ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2019 року

м. Дніпро

справа № 0840/3563/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 р. (суддя Стрельнікова Н.В., повне судове рішення складено 21.11.2018 р.) в справі № 0840/3563/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування постанову про накладення штрафних санкцій від 27.07.2018 р. № 000088 в розмірі 8500 грн.; визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 р. № 000189 та від 27.07.2018 р. № 000188.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на порушення відповідачем процедури проведення планової перевірки в частині письмового неповідомлення про проведення планової перевірки, проведення перевірки за відсутності суб’єкта господарювання, не роз’яснення порядку оскарження розпорядчих документів. Судом першої інстанції не враховано надання представником позивача на підтвердження факту придбання продукції, визначеної в акті від 31.05.2018 р., завірених копій накладних, тому є неправильним висновок про введення позивачем в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Крім того, на думку апелянта, відповідачем порушено порядок притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності в частині складення протоколу про виявлені порушення особою, яка не брала участі у проведенні перевірки, а також в частині строку розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв’язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік затверджено головою Держпродспоживслужби України 27.11.2017 та опубліковано на офіційному сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, де передбачено здійснення перевірок протягом року за найменуванням виду продукції.

Пунктом 11 цього плану визначено здійснення протягом 2018 року ринкового нагляду, а саме перевірки характеристик продукції - дитячий одяг та взуття щодо відповідності вимогам Технічного регламенту щодо назв текстильних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 № 13, щодо відповідності вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, щодо відповідності вимогам Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Квартальні плани перевірок розробляються відповідно до секторальних планів державного ринкового нагляду на 2018 рік та затверджуються начальником Головного правління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Відповідно до вказаних планів на підставі наказу від 29.05.2018 № 96, направлення на проведення перевірки від 29.05.2018 № 96 фахівцями відповідача проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду, а саме перевірку характеристик продукції (дитячі іграшки/дитячий одяг та взуття) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у магазині (відділ у ТЦ «Марина»), який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 47, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції №000096.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено постанову від 27.07.2018 № 000088 про накладення штрафних санкцій у сумі 8500 грн.; рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 № 000189, яким відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції (пп. 1, 2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096) на ринку тимчасово забороняється; рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 № 000188, яким відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідач вимагає вжити заходи щодо приведення продукції (пп. 1, 2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 № 000096), яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами.

Встановивши дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, пред’явлення службовими особами відповідача продавцю службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, направлення розпорядчих документів, прийнятих за результатами перевірки, засобами поштового зв’язку через відмову продавця отримати такі документи, доведеність порушення вимог Технічного регламенту маркування матеріалів, які використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, дотримання порядку притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює діяльність з оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення роздрібної, торгівлі взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах (а.с. 48-49, 50).

Відповідач ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, яким визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 р. № 442 утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу, охорони прав на сорти рослин), державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Положенням про ОСОБА_3 управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 р. № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2016 за № 365/28495, встановлено, що ОСОБА_3 управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби вищого рівня та їй підпорядковане.

31.05.2018 р. на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби від 29.05.2018 р. № 96, направлення на проведення перевірки від 29.05.2018 р. № 91 службовими особами відповідача проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду – перевірку характеристик продукції (дитячі іграшки/дитячий одяг та взуття) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у магазині, який розташовано у ТЦ «Марина», який знаходиться по вул. Героїв України, 47 у м. Мелітополі Запорізької області.

Перевірка проведена в присутності продавця, яка назвала тільки своє ім’я.

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 31.05.2019 р. № 000095, яким встановлено реалізацію продукції (дитячих кросівок дівочих демісезонних, ТМ «ХВВ», виробник та дата виробництва невідомі, розмір 29, колір рожевий, вартість – 179 грн.; кед дівочих демісезонних, ТМ «ESSIA», артикул (модель) ВS 0208, розмір 30, колір фіолетовий, виробник та дата виробництва невідомі, вартість – 133 грн.), на якій та їх пакуванні, маркуванні відсутні інформація про складові взуття та про матеріал, з якого виготовлені основні складові взуття, що є порушенням вимог пунктів 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 р. № 632.

Продавець від підпису та отримання акту перевірки відмовилась, у зв’язку з чим акт перевірки та повідомлення про розгляд матеріалів перевірки направлено позивачу засобами поштового зв’язку, отримано ОСОБА_2 19.06.2018 р.

Представником позивача направлено відповідачу зауваження до акту перевірки та копію накладної № АН-038068 від 15.05.2018 р., які отримано відповідачем 09.07.2018 р. 16.07.2018 р. позивачу повторно направлено акт перевірки, фотоматеріали, направлення та запрошено для розгляду матеріалів на 27.07.2018 р. на 10 годину.

