ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2019 р. Cправа № 902/851/18

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

третьої особи: ОСОБА_1

представників:

позивача: ОСОБА_2,

третьої особи: ОСОБА_3,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (вул. Карла Лібкнехта, буд. 10, м. Чорнобиль, Іванківський район, Київська область, 07270)

до: Приватного підприємства "БАБУРБУДПРО" (АДРЕСА_1, 22100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 02097)

про стягнення 524 076 грн 82 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Державним підприємством "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (позивач, ДП «ЦОТІЗ») заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «БАБУРБУДПРО» (відповідач, ПП «БАБУРБУДПРО») 524 076 грн 82 коп. заборгованості, з яких: 448 434 грн 00 коп. основного боргу, 37 594 грн 74 коп. пені, 8 182 грн 38 коп. 3% річних, 29 865 грн 70 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем господарських зобов’язань за договором підряду № 45/17 від 28.12.2017 р., а саме щодо виготовлення проектної документації. Дана обставина стала підставою для розірвання ДП «ЦОТІЗ» договору підряду в односторонньому порядку та для вимоги повернути виплачені в якості попередньої оплати кошти, перераховані позивачу на виконання вказаного договору.

В якості нормативного обґрунтування позову позивач посилається на положення ст. 530, 549-551, 610-613, 615, 629, 837, 849, 1212 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 220, 230-232 ГК України, 2, 20, 27, 162 ГПК України.

Викладені вище обставини стали підставою для звернення Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" за захистом своїх порушених прав до господарського суду.

Ухвалою суду від 29.12.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/851/18 у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням її до розгляду по суті на 15.01.2019 р.

15.01.2019 р. до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 15.01.2019 р. (вх. № 02.1-34/309/19 від 15.01.2019р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату та клопотання б/н від 15.09.2018 р. (вх. № 02.1-34/310/19 від 15.01.2019 р.) про витребування доказів, а саме акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.01.2018 р. до договору підряду № 45/17 від 28.12.2017 р.

Крім того, 15.01.2019р. на адресу суду від ПП "БАБУРБУДПРО" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.01.2019р. (вх. № 02.1-34/307/19 від 15.01.2019р.), в якому підприємство просить суд відмовити в задоволенні позову ДП "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" в повному обсязі.

Ухвалою від 15.01.2019 р. суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження. Цією ж ухвалою призначено у справі підготовче засідання на 12.02.2019р. та задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

11.02.2019 р. на електронну, а згодом і на поштову адресу суду надійшло клопотання гр. ОСОБА_1 б/н від 07.02.2019 р. про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Також 11.02.2019 р. до суду від Слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області надійшла витребувана ухвалою суду від 15.01.2019 р. інформація по справі.

Відповідно до ухвал суду від 12.02.2019 р., які занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання гр. ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи до 26.02.2019 р.

21.02.2019 р. на адресу суду від Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" надійшла відповідь на відзив б/н від 18.02.2019 р. (вх. № 02.1-34/1574/19 від 21.02.2019р.).

25.02.2019 р. на електрону та 26.02.2019 р. на поштову адресу суду від третьої особи - гр. ОСОБА_1 надійшли заперечення (пояснення) на позовну заяву ДП "ЦОТІЗ" б/н від 24.02.2019 р. (вх. № 02.1-34/1715/19 від 26.02.2019 р.).

26.02.2019 р. позивачем до суду подано клопотання б/н від 26.02.2019 р. про витребування доказів у Козятинської ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та клопотання б/н від 26.02.2019 р. про продовження строку підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

В судовому засіданні (26.02.2019р.) судом відхилено клопотання позивача про витребування доказів та задоволено клопотання про продовження строку підготовчого провадження, передбаченого ч. 3 ст. 177 ГПК України, на 30 календарних днів, про що постановлено ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

Крім того, враховуючи невірне встановлення процесуального статусу третьої особи - гр. ОСОБА_1, судом залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, за наслідком чого постановлено ухвалу, яку зафіксовано у протоколі судового засідання.

