Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

місто Київ

справа № 659/759/15-ц

провадження № 61-24110св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Першопокровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області,

третя особа - Відділ освіти, молоді та спорту Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Першопокровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року у складі судді Панкєєва В. М. та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 07 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Бугрика В. В., Фурман Т. Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Першопокровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області (далі - Першопокровська ЗОШ), третя особа - Відділ освіти, молоді та спорту Нижньосірогозької районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Відділ освіти, молоді та спорту), про визнання незаконним наказу Першопокровської ЗОШ від 01 вересня 2015 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2015-2016 навчальний рік» в частині встановлення позивачу педагогічного навантаження у розмірі 24, 5 навчальних годин на тиждень, зобов'язання поновити позивачу у 2015-2016 навчальному році попередні умови праці, встановивши педагогічне навантаження в розмірі 26, 5 навчальних годин на тиждень, стягнення відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 500, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_2 з 20 серпня 2004 року працює у Першопокровській ЗОШ, з 31 серпня 2005 року працює на посаді вчителя німецької мови, має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», у 2014-2015 навчальному році вона викладала 26, 50 навчальних годин на тиждень на підставі наказу від 29 серпня 2014 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2014-2015 навчальний рік».

Після закінчення 2014-2015 року відповідач про зменшення педагогічного навантаження на наступний рік позивача не повідомляв, 11 вересня 2015 року позивача ознайомлено з наказом від 01 вересня 2015 року № 23

«Про тарифікацію педагогічних працівників на 2015-2016 навчальний рік», яким встановлено педагогічне навантаження позивача на 2 години менше,

24, 50 робочих годин на тиждень.

Позивач вважає зазначені дії відповідача незаконними та такими, що порушують її трудові права, що призвело до заподіяння їй моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях з приводу безпідставно змінених істотних умов праці.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач вимоги позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Судом визнано незаконним та скасовано наказ Першопокровської ЗОШ від 01 вересня 2015 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2015-2016 навчальний рік» в частині встановлення вчителю німецької мови ОСОБА_2 педагогічного навантаження у розмірі 24, 5 робочих годин на тиждень; зобов'язано директора Першопокровської ЗОШ шляхом видання відповідного наказу поновити попередні умови праці вчителю німецької мови ОСОБА_2, які існували у 2014-2015 навчальному році, встановивши на

2016-2017 навчальний рік педагогічне навантаження в 26, 5 навчальних годин на тиждень; стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту на користь вчителя німецької мови Першопокровської ЗОШ ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 500, 00 грн; стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту на корись вчителя німецької мови Першопокровської ЗОШ ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 487, 20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000, 00 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що скорочення працівникові педагогічного навантаження є зміною істотних умов праці та може бути пов'язано зі змінами в організації навчально-виховного процесу і праці педагогічних працівників. Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 після завершення 2014-2015 навчального року до початку відпустки не була завчасно повідомлена адміністрацією школи про плани щодо зменшення для неї педагогічного навантаження на 2 години на

2015-2016 навчальний рік, адміністрацією школи таке рішення з вчителем ОСОБА_2 не узгоджувалося, згоди працівника на зменшення педагогічного навантаження до 24, 5 навчальних годин на 2015-2016 навчальний рік не було отримано, як того вимагають положення статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини третьої статті 32 КЗпП України. Підстави для зменшення педагогічного навантаження для ОСОБА_2, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», були відсутні, що також дало можливість суду зробити висновок про те, що наказ від 01 вересня 2015 року № 23 в частині зменшення педагогічного навантаження для ОСОБА_2 на 2015-2016 навчальний рік до 24, 5 навчальних годин є незаконним.

Судом встановлено, що порушенням трудових прав позивачу заподіяна моральна шкода. Внаслідок незаконної зміни умов праці позивача шляхом прийняття рішення про зменшення тижневого педагогічного навантаження змінилися діючі умови оплати праці позивача в бік погіршення, зменшення розміру заробітної плати. Ця непередбачувана обставина змусила позивача докладати додаткові зусилля для організації життя - забезпечення потреб сім'ї, навчання дітей. Суд взяв до уваги пояснення позивача, що події, пов'язані зі зменшенням педагогічного навантаження, викликали негативні емоції, хвилювання та душевні страждання, життєву невпевненість. Виходячи з приписів статті 237-1 КЗпП України, враховуючи характер та обсяг перенесених страждань, яких зазнала позивач, суд стягнув відшкодування у розмірі 500, 00 грн, що є розумним та співмірним до перенесених ОСОБА_2 хвилювань та моральних страждань.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 07 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання наказу незаконним змінено та викладено резолютивну частину рішення в цій частині в такій редакції: «Наказ Першопокровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Нижньосірогозького району Херсонської області від 01 вересня 2015 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2015-2016 навчальний рік» в частині встановлення вчителю німецької мови ОСОБА_2 педагогічного навантаження у розмірі 24, 5 навчальних годин на тиждень визнати незаконним».

