Справа № 456/4949/18

Провадження № 2/456/580/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Яніва Н. М.

з участю секретаря Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова про поновлення на квартирному обліку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2018 року №307 огд «Про включення та виключення з квартирного обліку військовослужбовців» у частині виключення (зняття) його як підполковника запасу зі складом сім`ї одна особа, з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 , визнати недійсним протокол № 175 від 29.08.2018 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , а також зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити його на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог покладається на те, що він був звільнений із військової служби наказом Начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних сил України від 16.06.2018 р. №315 у зв`язку з закінченням строку контракту та з 03.08.2018 р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 виключений із списку частини. 30.11.2018 р. він отримав повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про зняття його з квартирного обліку. До листа було долучено витяг з протоколу № 175 від 29.11.2018 р. засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2018 р. № 307 огд. «Про включення та виключення з квартирного обліку військовослужбовців» згідно якого його виключили з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 , відповідно до п. 3 підпункту 26 «Правил обліку громадян…» у зв`язку з припиненням трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_1 , саме по закінченню строку контракту. Однак з вищевказаним рішенням житлової комісії та наказом командира військової частини НОМЕР_1 він не згідний. Вважає, що у відповідності до Конституції України кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла не інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Згідно ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями. У відповідності до п. 30 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцями ЗС України та членам їх сімей житлових приміщень» передбачено перелік випадків за яких військовослужбовці знімаються з квартирного обліку, згідно якого не передбачено, що підлягає знаттю з квартирного обліку військовослужбовець, який звільнений з військової служби у запас у зв`язку з закінченням строку контракту.

Вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про його зняття з квартирного обліку не було враховано того, що він звільнений з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту та виходом на пільгову пенсію і те що він є учасником бойових дій.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив суд такі задоволити. Додатково пояснив, що він з 1998 р. поступив на службу та був взятий на квартирний облік. 16.06.2018 р. був звільнений із служби у зв`язку із виходом на пенсію, яка була йому призначена з 01.12.2018 р., а тому його не мали права знімати з квартирного обліку, що зокрема передбачено Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень у Українській РСР, затверджених Постановою Ради міністрів Української РСР від 11.1.2 1984 р. за № 470 згідно якого право громадян перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається у випадку виходу на пенсію. Окрім цього, при прийнятті спірного рішення не було врахованого, що він є учасником бойових дій.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 Зелик Б.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позов. Зокрема вказав, що позивач підполковник запасу ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 і був звільнений у запас у зв`язку із закінченням контракту наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2018 р. №182. На момент звільнення ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 як військовослужбовець. Статтею 40 ЖК України передбачено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи.

Відповіднодо п.30«Порядку забезпеченнявійськовослужбовців тачленів їхсімей житловими приміщеннями»військовослужбовці знімаютьсяз облікуу разі:поліпшення житловихумов,внаслідок чоговідпала потребав наданніжитла; засудженнявійськовослужбовця допозбавлення воліна строкпонад шістьмісяців,крім умовногозасудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей,що невідповідають дійсності,але сталипідставою длязарахування наоблік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Також у відповідності до п. 2.16 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка діяла на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби, імперативно визначені категорії звільнених з військової служби військовослужбовців, які залишаються на квартирному обліку у військовій частині. Це військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі. Цей перелік є вичерпним і не підлягає тлумаченню, яке б його розширювало. Крім того пп.3 п.26 «Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» також було передбачено зняття громадян з квартирного обліку у разі припинення їх трудових відносин з організацією або установою, у якій вони перебувають на квартирному обліку.

У зв`язку з чим вважають, що житлова комісія військової частини НОМЕР_1 на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби мала правові підстави для прийняття рішення про його зняття з квартирного обліку, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи квартирно- експлуатаційного відділу м. Львова Безушка А.І. у судовому засіданні зазначив, що з даного питання у законодавстві існує колізія, а тому при винесені рішення покладається на думку суду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що брали участь в справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Так, у судовому засіданні встановлено, що з 31.07.1993 р. по 03.08.2018 р. ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України. Згідно витягу з послужного списку підполковника запасу ОСОБА_1 останнього було призначено з 24.02.2014 р. командиром озрдн в/ч НОМЕР_2 , в/ч А2847м.Стрий./а.с.55/

