ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 926/460/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Фізичної особи-підприємця Малика Миколи Онуфрійовича - Паланійчука В.П.,

Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" - Рожок Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Малика Миколи Онуфрійовича

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (у складі колегії суддів: Зварич О.В. (головуючий), Дубник О.П., Скрипчук О.С.)

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018 (суддя Бутирський А.А.)

у справі № 926/460/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Малика Миколи Онуфрійовича

до Акціонерного товариства "Чернівціобленерго"

про визнання недійсним і скасування рішення від 24.01.2018 № 164,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Малик М.О. звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (далі - ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго"; найменування змінено на Акціонерне товариство "Чернівціобленерго"; далі - АТ "Чернівціобленерго"), у якому просив визнати недійсним і скасувати рішення відповідача від 24.01.2018 № 164, оформлене протоколом комісії Чернівецького РЕМ ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго", про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 45 187,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що застосування до позивача оперативно-господарської санкції є неправомірним, оскільки ним не було вчинено дій, які б призвели до втручання до параметрів розрахункового засобу обліку електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, зокрема порушення пункту 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ; чинних на час виникнення спірних правовідносин), зафіксованого в акті від 29.09.2017 № 123453 про порушення, підтверджено матеріалами справи, зокрема експертним висновком від 26.12.2017 № 8967, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано оперативно-господарську санкцію.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2019 року ФОП Малик М.О. подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу ФОП Малик М.О. обґрунтовує, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не надано належної правової оцінки тому, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" пошкодження приладів обліку, пломб, а також втручання в їх роботу, що призвело до заниження показань, встановлюється спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту, чого в цьому випадку проведено не було, а судами не враховано того, що експерт, який надав висновок, не є спеціалізованою організацією, яка має право на проведення такої перевірки; судами покладено в основу висновок експерта від 26.12.2017 № 8967, якому не надано оцінки у сукупності з іншими доказами у справі, які підтверджують факт відсутності з боку позивача порушень ПКЕЕ під час експлуатації засобу обліку електричної енергії.

У відзиві на касаційну скаргу АТ "Чернівціобленерго" зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та установлено судами попередніх інстанцій, що 12.08.1999 між ВАТ ЕК "Чернівціобленерго" (постачальник; правонаступником якого є ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго"; найменування змінено на АТ "Чернівціобленерго") і ФОП Малик М.О. (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 2125/5 (який у подальшому переукладено 10.11.2009), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 60 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених ПКЕЕ та Методикою.

Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії непереборної сили (пункти 4.2.4, 4.2.5 договору).

У пункті 4.4 договору визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Відповідно до пункту 9.4 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Цей договір підписано сторонами.

Також судами установлено, що відповідно до наряду від 18.03.2014 № 12502313 на заміну електролічильника чи трансформатора струму у абонента ФОП Малика М.О. встановлено електролічильник зав. № 014902009656, на якому встановлено 3 пломби. Позивач підтвердив, що у встановленого лічильника: не пошкоджено скло та корпус, напрям обертання та фазування правильне, самохід відсутній; лічильник закріплено на гвинти, систему обліку опломбовано, що відповідає вимогам пункту 3.16 ПКЕЕ.

18.03.2014 відповідачем складено акт № 12603415 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, який підписано сторонами, і в якому зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб (індикаторів дії впливу магнітного поля) несе споживач (пункт 3.3 ПКЕЕ).

29.09.2017 представниками ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго" за участю споживача, складено акт про порушення № 123453, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 3.3 ПКЕЕ в частині пошкодження цілісності (фальсифікації) пломб держспоживстандарту та заводу-виробника, які встановлені на гвинтах кріплення кожуха лічильника, з метою внесення змін в електричну схему електролічильника, які призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку електролічильника. Акт складено на підставі пункту 6.41 ПКЕЕ. Цей акт підписано чотирма представниками відповідача. Позивач підписав цей акт, із зауваженням, зазначивши, що пломби Держстандарту не пошкоджено; можливо "підозра на фальсифікацію", а не фальсифікація.

11.10.2017 відбулося засідання комісії Чернівецького РЕМ ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго" по розгляду акта про порушення від 29.09.2017 № 123453, оформлене протоколом засідання комісії за № 107, на якому було вирішено не проводити нарахування обсягів необлікованої електричної енергії згідно з Методикою до отримання висновку експерта.

26.12.2017 судовим експертом Пампухою Г.Г. ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" за заявою ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго" складено висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження за № 8967. До дослідження, крім судового експерта електротехніка, для проведення трасологічної частини дослідження залучено експерта Грабара О.А.

За змістом висновку, дослідженням встановлено, що на друкованій платі лічильника зав. № 014902009656 2013 року наявні ознаки конструктивних змін електронної схеми у вигляді додаткового монтажу двох додаткових друкованих плат з радіодеталями та електричних дротів для з'єднання вказаних плат та радіодеталей поверх друкованої плати. Монтаж та кріплення двох додаткових друкованих плат з радіодеталями виконано кустарним способом. В конструкцію друкованої плати електролічильника № 014902009656 внесені конструктивні зміни, які можуть впливати на роботу вказаного лічильника шляхом дистанційного вмикання модуля ХВее та втручання в електричну схему лічильника, що може призводити до спотворювання даних обліку та припинення обліку електроенергії. При порівнянні відтисків пломбувальних плашок свинцевої пломби із позначенням Держповірки, яка була навішена на лічильник № 014902009656 2013 року, та відтисків пломбувальних плашок свинцевої пломби Держповірки, наданої в якості порівняльного зразка, встановлено їх невідповідність за розмірами позначень та символів, шрифтом. При порівнянні відтисків пломбувальних плашок свинцевої пломби із позначками виробника, що була навішена на лічильник № 014902009656 2013 року, та відтисків пломбувальних плашок свинцевої пломби із позначками виробника, наданої в якості порівняльного зразка, встановлено їх невідповідність за розмірами позначень та символів, шрифтом. Крім того, встановлено пошкодження зовнішніх та внутрішніх конструктивних елементів, а саме те, що металевий одножильний дріт на прозорій кришці лічильника № 014902009656 2013 року пошкоджено, перекушено у кількох місцях, а фіксуюча кінці дроту пломба відсутня. На правій стінці кріплення прозорої кришки лічильника № 014902009656 2013 року виявлено пошкодження у вигляді тріщини. У наданому на дослідження лічильнику № 014902009656 2013 року пошкоджені верхня ліва та нижня права стійки фіксації електронної друкованої плати.

