Постанова від 17.04.2019 по справі № 911/4610/15 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 17.04.2019 по справі № 911/4610/15 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 911/4610/15

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 911/4610/15

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/4610/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника ОСОБА_4 - адвоката Чернявської О.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.10.2018

за позовом ОСОБА_4

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 53 570,84 грн.,

у межах справи № 911/4610/15

за заявою Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

19.07.2018 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 про стягнення з ДП "Регіональні елекритні мережі" 53 570,84 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.10.2014 по 11.05.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 911/4610/15 (суддя Рябцева О.О.) позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Регіональні електричні мережі" на користь ОСОБА_4 49 702,64 грн. заборгованості по заробітній платі, розподілено судові витрати, в іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати, господарський суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2014 по 11.05.2016 підтверджується у сумі 49 702,64 грн., яка станом на час прийняття рішення ДП "Регіональні електричні мережі" не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (колегія суддів: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) ухвалу Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 911/4610/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДП "Регіональні електричні мережі" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 911/4610/15; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ДП "Регіональні електричні мережі" заборгованості по заробітній платі відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ДП "Регіональні електричні мережі" посилається на відсутність належних і допустимих доказів, які згідно з законодавством підтверджують факт заборгованості по заробітній платі та вважає неправомірним прийняття судом першої інстанції письмових доказів: довідки про доходи від 12.08.2016 № 696 за період з 01.10.2014 по 31.10.2015, виданої Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" та довідок форми ОК-5 та ОК-7, виданих Пенсійним фондом України в місті Лисичанську.

За твердженням ДП "Регіональні електричні мережі", на момент звільнення ОСОБА_4 Луганська філія ДП "Регіональні електричні мережі" не мала, не має і на цей час, доступу до серверів та програмного забезпечення, технічної, бухгалтерської та іншої документації, що залишилась на території, що тимчасово не контролюється органами державної влади України за місцем реєстрації Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" у м. Лисичанську, відсутні.

Крім того, заявник касаційної скарги наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії з грудня 2015 року втратило контроль над своїми виробничими активами та адміністративно-фінансовими ресурсами з незалежних від нього причин - обставин непереборної сили, саме з цього часу відповідач був позбавлений можливості здійснювати юридично значимі дії стосовно позивача, зокрема, щодо нарахування та виплати йому заробітної плати.

При цьому, в обґрунтування вимог касаційної скарги ДП "Регіональні електричні мережі" зазначає, що свої посадові обов'язки ОСОБА_4 виконував у м. Ровеньки Луганської області, де було розташоване Ровенківське енергоуправління - виробничий підрозділ Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі", тобто на території, яка тимчасово не контролювалась і не контролюється органами державної влади України.

Як зазначає скаржник, відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" з травня 2015 року на неконтрольованій території Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" було впроваджено окремий бухгалтерський облік господарської діяльності, тобто обов'язки по нарахуванню заробітної плати та виплаті нарахованої заробітної плати всім працюючим на неконтрольованій території робітникам філії, виконували працівники бухгалтерії, які працювали у м. Луганську - за місцем попередньої реєстрації Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" - на неконтрольованій території, виплата заробітної плати працівникам по неконтрольованій території здійснювалась у грошовій готівковій формі безпосередньо в касі філії у м. Луганську відповідно до п. 6 вказаної Постанови із складанням відомостей на отримання грошових коштів, які знаходяться у м. Луганську.

При цьому, заявник касаційної скарги наголошує, що у трудових правовідносинах між ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії та його працівниками, зокрема, ОСОБА_4, з грудня 2015 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили.

Враховуючи викладене, на думку скаржника, в силу ст. ст. 614, 617 ЦК України ДП "Регіональні електричні мережі" не може нести відповідальність за дії невідомих третіх осіб та у зв'язку з неможливістю відновити втрачену документацію.

Водночас, ДП "Регіональні електричні мережі" у касаційній скарзі наголошує, що суд першої інстанції безпідставно визнав, а апеляційний суд підтвердив відсутність нарахувань заробітної плати у період з 01.11.2015 по 11.06.2016 вимушеним прогулом, посилаючись на лист Міністерства соціальної політики України від 08.07.2014 № 7302/3/14-14/13, та самостійно здійснив розрахунок середньої заробітної плати за цей період відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.02.2019 для розгляду справи №911/4610/15 за касаційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 911/4610/15 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі №911/4610/15; розгляд справи за касаційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" призначено на 17.04.2019 на 10 год. 00 хв.