Також, дослідивши матеріали справи, суд, зважаючи на ненадходження від Слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області витребуваної ухвалою від 12.02.2019 р. інформації, повторно витребував належним чином засвідчену копію робочого проекту "Реконструкція асфальтно-бетонованих майданчиків з будівлями (інв. № 5390_8; інв. № 5390_11) шляхом влаштування ФЕС "Чоронобильська сонячна електростанція № 1, за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 67 та вул. Нова, 1-а".

Окрім того, ухвалою суду від 26.02.2019 р., яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 14.03.2019 р.

13.03.2019 р. на електронну адресу суду від Слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області надійшов лист вих. № 72/109/10/2/02-19 від 13.03.2019 р., в якому зазначено про неможливість надання зазначених в ухвалі від 26.02.2019 р. матеріалів, у зв'язку з перебуванням матеріалів досудового розслідування на судових експертизах.

14.03.2018 р. третьою особою - гр. ОСОБА_1 до суду подано письмові пояснення (заперечення) щодо відповіді на відзив б/н від 13.03.2019 р. (вх. № 02-1-34/2368/19 від 14.03.2018 р.) та клопотання б/н від 13.03.2019 р. (вх. № 02.1-34/2367/19 від 14.03.2019 р.) про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи заяв свідків гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 Цього ж дня представником позивача до суду подано клопотання б/н від 14.03.2019 р. (вх.№ 02.-1-34/2369/19 від 14.03.2019 р.) про витребування доказів, в якому останній просить визнати поважними причини неподання зазначеного клопотання раніше та витребувати у Козятинській управління ГУ ДФС у Вінницькій області інформації та документів.

Відповідно до ухвал суду від 14.03.2019 р., які занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання третьої особи - гр. ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи заяв свідків, а також клопотання позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи до 01.04.2019 р.

15.03.2019р. на адресу суду від Приватного підприємства "БАБУРБУДПРО" надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 12.03.2019 р., в яких підприємство не погоджується із доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

18.03.2019 р. до суду надійшов лист Слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області вих. № 72/109/10/2/02-19 від 13.03.2019 р. щодо виконання вимог ухвали суду від 26.02.2019 р.

26.03.2019 р. від позивача до суду надійшла заява про зміну підстав позову б/н від 22.03.2019 р.

29.03.2019 р. на адресу суду від Козятинського управління ГУ ДФС у Вінницькій області надійшов лист № 9619/9/02-32-53-06 від 26.03.2019 р. з долученою до нього інформацією на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2019 р.

01.04.2019 р. представником позивача до суду подано клопотання б/н від 01.04.2019р. про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

В судове засідання (01.04.2019 р.) представник відповідача не з'явився, не зважаючи на те, що про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином під розпис в засіданні суду від 14.03.2019 р., що стверджується наявною в матеріалах справи розпискою та протоколом судового засідання від цієї ж дати.

Надавши оцінку заяві позивача про зміну підстав позову б/н від 22.03.2019 р. (вх. № 02-1-34/2724/19 від 26.03.2019 р.) судом прийнято її до розгляду, як таку що узгоджується із приписами ст.ст. 42, 46 ГПК України. При цьому судом визначено відповідачу та третій особі строк для подання письмових пояснень з приводу змін позивачем підстав позову та наявних у зв’язку із цим доказів до 15.04.2019р.

Крім того, розглянувши в даному засіданні клопотання позивача б/н від 01.04.2019 р. про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи судом відхилено його з огляду на необґрунтованість, про що постановлено протокольну ухвалу.

За результатами судового засідання (01.04.2019 р.) суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та визначенням двох дат для розгляду справи по суті на 02 та 18 квітня 2019 року.

