Справа №212/934/19

1-кп/212/416/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Кривому Розі кримінальне провадження за № 12015040730001812 від 02 липня 2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого майстром дільниці ЦПО-1 ПрАТ «ПівнГЗК», одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,

за участі прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , працюючи на посаді старшого майстра виробничої дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК», що розташована за адресою: проммайданчик ПРАТ "ЦГЗК" в Покровському районі м. Кривого Рогу, повинен знати і керуватися у своїй діяльності нормативно-правовими актами, які покладають на нього обов`язки по дотриманню вимог норм з охорони праці, які є обов`язковими для виконання, зокрема вимог: статті 6, 13, 14, 27 ЗУ «Про охорону праці»; статті 41, 49 Гірничого закону України; пунктів 3.2, 3.16 Правил охорони праці під час дробіння і сортування, збагачення корисних копалин та огрудкування руд та концентратів; пунктів 2.4, 2.10 Положення про порядок видачі нарядів на виробництво робіт в ПАТ «ЦГЗК»; пунктів 1.3, 1.6 Карти безпеки праці, фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК»; пунктів 3.5, 4.2, 4.3.3 Інструкції з пуску, експлуатації та зупинці конвеєру ПУ 8-2 фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК»; розділу 2 Посадової інструкції старшого майстра дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування ВАТ «ЦГЗК».

Однак, працюючи 01 липня 2015 року в зміну з 20:00 до 08:00 години, ОСОБА_3 , о 19 годині 45 хвилин видав машиністу конвеєру виробничої дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК» ОСОБА_9 наряд на здійснення обслуговування та контролю за роботою конвеєрів ПУ 7-1, ПУ 7-2, ПУ 8-1, ПУ 8-2 та надав інструктаж по безпечному виконанню робіт.

Після видачі нарядів, приблизно о 21 годині 00 хвилин під час обходу робочих

місць, зокрема, конвеєра ПУ 8-2, старший майстер ОСОБА_3 прийняв рішення щодо необхідності очищення від рудного просипу проходів вздовж обох сторін даного конвеєра та видав усний наряд на виконання цих робіт машиністу конвеєра ОСОБА_9 і визначив бригаду в наступному складі: машиністи конвеєрів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Старшою бригади була призначена ОСОБА_9 , при цьому їй старшим майстром ОСОБА_3 з приміщення зберігання інструменту було видано 3 лопати. При цьому старший майстер ОСОБА_3 не подав черговому електрослюсарю заявку на розбирання електричної схеми живлення конвеєра ПУ 8-2, в результаті чого схема не була розібрана.

Зі слів машиністів конвеєрів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , команду на виконання наряду на роботи з прибирання просипу і необхідний інструмент вони отримали від машиніста конвеєра ОСОБА_9 .

Прибирання рудного просипу проводилося з проходів обслуговування лопатою, а з-під огорож конвеєра ПУ 8-2 - скребками на прохід, з подальшим завантаженням лопатами на стрічку зупиненого конвеєра.

У зоні виконання робіт, праворуч по ходу конвеєра ПУ 8-2, в однієї з секцій огорожі гілки конвеєра була обірвана петля, яка кріпилася зварним з`єднанням до верхньої частини огородження, і через яку пропускався тросик аварійної зупинки конвеєра, що не дозволяло зняти секцію без його зупинки. Ця секція, розміром 2900мм х 900мм, при виконанні робіт з очищення рудного просипу машиністами конвеєра була знята та відставлена до перильного огородження проходу.

До 21 години 30 хвилин в місці прибирання просипу стрічка конвеєра була завантажена і виникла необхідність протягання стрічки для звільнення її від навантаження. Машиніст конвеєра ОСОБА_9 звернулася телефоном до старшого майстра ОСОБА_3 щодо надання дозволу на запуск конвеєра ПУ 8-2.

Отримавши відповідний дозвіл на запуск, ОСОБА_9 попередила ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про запуск конвеєра і необхідність покинути небезпечну зону, та попрямувала до пульта керування для його запуску.

Після протягання стрічки конвеєра, завантаженого просипом, конвеєр не було зупинено в установленому порядку і подальші роботи з очищення рудного просипу проводилися машиністами конвеєра на працюючий конвеєр, що було порушенням «Порядку немеханізованого прибирання конвеєрів у ПАТ «ЦГЗК».

