ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

Львів

№ 857/1463/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року, прийняте суддею Зозулею Д.П. у місті Рівному, повний текст складений 05.12.2018 року у справі за позовом приватного підприємства - фірми «Торгбуд-Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс» (далі – ППФ «Торгбуд-Сервіс», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – ГУ ДФС в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №807863/32785198 від 21.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №262, складеної ППФ «Торгбуд-Сервіс» 23.06.2017; а також просить зобов’язати Державну фіскальну службу України (далі – ДФС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №262, складену ППФ «Торгбуд-Сервіс» 23.06.2017.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №807863/32785198 від 21.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №262 складеної ППФ «Торгбуд-Сервіс» 23.06.2017 року.

Зобов’язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену ППФ «Торгбуд-Сервіс» від 23 червня 2017 року №262.

Стягнуто на користь ППФ «Торгбуд-Сервіс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., всього на суму 9762,00 грн. солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень – Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактично підставою для прийняття оспореного рішення слугував факт відсутності у позивача первинних документів на постачання та транспортування продукції в рамках виконання договору з ТОВ «Техно Модуль Ультра» №БЛ20/06-16 від 20.06.17р. (видаткових накладних та товаро-транспортних накладних).

Не враховано, що позивач на даному етапі не міг надати копії первинних документів на відвантаження та транспортування продукції (бетону, розчини цементні різних марок, фундаментні блоки, пісок та щебінь), позаяк на дату складання податкової накладної вказана продукція відвантажена ще не була (попередня оплата).

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем долучено копії документів на придбання сировини (піску, цементу, щебеню, пластифікаторів), яка використана для виготовлення бетонної суміші, що підлягала реалізації ТОВ «Техно Модуль Ультра», а також копії договорів, видаткових накладних, товарних та товаро-транспортних накладних, банківських виписок, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та сертифікатів якості.

Отже, надані документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття комісією ГУ ДФС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкової накладної складеної ППФ «Торгбуд-Сервіс» від 23 червня 2017 року №262.

Щодо вимоги про зобов?язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ППФ «Торгбуд-Сервіс» від 23 червня 2017 року №262, то враховуючи ст.8 Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року, у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, порушені права підлягають захисту. Рішення суду не лише має бути законним і обґрунтованим, але й ефективним.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС в Рівненській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що зупинено реєстрацію податкової накладної позивача, оскільки така відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 3824.49.41 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення по реєстрацію. Отже, чітко зазначено, які саме критерії оцінки ступеня ризику зумовили таке зупинення.

Безпідставне твердження є і в тому, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, який має бути надано, з огляду на пп.1 п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 року.

Щодо судових витрат, слід виходити з критерію реальності та розумності.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, обґрунтування в якому викладено подібно мотивувальній частині судового рішення.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ППФ «Торгбуд-Сервіс» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. До основного виду діяльності відповідно до КВЕД відноситься також виробництво бетонних розчинів, готових для використання - 23.63. (а.с. 45)

На суміші бетонні готові до використання БСГ ППФ «Торгбуд-Сервіс» має сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі ДП «Рівнестандартметрологія» за UA.10190.00176-18 з терміном дії з 03.04.2018 до 25.02.2020 (а.с. 89). А до цього,- мало сертифікат відповідності UA.1.044.0009904-16 від 26.02.2016.

20.06.2017 між ППФ «Торгбуд-Сервіс» та ТОВ «Техно Модуль Ультра», було укладено договір поставки №Б20/06-16, за умовами якого позивач зобов’язувався поставити і передати у власність покупця бетон товарний, розчини цементні різних марок, фундаментні блоки, пісок та щебінь, а ТОВ «Техно Модуль Ультра», оплатити і прийняти товар по кількості і цінам передбаченим у видатковій накладній (а.с. 19).

Відповідно до п. 3.1. цього договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад отримувача, у кількості та асортименті, що вказані у заявці покупця. Склад отримувача м. Луцьк.

Пунктом 5.3. зазначеного договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку фактури постачальником, на умовах 50% попередньої оплати за товар. Розрахунки по даному договору за фактично отриманий товар проводяться на протязі 3-х банківських днів з моменту його приймання-передачі.

