Справа № 716/2219/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.19 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про визнання права власності на квартиру, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати за нею право власності на квартиру №4, що знаходиться по вул. 400-річчя Заставни, 4 у м. Заставна Чернівецької області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно висновку ОСОБА_8 районної державної санітарно-епідеміологічної станції від 17.02.1989 було відведено для АТП ОПС та ОСОБА_8 районної санепідемстанції земельну ділянку за адресою: м. Заставна, вул. 400-річчя Заставни, буд.№ 4 під будівництво житлового чотирьохквартирного будинку.

21.07.1989 ОСОБА_8 міська рада народних депутатів прийняла рашення №68/8 про виділення земельної ділянки за адресою: м. Заставна, вул. 400-річчя, під будівництво чотирьохквартирного житлового будинку АТП ОПС та ОСОБА_8 районній державній санітарно-епідеміологічній станції.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради №21 від 24.02.2000 ОСОБА_2, як працівниці ОСОБА_8 районної санітарно-епідеміологічної станції, надано незавершену будівництвом 2-х кімнатну квартиру у будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна Чернівецької області.

Листом від 25.12.2000 ОСОБА_8 районна санітарно-епідеміологічна станція звернулася із проханням до міського голови ОСОБА_8 міської ради про прийняття рішення «Про передачу двохкімнатної та трьохкімнатної квартир, що знаходяться на другому поверсі в недобудованому будинку по вул. 400-річчя Заставни, які виділені ОСОБА_9 і ОСОБА_2 з балансу АТП ОПС на баланс райсанепідемстанції», де також зазначила про те, що перегородки, цегла з вікон та двері вищезазначеного будинку розграбовано і тому райсанепідемстанція та власники квартир будуть власними силами завершувати будівництво.

28.12.2000 виконавчий комітет ОСОБА_8 міської ради прийняв рішення №121 «Про передачу двохкімнатної та трьохкімнатної квартир, що знаходяться на другому поверсі в недобудованому будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни, які виділені ОСОБА_9 і ОСОБА_2 з балансу АТП ОПС на баланс райсанепідемстанції».

У 2001 році позивач завершила будівництво вказаної квартири, яка складається з підвалу, площею 17,4 м.кв.; коридору, площею 8,7 м.кв.; коридору, площею 11,7 м.кв.; кімнати, площею 13,9 м.кв.; кімнати, площею 17,5 м.кв.; вбиральні, площею 2,50 м.кв.; ванної, площею 3,70 м.кв.; кухні, площею 9,50 м.кв.; кімнати, площею 8,80 м.кв., кладови, площею 3,30 м.кв., що підтверджується технічним паспортом, виготовленим 27.10.2016 ОСОБА_8 районним бюро технічної інвентаризації.

Згідно із довідкою Сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОСОБА_8 районної державної адміністрації Чернівецької області від 29.11.2018 квартира №4 в зазначеному будинку відповідає вимогам ДБН 360-92.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження квартира №4 в житловому будинку літ. «А» на вул. 400-річчя Заставни, 4 в м. Заставна Чернівецької області готова до експлуатації.

ОСОБА_8 районної санітарно-епідеміологічної станції від 23.10.2012 позивача було повідомлено про те, що ОСОБА_8 районну санітарно-епідеміологічну станцію буде ліквідовано, а її буде звільнено із посади лікаря з гігієни дітей та підлітків 29.12.2012.

15.11.2018 позивач звернулась в Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із відповідною заявою про прийняття зазначеної квартири в експлуатацію. Проте, листом від 04.12.2018 відповідач відмовив позивачу у прийнятті квартири до експлуатації, посилаючись на те, що в Управлінні ДАБІ відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на будівництво об’єкта «Реконструкція квартири №4 у будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна Чернівецької області», а також роз’яснено, що позивач має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на квартиру.