24.01.2018 відбулося засідання комісії Чернівецького РЕМ ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго" по розгляду акта про порушення від 29.09.2017 № 123453, оформлене протоколом засідання комісії за № 164, від підпису якого споживач відмовився. За наслідками розгляду зазначеного акта прийнято рішення здійснити нарахування вартості необлікованої електроенергії згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Методики з урахуванням висновків експертизи від 26.12.2017 № 8967.

Згідно з розрахунком, обсяг необлікованої електричної енергії за період з 30.09.2014 по 29.09.2017 становить 24864 кВт*г на суму 45 187,45 грн.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним і скасування рішення відповідача від 24.01.2018 № 164, оформлене протоколом комісії Чернівецького РЕМ ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго", про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 45 187,45 грн, ФОП Малик М.О. послався на те, що застосування до позивача оперативно-господарської санкції є неправомірним, оскільки ним не було вчинено дій, які б призвели до втручання до параметрів розрахункового засобу обліку електричної енергії.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, зокрема порушення пункту 3.3 ПКЕЕ, зафіксованого в акті від 29.09.2017 № 123453 про порушення, підтверджено матеріалами справи, зокрема експертним висновком від 26.12.2017 № 8967, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано оперативно-господарську санкцію.

Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного з'ясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 ГК).

Отже, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості не облікованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (частина 1 статті 237 ГК).

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), на час виникнення спірних правовідносин було урегульовано ПКЕЕ (тут і далі - у відповідній редакції).

Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Отже, при вирішенні спору про скасування оперативно-господарської санкції встановленню підлягає факт вчинення правопорушення, що може бути підставою для застосування такої санкції.

Зокрема, змістом правопорушення, за яке може бути застосовано оперативно-господарську санкцію відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Методики, є вчинення споживачем дій, що призвели до зміни показів приладу обліку.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на те, що акт про порушення від 29.09.2017 № 123453 і висновок експерта від 26.12.2017 № 8967 підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, що є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції, залишили поза увагою і не дали належної правової оцінки тому, що у висновку експертизи, проведення якої було зумовлено певними обставинами, беззаперечно та достеменно не підтверджено факт зміни показників приладу обліку, а зазначено про ймовірну можливість спотворювання даних обліку та управління режимами роботи наданого лічильника; суди, зазначаючи, що зафіксовані в акті від 29.09.2017 № 123453 обставини, відповідають суті порушення, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 Методики, не встановили та в рішеннях не зазначили, чи взагалі мав місце факт зміни показів приладу обліку і, що ці обставини є наслідком вчинення споживачем протиправних дій, що може бути підставою для застосування до нього відповідної санкції, а, відтак, і не здійснили оцінки пов'язаних з цим доказів.

Водночас судами не надано належної оцінки доводам позивача стосовно того, що при встановленні 18.03.2014 лічильника зав. № 014902009656 2013 року та його опломбуванні (акт від 18.03.2014 № 12603415), працівниками відповідача не було встановлено будь-яких порушень у його роботі, що зафіксовано в акті № 1238758 технічної перевірки точки обліку електричної енергії з трифазним електролічильником, наряді від 18.03.2014 № 12502313 на заміну електролічильника, а в акті про порушення від 29.09.2017 № 123453 працівниками відповідача зазначено інформацію про те, що 3 пломби, встановлені згідно з актом про пломбування від 18.03.2014 № 12603415, не пошкоджено; при цьому пломбу № 2488 ВА, якою було опломбовано корпус і клемна кришка електролічильника, та пломбу повірки № К 13 РО ІІІ кв. знято на експертизу, однак жодних відомостей стосовно результатів такої експертизи матеріали справи не містять, також відсутня інформація стосовно пломби № 71173158, якою згідно акта про пломбування від 18.03.2014 № 12603415 було опломбовано доступ до програмування лічильника.

Крім того, відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, дія якого поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб, факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту (пункт 3).

Суди попередніх інстанцій, покладаючи в основу судових рішень висновок про доведеність факту вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, який ґрунтується загалом на висновку експерта від 26.12.2017 № 8967, не врахували положень зазначеного Порядку, а відтак, не встановили, чи є ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (експертом якого надано висновок від 26.12.2017 № 8967) спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на проведення відповідної перевірки, а також чи залучався для проведення експертизи представник Держспоживстандарту.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86 236-238, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.

Зокрема, за змістом рішення Європейським судом з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні цього ж суду у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позицію є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог процесуального закону щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, тому висновки цих судів щодо відсутності підстав для задоволення позову є передчасними.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Малика Миколи Онуфрійовича задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018 у справі № 926/460/18 скасувати.

3. Справу № 926/460/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий