Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 р. Справа№200/879/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Кононенко В.В.,

представник позивача Шатілова В.В.,

представника відповідача Яковлєвої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомунерго" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №Ю-15947-44 від 06.11.2018 у розмірі 376 290,10грн, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2019 шляхом надсилання поштою позивач, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомунерго", звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №Ю-15947-44 від 06.11.2018 у розмірі 376 290,10грн, зобов'язання вчинити певні дії /а.с.6-9/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що виробничою одиницею ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Краматорськміжрайтепломережа» 16.11.2018 поштою отримано вимогу ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №Ю-15947-44 від 06.11.2018 у розмірі 376 290,10 грн. Висновок відповідача, щодо недоїмки зі сплати ЄСВ зроблений на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, які не відповідають фактичним обставинам, а як наслідок вимогам діючого законодавства. Так, недоїмка у розмірі 376 290,10грн, яка зазначена у спірній вимозі, виникла за даними ДФС станом на 31.10.2018 та фактично складається із сум єдиного соціального внеску, сплаченого відокремленим підрозділом ОКП «Єдиний розрахунковий центр» та сум єдиного соціального внеску сплаченого ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Краматорськміжрайтепломережа». Направляючи вимогу від 06.11.2018, заступник начальника ГУ ДФС у Донецькій області не врахував, що 11.07.2018 структурним підрозділом ОКП «Єдиний розрахунковий центр» було здійснено сплату ЄСВ в розмірі 200000грн за період І половину липня 2018 року. Грошові кошти відповідно до вищевказаного платіжного доручення перераховані структурним підрозділом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Єдиний розрахунковий центр» в зв'язку з виплатою заробітної плати за І половину липня 2018 року робітникам ВО «Краматорськміжрайтепломережа».

Просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №Ю-15947-44 від 06.1 1.2018 в розмірі 376 290,10 грн.

- зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області здійснити облікові операції в інформаційній системі органів ДФС - інтегрованій картці платника (код ЄДРПОУ 05540936) зі зміною показників стану розрахунку по сплаті ЄСВ на суму 200000грн, а саме рознести дані платіжного доручення №28 від 11.07.2018/а.с.9/.

Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Так, наявність суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2018 в розмірі 376290,10грн підтверджується інтегрованою карткою платника податку ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Вказує на те, що Законом №2464-VI чітко визначено порядок сплати єдиного внеску безпосередньо платником єдиного внеску. Передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Наявні копії платіжних доручень свідчать про сплату єдиного внеску за позивача ОКП «Єдиний розрахунковий центр», що є порушенням вимог частини 9 статті 25 Закону Україну №2461, а тому відповідачем правомірно не було зараховано сплачені суми у розрахунок сплати позивачем єдиного внеску. При направленні позивачеві спірної вимоги відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.42-66/.

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року відкрито провадження по справі/а.с.1/.

11 лютого 2019 року надійшов відзив з додатками на позовну заяву/а.с.42-67/.

13 лютого 2019 року по справі оголошено перерву до 27 лютого 2019 року.

27 лютого 2019 року по справі оголошено перерву до 18 березня 2019 року для наданні відповіді на відзив представником позивача та надання доказів.

18 березня 2019 року представником позивача у судовому засіданні надано копії звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та положення про структурний підрозділ ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Єдиний розрахунковий центр» /а.с.85-128/.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, продовжено підготовче провадження по справі №200/879/19-а та до 27 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 27 березня 2019 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження по справі №200/879/19-а та призначено справу до розгляду на 1 квітня 2019 року.

10 квітня 2019 року представником відповідача засобами електронного зв'язку надіслано на електронну адресу суду письмові пояснення /а.с.156-157/.

17 квітня 2019 року представником позивача надано суду копії платіжних доручень якими було сплачено ЄСВ.

Представник позивача у судовому засіданні наадавав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 03337119, місце знаходження за адресою 84307, Донецька обл., місто Краматорськ, пров. Земляний, буд. 2. Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуиенерго» (надалі - позивач) засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради. Управління підприємством на період дії ЗУ «Про військово-цивільні адміністрації» здійснює облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація. Позивач є виробником теплової енергії та здійснює виробничу діяльність з метою задоволення потреб споживачів у сфері теплопостачання. До складу підприємства входить 18 виробничих одиниць, що надають послуги по постачанню теплової енергії споживачам населених пунктів Донецької області. Однією із таких виробничих одиниць є «Краматорськміжрайтепломережа».