Вважаючи себе власником новоствореного майна, а саме квартири №4 у будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна Чернівецької області, яка після завершення будівництвом відповідає нормам ДБН 360-92 та придатна до експлуатації, проведені в ній будівельні роботи не порушують прав власників інших квартир у цьому будинку, та враховуючи, що відповідачем відмовлено у прийнятті вказаної квартири до експлуатації, позивач просить визнати за нею право власності на спірну квартиру в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала уточнені позовні вимоги і в обґрунтування позовних вимог пояснила, що вона з 1975 року по 23.10.2012 працювала лікарем у ОСОБА_8 державній санітарно-епідемічній станції. На момент влаштування на роботу у вказану установу вона разом зі своєю сім’єю, яка складалася із 4 осіб, проживала в однокімнатній квартирі по вул. Гагаріна, 13/4 в м. Заставна, житлова площа якої становила 23 м.кв. та перебувала на квартирному обліку у ОСОБА_8 міській раді. Коли підійшла її черга, ОСОБА_8 міською радою у 2000 році було прийнято рішення про виділення і надання їй незавершеної будівництвом квартири №4 в будинку №4 по вул. 200-річчя Заставни, будівництво якого розпочалося ще в 1989 р. Починаючи з вказаного часу вона власними зусиллями проводила будівельні роботи, а саме поштукатурила внутрішні та зовнішні стіни у квартирі, спільно із іншими власниками сусідніх квартир перекрила дах у багатоквартирному будинку, встановила водостічні труби, встановила підлогу, в кухні забетонувала підлогу та встановила плитку, сантехніку, витяжку, підвела воду, підключилася до водопровідної мережі, проклала електропроводку, уклала договір на електропостачання, приєдналася до зовнішньої мережі газопостачання, встановила вікна, двері, провела косметичний ремонт. Тобто привела вказану квартиру в стан, придатний для постійного проживання, і на сьогоднішній день проживає в даній квартирі. У 2008 році вона разом із іншими співвласниками звернулася до ОСОБА_8 міської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки під будинком у спільну часткову власність, за наслідками розгляду якої, в порядку безоплатної приватизації отримала державний акт про право власності на земельну ділянку, розміром 0,0100 га.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги та пояснила суду, що рішенням ОСОБА_8 міської ради №68/8 від 21.07.1989 було виділено земельну ділянку в розмірі 0,09 га під будівництво чотирьохквартирного житлового будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни для АТП облспоживспілки і райсанепідемстанції, між якими існувала домовленість про дольову участь у будівництві, та зобов’язано директора АТП облспоживспілки виготовити технічну документацію на право ведення будівництва. Після виділення земельної ділянки – розпочалося будівництво житлового будинку. Проте, 28.12.2000 року у зв’язку із зверненням начальника АТП ОПС та головного лікаря ОСОБА_8 райсанепідемстанції до ОСОБА_8 міської ради, міською радою було прийнято рішення №121 про передачу двохкімнатної та трьохкімнатної квартир, що знаходяться на 2-му поверсі в недобудованому будинку по вул. 400-річчя Заставни №4 (які були виділені ОСОБА_9 і ОСОБА_2 згідно із рішенням №21 від 24.02.2000) з балансу АТП облспоживспілки на баланс райсанепідемстанції. На той момент ступінь готовності житлового будинку становила 30-40 %. Після чого ОСОБА_2 власними зусиллями провела усі необхідні будівельні та ремонтні роботи та привела вказану квартиру в стан, придатний для постійного проживання, в якій проживає по даний час. У 2012 році було ліквідовано ОСОБА_8 державну санепідемстанцію та звільнено усіх працівників, в тому числі ОСОБА_2, яка працювала там на посаді лікаря. На даний час позивач бажає узаконити своє право на вказану квартиру, проте не може цього зробити, поскільки обов’язковою умовою є здача житлового об’єкту в експлуатацію. Відповідач відмовив позивачу у прийнятті квартири до експлуатації, посилаючись на те, що в Управлінні ДАБІ відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на здійснене ОСОБА_2 будівництво спірної квартири, у зв'язку із чим позивач не може реалізувати своє право власності.