Під час судових засідань з розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві, відповіді на відзив (а.с.189-197, т.с.1), поясненнях по справі (а.с.201-205, т.с.2) та у заяві про зміну підстав позову (а.с.133, т.с.2). Первинно позовні вимоги були обґрунтовані порушенням позивачем зобов’язань за договором підряду № 45/17 від 28.12.2017р. (Договір), на виконання якого відповідачу за розробку відповідної проектної документації 28.12.2017 року було перераховано передоплату в розмірі 30% та 22.01.2018 року – ще 60 % від усієї суми, що склало 448434 гривень. Оскільки відповідач проектну документацію не виготовив та у визначений у договорі строк (до 05 січня 2018 року включно на підставі п.3.2 Договору) не передав позивачеві, ДП «ЦОТІЗ» керуючись п.11.2 договору підряду розірвало його в односторонньому порядку. Відтак зважаючи не те, що правові підстави для набуття грошових коштів у вигляді передоплати зникли, позивач заявив вимогу про повернення відповідачем внесеної на його користь передоплати на підставі вимог ст.1212 ЦК України. При цьому, враховуючи, що у ПП «БАБУРБУДПРО» виникло грошове зобов’язання з повернення коштів у сумі 448434 грн, позивач керуючись п.8.3 договору підряду та ст.625 ЦК України через прострочення повернення зазначеної суми також заявив вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 37594,74 грн, 3% річних у розмірі 8182,38 грн та інфляційних втрат у розмірі 29865,7 грн.

Згодом у зв’язку із тим, що у матеріалах справи з’явився акт здачі-прийняття виконаних робіт 45/17 від 15 січня 2018 року, наданий Відділом поліції зони ЧАЕС, обставини позову були змінені ДП «ЦОТІЗ» у відповідній письмовій заяві (а.с.133, т.с.2). Так, у поданій заяві позивач посилається на істотні порушення ряду умов договору підряду, які виключають можливість використання результатів робіт за цим договором для вказаної у ньому мети. Відносно акту здачі-прийняття виконаних робіт 45/17 від 15 січня 2018 року представник позивача наголосив, що його довіритель його не отримував, що стверджується низкою наданих доказів: журналами вхідної кореспонденції, журналами відвідування ДП «ЦОТІЗ», іншими доказами. При цьому також будь-якої проектної документації, що могла буди предметом договору підряду № 45/17 від 28.12.2017р, у позивача немає, вона до нього не надходила.

Крім того, представник позивача звернув увагу, що навіть якщо відповідач і передав якусь проектно-кошторисну документацію третій особі, який на той момент був повноважним представником позивача, то він зробив це з порушенням умов Договору. Адже за вимогами п.5.1 Договору після завершення робіт виконавець має передати замовнику належним чином оформлену проектну документацію у 4-х примірниках на паперовому носії та 1 примірник на електронному носії за накладною, а також акт здачі-приймання виконаних робіт. Натомість відповідачем було передано третій особі лише 3 примірника проектно-кошторисної документації, при цьому було підписано лише акт здачі-приймання виконаних робіт без накладної, що не відповідає умовам договору.

Також під час розгляду справи по суті представник позивач відмітив, що відповідно до п.5.3 Договору робота вважається виконаною у повному обсязі, якщо замовнику передано проектну документацію, зазначену у п.1.1 цього Договору, після отримання позитивного висновку державної експертизи розробленої згідно з цим Договором проектної документації та погоджений з відповідними органами у встановленому законодавством порядку та отримання необхідних технічних вимог від ПрАТ «Київобленерго». Проте, всупереч вищевказаним положенням Договору виконавець не забезпечив погодження проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами та організаціями, які проводять державну експертизу проектної документації, а також не отримував необхідних технічних вимог від ПрАТ «Київобленерго».

Крім того, на думку представника позивача, проектно-кошторисна документація була виконана виконавцем із суттєвими порушеннями умов договору підряду.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини, представник позивача звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення коштів, які були перераховані виконавцю у якості попередньої оплати, а також у зв’язку із прострочкою повернення цих коштів просив стягнути нараховану пеню, три відсотка річних та інфляційні втрати.

Відповідач в судові засідання з розгляду справи по суті свого повноважного представника не направив, водночас матеріали господарської справи містять відзив (а.с.110-112, т.с.1) та заперечення на відповідь на відзив (а.с.116-121, т.с.2), відповідно до яких він категорично заперечує щодо поданого позову та зазначив, що ПП «БАБУРБУДПРО» відповідно до договору підряду №45/17 від 28.12.2017 року розробило та передало ДП «ЦОТІЗ» проектну документацію по об’єкту будівництва: «Реконструкція асфальтно-бетонованих майданчиків з будівлями (інв. №5390_8; інв. №5390_11) шляхом влаштування ФЕС «Чорнобильська сонячна електростанція №1», за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 67 та вул. Нова, 1-а, в об’ємі, визначеному у завданні на проектування до договору.