27.07.2018 р. головним спеціалістом відділу ринкового нагляду управління захисту прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби складено протокол № 000085 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За результатами розгляду матеріалів першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби 27.07.2018 р. прийнято постанову № 000068 про накладення штрафних санкцій, якою за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до позивача застосовано штраф в розмірі 8500 грн.

Крім того, 27.07.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: № 000189, яким відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції (пп. 1, 2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096) на ринку тимчасово забороняється; № 000188, яким відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідач вимагає вжити заходи щодо приведення продукції (пп. 1, 2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 № 000096), яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами.

Спірними є питання дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, порядку притягнення до відповідальності, а також наявності в діях позивача правопорушення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877-V), відповідно до частини 4 статті 2 якого заходи контролю здійснюються органами у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлю Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 01.12.2010 р. № 2735-VI (далі – Закон № 2735-VI), відповідно до частини 1, частини 5 статті 10 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Таким чином, Закон № 2735-VI є спеціальним законом в контексті спірних правовідносин.

Статтею 23 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Стосовно доводів апелянта про недотримання відповідачем процедури проведення планової перевірки в частині письмового неповідомлення про проведення планової перевірки, проведення перевірки за відсутності суб’єкта господарювання, не роз’яснення порядку оскарження розпорядчих документів суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду зокрема є перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Судом встановлено, що секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік затверджено головою Держпродспоживслужби України 27.11.2017 та опубліковано на офіційному сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, де передбачено здійснення перевірок протягом року за найменуванням виду продукції.

Пунктом 11 цього плану передбачено здійснення протягом 2018 року ринкового нагляду, а саме перевірки характеристик продукції - дитячий одяг та взуття щодо відповідності вимогам Технічного регламенту щодо назв текстильних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 № 13, щодо відповідності вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, щодо відповідності вимогам Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Квартальні плани перевірок розробляються відповідно до секторальних планів державного ринкового нагляду на 2018 рік та затверджуються начальником Головного правління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Планом здійснення діяльності з ринкового нагляду на 2 квартал 2018 р., затвердженим начальником ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області 19.032018 р., передбачено проведення планової перевірки характеристик продукції (дитячі іграшки/дитячий одяг та взуття) у відділі у ТЦ «Марина», що розташований у м. Мелітополі Запорізької області, по вул. Героїв України, 47, в період з 31.05.2018 р. по 01.06.2018 р.

В спірному випадку при проведенні перевірки перевіряється не суб'єкт господарювання, а характеристики продукції незалежно від суб'єкта, який ввів в обіг таку продукцію, що узгоджується з приписами Закону № 2735-VI, який чітко визначає об'єкт перевірки - характеристик продукції.

Законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред'явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. Пред'явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень на проведення перевірки, тощо, законодавством не передбачено.

Відтак, суд вказує на дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки.

До того ж, суд вказує на не оскарження позивачем наказу про проведення перевірки.

Крім того, пунктом 3 статті 7 Закону № 2735-VI визначено право суб'єкта господарювання не допускати за певних обставин до проведення перевірок посадових осіб.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач або особа, яка була присутня при проведенні перевірки, не скористалась визначеним вище правом, посадові особи органу державного контролю допущені до проведення перевірки. Пр цьому суд вказує, що доводи позивача про те, що при проведенні перевірки була присутня особа, що не перебуває у трудових правовідносинах з позивачем, не підтверджені належними доказами, а сама особа про це не заявила під час проведення перевірки.

Стосовно суті виявлених в ході перевірки порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. № 124-VІІІ (далі – Закон № 124-VIII) технічний регламент - нормативно правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі в якій вони застосовуються до продукції, процессу або методу виробництва.

Пунктами 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, (далі – Технічний регламент) визначено, що інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до порядку, передбаченого цим Технічним регламентом, з використанням піктограм або текстових позначень. На маркуванні повинна міститись інформація про три складові взуття згідно з додатком 1.

На маркуванні повинна зазначатись інформація про матеріал, який би становив не менш як 80 відсотків площі поверхні верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об'єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття, згідно з додатком 2.

Інформація про матеріал, передбачена пунктом 9 цього Технічного регламенту, зазначається на взутті. Виробник або його уповноважена особа, яка є резидентом України, може вибрати визначені у додатку 2 текстові позначення піктограми українською мовою.

Маркування позначеннями згідно з цим Технічним регламентом повинне бути не менш як на одній напівпарі з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування повинне бути видимим, добре закріпленим та легко доступним. Крім того, розміри піктограми повинні бути достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування повинне бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.