В іншій частині рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити попередні умови праці, встановивши педагогічне навантаження у розмірі 26, 5 навчальних годин на тиждень відмовлено.

Виключено із мотивувальної частини рішення суду посилання про зменшення заробітної плати позивача у 2015-2016 навчальному році у сумі близько 4 700, 00 грн.

Стягнуто з Першопокровської ЗОШ на користь ОСОБА_2 500, 00 грн гривень на відшкодування моральної шкоди, 487, 20 грн - на відшкодування витрат зі сплати судового збору, 3 000, 00 грн - на відшкодування витрат на оплату правової допомоги.

Рішення апеляційного суду обґрунтовувалось тим, що матеріали справи не містять даних щодо наявності змін в організації виробництва і праці у відповідача, за яких би допускалася зміна істотних умов праці позивача.

При прийнятті оспорюваного наказу, який змінив такі умови, не дотримано вимог частини третьої статті 32 КЗпП України.

Посилання сторони відповідача на реалізацію директором школи повноважень, передбачених Законом України «Про загальну середню освіту», не може бути виправданням допущеного порушення трудового законодавства стосовно позивача, оскільки виконання відповідачем вимог зазначеного закону повинно перебувати в межах положень КЗпП України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо незаконності наказу відповідача в частині визначення позивачу педагогічного навантаження на 2015-2016 навчальний рік, разом з тим рішення суду про скасування такого наказу всупереч нормі статті 11 ЦПК України 2004 року виходить за межі заявлених позовних вимог, у цій частині підлягає зміні з виключенням зайвого посилання.

Всупереч цій же нормі процесуального права судом першої інстанції на посадову особу відповідача покладено обов'язок встановити педагогічне навантаження позивачу на 2016-2017 роки, в той час, коли позовна заява такої вимоги на цей період не містить, рішення суду в цій частині піддягає скасуванню, як і в частині вирішення питань про відшкодування моральної шкоди та судових витрат, задоволених не за рахунок відповідача, а за рахунок третьої особи у справі.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити позивачу у 2015-2016 навчальному році попередні умови праці, яка зазначена в уточненій позовній заяві від 17 листопада 2016 року, задоволенню не підлягає у зв'язку із закінченням зазначеного у цій заяві навчального року на момент її подання до суду.

Вирішуючи питання обґрунтованості вимог позову в частині відшкодування моральної шкоди та судових витрат, апеляційний суд погодився з доводами позивача про те, що тривале в часі порушення її трудових прав завдало моральних страждань та переживань, вивело з емоційної рівноваги, завдану моральну шкоду належить відшкодувати стягненням з відповідача 500, 00 грн. Вимоги щодо відшкодування заявлених судових витрат також відповідають статті 88 ЦПК України 2004 року та підтверджуються доказами, не спростованими іншою стороною, вони підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Першопокровська ЗОШ, не погодившись із судовими рішеннями, у березні 2017 року звернулася із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, допустили порушення норм процесуального права. Заявник зазначає, що помилковим є висновок судів про те, що будь-яке зменшення педагогічного навантаження є зміною істотних умов праці. Наказ Міністерства освіти України від 07 серпня 2015 року № 855, яким збільшено кількість навчальних годин з вивчення іноземної мови, прийнятий лише 07 серпня 2015 року, а тому обговорювати у травні 2015 року факт, який став відомим тільки у серпні 2015 року, неможливо. Судові витрати позивача складають 3 487, 20 грн, оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволені на 33, 3 %, то з відповідача підлягало стягненню 1 150, 77 грн судових витрат. На переконання заявника, суди не звернули уваги на той факт, що у навчальному плані на 2014-2015 рік, який затверджено наказом від 29 серпня 2014 року № 23, дійсно передбачено ОСОБА_2 26, 5 годин, але з них тільки 25, 0 годин з предмета німецької мови, а 1, 5 години з предметів захисту вітчизни та фізкультури, з яких позивач не є фахівцем.

Заявник зазначає, що навчальне навантаження встановлюється лише на один навчальний рік для кожного педагогічного працівника і може бути різним, але не менше тарифної ставки (тобто 18 навчальних годин). Той факт, що у попередньому навчальному році позивач працювала із педагогічним навантаженням у кількості 26, 7 годин, правового значення для розподілу навантаження у спірному навчальному році не має, оскільки попередній навчальний рік закінчився у травні 2015 року, а тому, враховуючи, що розподіл навантаження здійснюється щороку перед початком навчання, то кожен педагогічний працівник при розподілі має право на встановлення навантаження відповідно до своєї ставки з розрахунку 18 годин тижневого навантаження на повну ставку, що не ставиться законом в залежність від попереднього навантаження такого працівника.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2017 року у справі відкрито касаційне провадження; ухвалою від 11 вересня 2017 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зазначену цивільну справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.

Під час визначення меж розгляду справи судом касаційної інстанції застосовані положення статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з Першопокровською ЗОШ з 29 серпня 1988 року, працювала на різних посадах. 27 серпня 1990 року призначена на посаду вчителя німецької мови, з 04 грудня 2000 року до 31 серпня 2005 року обіймала посаду директора Першопокровської ЗОШ, з 31 серпня 2005 року переведена на посаду вчителя німецької мови, яку обіймає до цього часу. Позивач має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та звання «старший вчитель».

Наказом директора Першопокровської ЗОШ ЗінченкоТ.М. від 01 вересня 2015 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників розподіл педагогічного навантаження учителів на 2015-2016 навчальний рік» вчителю німецької мови ОСОБА_2 зменшено педагогічне навантаження з німецької мови в 3-11класах на дві навчальні години порівняно з попереднім навчальним роком - встановлено на 2015-2016 навчальний рік навантаження у 24, 5 навчальні години на тиждень.

При цьому в наказі директора Першопокровської ЗОШ від 01 вересня 2015 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників у 2015-2016 навчальному році» зазначено про відкриття вакансії вчителя німецької мови у 1-2 класах з педагогічним навантаженням у три години на тиждень.

Робочим навчальним планом Першопокровської ЗОШ на 2015-2016 навчальний рік викладання німецької мови збільшено на 1 годину на тиждень у порівнянні з 2014-2015 навчальним роком, встановлено 27, 5 годин на тиждень.

З наданої Комунальною установою «Централізована бухгалтерія з обслуговування закладів та установ освіти Нижньосірогозького району» довідки встановлено, що оплата однієї години педагогічного навантаження вчителя Першопокровської ЗОШ на 01 вересня 2015 року становить 183, 51 грн, на 01 грудня 2015 року - 201, 91 грн, на 01 травня 2016 року - 214, 92 грн.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Під час оцінки застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з їх системного аналізу.

Відповідно до статті 24 Закону України від 13 травня 1999 року № 651-XIV «Про загальну середню освіту» (далі - Закон № 651-XIV) педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14 червня 2000 року № 963, посада вчителя відноситься до посад педагогічних працівників.

За вимогами статті 28 Закону № 651-XIV права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», КЗпП України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 93 КЗпП України надано визначення заробітної платні - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно зі статтею 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі статтею 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

За пунктом 3 статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до статті 29 Закону № 108/95-ВР при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до вимог статті 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці, якими є зміна систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, працівника необхідно повідомити не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 25 Закону № 651-XIV визначено, що розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому закладі здійснюється його керівництвом і затверджується відповідним органом управління освітою. Пунктом 2 цієї статті встановлено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, обсягом менше тарифної ставки встановлюється лише за його згодою.

Зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя і, як наслідок - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог пункту 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц (провадження № 14-367цс18).

Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності - це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.

За змістом підпункту «е» пункту 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року, власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов'язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Також необхідно враховувати положення Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 - 2020 роки, підписаної Сторонами 23 листопада 2016 року (далі - Галузева угода), яка набула чинності з дня її підписання. Положення Галузевої угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії Сторін цієї Угоди, і є обов'язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня (пункт 1.4 Галузевої угоди).

У підпункті 6.3.1 Галузевої угоди її Сторони рекомендують керівникам закладів та установ освіти при встановленні вчителям навчального навантаження на новий навчальний рік зберігати, як правило, його обсяг, а також дотримуватися принципу наступності роботи, викладання предметів у класах, групах.

Також Міністерство освіти і науки України рекомендує органам управління освітою, керівникам закладів освіти забезпечити дотримання чинного законодавства щодо повідомлення працівників про введення нових і зміну чинних умов праці, зокрема педагогічних працівників щодо обсягу навчального (педагогічного) навантаження на наступний навчальний рік, не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження (підпункт 5.3.17 Галузевої угоди).

У справі, що переглядається, роботодавець не виконав обов'язок, покладений на нього законом, не повідомив позивача у встановлений статтею 32 КЗпП України двомісячний строк про зміну істотних умов праці, а тому обґрунтованим є висновок судів про те, що наказ Першопокровської ЗОШ від 01 вересня 2015 року № 23 «Про тарифікацію педагогічних працівників на 2015-2016 навчальний рік» в частині встановлення вчителю німецької мови ОСОБА_2 педагогічного навантаження у розмірі 24, 5 навчальних годин на тиждень є незаконним.