15 січня 2018 року директором позивача ОСОБА_1 було отримано примірники проектно-кошторисної документації, погоджено проект до експертизи та підписано акти виконаних робіт. На підставі акту виконаних робіт позивачем 22.01.2018 року оплачено другу частину коштів у розмірі 60% від вартості робіт.

У березні-квітні 2018 року після зміни керівництва в ДП «ЦОТІЗ» відповідач отримав від позивач усні підтвердження співпраці. Однак, 25 квітня 2018 року в приміщення ПП «БАБУРБУДПРО» за заявою позивача на підставі ухвали Іванківського районного суду Київської області було проведено обшук та вилучено ряд документів, серед яких первинну документацію по договору підряду №45/17 від 28.12.2017 року.

У зв’язку із викладеним та тим, що умови договору підряду відповідно до завдань на проектування були виконані, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю через його безпідставність

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 та його представник щодо позовних вимог також заперечили. Детально свої доводи виклали у письмових (запереченнях поясненнях) (а.с.7-14, 40-47, т.с.2), у письмових поясненнях (запереченнях) на відповідь на відзив (а.с.78-86, т.с.2) та у письмових поясненнях на заяву ДП «ЦОТІЗ» про зміну підстав позову (а.с.186-195, т.с.2). Заперечуючи проти задоволення позову представник третьої особи під час розгляду справи по суті наголосила, що проектна документація на виконання договору підряду була виготовлена та за актом прийому-передачі передана позивачеві, підписантом якого був у тому числі ОСОБА_1 як керівник ДП «ЦОТІЗ». Жодних заперечень чи зауважень до вказаного акту з боку позивача не надходило.

Також представник третьої особи у своїх поясненнях не погодилася із доводами позивача відносно порушення строків виконання договору, що роботи мали бути виконані до 05.01.2018 року, оскільки це не відповідає п.4.1 Договору, у якому йде мова про початок робіт протягом 5 днів з моменту отримання попередньої оплати. У той же час закінчення робіт регламентується розділом 15 Договору, де вказано, що договір діє до 28.12.2018 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами договірних зобов’язань.

До того ж, на думку третьої особи, твердження позивача відносно передачі документів у неналежній кількості примірників є хибним, оскільки ця кількість визначалася з урахуванням п.5.2 Договору, що регулює проміжний етап виконання умов договору, для погодження перед поданням на державну експертизу, що не позбавляло замовника можливості згодом виконати вимоги п.5.1 Договору після повного виконання робіт. Те саме, на її думку, стосується і накладної, яка теж оформляється лише після завершення робіт відповідно до п.5.1 Договору.

Щодо неподання відповідачем проектної документації на експертизу ПП «БАБУРБУДПРО» зазначило, що починаючи з лютого 2018 року позивач ухилявся від продовження співпраці з виконавцем робіт, не надавав виконавцеві необхідних документів, а також відкликав направлені раніше запити до органів державної влади. Такі дії відповідача, на думку третьої особи, є навмисним перешкоджанням виконання договору відповідачем.

Окрім того, за твердженнями третьої особи дії ДП «ЦОТІЗ» щодо розірвання договору в односторонньому порядку є незаконними та суперечать як вимогам ст.525, 629 ЦК України, а також розділу 11 Договору. Тобто одностороннє розірвання Договору здійснено позивачем безпідставно та штучно, а враховуючи, що така дія вчинена в грудні 2018 року (через 10 місяців після закінчення терміну дії Договору), третя особа вважає, що це вчинено з метою штучного збільшення суми збитків, які позивач бажає стягнути з відповідача.

Відносно правої природи коштів у розмірі 448434 грн, то третя особа вважає їх оплатою за фактично виконану відповідачем роботу. Тому вимога позивач про їх стягнення в якості попередньої оплати за роботи, які не були виконані, є безпідставною.

Таким чином, підсумовуючи свою процесуальну позицію представник третьої особи просила, відмови в задоволенні позову повністю.