Представник відповідача ОСОБА_4 в обґрунтування позиції Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області щодо заявлених позовних вимог пояснила, що органи державного архітектурно-будівельного контролю не оспорюють право власності позивача на вказаний нею об’єкт будівництва, проте у зв’язку із відсутністю у позивача дозвільних документів на виконання будівельних робіт, передбачених чинним законодавством, прийняти в експлуатацію спірну квартиру немає можливості. Також пояснила, що 29.11.2018 до інспекції надійшла заява представника ОСОБА_2 про прийняття в експлуатацію житлового об’єкта, а саме квартири №4, розташованої у житловому будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни в м. Заставна. До вказаної заяви було надано інвентарну справу та проектну документацію. Проте, вказані документи в розумінні чинного законодавства не є дозвільними документами, які дають право на виконання будівельних робіт, а тому враховуючи те, що позивачем до управління не було подано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, форма якої встановлена Порядком №461 – їй було відмовлено у прийнятті вказаного житлового об’єкта в експлуатацію. Також пояснила, що спірна квартира у відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відноситься до класу об’єктів з незначними наслідками (СС1), будівництво та реконструкція яких згідно з вказаним законом розпочинається з повідомлення замовником органу державного архітектурно-будівельного контролю про початок будівельних робіт на підставі якого видається дозвіл, а введення в експлуатацію – із заповнення декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Згідно з даними Єдиного реєстру, ведення якого розпочато з 20.05.2011, інформація щодо видачі будь-яких дозвільних документів або документів, поданих в порядку декларативного принципу, на виконання робіт з реконструкції квартири №4 в будинку №4 по вул. 200-річчя Заставнив м. Заставна – відсутня.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні визнали усі обставини, викладені у позовній заяві та не заперечували проти задоволення позовних вимог. Пояснили суду, що проведені будівельні роботи не порушують їхні права, як мешканців сусідніх квартир.

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленою про дату і місце судового засідання, до суду не з’явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 17.02.1989 Автотранспортному підприємству облспоживспілки та ОСОБА_8 районній санітарно-епідеміологічній станції було відведено земельну ділянку за адресою: вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна Чернівецької області під будівництво чотирьохквартирного житлового будинку, що вбачається із відповідного висновку №11 від 17.02.1989 (а.с.67).

21.07.1989 ОСОБА_8 міська рада народних депутатів прийняла рішення №68/8 про виділення земельної ділянки за адресою: м. Заставна, вул. 400-річчя, під будівництво чотирьохквартирного житлового будинку АТП ОПС та ОСОБА_8 районній державній санітарно-епідеміологічній станції (а.с.68).

В подальшому у 1989 році між ОСОБА_8 автотранспортним підприємством облспоживспілки та ОСОБА_8 державною районною санітарно-епідеміологічною станцією було укладено договір про пайову участь у будівництві чотирьохквартирного житлового будинку в м. Заставна Чернівецької області. Відповідно до якого, автотранспортне підприємство облспоживспілки виступало замовником, при цьому пайова участь санітарно-епідеміологічної станції у будівництві становила 40 000 російських рублів. Сторони погодили, що вказані кошти будуть перераховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_8 АТП ОПС у термін до 05.10.1989 (а.с.135).

Із наданих представником позивача копій платіжних доручень, вбачається, що 18.10.1989 на розрахунковий рахунок ОСОБА_8 автотранспортного підприємства обласною санепідемстанцією було перераховано 30 000 російських рублів та 06.07.1990 – 20 000 російських рублів (а.с.136).

Позивач ОСОБА_2 з 1975 року по 29.10.2012 працювала у ОСОБА_8 державній санітарно-епідеміологічній станції на посаді лікаря з гігієни дітей та підлітків, в той же час вона перебувала на квартирному обліку у виконавчому комітеті ОСОБА_8 міської ради.

24.02.2000 виконавчим комітетом ОСОБА_8 міської ради було прийнято рішення №21 про надання працівниці санепідемстанції ОСОБА_2 2-х кімнатної квартири у будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна Чернівецької області, незавершеному будівництвом (а.с.8).