У відповідності до витягу з протоколу № 5 засідання житлової комісії гарнізону від 21.08.1998 р. м. Теребовля ОСОБА_1 поставлено на квартирний облік і в чергу на першочергове отримання житла, як несущого бойове чергування складом сім`ї 2 чоловіки. /а.с.48/ Згідно витягу з протоколу № 21 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2005 р. на квартирний облік у військову частину НОМЕР_1 було зараховано капітана ОСОБА_1 зі складом сім`ї три особи, він, дружина та дочка, а саме з 21.08.1998 р. /а.с.49/ 12.04.2012 р. засіданням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 було внесено зміни у склад сім`ї майора ОСОБА_1 та знято з квартирного обліку його колишню дружину ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_3 /а.с.50/

Також як вбачається з витягу з протоколу № 113 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2014 р. було перенесено дату зарахування підполковника ОСОБА_1 на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 з 21.08.1998 р. на 12.09.2000 р. відповідно до дати реєстрації у м.Теребовля, Тернопільської області та відповідно до п. 15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов./а.с.51/

16.06.2018 р. згідно наказу Начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України №315 підполковника ОСОБА_1 було звільнено відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за пунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Судом з`ясовано, що у відповідності до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2018 р., копія якого знаходиться у матеріалах справи, ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Згідно даного наказу вислуга років позивача ОСОБА_1 у Збройних Силах становить 25 років. /а.с.10/

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2019 р. та копії посвідчення виданого 07.02.2017р. вбачається, що позивач безпосередньо брав участь у антитереростичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у районах проведення антитереростичної операції у зв`язку з чим набув статус учасника бойових дій. /а.с.11,47/

Окрім того, як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2019 р. підполковник запасу ОСОБА_1 під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 м.Стрия з 10.11.2005 року по 29.11.2018 р. житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався./а.с.46/

Відповідно до витягу протоколу №175 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2018 р. на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2018 р. № 182 відповідно до п.п.3 п.26 «Правил обліку громадян…» у зв`язку з припиненням трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_1 , а саме звільненням з військової служби по закінченні строку контракту підполковника ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім`ї одна особа, він сам./а.с.6/

Також у відповідності до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2018 р. на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.07.2018 р. № 380 «Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України членів їх сімей жилими приміщеннями» та витягу з протоколу № 175 засідання житлової комісії

військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2018 р. голові житлової комісії наказано вик лючити (зняти) з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї одна особа, відповідно до п.3 ст.26 «Правил обліку громадян…» у зв`язку з припиненням трудових відносин з військовою частиною НОМЕР_1 , а саме звільненням з військової служби по закінченні строку контракту. Враховуючи дату виключення з квартирного обліку 29.11.2018 р./а.с. 7-9/

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаєЗаконУкраїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Зокрема ч. 1ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 37 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, згідност. 38 ЖК Українивстановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Постановою Ради МіністрівУРСРвід 11.12.1984р.№ 470 були затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР. Згідно п.10 цих Правилгромадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв`язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006р. було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей ( п.1 Порядку).

Згідно п.3 даного Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1)поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження

військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством ( п. 30).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006р.

Крім того, на час взяття ОСОБА_1 на квартирний облік порядок взяття на облік та отримання житла визначався Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних силах України, затвердженимнаказом Міністра Оборони України № 20 від 03.02.1995р. Пунктом 13 вказаного Положення передбачалося, щовійськовослужбовці перебувають наквартирномуоблікуу військовійчастиніта КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Тобто, даний нормативний акт також не передбачав можливість зняття з квартирного обліку з підстав звільненням в запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказ Міністра Оборони України № 20 від 03.02.1995р. втратив чинність на підставіНаказу Міністерства оборони № 577 від 06.10.2006р., яким була затверджена Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. Проте п.1.4 даної Інструкції передбачалося, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання, а військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинностіЗаконом України від 24 червня 2004 року "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Наказ Міністра Оборони України № 577 від 06.10.2006р. втратив чинність на підставіНаказу Міністерства Оборони № 737 від 30.11.2011р., яким була затверджена Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка також передбачає, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання, а військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року (набрання чинностіЗаконом України від 24 червня 2004 року "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку - без врахування вислуги на військовій службі ( п. 1.4).

