ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 Справа №914/1289/18

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Іванчук С.В., суддів Ділай У.І. та Синчук М.М., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-1: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрийська 94", м.Львів

до відповідача-2: Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

про скасування наказу від 28.08.2017р. №17, скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, витребування з чужого незаконного володіння нежитлове приміщення.

Ціна позову: 297343,31грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Лабутіна Марта Михайлівна

від третьої особи: не з'явився;

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми представниками учасників справи не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрийська 94" та Головного територіального управління юстиції у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.08.2017р. №17 "Про затвердження рішення комісії щодо задоволення скарги голови правління ОСББ "Стрийська 94" Михалевич О.Р."; скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення під інд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 110,4кв.м. по вул. Стрийській, 94 за ОСББ "Стрийська 94" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1349515646101); витребування з чужого незаконного володіння ОСББ "Стрийська 94" нежитлове приміщення під інд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 110,4кв.м. по вул. Стрийській, 94 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1349515646101) та передати його Львівській міській раді.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 03.09.2018 року. Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.09.2018р. відкладено підготовче засідання на 18.09.2018р., та ухвалою суду від 18.09.2018р. продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 09.10.2018 р.

Враховуючи подані представниками позивача та третьої особи клопотання за вх.№37785/18 від 09.10.2018р., за вх.№37784/18 від 09.10.2018р. про колегіальний розгляд справи, клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи за вх.№37781/18 від 09.10.2018р., а також враховуючи ту обставину, що справа є складною, потребує додаткового дослідження, та оцінки доказів по справі, та встановлені строки розгляду справи, з метою повного і всестороннього з'ясування усіх обставин спору, ухвалою суду від 09.10.2018 року призначено колегіальний розгляд справи №914/1289/18 у складі трьох суддів.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.10.2018р., проведено автоматизований розподіл та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., суддя Манюк П.Т. та суддя Синчук М.М.

Ухвалою суду від 10.10.2018 року прийнято справу №914/1289/18 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Манюк П.Т. та Синчук М.М. та підготовче засідання призначено на 14.11.2018 року.

У зв'язку із відпусткою судді Манюка П.Т., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 13.11.2018р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Манюка П.Т. замінено суддею Стороженко О.Ф.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року прийнято справу №914/1289/18 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Стороженко О.Ф. та Синчук М.М., відкладено підготовче засідання на 11.12.2018р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 22.01.2019р. Ухвалою суду від 22.01.2019р. відкладено підготовче засідання на 05.02.2019р.

У зв'язку із відпусткою судді Стороженко О.Ф., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 04.02.2019р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю СтороженкоО.Ф. замінено суддею Ділай У.І. Ухвалою суду від 05.02.2019 року прийнято справу №914/1289/18 до розгляду колегіально у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Ділай У.І. та Синчук М.М. та відкладено підготовче засідання на 06.03.2019 року.

Ухвалою суду від 06.03.19р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду спору по суті. Ухвалою суду від 27.03.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 18.04.2019 р.

В судове засідання 18.04.2019р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від представника позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№16046/19 від 17.04.2019р., в якій представник позивача зазначає, що о 10.30 год 18.04.19р. буде перебувати у судовому засіданні в Галицькому районному суді м.Львова та у випадку, якщо представник позивача затримається в судовому засіданні в Галицькому районному суді м. Львова і вчасно не прибуде у судове засідання, просить відкласти розгляд справи. Доказів в підтвердження вказаних у клопотанні обставин суду не подано. Представником позивача подавались пояснення за вх.№42738/18 від 07.11.18р.

В судове засідання 18.04.2019р. представник відповідача-1 явки повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду відповідачу №7902608839800. Відповідачем-1 подано заперечення від 03.10.2018р.вх. № 36805/18, в яких відповідач проти позову заперечив .