Окрім того, під час судового засідання з розгляду справи по суті представником третьої особи заявлялося клопотання про оголошення перерви та витребування у Слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобилької АЕС ГУ НП в Київській області належним чином завіреної копії робочого проекту проектної документації. Дане клопотання протокольної ухвалою суду від 18.04.2019 року було відхилено в силу ч.1 ст.81 ГПК України через його подання позам межами строку, визначеного процесуальним законом. При цьому заявником не вказувалося про причин поважності його неподання у такий строк. Більше того саме слідче управління своїм листом повідомляло суд про відсутність у нього проектної документації та знаходження її на експертизі в експертній установі.

Також в судових дебатах представник третьої особи просила суд винести окрему ухвалу ДП «ЦОТІЗ» у зв’язку із недоліками документообігу підприємства, що є наслідком неналежного відображення об’єктивних даних щодо реєстрації та отримання первинних документів за договором підряду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд встановив таке.

28 грудня 2017 року між Державним підприємством «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (замовник) та Приватним підприємством "БАБУРБУДПРО" (виконавець) укладено договір підряду на проведення проектних робіт №45/17 (Договір) (а.с.51-57, т.с.1).

Відповідно до 1.1 вказаного Договору виконавець зобов’язується розробити та передати замовнику проектну документацію по об’єкту будівництва: «Реконструкція асфальтно-бетонованих майданчиків з будівлями (інв. №5390_8; інв. №5390_11) шляхом влаштування ФЕС «Чорнобильська сонячна електростанція №1», за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 67 та вул. Нова, 1-а, в об’ємі, визначеному у завданні на проектування до цього договору.

Умовами вказаного Договору також визначено: ціна та загальна сума договору; порядок розрахунків; строки виконання робіт; порядок здачі-приймання виконаних робіт; права та обов’язки сторін; гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків; відповідальність за порушення договірних зобов’язань; авторські права; порядок вирішення спорів; внесення змін до договору та підстави його розірвання; форс-мажорні обставини; застереження про конфіденційність; антикорупційні застереження; строк дії договору; додаткові умови.

У якості додатків до договору сторони підписали:

- протокол погодження договірної ціни на створення проектно-кошторисної документації по об’єкту будівництва: «Реконструкція асфальтно-бетонованих майданчиків з будівлями (інв. №5390_8; інв. №5390_11) шляхом влаштування ФЕС «Чорнобильська сонячна електростанція №1, за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 67 та вул. Нова, 1-а» (Додаток 1), згідно із яким сторони досягли згоди про розмір договірної ціни в сумі 498260 грн (а.с.58, т.с.1);

- завдання на проектування об’єкту «Реконструкція асфальтно-бетонованих майданчиків з будівлями (інв. №5390_8; інв. №5390_11) шляхом влаштування ФЕС «Чорнобильська сонячна електростанція №1, за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 67 та вул. Нова, 1-а» (Додаток 2) (а.с.59-61, т.с.1).

Також матеріали справи містять обопільно підписані сторонами зведений кошторис №1 на проектні та вишукувальні роботи від 14 грудня 2017 року на суму 498260 грн (а.с.62, т.с.1); зведений кошторис №1 на проектні та вишукувальні роботи від 28 грудня 2017 року на суму 498260 грн (а.с.63, т.с.1), кошторис №1-01 на проекті (вишукувальні) роботи (а.с.64-69, т.с.1), кошторис №2 на виконання робіт (а.с.70-71, т.с.1) та проект №75 розрахунок витрат на відрядження (а.с.72, т.с.1).

Відповідно до виставлених ПП «БАБУРБУДПРО» рахунків-фактур №45/17 від 28 грудня 2017 року (а.с.73, т.с.1) та №51/18 від 18 січня 2018 року (а.с.75, т.с.1) на виконання умов договору підряду на проведення проектних робіт №45/17 від 27 грудня 2017 року ДП «ЦОТІЗ» перерахувало відповідачу кошти в сумі 149478 грн та 298956 грн згідно із платіжними дорученнями №883 від 28 грудня 2017 року (а.с.74, т.с.1) та №30 від 22 січня 2018 року (а.с.76, т.с.1) відповідно.