ОСОБА_4 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі №911/4610/15 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлено всі обставини, підтверджено їх доказами, які містяться у матеріалах справи, зроблено висновки, що відповідають фактичним обставинам справи, дотримано вимоги матеріального та процесуального права, відтак, прийнято законні та обґрунтовані рішення.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду в межах справи про банкрутство ДП "Регіональні елекричні мережі" є вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ДП "Регіональні електричні мережі" 53 570,84 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.10.2014 по 11.05.2016.

В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_4 посилалася на те, що всупереч вимогам ст. 116 КзПП України при звільненні його з займаної посади ДП "Регіональні електричні мережі" не було виплачено заробітну плату за період з 01.10.2014 по 11.05.2016, яка відповідно до здійсненого позивачем розрахунку станом на день звільнення становила 53 570,84 грн.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.10.2014 ОСОБА_4 був прийнятий на посаду електрослюсаря по ремонту обладнання розподільчих пристроїв 2 (другого розряду) Ровеньковського енергоуправління Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" на підставі наказу № 19 від 25.09.2014.

На підставі наказу № 22у від 11.05.2016 Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_4 11.05.2016 звільнено з займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП за власним бажанням.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_4 здійснено розрахунок заборгованості відповідно до відомостей з Довідки № 696 від 12.08.2016 Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" шляхом визначення з вказаної довідки посадового окладу у сумі 2781,00 грн. та множення вказаної суми на 19 місяців та 5 робочих днів.

На підтвердження заборгованості по виплаті заробітної плати ОСОБА_4 надав довідку № 696 від 12.08.2016 про доходи, яка складена Луганською філією ДП "Регіональні електричні мережі" та довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області форми ОК-5 та ОК-7 щодо застрахованої особи ОСОБА_4

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, надав оцінку наявним у справі доказам, здійснив власний розрахунок заборгованості ДП "Регіональні електричні мережі" перед ОСОБА_4 по заробітній платі за період з 01.10.2014 по 11.05.2016 та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості у сумі 49 702,64 грн.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з зазначеним висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до довідок форми ОК-5 та ОК-7, виданих Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, щодо застрахованої особи ОСОБА_4, ДП "Регіональні електричні мережі" за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року подавались відомості до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області щодо суми заробітку ОСОБА_4, з якої сплачено єдиний внесок, та для нарахування пенсії.

Згідно з п. 10 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794, (далі - Положення) роботодавці зобов'язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку, зокрема, від роботодавців. На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний індивідуальний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Частина персональної облікової картки, що відображає сплату страхового збору (внесків) та стаж роботи фізичної особи, зокрема містить відомості про суму заробітку (доходу), на який нараховується страховий збір (внески) на пенсійне страхування (помісячно) (п.п. 13, 16 Положення).

Судами досліджено та встановлено, що відповідно до вказаних вище довідок, за період з листопада 2015 року по травень 2016 року зазначені відомості до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо суми заробітку ОСОБА_4, з якої сплачено єдиний внесок, не подавались, відповідно у довідках форми ОК-5 та ОК-7 сума заробітку для нарахування пенсії за вказаний період значиться, як 00,00 грн.

При цьому, як з'ясовано судами та вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_4 з Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (форми ОК-5 та ОК-7), сума заробітку, з якої сплачено єдиний внесок, за період з 01.10.2014 по 31.10.2015 становить 37238,74 грн.

Надавши оцінку та встановивши наведені вище обставини, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку, що вказані довідки підтверджують здійснення нарахування ДП "Регіональні електричні мережі" зазначеної суми, оскільки відповідно до Положення інформаційна довідка формується на підставі інформації, поданої роботодавцем.

При цьому, встановивши, що ДП "Регіональні електричні мережі" здійснювалось нарахування заробітної плати ОСОБА_4 . за період з 01.10.2014 по 31.10.2015, суди дійшли висновку про те, що ОСОБА_4. з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року належним чином виконував свої трудові обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно довідки № 02/1505 від 10.10.2018 про доходи ОСОБА_4, складеної Луганською філією ДП "Регіональні електричні мережі", ОСОБА_4 працював на посаді електрослюсаря з ремонту устаткування розподільних пристроїв Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" з 01.10.2014 по 11.05.2016, вказана довідка видана за період з жовтня 2014 року по травень 2016 року включно, однак містить відомості про нарахований дохід, утримання та суми до виплати лише за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року, інформація щодо нарахованого доходу, утримання та суми до виплати за період з листопада 2015 року по травень 2016 року у вказаній довідці відсутня.

Крім того, судами з'ясовано, що відповідно до вказаної довідки, загальна сума нарахованого ОСОБА_4 доходу за період з травня по жовтень 2015 року складає 29 476,16 грн., сума утримань за вказаний період - 5 765,53 грн., відтак, загальна сума до виплат за період з 01.05.2015 по 31.10.2015 становить 23 710,63 грн.