В судове засідання 18.04.2019р. відповідач-2 явку повноважного представника забезпечив, який позовні вимоги заперечив. Відповідачем -2 подано відзив від 31.08.2018р. вх. №32212/18 в якому відповідач проти позову заперечив .

В судове засідання 18.04.2019р. третя особа явки повноважного представника не забезпечила, хоча третю особу було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду №7900822112745.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з вичерпним переліком підстав для відкладення розгляду справи, який передбачено частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи, зокрема, є перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. До клопотання не долучено доказів в підтвердження обставин зазначених у клопотанні, відтак відсутні підстави для визнання причин неявки поважними, окрім цього відкладення розгляду справи є правом суду, та основною умовою для відкладення розгляду справи є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні без участі учасника справи.

У п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Проте, позивачем не було доведено суду неможливості заміни представника та неможливості розгляду справи без участі позивача на підставі письмових доказів по справі. Також позивачем не подано доказів зайнятості повноважного представника в судовому засіданні в Галицькому районному суді м. Львова 18.04.2019р. о 12год. 00год. З огляду на вказані обставини, строки розгляду справи встановлені ч.2 ст.195 ГПК України для розгляду справи по суті, у судовому засіданні 18.04.2019р. судом залишено без задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач зазначає, що будинок №94 по вул. Стрийській в м. Львові належить на праві комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Право комунальної власності на нерухоме майно зареєстроване у Реєстрі прав власності 20.04.10р.

Приміщення підвалу загальною площею 106,4кв.м. по вул. Стрийській,94 згідно з договором оренди №Ф-10149-16 від 17.06.16р. передані управлінням комунальної власності Львівської міської ради в оренду ГО «Спортивний клуб «Файтерс». Відповідачем-2 проведено державну реєстрацію за ОСББ «Стрийська 94». Підставою виникнення права власності є розпорядження №324 від 13.07.16р., видавник Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, протокол №3 від 27.03.17р., наказ №17 від 28.08.17р. Головного управління юстиції у Львівській області. Позивач стверджує, що відповідачем 1 не надано для реєстрації права власності жодного документу, який би підтверджував набуття, зміну чи припинення прав на нежитлові приміщення по вул. Стрийській, 94 у м. Львові. Представлене відповідачем 1 для реєстрації Розпорядження Франківської адміністрації не є підставою для виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна. Позивач стверджує, що спірні приміщення не є допоміжними, а є нежитловими приміщеннями комунальної власності і є самостійним об'єктом нерухомого майна та Львівська міська Рада не приймала рішення про відчуження спірних приміщень.

Позивач також зазначає, що виникнення права спільної власності на спірне приміщення в багатоквартирному будинку не ставиться в залежність від створення чи не створення ОСББ, адже співвласниками спільного майна є усі власники квартир та нежитлових приміщень, але не ОСББ, проте, як зазначає позивач, відповідач 2 провів державну реєстрацію приватної спільної сумісної власності за ОСББ за ОСББ «Стрийська 94». Позивач зазначає, що майно перебуває завжди у власності двох і більше осіб, а відповідачем 2 зареєстровано право спільної власності за однією особою, що суперечить положенням ЦК України. Згідно із ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує, що підставою для скасування записів про проведену державну реєстрацію прав є скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію. У своїх поясненнях позивач також стверджує, що до заяви про реєстрацію права власності не було подано акта приймання-передачі. Такий акт приймання-передачі і не міг бути долучений, оскільки будинок не знятий з балансу ЛКП «Вулецьке» і не переданий на баланс ОСББ «Стрийська 94», а розпорядження Франківської районної адміністрації №324 від 13.07.2016р. не реалізоване. Це розпорядження регулює відносини щодо передачі житлового будинку з балансу ЛКП «Вулецьке» на баланс ОСББ «СТРИЙСЬКА 94» і не підтверджує набуття права власності на об'єкт нерухомого майна. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державний реєстратор Головного територіального управління юстиції у Львівській області провела реєстрацію права власності на спірні приміщення саме як на нежитлові приміщення, а не допоміжні, що ще раз підтверджує, що ці приміщення є нежитловими. Враховуючи наведені обставини позивач просить позовні вимоги задоволити.