Окрім цьогоу відповідностідо п.2.18.вищевказаної Інструкції військовослужбовціта особи,звільнені звійськової служби,знімаються зобліку замісцем служби(замісцем звільненняз військовоїслужби)у разі: поліпшення житловихумов увипадках,передбачених законодавством,за місцемперебування наквартирному обліку,унаслідок чогозникла потребав наданніжилого приміщення; отриманняза рахунокжитлових фондівМО Українижилого приміщеннядля постійногопроживання; переміщеннявійськовослужбовця донового місцяслужби вінший населенийпункт; звільненняз військовоїслужби запідставами,не зазначенимив абзаціпершому пункту2.16цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при

вирішенні питанняпро прийняттяна квартирнийоблік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 1 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу - у разі звільнення з військової служби за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів та неможливістю проходити військову службу); обраннядля постійногомісця проживанняіншого населеногопункту особами,які звільненіу запасабо увідставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Так у судовому засіданні з достовірністю встановлено той факт, що позивач ОСОБА_1 має вислугу на військовій службі 25 років, поставлений на квартирний облік та чергу на першочергове отримання житла з 21.08.1998 р., у військовій частині НОМЕР_1 у м.Стрию перебував на квартирному обліку з 12.09.2000 р. по 29.11.2018 р. зі складом сім`ї 1 особа. За період з 10.11.2005 р. по 29.11.2018 р. житлом за рахунок Міністерства оборони не забезпечувався. Позивач звільнений в запас на підставі пункту «а» ч. 6ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», тобто у зв`язку з закінченням строку контракту, а не за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, є пенсіонером, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, та є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 /а.с.11/ .

З урахуванням викладеного, суд приходить до обгрунтованого висновку, що, наведені норми Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду його звільнення у запасу зв`язку із закінченням дії контракту, наявністю у нього 25 років календарної вислуги та зарахування його нам квартирний облік до 01.01.2005 р..

Саме така правова позиція викладена у висновку Верховного Суду від 06.06.2018 у постанові по справі № 752/5881/15-ц року, яку відповідно до ч. 4ст.263ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також, суд при винесенні рішення враховує правову позицію юридичної служби Збройних сил України, яка міститься у матеріалах справи /а.с.33/ щодо правової колізії, яка існує у нормативно правових актах, що регламентують порядок забезпечення військовослужбовців житлом. Згідно даної позиції Юридична служба Збройних Сил України вважає, що у силу ст. 37 ЖК військовослужбовці у разі звільнення з військової служби у зв`язку з закінченням строку контракту набувають право залишитися на житловому обліку при наявності вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача у поданому відзиві на позовну заяву про застосування положення п.2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, до правовідносин які виникли між сторонами, згідно якої імперативно визначені категорії звільнених з військової служби військовослужбовців, які залишаються на квартирному обліку, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема зазначають, що до таких військовослужбовців, відносяться особи які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Вищевказане норма Інструкції суперечать як нормамЖитлового кодексу Української РСР, так і зазначеним вище постановам КМУ, які регулювали порядок забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями на час взяття позивача на квартирний облік, зокрема і п. 2.18 вказаної Інструкції.

Посилання у відзиві на ст. 40 ЖК України, який передбачає, щогромадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадкахприпинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, не є підставою для зняття позивача з квартирного обліку, так якст. 37 ЖК Українипередбачає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціяху зв`язку з виходом на пенсіюберуться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

Суд приходитьдо переконання,що посиланняу протоколізасідання житловоїкомісії військовоїчастини НОМЕР_1 від 29.11.2018р.як напідставу зняттяпозивача зквартирного облікуна п.3п.26«Правил облікугромадян,які потребуютьполіпшення житловихумов,і надання їм жилихприміщень вУкраїнській РСР»згідно якоїгромадяни знімаютьсяз квартирногообліку увипадках припиненнятрудових відносинз підприємством, установою,організацією особи,яка перебуваєна облікуза місцемроботи, єнеправомірним оскількисуперечить п.29цих Правил,згідно якоїправо громадянина перебуватина квартирномуобліку замісцем попередньоїроботи зберігаєтьсяу випадках виходу на пенсію, а також вище проаналізованим судом нормам чинного законодавства, зокрема ст. 12 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ст. 37 ЖК Української РСР, п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, п. 1.4, 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

У зв`язку з вищевикладеним, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, надані докази, а також норми чинного законодавства, які застосовуються до спірних правовідносини, суд вирішив, що підстави для зняття позивача з квартирного обліку були відсутні, тому таке відбулось неправомірно, а відтак право позивача ОСОБА_1 на забезпечення його житлом підлягає судовому захисту шляхом скасування п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2018 р. №307огд у частині виключення (зняття) підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї одна особа, з квартирного обліку, визнання недійсним протоколу № 175 від 29.08.2018р. засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язання житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити позивача на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

Керуючись ст. ст.12, 13,81,89, 259, 263-265, 268 ЦПКУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсним протокол № 175 від 29.11.2018 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2018 року №307огд «Про включення та виключення з квартирного обліку військовослужбовців» у частині виключення (зняття) підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї одна особа, з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н. М. Янів