Проте, відповідно до письмової претензії вих. №14-06/244 від 01.03.2018 року (а.с.77, т.с.1) ДП «ЦОТІЗ» вимагало від ПП «БАБУРБУДПРО» повернути суму попередньої оплати у розмірі 448434 грн через невиконання зобов’язань відповідно до договору підряду №45/17 на проведення проектних робіт.

Листом від 05.12.2008 року (а.с.84-85, т.с.1) позивач відмовився від договору підряду в односторонньому порядку на підстав п.11.2 Договору.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та третьої особи, а також щодо оцінки наявних у справі доказів, суд виходив із такого.

Надаючи правову кваліфікацію договору №45/17 від 28.12.2017р., укладеного між сторонами, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір має усі ознаки договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

У свою чергу правовідносини підряду врегульовані положеннями глави 61 Цивільного кодексу України (ЦК України). Так, відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів господарської справи вбачається, що спір між сторонами у справі виник у зв’язку із розірванням ДП «ЦОТІЗ» в односторонньому порядку договору підряду №45/17 від 28.12.2017р. через порушення ПП «БАБУРБУДПРО» своїх господарських зобов’язань по виготовленню проектної документації, що стало підставою для вимоги про повернення попередньої оплати та нарахованих на неї пені, 3% річних й інфляційних втрат через прострочку її повернення. Відтак, на думку суду, оцінці підлягають дії сторін відносно виконання умов укладеного договору і як наслідок правомірність та обґрунтованість вимог щодо повернення попередньої оплати. При цьому до предмету доказування належать докази, які підтверджують чи спростовують наведені обставини.

Аналізуючи обставини справи, суд врахував такі положення чинного законодавства. Так, статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ст.174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з поміж іншого внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача обґрунтована приписами ст. 1212 ЦК України про стягнення грошових коштів набутих та збережених відповідачем на підставі, яка згодом відпала у зв'язку із розірвання договору в односторонньому порядку через його неналежне виконання відповідачем.

Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 травня 2018 року № 927/468/17, а також у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17.

Дійсно матеріалами справи підтверджено, що ДП «ЦОТІЗ» листом від 05.12.2008 року (а.с.84-85, т.с.1) відмовилося від договору підряду в односторонньому порядку на підстав п.11.2 Договору, мотивуючи свою відмову допущенням відповідачем порушення термінів виконання робіт.

Разом із тим положення п.11.2.1 Договору, відповідно до якого замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку з правом на компенсацію збитків якщо виконавець не розпочав виконання робіт протягом 15 днів з дня, коли він повинен згідно з договором розпочати їх виконання, кореспондуються із положеннями п.6.4.2 Договору, яким визначено, що замовник має право відмовитися від даного Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений розділом 4 даного Договору, стає неможливим, при цьому здійснити повний розрахунок за вже виконаний обсяг робіт виконавцем, та п. 6.4.3 Договору, який передбачено, що замовник має право відмовитися від Договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши виконану части робіт.

Аналогічні положення містяться у ч.4 ст. 849 ЦК України, де вказано, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як було встановлено судом, платіжними дорученням у справі підтверджено перерахування позивачем відповідачу в якості авансу за виконання проектних робіт коштів в сумі 448 434 грн. Вказані кошти були перераховані в період з 28 грудня 2017 року по 22 січня 2018 року.

Поряд із тим матеріли справи також містять акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №45/17, підписаний сторонами 15 січня 2018 року, який підтверджує факт передачі ДП «ЦОТІЗ» проектної документації вартістю 448434 грн.

Системне тлумачення викладених вище умов Договору та наведених обставин дає підстави стверджувати, що позивач фактично скористався своїм правом розірвати договір підряду, при цьому оплативши фактично надані відповідачем послуги, про що свідчить відповідний акт.

Що стосується оцінки акту здачі-прийняття виконаних робіт, то у суду не виникає сумнівів у його достовірності, оскільки отриманий він з Відділу поліції зони Чорнобильскої АЕС, тому приймається до уваги як доказ, що підтверджує факт передачі проектної документації позивачу. При цьому в силу змагальності сторін доказів протилежного сторонами не надано.