У запереченнях на позовну заяву відповідач-1 заперечує позовні вимоги та просить у задоволенні позову відмовити враховуючи такі обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону України визначається, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Згідно ч. 2 ст. 4 цього Закону, власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Ч. 1 ст. 9 цього Закону за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначені правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання. Постанова ВСУ від 18 липня 2018 року справа № 916/2069/17 допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року №4- рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно в спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п.1.1). Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Згідно ст.1 Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. З наведених норм вбачається, що у житлових будинках можуть бути і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо). Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №14-рп/20П від 09 листопада 2011 року у справі №1-22/2011 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. У Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 також визначено, що допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Підвальне приміщення в нашому будинку є допоміжним в розумінні закону, адже це підвал будинку в якому проходять трубопроводи водопостачання будинку, тепломережі і тд., призначений для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Згідно відповіді наданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 04.04.2017 року (копія додається) в підвалі будинку потрібно «облаштувати приміщення для елеваторного вузла обліку теплової енергії (відмурувати від приміщення підвалу, у якому розташований тренажерний зал) для недопущення втручання сторонніх осіб у їх роботу, встановивши двері з замком». Крім того, ізоляція падаючого та зворотного трубопроводів теплопостачання потребує ремонту, трубопроводи підвальної розводки тепломережі елеваторного вузла Ду 100мм довжиною 36 м не мають теплоізоляції, а також проведення інших робіт, що підтверджується Актом обстеження внутрішньої системи опалення ж/б на вул. Стрийській 94 складеним комісією в складі представників ЛМКП «Львівтеплоенерго». Актом обстеження впутрішньобудинкової мережі водопостачання житлового будинку № 94 по вул. Стрийській (Лист ЛМКП «Львіводоканал» від 29.03.2017 року з копією акту додається) встановлено, що в підвалі знаходяться: водопровід діаметром 63 ПЕ, запірна арматура діаметром 40, шаровий кран, розгалуження системи водопостачання холодної води на будинок, запірна арматура холодної води для третього під'їзду. Передання даного підвального приміщення у власність ЛМР по суті унеможливить здійснення ремонту, підтримування в належному стані та здійснювати потрібні для нормальної експлуатацію тепломережі будинку, водопостачання та інших мереж. За змістом Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» підвальні приміщення можуть належати до допоміжних приміщень будинку та бути призначені для обслуговування будинку (розміщення в них технічного обладнання тощо), а можуть і не належати та не бути призначені для цих цілей. Враховуючи зазначені обставини відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву заперечує позовні вимоги повністю та зазначає, що ч. 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Відповідно до частини 7 вищезазначеної статті Закону, рішення передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. Комісія Головного територіального управління юстиції у Львівській області з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) в межах повноважень визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, (далі - Порядок) забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку, за результатами розгляду скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу, а відтак комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації розглянуто скаргу по суті, встановлено порушення державним реєстратором Дмитрів Х.В. норм чинного законодавства, скасовано рішення про відмову у проведенні державної реєстрації та здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСББ «Стрийська 94».

Львівською міською радою оскаржується наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.08.2017 року №17, однак не оскаржується рішення прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Луцик О.В. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» предметом оскарження в судовому порядку виступає саме рішення, дія, бездіяльність державного реєстратора.