Відокремлений підрозділ "Виробнича одиниця обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" «Краматорськміжрайтепломережа» зареєстровано в якості відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи, розташований за адресою: місце знаходження за адресою 84307, Донецька обл., місто Краматорськ, пров. Земляний, буд. 2.

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Виробничою одиницею ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Краматорськміжрайтепломережа» 16.11.2018 поштою отримано вимогу ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №Ю-15947-44 від 06.11.2018 розмірі 376290,10грн/а.с.10/.

22.11.2018 позивачем направлено скаргу на адресу ДФС України на вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-15947-44 від 06.11.2018/а.с.11-12/.

Рішенням ДФС України від 26.12.2018 за вих.№ 41684/6/99-99-11-05-02-25 вимогу вирішено залишити без змін, а скаргу без задоволення /а.с.13-14/.

Позивач, не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки), звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач в повній мірі довів правомірність свого рішення та дій, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У відповідності до п. 1. ч. 1. статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено статтею 9 Закону N 2464-VI, за приписами частини 5 якої сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно до частини 7 цієї статті єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця(ч.8 ст.9 Закону N 2464-VI).

За приписами частини 10 статті 9 Закону N 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону N 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно частини 4 статті 25 Закону N 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону N 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У частині 9 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Наявність суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2018 в розмірі 376 290,10 грн підтверджується інтегрованою карткою платника податку ОКП «Донецьктеплокомуненерго»/а.с.48-66/.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Нарахування і сплата фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 6 розділу VII Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

У випадку, зазначеному в абзаці другому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки).

У випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

У випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили.

У випадку, зазначеному в абзаці п'ятому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону.

У випадку, зазначеному в абзаці шостому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Враховуючи вищевикладене, вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки).

Так, інтегрованою карткою Позивача підтверджується, що з 20.12.2018 борг з єдиного внеску погашено, як наслідок утворилась переплата/а.с.65/.

Враховуючи відсутність у позивача заборгованості з єдиного внеску, вимога від 06.11.2018 №Ю-15947-44 до органів державної виконавчої служби не надсилалась та є відкликаною з дня протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки), тобто з 20.12.2018.

Тобто станом на момент звернення позивача до суду не було предмету спору, що викладений п.2 позовних вимог Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомунерго".

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області здійснити облікові операції в інформаційній системі органів ДФС - інтегрованій картці платника (код ЄДРПОУ 05540936) зі зміною показників стану розрахунку по сплаті ЄСВ на суму 200000грн, а саме рознести дані платіжного доручення №28 від 11.07.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжного доручення від 11.07.2018 №11 ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Єдиний розрахунковий центр» здійснено сплату 200000грн. В графі призначення платежу зазначено: ЄСВ 22% за І половину липня 2018 року за ВО «Краматорськміжрайтепломережа»/а.с.22/.

Вказана сума у розмірі 200000грн була зарахована на рахунок особи, що здійснила платіж, а саме ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Єдиний розрахунковий центр» за відповідним кодом сплати і обліковується за «Єдиний розрахунковий центр» як платіж до з'ясування /а.с.159/.

Позивач звернувся до суду в інтересах виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа».

Сума коштів сплаченого ЄСВ у розмірі 200000грн обліковується за ВО«Єдиний розрахунковий центр» ОКП «Донецьктеплокомуненерго», а не «Краматорськміжрайтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

ВО«Єдиний розрахунковий центр» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» може уточнити призначення платежу у розмірі 200000грн, або розпочати процедуру повернення коштів як помилково та/або надмірно сплаченої суми, як це передбачає ст.43 Податкового кодексу України та Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6, зареєстрованого в Мін'юсті 05.02.2016 за №193/28323.

Так, само по собі облік за ВО«Єдиний розрахунковий центр» 200000грн, суми сплаченого ЄСВ, не порушує прав ані позивача ані його виробничих одиниць.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомунерго" (пров. Земляний, 2, м. Краматорськ, Донецька область, 84307), ЄДРПОУ 00) до Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса: вул.130-й Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 87526, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску №Ю-15947-44 від 06.11.2018 у розмірі 376 290,10грн, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17 квітня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зеленов А.С.