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

На ім'я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини позивачем протягом листопада 2018 року було подано звернення, які були зареєстровані у Секретаріаті 08.11.2018, 14.11.2018 з питання порушення КП ЖКС «Вузовський» її права на вільний доступ до власної квартири.

У листі представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав Степаненко О.А. від 10.12.2018 №20.4/18-0329793.18-1/15- 48 позивачу повідомлено, що правові засади діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини визначені Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Також Позивачу наголошено на тому, що відповідно до статті 4 Закону про Уповноваженого діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Ураховуючи викладене вище, відповідно до статті 101 Конституції України, статті 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» до Одеської міської ради направлено відповідний запит. За результатами отриманої інформації прийматиметься рішення щодо необхідності вжиття подальших заходів реагування.

26.12.2018 до Секретаріату від позивача надійшло звернення щодо особистого прийому Уповноваженим.

У листі Керівника Секретаріату Левшун Л.В. від 14.01.2019 №17/11- 0332437.18/15-93 позивача повідомлено, що на даний час підстав для включення його до списку осіб, які виявили бажання бути прийняті особисто Уповноваженим, немає, оскільки звернення позивача перебувають на розгляді у Секретаріаті.

Слід звернути увагу на те, що рішення Секретаріату за наслідками розгляду та надання відповіді позивачеві на його звернення щодо особистого прийму Уповноваженим, було прийнято в межах правових засад, встановлених чинним законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про звернення громадян» порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Особистий прийом Уповноваженим здійснюється відповідно до Порядку організації та проведення особистого прийому заявників Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, представниками Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та посадовими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 04.10.2018 №63/02-18.

Уповноважений проводить особистий прийом громадян першого вівторка місяця за попереднім записом.

Згідно із пунктом 2.4 Порядку, попередній запис заявників на особистий прийом до Уповноваженого здійснюється на підставі письмового звернення, поданого не пізніше ніж за 14 днів до дня проведення прийому, у разі якщо порушене у зверненні питання залишилося не вирішеним по суті після його розгляду відповідними структурними підрозділами Секретаріату.

Підсумовуючи зазначене, наголошуємо, що рішення Секретаріату про не включення позивача до списку осіб, що виявили бажання бути прийняті особисто Уповноваженим, є правомірним, оскільки звернення позивача з питання порушення КП ЖКС «Вузовський» її права на вільний доступ до власної квартири на момент надання відповіді на звернення щодо особистого прийому Уповноваженим перебували на розгляді у Секретаріаті.

Отже, відповідь Секретаріату від 14.01.2019 №17/11-0332437.18/15-93 надана позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги про визнання рішення Секретаріату протиправним та зобов'язання відповідача здійснити заходи щодо забезпечення права на особистий прийом Уповноваженим є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відзив надісланий засобами поштової кореспонденції, згідно штампу УКРПОШТИ 09.04.2019 р. (стреч код 01008 12391113) у встановлений приписами ст. 162 КАС України строк.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26 грудня 2018 року до громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України подана заява про надання права на особистий прийом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка зареєстрована за №О332437.18/15.

Листом №17/11-0332437.18/15-93 від 14.01.2019 заявника (ОСОБА_1.) повідомлено, що підстав для прийому немає.

«Ваше звернення, подане у громадській приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) 26.12.2018 щодо особистого прийому Вас Уповноваженим повідомляємо.

Особистий прийом Уповноваженим здійснюється відповідно до Порядку організації та проведення особистого прийому заявників Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, представниками Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та посадовими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Порядок), затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 04.10.2018 № 63/02-18.

Уповноважений проводить особистий прийом громадян першого вівторка місяця за попереднім записом.

Згідно із пунктом 2.4 Порядку попередній запис заявників на особистий прийом до Уповноваженого здійснюється на підставі письмового звернення, поданого не пізніше ніж за 14 днів до дня проведення прийому, і у разі якщо порушене у зверненні питання залишилося не вирішеним по суті після його розгляду відповідними структурними підрозділами Секретаріату.

Оскільки Ваші звернення перебувають на розгляді у Секретаріаті Уповноваженого, на даний час підстав для включення Вас до списку осіб, що виявили бажання бути прийнятими особисто Уповноваженим, немає.».