Таким чином, дані обставини, на переконання суду, достеменно вказують на те, що кошти, які перераховувалися позивачем в якості авансу, за своєю правовою природою є частковою оплатою виконаних за договором підряду робіт, відтак вони були набуті ПП «БАБУРБУДПРО» на відповідній правовій підставі. При цьому розірвання згодом договору підряду за ініціативою позивача після часткового виконання обома сторонами договору своїх зобов’язань не спростовує наявності правової підстави виконання зобов’язань до такого розірвання.

Отже, відповідна правова підстава для отримання коштів, які були перераховані позивачем відповідачу, не відпала.

В силу вимог ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки між сторонами у справі існували договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути стягнуто відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставно отримані.

Надаючи оцінку доводам представника ДП «ЦОТІЗ» про не отримання позивачем проектної документації, порушення порядку її передачі (у відповідній кількості примірників), сумнівності акту приймання-передачі, об’єктивної неможливості виготовити її у такі строки через відсутність належної кількості працівників на підприємстві, її недоліки та через неможливість її виготовлення без виїзду на місце об’єкта будівництва, суд приходить до висновку щодо їх відхилення з огляду на таке.

Не зважаючи, що матеріали справи не містять примірника проектної документації, а судом, на відміну від учасників процесу вживалися заходи щодо його витребування, сукупність наявних та оцінених у справі доказів беззаперечно вказую, що проектна документація по об’єкту будівництва: «Реконструкція асфальтно-бетонованих майданчиків з будівлями (інв. №5390_8; інв. №5390_11) шляхом влаштування ФЕС «Чорнобильська сонячна електростанція №1», за адресою: Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 67 та вул. Нова, 1-а виготовлена та за інформацією слідчого відділу поліції перебуває в експертній установі. Такий факт у першу чергу безпосередньо підтверджує акт здачі-прийому, який є первинним документом, а також низка непрямих доказів, до котрих належать: протокол обшуку від 25.04.2018 року (а.с.113-117, т.с.1), лист Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС від 13.03.2019 року №729/109/1012/02-19 (а.с.127, т.с.2), письмові заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.65-68, 73-75).

Наведені вище докази у своїй сукупності та у свою чергу спростовують надані позивачем докази, а саме: журнали вхідної кореспонденції, журнали видачі перепусток, акти щодо відсутності проектної документації та графіки роботи персоналу на 2017-2018рр. (а.с.202-249, т.с.1), які жодним чином не заперечують виготовлення та існування проектної документації.

З цього приводу слушними, на думку суду, є аргументи представника третьої особи, що проектна документація та акт прийняття-передачі від 15.01.2018 року є первинними документами. Відтак у разі виявлення їх відсутності позивач як суб’єкт господарювання в силу п.6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. за № 88, мав діяти відповідним чином, оформлюючи зникнення документів. Натомість відповідних доказів на підтвердження своїх дій він не надав.

На думку суду, критично сприймаються твердження про невиїзд працівників за адресою об’єкту, на який виготовлялася документація, на підтвердження чого надано журнали перепусток, оскільки відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року N 791а-XII контрольно-пропускний режим при в’їзді та виїзді з таких зон забезпечують уповноважені підрозділи органу Національної поліції, відтак з цього приводу належними можуть бути докази, надані лише такими державними органами.

Крім того, щодо неможливості виготовлення вказаної документації через відсутність належної кількості персоналу, то такі доводи спростовуються інформацією з податкового органу, яка міститься у листі з додатками за вхід. №02134/2847/19 (а.с.150-152, т.с.2).

Що стосується неналежного виконання позивачем умов договору в частині оформлення виконання робіт відповідною кількістю актів на паперових та електронних носіях, а також актом і накладною, то суд бере до уваги і вірними вважає твердження третьої особи, що п.5.1 Договору регулює саме завершальний етап виконання усіх робіт. Натомість у даному спорі, як встановлено судом, зобов’язання сторін були припинені за ініціативою позивача після виконання частини робіт, які оплачені двома авансовими платежами в розмірі 90% (448434 грн), тобто на етапі для погодження перед поданням на державну експертизу відповідно до п.6.1.7 Договору.