Як вбачається з зазначеної довідки, сума нарахованого доходу за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року співпадає з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_4 з Пенсійного фонду України (форми ОК-5 та ОК-7) за вказаний період.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку, що сума заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.10.2014 по 31.10.2015, з урахуванням утримань, становить 29 954,87 грн.

Разом з тим, при розгляді вимог ОСОБА_4 про стягнення на його користь з ДП "Регіональні електричні мережі" заробітної плати за період з 01.11.2015 по 11.05.2016, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

З довідки № 02/1505 від 10.10.2018 про доходи ОСОБА_4 та з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_4 з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (форми ОК-5 та ОК-7) вбачається, що інформація щодо нарахування заробітної плати за період з 01.11.2015 по 11.05.2016 відсутня.

Листом від 08.07.2014 № 7302/3/14-14/13 Міністерство соціальної політики України надало роз'яснення про те, що працівники, які не виходять на роботу у зв'язку з переміщенням із районів проведення антитерористичної операції, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення антитерористичної операції і не мають змоги виходити на роботу у зв'язку з небезпекою для життя та здоров'я, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі "прогул".

Зазначене обумовлене необхідністю збереження життя і здоров'я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посади.

У зв'язку з наведеним, суди дійшли висновку, що керівництво Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" правомірно не звільнило працівників, у тому числі і ОСОБА_4, які не виходили на роботу в зоні проведення антитерористичної операції .

Відповідно до ч. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок обчислення середньої заробітної плати) цей Порядок застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції здійснено розрахунок середньої заробітної плати за вересень-жовтень 2015 року, сума якої складає 3165,67 грн. (3390,07 грн. + 2941,27 грн./2).

Отже, відповідно до розрахунку, здійсненого судом першої інстанції та перевіреного апеляційним судом, сума заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.11.2015 по 30.04.2016, з урахуванням суми середньої заробітної плати, складає 18 994,02 грн. (3 165,67 грн. х 6 місяців).

Згідно з п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції здійснено розрахунок середньоденної заробітної плати за вересень-жовтень 2015 року, сума якої складає 150,75 грн. (3 390,07 грн. + 2 941,27 грн. /42 робочих дні).

Таким чином, відповідно до здійсненого місцевим судом розрахунку, сума заробітної плати за період з 01.05.2016 по 11.05.2016, з урахуванням середньоденної заробітної плати, складає 753,75 грн. (150,75 грн. х 5 робочих днів).

Відтак, загальна сума заробітної плати ОСОБА_4 відповідно до розрахунку, здійсненого судом першої інстанції та перевіреного апеляційним судом, за період з 01.10.2014 по 11.05.2016 становить 49 702,64 грн. (29 954,87 грн. + 18994,02 грн. + 753,75 грн.).

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Федоренко проти України" ЄСПЛ констатував, що право власності, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності (пункт 21 рішення ЄСПЛ у справі "Федоренко проти України").

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами норм ст. ст. 95, 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 21, 30 Закону України "Про оплату праці" відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець.

При розгляді спору у даній справі, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази виплати ДП "Регіональні електричні мережі" ОСОБА_4 нарахованої заробітної плати за період з 01.10.2014 по 11.05.2016 у сумі 49 702,64 грн.

Відтак, встановивши, що заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2014 по 11.05.2016 у сумі 49 702,64 грн. станом на час прийняття рішення ДП "Регіональні електричні мережі" не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про наявність підстав стягнення з ДП "Регіональні електричні мережі" на користь ОСОБА_4 вказаної заборгованості по заробітній платі.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про часткове задоволення вимог ОСОБА_4, стягнення з ДП "Регіональні електричні мережі" на користь ОСОБА_4 49 702,64 грн. заборгованості по заробітній платі та відмову в іншій частині позову.

При цьому, з огляду на визначені ст. 300 ГПК України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів розрахунок заборгованості не перевіряє та погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову у зазначеній сумі, виходячи з приписів наведених вище норм та встановлених судами у даній справі обставин.

Матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, місцевий та апеляційний господарські суди всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, і правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права розглянули спір у справі.

Враховуючи викладене, аргументи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій та відхиляються колегією суддів.

При цьому, слід зазначити, що доводи касаційної скарги про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до посилань на обставини справи, намагання здійснити їх переоцінку та прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені місцевим та апеляційним судами під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ДП "Регіональні електричні мережі" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанції при розгляді в межах даної справи вимог ОСОБА_4

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвала Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 911/4610/15 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.10.2018 у справі № 911/4610/15 щодо вимог ОСОБА_4 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Жуков С.В.

Джерело: ЄДРСР 81435079

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!