Ухвала

Іменем України

22 квітня 2019 року

м. Київ

справа №761/47847/18

провадження № 61-7561ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від

14 грудня 2018 року, постановлену у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., у справі за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого провадження № 0124/5934/2012 у частині рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У 2018 році Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») звернулося до суду з заявою про відновлення втраченого провадження № 0124/5934/2012 у частині рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заява містила клопотання про поновлення строку на її подання. В обгрунтування пропуску строку заявник посилався на те, що у 2014 році відбулась анексія Автономної Республіки Крим (далі - АРК) Російською Федерацією, у результаті чого припинили функціонування органи державної виконавчої влади та судові установи на цій території. Заявник раніше не звертався до суду, оскільки сподівався, на відновлення функціонування зазначених органів на території АРК, виконавчий лист був пред'явлений до виконання до органів ДВС на території АРК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року підсудність зазначеної заяви визначено Шевченківському районному суду міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року визнано причини пропуску для звернення до суду з заявою про відновлення втраченого провадження неповажними. Відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» про відновлення втраченого провадження №0124/5934/2012 Ялтинського міського суду АРК у частині рішення Апеляційного суду АРК від 22 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду АРК від 29 січня 2014 року у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не надано доказів, що він був позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду з зазначеною заявою протягом чотирьох років. Зазначені заявником причини пропуску строку на подання заяви про відновлення втраченого провадження є неповажними, а клопотання про його поновлення - необгрунтованим.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що причини пропуску строку на подання заяви є неповажними, а відтак, ухвала суду є законною та обгрунтованою.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк», в якій заявник просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що, заявником не пропущено строк на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження №0124/5934/2012, оскільки з 2014 року і по теперішній час, чинним цивільно-процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо порядку отримання стягувачами виконавчих листів за судовими рішеннями, ухваленими судами АРК до окупації Російською Федерацією, а є лише процедура відновлення втраченого судового провадження. Заявник позбавлений можливості отримати виконавчий лист у вказаній справі у зв'язку з припиненням функціонування у 2014 році органів державної влади та судових органів АРК. Судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми частини п'ятої статті 491, пункту 2 частини четвертої статті 492 ЦПК України, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.

На підставі вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Відповідно частини першої статті 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частинами четвертою, п'ятою статті 491 ЦПК України передбачено, що заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частин перша статті 127 ЦПК України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження №0124/5934/2012 у частині рішення Апеляційного суду АРК від 22 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду АРК від 29 січня 2014 року заявник посилався, що у зв'язку з анексією АРК він раніше не звертався до суду, сподіваючись на відновлення функціонування органів державної влади та судових органів на її території.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обгрунтовано виходив із того, що зазначені заявником причини пропуску строку є неповажними з огляду на те, що він не був позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду з зазначеною заявою протягом чотирьох років, а тому відсутні правові підстави для відкриття провадження та розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження по суті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від

14 грудня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необгрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого провадження № 0124/5934/2012 у частині рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В.О. Кузнєцов

А.С. Олійник