Безпідставними є посилання заявника на зміни, внесені наказом Міністерства освіти і науки України від 07 серпня 2015 року № 855, щодо збільшення кількості навчальних годин з вивчення іноземної мови, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувались зменшенням у 2015-2016 навчальному році загальної кількості навчальних годин на тиждень у порівнянні із минулим навчальним роком без відповідного попередження про такі зміни, а не невиконанням роботодавцем зазначеного наказу Міністерства освіти України.

З наведених підстав не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що у навчальному плані на 2014-2015 рік із 26, 5 навчальних годин педагогічного навантаження позивача лише 25, 0 годин складає навантаження з предмета німецької мови, а 1, 5 годин - з предметів захисту вітчизни та фізкультури, з яких позивач не є фахівцем, оскільки внаслідок зменшення загальної кількості годин відбулась зміна істотних умов праці з відповідним зменшенням заробітної плати.

Твердження заявника про те, що зміни істотних умов праці не відбулось, оскільки зменшена кількість навчальних годин не є меншою мінімального педагогічного навантаження у 18 навчальних годин, встановленого статтею 25 Закону № 651-XIV, також не заслуговують на увагу, оскільки у спірних правовідносинах зміна істотних умов праці полягає у фактичному зменшенні кількості виховних годин, а не у встановленні роботодавцем позивачу педагогічного навантаження обсягом менше мінімальної тарифної ставки без її на те згоди.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного визначення апеляційним судом розміру судового збору, який підлягає відшкодуванню стороною відповідача, є слушними та такими, що ґрунтуються на правильному розумінні норм процесуального права.

За змістом частин першої, третьої статті 79 ЦПК України 2004 року судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу.

За правилом частини першої статті 88 ЦПК України 2004 року стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У справі, що переглядається, судові витрати складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 487, 20 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000, 00 грн, що в сумі становить 3 487, 20 грн.

При зверненні до суду із позовом ОСОБА_2 оплатила судовим збором одну вимогу немайнового характеру - про визнання незаконним наказу у сумі 487, 20 грн, така вимога судом задоволена, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, ОСОБА_2 заявлялась позовна вимога про стягнення з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 500, 00 грн, завданої порушенням її трудових прав.

За правилами пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду із позовом) позивач не звільнялась від сплати судового збору за таку вимогу, а тому діє правило частини першої статті 88 ЦПК України 2004 року про те, що компенсуються судові витрати, які понесені стороною і документально підтверджені.

Невиконання особою, яка звертається до суду із позовом, її процесуального обов'язку щодо сплати судового збору є підставою для залишення такої позовної заяви без руху, що є імперативним правилом частини першої статті 121 ЦПК України 2004 року.

Порушення судом першої інстанції цих правил не можуть бути усунуті під час касаційного перегляду судових рішень, ухвалених по суті спору, оскільки приписи статті 88 ЦПК України 2004 року не передбачають можливості стягнення судом касаційної інстанції з позивача судового збору, який підлягав сплаті при зверненні до суду, проте фактично не сплачений, також цей судовий збір не може бути присуджений стороні відповідача, оскільки фактично такі витрати не понесені позивачем.

Частина перша статті 88 ЦПК України 2004 року встановлює правило пропорційного розподілу суми судових витрат по відношенню до задоволеної частини позовних вимог, а відтак обґрунтованими є твердження заявника про те, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати у сумі 1 150, 77 грн, що становить 33, 3 % від суми понесених витрат 3 487, 20 грн, оскільки судом стягнуто 500, 00 грн на відшкодування моральної шкоди із заявлених вимог щодо 1 500, 00 грн.

Висновки за наслідком розгляду касаційної скарги

За приписами пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно із частиною четвертою статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат, то рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом зменшення суми стягнутих з відповідача судових витрат на користь позивача з 3 487, 20 грн до 1 150, 77 грн.

В іншій частині рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у незміненій та нескасованій апеляційним судом частині підлягають залишенню без змін відповідно до приписів статті 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першопокровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 07 лютого 2017 року змінити шляхом зменшення суми стягнутих з відповідача на користь позивача судових витрат з 3 487, 20 грн до 1 150, 77 грн.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Херсонської області від 07 лютого 2017 року та рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області на 15 грудня 2016 року у незміненій та нескасованій апеляційним судом частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді В. О. Кузнєцов

А.С.Олійник

С.О.Погрібний

О.В.Ступак