Водночас п.5.2 Договору вказує на те, що виконання робіт по об’єкту здійснюється відповідно до чинних державних будівельних норм і правил України та оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт, що і було зроблено сторонами 15.01.2018 року. Даний пункт не вимагає наявності будь-яких додаткових первинних документів, у тому числі на електронному носію.

Адже системне тлумачення умов договору, на переконання суду, безумовно свідчить про етапність як оплати робіт замовником, так і про етапність виконання робіт підрядником, що чітко підтверджується п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та п.5.1, 5.2, 5.3 Договору.

Таким чином, оформлення тієї частини робіт, про які свідчить акт здачі-приймання без будь-яких додаткових документів цілком відповідає умовам Договору.

Посилання позивача на виготовлення проектно-кошторисної документації з суттєвими порушеннями, що виключає можливість її використання для вказаної у договорі мети, теж виглядають доволі сумнівно, оскільки починаючи із 15.01.2018 року в силу вимог ч.2 ст.853 ЦК України, згідно із якою замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки), він до моменту подання заяви про зміну підстав позову про це ні разу не згадував, питання про недоліки виконаних робіт перед ПП «БАБУРБУДПРО» не піднімав.

Щодо невчасного виконання ПП «БАБУРБУДПРО» робіт, то відповідно до матеріалів справи вони на 90% від усієї вартості робіт були виконанні 15.01.2018 року, у той час як друга передоплата в розмірі 60% відсотків відбулася лише 22.01.2018 року.

Разом із тим, підставою для розірвання Договору відповідно до п.11.2 є обставина, яка вказує, що виконавець не розпочав роботи протягом 15 днів з дня, коли він мав їх розпочати. Роблячи відлік 5 робочих днів від першої передоплати та додаючи ще 15 календарних днів, судом встановлено, що вказаний строк не порушено.

З цього приводу сумнівними є підстави для розірвання договору, оскільки об’єми оплачених робіт вчасно було здійснено, при цьому дивно виглядає позиція позивача, який надсилає відповідачу лист про одностороннє розірвання договору після спливу 10 місяців з моменту підписання акту виконаних робіт.

Матеріалами справи не підтверджено, а сторонами не доведено обставини, які перешкоджали подальшому виконанню робіт в повному обсязі.

Проте, дані обставини, на переконання суду, у будь-якому разі не спростовують факту отримання відповідачем від позивача коштів на відповідних правових підставах. Що, як раніше наголошувалося, виключає можливість застосування до даних правовідносин положень ст.1212 ЦК України.

Окремо слід наголосити, що первинне заперечення позивачем факту існування акту здачі-прийняття та проектної документації на виконання договору підряду, а згодом фактичне погодження із цим фактом та вказівкою на суттєві недоліки документації, у сукупності з усіма наявними доказами послаблює процесуальну позицію та обґрунтованість вимог позивача як суб’єкта господарювання, котрий діє добросовісно.

Щодо винесення окремої ухвали, то, на думку суду, відповідно до ст.246 ГПК України таких підстав не вбачається.

Враховуючи, що суд не знаходить підстав для задоволення позову щодо стягнення коштів в сумі 448 434 грн, які були перераховані у якості передоплати, відсутні підстави і для задоволення похідних вимог щодо стягнення 37 594 грн 74 коп. пені, 8 182 грн 38 коп. 3% річних, 29 865 грн 70 коп. інфляційних втрат. Відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об’єктивного з’ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України”, яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "ОСОБА_6 проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "ОСОБА_7 проти Іспанії" від 28.10.1998 року).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

Що стосується розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України, у зв’язку із відмовою у задоволенні позову в повному обсязі судові витрати несе позивач.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" до Приватного підприємства "БАБУРБУДПРО" про стягнення 524 076 грн 82 коп. відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 квітня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук . 6 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Карла Лібкнехта, буд. 10, м. Чорнобиль, Іванківський район, Київська область, 07270)

3 - представнику позивача ОСОБА_8 (бул. ОСОБА_9, 46, оф. 19, м. Київ, 01032)

4 - відповідачу (АДРЕСА_1, 22100)

5 - представнику відповідача ОСОБА_10 (вул. Володимира Великого, буд. 8, м. Козятин, Вінницька область, 22100)

6 - третій особі - АДРЕСА_2, 02097;