П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 675/387/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Король О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

25 квітня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про скасування постанови №2 по справі про адміністративне правопорушення від 06.02.2019, винесену начальником відділу питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.186-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 5100 грн. і закрити справу у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04.04.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та надав не належну оцінку тим обставинам та доказам, що присутні в матеріалах справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, 25.04.2019 на адресу суду надійшла заява в якій позивач просив про розгляд справи без його участі та підтримував апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, 24.04.2019 на адресу суду надійшов відзив в якому відповідач просив про розгляд справи без його участі та просив залиши рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, обмежені строки розгляду справи та жоден з учасників справи в судове засідання не з'явився, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області 04.04.2018 видано направлення для проведення позапланової перевірки за №31 будівництва об'єкта, що по вул. Церковній, 45 Б в м. Славута Хмельницької області у строк з 05.04.2018 по 19.04.2018 включно.

Як з’ясував суд першої інстанції підставою для проведення такої перевірки став факт виявлення самочинного будівництва.

Слід врахувати, що відповідно до п.п.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 23.05.2011 №553 підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами вказаної вище позапланової перевірки відповідачем було складено акт від 23.04.2018 за №25/31, згідно якого констатовано, що під час неодноразових виходів на об’єкт у термін проведення перевірки по вул. Церковній, 45 Б в м. Славута Хмельницької області виявлено, що виконуються будівельні роботи без набуття права на їх виконання (виконано роботи з будівництва надбудови до існуючої будівлі, проводяться внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи); жодних документів, на підставі яких можна встановити правомірність виконання будівельних робіт не надано.

Також, 23.04.2018 відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області складено відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ч.ч.1, 5 ст.96 КУпАП та сформовано для ОСОБА_2 припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.04.2018, згідно якого з метою усунення виявлених порушень вимагається в останнього зупинити будівельні роботи з моменту отримання припису, повідомити замовника будівництва про необхідність отримання права на виконання будівельних робіт та не виконувати будівельні роботи без набуття прав на їх виконання.

Суд першої інстанції також враховує, що виданий відповідачем припис є обов'язковим до виконання особою, на ім'я якої він виданий на підставі п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.3 п.11, п.14 Порядку № 553.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що 08.05.2018 начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області винесено постанову №3 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Під час розгляду зазначеної справи, з урахуванням усіх матеріалів та обставин справи, за період проведення перевірки уповноваженими посадовими особами відповідача встановлено, що на об'єкті, розташованому по вул. Церковній, 45Б в м. Славута, виконуються будівельні роботи, а саме: виконано роботи і будівництва надбудови до існуючої будівлі, проводяться внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи; жодних документів, на підставі яких можливо встановити правомірність виконання будівельних робіт, не надано.

Виконані ОСОБА_2 роботи були вчинені без набуття права на їх виконання, чим порушено ч.ч.4, 5 ст.26, ч.7 ст.34, ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.7.2 державних будівельних норм А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», відповідальність за що передбачена ч.ч.1, 5 статті 96 КУпАП.

Суд першої інстанції також зазначає, що позивачем у справі було оскаржено в судовому порядку вказану вище постанову №3 від 08.05.2018 та припис від 23.04.2018, виданий на його ім’я, однак ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.11.2018, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду (справа №675/1330/18).

Крім того, суд першої інстанції встановив і те, що з метою перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності ОСОБА_2 вимог виданого 23.04.2018 припису, відповідачем 26.12.2018 видано направлення для проведення позапланового заходу №128, яке позивачем було оскаржено до Хмельницького окружного адміністративного суду, який в свою чергу 14.02.2019 в задоволенні позовних вимог останньому відмовив (справа №560/208/19). Самою ж підставою для проведення позапланової перевірки стала перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами вказаної вище позапланової перевірки відповідачем було складено акт від 23.01.2019 за №41/128, згідно якого констатовано, що ОСОБА_2 не виконав вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданого 23.04.2018 та складено відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що постанова №3 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 5 статті 96 КУпАП та припис від 23.04.2018 є чинними, так як не скасовані у судовому порядку, що не заперечується і самим позивачем, та підлягає обов’язковому виконанню позивачем у даній справі.

Крім того, належність об'єктів нерухомого майна на праві власності іншій особі - ОСОБА_3, що стверджено документально, у будь-якому випадку не може спростовувати вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.188-42 КУпАП, так як постанова №3 від 08.05.2018 та припис від 23.04.2018, виданий на його ім’я є чинним та підлягають обов’язковому виконанню

Отже, системний аналіз вказаних вище норм чинного законодавства України та встановлених у ході розгляду обставин дає підстави для висновку про те, що відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а відтак оскаржувана постанова є правомірною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як передбачено ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, як свідчить аналіз вказаних правових норм, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до абз.5 пп.2 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівні діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Згідно з п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як передбачено п.14 Порядку №553 суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.15-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав.

Разом з тим, у відповідності до ч.5 ст.96 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами по справі за результатами позапланової перевірки відповідачем було складено акт від 23.04.2018 за №25/31, згідно якого констатовано, під час неодноразових виходів на об’єкт у термін проведення перевірки по вул. Церковній, 45 Б в м. Славута Хмельницької області виявлено, що виконуються будівельні роботи без набуття права на їх виконання (виконано роботи з будівництва надбудови до існуючої будівлі, проводяться внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи); жодних документів, на підставі яких можна встановити правомірність виконання будівельних робіт не надано.

Також, 23.04.2018 відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області складено відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ч.ч.1, 5 ст.96 КУпАП та сформовано для ОСОБА_2 припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.04.2018, згідно якого з метою усунення виявлених порушень вимагається в останнього зупинити будівельні роботи з моменту отримання припису, повідомити замовника будівництва про необхідність отримання права на виконання будівельних робіт та не виконувати будівельні роботи без набуття прав на їх виконання.

В свою чергу припис від 23.04.2018, виданий на ім’я позивача, і хоча припис був оскаржений, однак ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.11.2018, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду (справа №675/1330/18).

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції виданий відповідачем припис є обов'язковим до виконання особою, на ім'я якої він виданий на підставі п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.3 п.11, п.14 Порядку № 553.

В подальшому, була проведена позапланова перевірка, на підставі якої, відповідачем було складено акт від 23.01.2019 за №41/128, згідно якого констатовано, що ОСОБА_2 не виконав вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданого 23.04.2018 та складено відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Згідно з ч.1,3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, 5 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як передбачено ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В частині доводів апеляційної скарги щодо права власності іншої особи - ОСОБА_3, колегія суддів зазначає, що припис від 23.04.2018 виданий на ім'я ОСОБА_2, він не скасований та є чинним.

В частині інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вони в повній мірі спростовуються висновками суду першої інстанції в рішенні від 04.04.2019 по справі №675/387/19, ухвалі від 23.11.2018 в справі №675/1330/18, рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2019 по справі №560/208/19.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції не здобуто доказів щодо дій позивача в частині повідомлення власника про необхідність виконання вимог припису, про повідомлення відповідача щодо неможливості виконання вимог припису з незалежних від позивача обставин. А також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до постанови №3 від 08.05.2018 (а.с.83-85) вбачається, що ОСОБА_2 не заперечив факт виконання будівельних робіт на об'єкті без набуття права на їх виконання. При цьому він неодноразово повідомляв власника про необхідність відповідної дозвільної документації. Тобто, позивач не виконав вимоги припису в передбачені даним приписом та нормами закону строки.

Крім того, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_4 ОСОБА_5