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та іншими нормативно - правовими актами.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, відповідно до ст.101 Конституції України та ст.1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 № 776/97-ВР, здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції та у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами ч. ч. 1-3 ст. 17 цього Закону Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений:

1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;

2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;

3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;

4) відмовляє в розгляді звернення.

Статтею 40 Конституції України встановлено право усіх направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» установлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Порядком здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини затвердженим наказом Уповноваженого від 12.08.2013 № 18/02-13 (зі змінами, унесеними наказом Уповноваженого від 12.04.2018 № 12/02-18) (далі - Порядок) врегульовано механізм здійснення провадження у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина

Провадження Уповноваженого - це комплекс заходів, які здійснюються з метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини, сприяння їх поновленню, запобігання виникненню умов, що створюють можливості порушення прав та свобод людини.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку, провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини це комплекс заходів, які здійснюються з метою парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини, сприяння їх поновленню, запобігання виникненню умов, що створюють можливості порушення прав та свобод людини.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку, кожен, хто бере участь у здійсненні провадження Уповноваженого, керується Конституцією України, Законом № 776, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими нормативно-правовими актами України, актами Уповноваженого та керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Секретаріат), а також цим Положенням.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку, під час провадження кожна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання таких дій та прийняття рішень. Критерієм для визначення розумності строків провадження є складність провадження, яка визначається з урахуванням кількості порушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки дій, необхідних для здійснення провадження, тощо.

Зацікавлені сторони, згідно з пунктом 1.6 Порядку, повідомляються про відкриття провадження в строки, визначені Законом № 393.

Відповідно до пункту 6.1 Порядку, провадження завершується шляхом надання остаточної відповіді авторові звернення за результатами з'ясування обставин справи після вжиття передбачених Законом №776 заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав і свобод людини або сприяння їх поновленню.

ВИСНОВКИ СУДУ

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

У цьому ж Висновку зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Як встановлено судом, 26.12.2018 року ОСОБА_1 подана заява про надання права на особистий прийом.

Як вбачається із відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини від 14.01.2019 року №17/11-О332437.18/15-93, ОСОБА_1 відмовлено у включенні до списку осіб, що виявили бажання бути прийнятими особисто Уповноваженим, оскільки звернення заявника перебувають на розгляді.

Разом з цим, згідно відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини від 10.12.2018 року №20.4/8-О329793.18-1/15-48, рішення по заявам від 03.11.2018 року, 07.11.2018 року та 12.11.2018 року не прийнято.

Отже, надані відповідачем письмові докази свідчать про те, що питання порушені у зверненні ОСОБА_1 залишилось невирішеним по суті, а відтак, підстав, визначених національним законодавством, для відмови у включенні до списку осіб, що виявили бажання бути прийнятими особисто Уповноваженим, судом не встановлено.

Крім іншого, також суд зазначає, що статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Імперативна норма - виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.

Вказана норма є імперативною, а тому звернення ОСОБА_1 від 08.11.2018 року до 24.12.2018 року.

Як наслідок, станом на 26.12.2018 року порушене у зверненні питання залишилось не вирішеним, а тому, позивач мала право на включення її до списку осіб, що виявили бажання бути прийнятими особисто Уповноваженим.

Пунктом 2.4 Порядку попередній запис заявників на особистий прийом до Уповноваженого здійснюється на підставі письмового звернення, поданого не пізніше ніж за 14 днів до дня проведення прийому, у разі якщо порушене у зверненні питання залишилося не вирішеним по суті після його розгляду відповідними структурними підрозділами Секретаріату.

Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії".

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог повністю.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ст.242 КАСУ).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини на користь ОСОБА_1 за рахунок державних асигнувань суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 7, 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини (викладене у листі № 17/11-О332437.18/15-93 від 14.01.2019 р.), яким ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для включення її до списку осіб, що виявили бажання бути прийнятими особисто Уповноваженим.

Зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини здійснити заходи щодо включення ОСОБА_1 до списку осіб, що виявили бажання бути прийнятими особисто Уповноваженим Верховної Ради України.

Стягнути з Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією № 4252 від 14.03.2019 року у сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА _1 - адреса: АДРЕСА_1, телефон НОМЕР_2, код НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_2

Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини - адреса: 01008 м. Київ вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661556, телефон 044-253-22-03, факс 044-226-34-27, електрона адреса: hotline@ombutdsmen.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.