Виробник або його уповноважена особа, яка є резидентом України, повинні забезпечувати маркування взуття і нести відповідальність за достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо ні виробник, ні його уповноважена особа не є резидентами України, це зобов'язання покладається на постачальника. Продавець повинен стежити за тим, щоб взуття, яке він продає, мало маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Судом встановлено, що на дитячому взутті, її пакуванні, маркуванні (на жодній напівпарі з пари взуття без маркування) відсутня інформація про складові взуття та про матеріал, з якого виготовлені основні складові взуття.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 124-VIII визначено термін, який вживається у цьому Законі, а саме введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз.

Відповідно до частин 5, 6, 7 статті Закону № 124-VIII суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: 1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; 2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Частиною 3 статті 24 Закону № 2735-VI встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

В ході перевірки позивачем або його уповноваженою особою не надано документів на поставку, які дають змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, що було зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції.

09.07.2018 р. представником позивача надані відповідачу зауваження до акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 р. № 000095 та копію накладної №АН-038068 від 15.05.2018 р., згідно з якою постачальником товару є ТОВ «Арсенал-Центр». В зауваженнях до акту перевірки представником позивача зазначено, що на теперішній час позивач не має можливості підтвердити факт офіційного придбання цієї продукції у зв'язку з тим, що на руках має лише ксерокопію накладної, яка підтверджує факт придбання вищевказаного товару у офіційного суб'єкта господарювання.

Разом із тим, відповідно до листа ТОВ «Арсенал-Центр» від 18.07.2018 р. № вих. 18/07 будь-яких торговельно-комерційних операцій між Донецькою філією ТОВ «Арсенал-Центр» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не проводилося та ніякої продукції на його адресу не поставлялося.

Відповідачем 20.07.2018 р. на виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-VІ направлено до Управління захисту економіки в Запорізькій області інформацію про надання до Головного управління документів (копії накладної), що містить ознаки підробки.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач вважається особою, що ввела дитяче взуття кросівки дівочі демісезонні, ТМ «ХВВ», виробник - невідомий, дата виробництва - невідома, розмір 29, колір рожевий, вартість - 179,00 грн., та кеди дівочі демісезонні, ТМ «Е88ІА», артикул (модель) - В8 0208, розмір 30, колір фіолетовий, виробник - невідомий, дата виробництва - невідома, вартість - 133,00 грн., в обіг, що свідчить про порушення позивачем пунктів 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту.

Відповідальність за порушення Закону № 2735-VI встановлення статтею 44 цього Закону, відповідно до пункту 2 частини 2 якої до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 цієї статті визначено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Зважаючи на доведеність порушення позивачем вимог Закону № 2735-VI та Технічного регламенту суд вказує на обґрунтованість застосування до позивача штрафу в розмірі 8500 грн. постановою № 000088.

Стосовно посилання апелянта на недотримання відповідачем порядку притягнення особи до відповідальності суд вказує на таке.

Судом встановлено, що протокол про виявлені порушення від 27.07.2018 р. № 000085 складений головним спеціалістом відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби ОСОБА_3, якою при дослідженні матеріалів перевірки встановлено факт порушення позивачем п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI, як визначено приписами абз. 4 ч. 5 ст. 44 цього Закону.

При цьому Закон № 2735-VI не містить приписів щодо складення протоколів особами, які проводили перевірку.

Відтак, доводи апелянта щодо складення протоколу не уповноваженою особою є безпідставними.

Доводи апелянта про недотримання строків прийняття постанови про накладення штрафу також є безпідставними.

Абзац п'ятий частини 5 статті 44 Закону № 2735-VI встановлює 15-денний строк розгляду керівником чи заступником керівника органу ринкового нагляду справи про накладення штрафів за порушення з дня отримання відповідних документів.

Такими документами в контексті спірних правовідносин є протокол про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону № 2735-VI та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 27.07.2018 р. № 000085, пояснення керівника, іншої відповідальної посадової особи та документи, що стосуються справи.

З урахуванням надання представником позивача зауважень до акту перевірки та документів судом не встановлено порушення строку прийняття відповідної постанови.

Надаючи правову оцінку рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суд бере до уваги наступне.

Обмежувальні (корегувальні) заходи застосовано відповідачем на підставі ч. 3 ст. 29 Закону № 2735-VI (приведення характеристик продукції, яка надається на ринку, у відповідність із встановленими вимогами) та ч. 5 ст. 30 Закону № 2735-VI (тимчасова заборона надання продукції на ринку).

Відповідно до статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

За приписами статті 30 Закону № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:

1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);

2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Встановлені в ході перевірки порушення дозволяють дійти висновку про правомірність застосування до позивача обмежувальних (корегувальних) заходів спірними рішеннями в частині приведення характеристик продукції, яка надається на ринку, у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 р. в справі № 0840/3563/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 р. в справі № 0840/3563/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 22.04.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.04.2019 р.

ОСОБА_4 ОСОБА_1

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш