ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1411/19 Справа № 201/1397/17

Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Лаченкової О.В., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про зобов'язання відновити операції по картковим рахункам, стягнення моральної шкоди, стягнення сплаченої комісії за перерахування коштів, стягнення збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який уточнив в ході розгляду справи, посилаючись на те, що в ПАТ КБ «ПриватБанк» він мав відкритий рахунок НОМЕР_2, який використовувався для зарахування заробітної плати. 12.11.2016 р. з невідомих причин рахунок було заблоковано, що унеможливило йому здійснювати операції по розпорядженню коштами, які знаходилися на рахунку.

14.11.2016 р. та 15.12.2016 р. він звертався до банку з заявою, в якій просив повідомити причини та підстави з яких було здійснено блокування його рахунку, проте належної відповіді від банка не отримав.

Грошові кошти ПАТ КБ «ПриватБанк» повернув лише 16.03.2017 р., тобто з листопада 2016 р. він не мав можливості користуватися своїми коштами без законних на те підстав, а тому невиконання банком розрахункової операції клієнта за його розпорядженням, при наявності коштів на його рахунку, є порушенням прав клієнта. Відповідними діями банка йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у психологічних переживаннях, порушенні звичайного стану життя, яку він оцінює в 15 000 грн.

Також в ПАТ КБ «ПриватБанк» у нього був відкритий картковий рахунок НОМЕР_4.

03.11.2016 р. відповідно до платіжного доручення № 3 ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» перерахувало зі свого рахунку 26000000000010, відкритого в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», на рахунок НОМЕР_5 в ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у розмірі 303 460,00 грн. Рахунок НОМЕР_5 є розподільчим рахунком, проте в призначенні платежу ініціатором переказу було вказано реквізити отримувача ОСОБА_1, - ідентифікаційний код НОМЕР_1. Дані кошти на його карткові рахунки НОМЕР_4 та НОМЕР_2 не зараховані, а були направлені на технологічний рахунок НОМЕР_3, яким він не мав можливості користуватися до з'ясування.

Оскільки даний платіж було зроблено помилково, ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» 07.11.2016 р. звернулося із заявою до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в якій просило повернути грошові кошти на рахунок 26000000000010 та він 07.11.2016 р. направив заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в яких зазначив, що платіж є помилковим, просив не зараховувати грошові кошти на його рахунок, а направити кошти платнику.

09.11.2016р. із заявою про повернення коштів ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» звернулося і до ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» були проігноровані. Тільки після написання ним 16.03.2017 р., на вимогу банку, заяви про закриття всіх рахунків і припинення договірних відносин з ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти відповідачем були перераховані на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ «ВТБ Банк», після чого він повернув ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» 301 181 грн, але загальна сума помилково перерахованих коштів складала 303 460грн, з яких при зарахуванні на його розрахунковий рахунок, відкритий у ПАТ «ВТБ Банк» при переказі коштів з ПАТ КБ «ПриватБанк» банком отримувача була нарахована комісія у розмірі 0,75 % від суми зарахування на рахунок, а саме 2 275,90 грн.

14.04.2017 р. ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» звернулося до нього з претензією, в якій просило повернути 2 275,90 грн (недоотримана сума переказу), а також відшкодувати збитки, що складаються із витрат, які понесло товариство при розгляді в господарському суді справи за позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 19 551,90 грн (4 551,90 сплачений судовий збір та 15 000 грн витрати на послуги адвоката) та 18.04.2017 р. відповідно при прибуткового касового ордеру № 1 ним в касу ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» було сплачено 21 827,80 грн.

Вважає, що саме з вини ПАТ КБ «ПриватБанк», яким були порушені строки для здійснення переказу коштів, йому довелося відшкодувати ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» недоотриману суму 2 275,90 грн та понесені судові витрати в розмірі 19551,90 грн.

Крім того, вважає дії ПАТ КБ «ПриватБанка», які виразилися в обмежені для нього можливості користуватися його картковими рахунками та згодом їх закриття є незаконними, оскільки, остаточну заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк» про закриття всіх рахунків і припинення договірних відносин з банком він написав під примусом, який виражався в тому, що банк висунув умову, що розблокування та повернення помилкового переказу коштів можливо лише у разі написання відповідної заяви.

З урахуванням уточнень позову, позивач просив суд зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити операції по картковим рахункам, які відкриті на його ім'я, стягнути з відповідача 15 000 грн моральної шкоди, стягнути на його користь 2 275,90 грн сплаченої комісії за перерахування коштів та 19 551,90 грн понесених збитків.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що банком було безпідставно заблоковано його рахунок, а переказ наявних грошових коштів здійснено тільки через 4 місяця після блокування. Крім того, позивач зазначає, що грошові кошти від ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» були зараховані не за реквізитами отримувача, а на технологічний рахунок самого відповідача.

Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, будучи клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», мав карткові рахунки НОМЕР_4 та НОМЕР_2.

03.11.2016 р. відповідно до платіжного доручення № 3 ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» здійснило перерахунок зі свого рахунку 26000000000010, відкритого в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», грошових коштів у розмірі 303 460 грн на рахунок НОМЕР_5 в ПАТ КБ «ПриватБанк», в призначені платежу зазначено: "НОМЕР_4/НОМЕР_1 повернення боргу за договором позики б/н від 25.10.2016".

Згідно ч.7 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VІІ, суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно ч.2 ст.10 Закону №1702-VІІ суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

Зупинення операцій по рахункам позивача відбулося після перерахування 03.11.2016 року ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» коштів в сумі 303 460 грн.

На виконання вимог Закону, Банк витребував від ОСОБА_1 інформацію та документи, що є підставою для здійснення вищезазначеної операції, а саме Договір позики б/н від 25.10.2016 року. В свою чергу, позивачем зазначених документів банку надано не було.

15.03.2017 р. позивачем було подано заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якій позивач в зв'язку з отримання повідомлення від ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання з ініціативи банку ділових відносин та закриття відкритих в банку рахунків, просив погасити невиконані ним кредитні чи інші зобов'язання перед банком, а залишки коштів на рахунках перерахувати на його рахунок НОМЕР_6, відкритий в ПАТ «ВТБ Банк» (а.с. 58).

16.03.2017 р., згідно платіжного доручення №HO316G4EYU від 16.03.2017 р., грошові кошти в сумі 303 460 грн, за дорученням позивача були перераховані на його рахунок НОМЕР_6 у ПАТ «ВТБ Банк» у м. Київ, а отже згідно до п. 1.24 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» та п.1.7 Інструкції № 22 відповідач належним чином виконав переказ коштів за розпорядженням позивача згідно зазначених ним реквізитів.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2017 р. у справі № 904/223/17 (рішення набрало законної сили) за позовом ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 303 460 грн відмовлено в задоволенні позову ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» та стягнуто судові витрати (а.с.115-121).

Встановлені судом у даній справі обставини свідчать про відсутність в діях ПАТ КБ «ПриватБанк», який обслуговував рахунки ОСОБА_1 ознак, які стали наслідком помилкового переказу грошей, оскільки переказ коштів відбувся згідно реквізитів, що були зазначені платником і ці реквізити є вірними та саме отримувач за переказом був зобов'язальною особою перед ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» щодо повернення коштів. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не має права самостійно без належним чином оформленого розпорядження (розрахункового документа) свого клієнта ОСОБА_1, який визначений отримувачем спірних грошових коштів, здійснити перерахунок цих коштів на рахунок ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС».

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 18.04.2017 р. позивач вніс в касу ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» 21 827,80 грн (повернення 2 275,90 грн, відшкодування збитків у розмірі 19 551,90 грн). Відповідні дії позивача щодо компенсування зазначених витрат є його волевиявленням та не можуть вважатися шкодою або збитками, завданими ПАТ КБ «ПриватБанк» виходячи з того, що в судовому рішенні у справі 904/223/17, а також при розгляді даної справи судом не встановлено порушень в діях ПАТ КБ «ПриватБанк» при поверненні переказу коштів 303 460 грн за вимогою ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС», що було предметом розгляду у справах.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 9, 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», п.п. 20.5,20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492, п.п. 1.4, 1.7, 1.15, 1.19, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 р. № 22, ст.23 ЦК України, дійшов обґрунтованих висновків щодо правомірності зупиненні ПАТ КБ «ПриватБанк» операцій по рахункам позивача та їх закриття, та відсутності причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою позивачу матеріальною та моральною шкодою.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що банком було безпідставно заблоковано його рахунок, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки кошти, які 03.11.2016 р. надійшли на його рахунок від ТОВ «ДНІПРО АГРОСЕРВІС» підпадають під дію Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», враховуючи що фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється дорівнює чи перевищує 150 000 грн, згідно ст. 15 Закону.

Згідно ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк в тому числі здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Враховуючи, що підтвердження походження коштів позивачем надано не було, банк діяв в межах та спосіб, передбачені ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч. 7 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

При цьому, можливість зарахування банком отриманих коштів клієнта на технологічний рахунок банку передбачена п.2.8.1.10.5 Умов та Правил надання Банківських послуг, тому посилання апеляційної скарги на зазначені обставини не свідчать про неправомірність таких дій.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, понесені позивачем в зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді : О.В.Лаченкова

О.В.Свистунова