На виконання умов договору, 23.06.2017 ППФ «Торгбуд-Сервіс» виставило ТОВ «Техно Модуль Ультра» рахунок на оплату № 425, яким визначило суму попередньої оплати за 140 м.куб. бетону на рівні 162400,00 грн., в тому числі ПДВ 27066,67 грн. (а.с.21).

23.06.2017 на виконання умов договору та на підставі виставленого позивачем рахунку, ТОВ «Техно Модуль Ультра» здійснило попередню оплату по договору в сумі 110000,00 грн., в тому числі ПДВ - 18333,33 грн. (а.с.20).

На вказану суму ПДВ позивачем 23.06.2017 складено податкову накладну №262 (а.с.18) та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.07.2017 ППФ «Торгбуд-Сервіс» отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №262. У графі «виявлені помилки» вказано, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3824. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію (а.с.17).

Також встановлено, що ППФ «Торгбуд-Сервіс» було направлено до контролюючого органу Таблицю даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказаний документ прийнято контролюючим органом 17.07.2017 за реєстраційним номером НОМЕР_1. Дані такої таблиці підтверджують, що позивач, як виробник, придбаває товари: за кодами УКТ ЗЕД 2523, 2517,2505, 382440000, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 3824; за кодами УКТ ЗЕД 2523, 2517,2505, 382440000, і реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 6810; за кодами УКТ ЗЕД 2710, і реалізує товари за кодами УКТ ЗЕД 49.41 та 24.54; за кодом УКТ ЗЕД 2716, і реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 68.20. (а.с. 31)

З урахуванням вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №117 від 21.02.2018, ППФ «Торгбуд-Сервіс» 20.06.2018 було подано на розгляд комісії контролюючого органу - ГУ ДФС у Рівненській області, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній №262 від 23.06.2017, до якого було додано: письмові пояснення та 37 додатків (а.с. 16, 44).

21.06.2018 комісією ГУ ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №807863/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної №262 від 23.06.2017 (а.с.14-15).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення комісії ГУ ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №807863/32785198 від 21.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №262 складеної ППФ «Торгбуд-Сервіс» 23.06.2017 та підставно його скасував, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в рішенні №807863/32785198 від 21.06.2018 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено: «Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства», а в рядочку, що має назву: «Додаткова інформація (вказати конкретні документи)» зазначено: «Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, відсутні копії первинних документів щодо постачання та транспортування продукції (видаткових та товарно-транспортних накладних)».

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов’язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації – п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі – Порядок №1246)

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-111.9 статті 200-1 – 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку – п. 12 Порядку №1246 ( в редакції чинній на дату зупинення податкових накладних).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування – п.13 даного Порядку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом першої інстанції вірно зазначено, з чим погоджується апеляційний суд, що податковим органом порушено вимоги пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки не зазначено у такій квитанції чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Визначення конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платнику податків відповідних документів, перелік яких міститься у Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 і який втратив чинність 25.05.2018 на підставі наказу Міністерства фінансів України №409 від 06.04.2018.

В порушення норм п.201.16 ст.201 ПК України, податковим органом не було вказано конкретного виду ні критерію оцінки ризику, ні конкретного переліку документів.

01.01.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245-VIII від 07.12.2017, яким з Податкового кодексу України виключено норми, які регулювали порядок і підстави реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і натомість введено відсилочну норму, за якою зупинення реєстрації проводиться в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою - пункт 2 вказаної Постанови.

За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 статті 201 ПК України.

В ході моніторингу податкової накладної №262 від 23.06.2017, податковим органом у квитанції №9137404382 від 15.07.2017 вказано, що виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД 3824, і запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію та/або таблицю даних платника податків.