Приблизно з 21 години 40 хвилин ОСОБА_9 прибирала просип зі сходового маршу праворуч по ходу конвеєра у відкритій частині галереї конвеєрів біля знятої секції огородження холостої гілки конвеєра.

Близько 23 години 10 хвилин машиніст конвеєра ОСОБА_11 , яка виконувала прибирання проходу також праворуч по ходу конвеєра на відстані приблизно 5 метрів від ОСОБА_9 , побачила затиснутою її між підтримуючим роликом холостої гілки та стрічкою конвеєра. Скориставшись тросом аварійної зупинки, ОСОБА_11 зупинила конвеєр і намагалась надати допомогу потерпілій. При огляді у потерпілої були збільшені зіниці та був відсутній пульс на променевій та сонній артеріях. Зрозумівши, що самостійно їй не вивільнити ОСОБА_9 , вона спустилася в приміщення машиніста насосних установок, за допомогою та звернулась до машиніста насосних установок ОСОБА_12 , з проханням передати інформацію про те, що сталося, за встановленим порядком і організувати надання допомоги потерпілій. Оператор пульта керування ОСОБА_13 після отримання інформації про нещасний випадок повідомила старшого майстра ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_11 повернулась на місце нещасного випадку, куди через кілька хвилин до неї приєдналися ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , агломератники ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які прибули зі своїх робочих місць за викликом оператора пульта управління. З метою вивільнення потерпілої, ОСОБА_15 вибив підтримуючий ролик холостої гілки конвеєра, після чого ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 приступили до надання допомоги ОСОБА_9 шляхом непрямого масажу серця та прийомів штучного дихання.

О 23 годині 15 хвилин на місце нещасного випадку прибули медична сестра оздоровчого пункту фабрики огрудкування ОСОБА_16 та фельдшер центрального оздоровчого пункту ОСОБА_17 , які розпочали надавати медичну допомогу потерпілій до прибуття міської реанімаційної бригади швидкої медичної допомоги, що прибула за викликом о 23 годині 45 хвилин. Лікарем-реаніматологом міської реанімаційної бригади швидкої медичної допомоги № 40 ОСОБА_18 о 23 годині 50 хвилин констатована смерть ОСОБА_9 .

Надавши дозвіл на запуск вказаного конвеєру обвинувачений ОСОБА_3 в свою чергу порушив вимоги: статті 14 ЗУ «Про охорону праці»; статті 41 Гірничого закону України; пунктів 3.2, 3.6 Правил охорони праці під час дробіння і сортування, збагачення корисних копалин та огрудкування руд та концентратів; пунктів 2.4 (2.4.2), 2.10 (2.10.2) Положення про порядок видачі нарядів на виробництво робіт в ПАТ «ЦГЗК»; пунктів 1.3, 1.6 Карти безпеки праці, фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК»; пунктів 3.5, 4.3.3 Інструкції з пуску, експлуатації та зупинці конвеєру ПУ 8-2 фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК»; пункту 3 Порядку немеханізованого прибирання конвеєрів в ПАТ «ЦГЗК»; пунктів 2.3.4, 2.8.16, 3.4 посадової інструкції старшого майстра дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування ВАТ «ЦГЗК», в частині того, що 01 липня 2015 року видавши наряд машиністам конвеєру дільниці випалювання обкотишів у зміну з 20:00 до 08:00 години, не забезпечив безпечне обслуговування конвеєру ПУ 8-2 та дотримання підлеглим персоналом вимог правил і норм охорони праці та технології робіт, видавши в усній формі додатковий наряд на немеханізоване прибирання просипів обкотишів з проходів з обох сторін конвеєру ПУ 8-2 машиністам конвеєру ОСОБА_9 (старша), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , крім того, всупереч вимог правил безпеки, не прийняв заходи щодо відновлення надійного кріплення секції огородження холостої гілки конвеєру та не подав заявку на розбір електричної схеми живлення приводного електродвигуна конвеєру, допустив прибирання просипів обкотишів ручним інструментом з грубими порушеннями правил безпеки з боку машиністів конвеєру ОСОБА_9 (старша), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , після включення конвеєру для протягування та розвантаження завантаженої стрічки конвеєру ПУ 8-2, конвеєр знову не був зупинений в установленому порядку, а машиністи конвеєру всупереч вимог правил безпеки продовжили прибирання просипів при працюючому конвеєрі та не надійно закріпленій секції огородження холостої гілки конвеєру, внаслідок чого машиніст конвеєру ОСОБА_9 , прибираючи лопатою просипи та проникнувши за огородження, потрапила в небезпечну зону дії стрічки конвеєру та була затягнута і затиснута між холостою гілкою стрічки конвеєру та підтримуючим роликом, внаслідок чого отримала смертельну травму, таким чином не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив порушення зазначених вище вимог, тим самим, вчинив злочин проти безпеки виробництва. Відповідно до висновку судової експертизи з безпеки життєдіяльності та охорони праці № 3429-18 від 11 січня 2019 року, з технічної точки зору дії старшого майстра виробничої дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК» ОСОБА_3 , знаходилися у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертельним травмуванням машиніста конвеєру виробничої дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування ПАТ «ЦГЗК» ОСОБА_9 ..

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1225 від 24 липня 2015 року, смерть ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , настала від сумісної тупої травми голови, тулубу та кінцівок з численними переломами кісток скелету, забоєм внутрішніх органів, яка ускладнилась шоком.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав повністю, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 01 липня 2015 року видавши наряд машиністам конвеєру дільниці випалювання обкотишів у зміну з 20:00 до 08:00 години, не забезпечив безпечне обслуговування конвеєру ПУ 8-2 та дотримання підлеглим персоналом вимог правил і норм охорони праці та технології робіт, видавши в усній формі додатковий наряд на немеханізоване прибирання просипів обкотишів з проходів з обох сторін конвеєру ПУ 8-2 машиністам конвеєру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Та не прийняв заходи щодо відновлення надійного кріплення секції огородження холостої гілки конвеєру та не подав заявку на розбір електричної схеми живлення приводного електродвигуна конвеєру, допустив прибирання просипів обкотишів ручним інструментом з грубими порушеннями правил безпеки з боку машиністів конвеєру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , після включення конвеєру для протягування та розвантаження завантаженої стрічки конвеєру ПУ 8-2, конвеєр знову не був зупинений в установленому порядку, а машиністи конвеєру всупереч вимог правил безпеки продовжили прибирання просипів при працюючому конвеєрі та не надійно закріпленій секції огородження холостої гілки конвеєру, внаслідок чого машиніст конвеєру ОСОБА_9 , прибираючи лопатою просипи та проникнувши за огородження, потрапила в небезпечну зону дії стрічки конвеєру та була затягнута і затиснута між холостою гілкою стрічки конвеєру та підтримуючим роликом, внаслідок чого отримала смертельну травму.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 , визнав вину в повному обсязі, зі згоди учасників судового провадження, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджував всі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оскаржуються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.

Дослідивши та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні зазначеної вище дій та кваліфікує його дії за ч.2 ст.272 КК України за ознаками порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебував, та не перебуває, згідно характеристики за місцем проживання характеризується позитивно, з вищою освітою, працює майстром дільниці ЦПО-1 ПрАТ «ПівнГЗК», одружений, має не утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обставинами що пом`якшують покарання є щире каяття, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не виявлено. Також судом враховано досудова доповідь про обвинуваченого Р

Суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 , слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.272 КК України з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Одночасно, у судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки в нього на утриманні перебувають четверо неповнолітніх дітей.

Відповідно до вимог ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні» особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

Стаття 10 вищевказаного Закону передбачає, що питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Пунктом «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено можливість звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;.

Досліджуючи матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, судом було встановлено, що в обвинуваченого ОСОБА_3 на утриманні перебувають діти, а саме: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до листа Служби у справах дітей Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі радивід 25.03.2019 року № 1005 питання з приводу позбавлення обвинуваченого ОСОБА_3 батьківських прав у відношення його дітей не розглядалося, на даний час службою у справах дітей не ведеться збір документів з вищевказаного питання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України не є особливо тяжким. Кримінальне правопорушення вчинено 01.07.2015 року, тобто до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році».

Оскільки обставин, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_3 встановлено не було, суд вважає за можливе звільнити останнього від призначеного основного та додаткового покарання.

Цивільний позов не заявлено.

На досудовому розслідуванні щодо обвинуваченого запобіжний захід не обирався.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про залучення експерта.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост.100 КПК України.

Керуючись ст.368-371,373-375 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк два роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного та додаткового покарання за ч.2 ст.272 КК України у виді обмеження волі на строк три роки та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк два роки.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1