25.12.2000 головний лікар ОСОБА_8 районної державної санітарно-епідеміологічної станції та начальник АТП ОПС звернулися до голови ОСОБА_8 міської ради із клопотанням про прийняття рішення «Про передачу двохкімнатної та трьохкімнатної квартир, що знаходяться на другому поверсі в недобудованому будинку по вул. 400-річчя Заставни, які виділені ОСОБА_9 і ОСОБА_2, з балансу АТП ОПС на баланс райсанепідемстанції», де також зазначили про те, що перегородки, цегла з вікон та двері вищезазначеного будинку розграбовано і тому райсанепідемстанція та власники квартир будуть власними силами завершувати будівництво (а.с.69).

28.12.2000 виконавчий комітет ОСОБА_8 міської ради прийняв рішення №121 «Про передачу двохкімнатної та трьохкімнатної квартир, що знаходяться на другому поверсі в недобудованому будинку по вул. 400-річчя Заставни, які виділені ОСОБА_9 і ОСОБА_2 з балансу АТП ОПС на баланс райсанепідемстанції» (а.с.70).

Встановлено, що у 2001 році позивач за власні кошти та не порушуючи права інших осіб завершила будівництво виділеної їй квартири, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим 27.10.2016 ОСОБА_8 районним бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_2 (а.с.23-29).

Згідно довідки про інвентаризаційну вартість №358, виданої 04.12.2018 ОСОБА_8 РБТІ, інвентаризаційна вартість квартири №4, що знаходиться в м. Заставна по вул. 400-річчя Заставни,4, становить 112 559 грн.00 коп. (а.с.34).

ОСОБА_8 районної державної санітарно-епідеміологічної станції №1504 від 23.10.2012 позивача було попереджено про те, що ОСОБА_8 районну державну санітарно-епідеміологічну станцію буде ліквідовано, а її буде звільнено із посади лікаря з гігієни дітей та підлітків 29.12.2012 (а.с.71).

Згідно листа Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» від 06.03.2019 №02/1274 вивільнення всіх працівників ОСОБА_8 районної санітарно-епідеміологічної станції відбулося 29.12.2012, а у період до січня 2014 року здійснено усі заходи ліквідаційного процесу (повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 17.01.2014 №17). Оскільки ОСОБА_8 районна санітарно-епідеміологічна станція припинялася шляхом ліквідації, правонаступництво не передбачалося (а.с.114).

Позивач ОСОБА_2 стверджує, що вона євласником новоствореного майна – квартири №4 у будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна, оскільки завершила її будівництво за власні кошти, у незавершеному багатоквартирному будинку, будівництво якого розпочалося в 1989 р. на підставі належної технічної документації на право ведення будівництва, а тому маючи намір належним чином оформити своє право власності на вказану квартиру 15.11.2018, звернулася до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із відповідною заявою про прийняття зазначеної квартири в експлуатацію.

Проте, листом від 04.12.2018 №1024-1.20/2-2175 відповідач відмовив позивачу у прийнятті квартири до експлуатації, посилаючись на те, що в Управлінні ДАБІ відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на будівництво об’єкта - квартири №4 у будинку №4 по вул. 400-річчя Заставни у м. Заставна Чернівецької області.

Згідно із ч. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але й не визнає його.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

У відповідності до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, відповідно до ст. 317 ЦК України полягає у можливості володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, позивач позбавлена права належним чином здійснювати своє право, як власник спірного майна відповідно до положень ст. 319 ЦК України, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно, а отриманню їх перешкоджає відсутність у неї дозвільних документів на будівництво спірного майна, які б відповідали вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль визначено як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Відмовляючи у прийнятті спірної квартири до експлуатації Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернівецькій області посилалося на те, що виконання будівельних робіт дозволяється після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (стаття 34 Закону № 3038-VI).

Згідно з статтею 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом № 3038-VI.

За змістом статті 26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Крім того, згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів від 13.04.2011 №461 (далі – Порядок №461) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

З огляду на те, що в Єдиному реєстрі, ведення якого розпочато з 20.05.2011, відсутня інформація щодо видачі будь-яких дозвільних документів або документів поданих у порядку декларативного принципу, на виконання робіт з реконструкції квартири, що знаходиться за вищевказаною адресою, Управління ДАБІ повідомило про неможливість прийняття в експлуатацію цих об’єктів і роз’яснило позивачу право звернутися до суду й з подальшим прийняттям в експлуатацію самочинно збудованого об’єкта у відповідності до п.10 Порядку №461, яким встановлено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта. Технічне обстеження проводиться суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України “Про архітектурну діяльність” одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат

Проте, суд не погоджується з такими висновками Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Чернівецькій області з огляду на наступне.