17.07.2017 за реєстраційним номером НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято від ППФ «Торгбуд-Сервіс» інформацію, передбачену пунктом 3 Критеріїв у формі Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД, з огляду на те, що позивач, як виробник, придбаває товари за кодами УКТ ЗЕД 2523, 2517,2505, 382440000, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 3824; позивач, як виробник, придбаває товари за кодами УКТ ЗЕД 2523, 2517,2505, 382440000, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 6810; позивач, як виробник, придбаває товари за кодами УКТ ЗЕД 2710, і в результаті виробничої діяльності реалізує товари за кодами УКТ ЗЕД 49.41 та 24.54; позивач, як виробник, придбаває товар за кодом УКТ ЗЕД 2716, і в результаті виробничої діяльності реалізує товар за кодом УКТ ЗЕД 68.20.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність у квитанції №9137404382 від 15.07.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної №262 від 23.06.2017 конкретного переліку документів, які слід подати позивачу для підтвердження реальності здійснення господарської операції за результатами якої складено податкову накладну. Натомість, встановлено, що ППФ «Торгбуд-Сервіс» було надано податковому органу всі документи, які мав позивач на той час і які підтверджують інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, складені у відповідності до вимог законодавства та достатні для прийняття рішення відповідачем про їх реєстрацію.

В матеріалах справи наявні, а також досліджувались судом першої та апеляційної інстанції наступні документи: податкова накладна №262 від 23.06.2017, виписана ППФ «Торгбуд-Сервіс» для ТОВ «Техно Модуль Ультра» на суму ПДВ, сплаченого покупцем в рамках попередньої оплати товарів і послуг, що повністю узгоджується з умовами договору №БЛ20/06-16 від 20.06.2017; копії договорів поставки на придбання сировини (піску, цементу, щебеню, пластифікаторів), яка була використана для виготовлення бетонної суміші, що підлягала реалізації ТОВ «Техно Модуль Ультра» в рамках вищезазначеного договору, та копії документів на відвантаження та транспортування бетонної суміші у рамках договору поставки а саме: копії договорів, видаткових накладних, товарних накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та сертифікатів якості (а.с. 22 - 30, 49 - 88, 90 - 130). Оскільки, на дату складання податкової накладної №262 від 23.06.2017 відповідна продукція відвантажена ще не була, то позивач не міг надати контролюючому органу копій первинних документів на відвантаження та транспортування продукції для ТОВ «Техно Модуль Ультра» по виконанню договору з №БЛ20/06-16 від 20.06.2017.

Бухгалтерські документи за своєю формою та змістом відповідають вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи, розкривають зміст господарських операцій, отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що наданими позивачем документами, підтверджується реальність здійснення господарських операцій, а рішення Комісії ГУ ДФС в Рівненській області №807863/32785198 від 21.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №262, складеної Приватним підприємством-фірмою «Торгбуд-Сервіс» 23.06.2017, є протиправним та необгрунтованим.

Дане узгоджується з позиціє викладеною в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18.

Щодо покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормами ч.ч.3 – 5 ст.134 КАС України щодо витрат на правову допомогу, апеляційний суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1, 2 ст.134 КАС України - витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги – ч.4 зазначеної статті.

На виконання даної норми, позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги адвокатським об’єднанням від 02.05.2018, рахунку на оплату послуг №24/10-2 від 24.10.2018, акту приймання-передачі наданих послуг №24/10-2 від 24.10.2018, який містить детальний опис наданих послуг, що доводить співмірність витрат, та платіжного доручення №10970 від 03.12.2018 на суму 8000,00 грн., а також витягу з ЄДПР. Також надано копію додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової допомоги адвокатським об’єднанням від 24.10.2018, де визначено вартість послуг з розрахунку 1000,00 грн. за одну годину роботи адвоката (а.с. 32 - 34, 147 - 152, 167, 171).

Відповідно до ч.5 зазначеної статті - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений копією платіжного доручення №10970 від 03.12.2018 в сумі 8000,0 грн., є співмірним з складністю справи, часом, витраченим адвокатами, обсягом наданих послуг та підлягає розподілу за наслідками судового розгляду справи.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами – ч.7 ст.134 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 1740/2004/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

ОСОБА_1

судді

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Повний текст судового рішення виготовлено 23.04.2019 року