Статтею 375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об’єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об’єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Тобто, самочинне будівництво буде мати місце у трьох випадках:

- будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту;

- з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті правомірності набуття права власності позивачем.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом даного позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради від 21.07.1989 року № 68/8 було виділено земельну ділянку в розмірі 0,09 га під будівництво чотирьохквартирного житлового будинку по вул. 400-річчя Заставни в м. Заставна Чернівецької області та зобов’язано директора АТП облспоживспілки ОСОБА_10 виготовити технічну документацію на право ведення будівництва (а.с.68).

На виконання рішення ОСОБА_8 міської ради №68/8 від 21.07.1989 було виготовлено архітектурно - будівельну частину проектної документації по будівництву вказаного об’єкту (а.с.138-173).

В подальшому, а саме в 2000 р., на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_8 міської ради №121 від 28.12.2000 було передано двохкімнатну та трьохкімнатну квартири, що знаходяться на другому поверсі в недобудованому будинку по вул. 400-річчя Заставни, які виділені ОСОБА_9 і ОСОБА_2, з балансу АТП ОПС на баланс райсанепідемстанції (а.с.70).

Починаючи з 2000 р. у зв’язку з економічною кризою фінансування 4-х квартирного будинку за рахунок ОСОБА_8 АТП ОПС та ОСОБА_8 районної державної санепідеміологічної станції призупинилось, і ОСОБА_2 власними матеріальними зусиллями добудувала згідно вимог проекту та технічних умов дану квартиру у житловому будинку.

Так, згідно із довідкою Сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОСОБА_8 районної державної адміністрації Чернівецької області від 29.11.2018 квартира №4 в зазначеному будинку відповідає вимогам ДБН 360-92 (а.с.15).

Готовність вказаного об’єкта до експлуатації встановлено експертом ОСОБА_11 у звіті про проведення технічного обстеження квартири №4 в житловому будинку по вул. 400-річчя Заставни,4, м. Заставна Чернівецької області на предмет визначення можливості або неможливості її надійної та безпечної експлуатації від 06.12.2018 (а.с.16), згідно якого на момент обстеження недоліків не виявлено та встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації даної квартири (а.с.16-22).

Отже, представлені документи засвідчують, що ОСОБА_2 було дотримано всіх необхідних та передбачених законодавством умов щодо новоствореного нерухомого майна ( квартири у багатоквартирному житловому будинку).

Крім того, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №086348 від 17.02.2009 ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: м.Заставна, вул. 400-річчя Заставни,4, яка надана останній для будівництва та обслуговування житлових будівель та господарських споруд (а.с.77).

Наведене свідчить про те, що позивачем завершувалося будівництво спірної квартири у 4-х квартирному будинку, розташованому на земельній ділянці, переданій ОСОБА_8 міською радою саме для цієї мети, тобто із дотримання цільового призначення та на підставі затвердженої у встановленому порядку на час будівництва порядку проектної документації, а тому відсутні такі ознаки самочинного будівництва, як будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

Також встановлено, що фактично спірна квартира є об'єктом завершеного будівництва та відповідає вимогам Державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил, а отже, таке будівництво не є самочинним, адже здійснювалося із дотриманням всіх встановлених діючим на час будівництва спірної квартири законодавством вимог.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право власності на спірну квартиру набуте позивачем правомірно, на підставах, що не заборонені законом, здійснене будівництво не порушує прав чи інтересів інших осіб, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст. 41 Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, ст.ст.16, 182, 316, 317, 319, 328, 331, 375, 376, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12,10, 11, 209, 212-215, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт громадянина України серії КР №332261, виданий 15.05.1998 Заставнівським РВ УМВС в Чернівецькій області, РНОКПП: НОМЕР_1) право власності на квартиру №4, що знаходиться по вул. 400-річчя м. Заставни,4 у м. Заставна Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 23.04.2019.

Суддя Пухарєва О.В.