Відповідно до пункту з статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстроване незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані. Згідно чинного законодавства України у комунальній власності територіальної громади може перебувати хіба що той багатоквартирний будинок, в якому жодне з приміщень не відчужене на користь фізичних або юридичних осіб. В інших випадках територіальна громада або виступає одним із співвласників багатоквартирного будинку - за умови, що в такому будинку є житлові або нежитлові приміщення комунальної власності, або взагалі не має відношення до власності в багатоквартирному будинку - у разі якщо всі приміщення в будинку приватизовані. Відтак, посилання позивача на належність територіальній громаді м. Львова нежитлових приміщень не стосується предмету позову та з врахуванням норм пункту 3 статті 5 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не має юридичного значення для вирішення справи по суті. Порядок передачі житлового комплексу житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затверджений Кабінетом Міністрів України від 11.0.2002 року №1524(далі - Порядок), регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання), а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якого передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року №1521 Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, а у разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, - у складі представників попереднього балансоутримувача, юридичної особи, на баланс якої передається майно, та об'єднання. На підставі прийнятого рішення про передачу будинку на баланс ОСББ «Стрийська - 94», колишній балансоутримувач будинку ЛКП «Вулецьке», яке обслуговувало та утримувало будинок, здійснило списання цього будинку з балансу основної діяльності. Твердження позивача про те, що спірні приміщення до передачі на баланс ОСББ «Стрийська - 94», належали територіальній громаді та після передачі залишилися в комунальній власності, не відповідає дійсності.

Львівська міська рада не надала жодного доказу щодо підтвердження права на будь які приміщення будинку. Здійснивши пошуки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державних реєстрах, що функціонували до 2013 року, встановлено відсутність записів, які б свідчили про належність нежитлових приміщень територіальній громаді м. Львова Львівської міської ради. Більше того, згідно статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Приписами частини 1 статті 369 Цивільного кодексу України передбачено, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Частина 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлює власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку. Наведене положення дає підстави стверджувати, власники квартир у багатоквартирному будинку є одночасно і співвласниками самого будинку, адже, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000, будинок як різновид будівлі складається з «несучих та огороджуючих або сполучених конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення». Пунктом 1. ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" - допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). Як визначено п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Частиною 2 ст.382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Наведене положення дає підстави стверджувати, власники квартир у багатоквартирному будинку є одночасно і співвласниками самого будинку, адже, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК018- 2000, будинок як різновид будівлі складається з «несучих та огороджуючиабо сполучених конструкцій, які утворюють наземні та підземні приміщення». у відповідності до ч.2ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень убудинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Слід зазначити, що Рішенням Конституційного суду України від 02.03.2004р. у справі №1-2/2004 визначено, що Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Крім того, термін "допоміжні приміщення" визначено в "Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005р. №76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Рішеннями Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4 рп/2004 по справі №1-2/2004 та від 09.11.2011 №14-рп/2011 по справі №1- 22/2011 визначено, що допоміжні приміщення(підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і інші) передаються безплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 02.03.2004 року №4 рп/2004, норм частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, пункту 6 частинні статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» приміщення перебувають у власності власників квартир - співвласників будинку як неподільне майно. Позивач безпідставно зазначає, що нежитлові приміщення будинку ніколи не передавалися і не належали співвласникам будинку, ні ОСББ. Ним не враховано, що ці приміщення через які прокладені мережі комунікації та є їх ревізійні пристрої, згідно припису пункту 41 Положення не підлягають приватизації, а відповідно Рішення Конституційного Суду від 02.03.2004 року №4 рп/2004, передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир. Посилання позивача на Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», стосовно, нібито, порушення норм реєстрації вищезазначених нежитлових приміщень одній особі замість всім співвласникам, є безпідставним, так як відповідно до частини 1 статі 10 цього Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах в порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. На загальних зборах у відповідності до норм статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласниками будинку прийняте рішення про реєстрацію спільного майна, що зафіксовано у протоколі загальних зборів. Приписами статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено право використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання. Так, відповідно до ст.26 цього Закону, об'єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об'єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку. Враховуючи дані обставини відповідач 2 просить у задоволенні позову відмовити.

Обставини, встановлені судом.

Предметом спору є скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.08.2017р. №17 "Про затвердження рішення комісії щодо задоволення скарги голови правління ОСББ "Стрийська 94" Михалевич О.Р."; скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення під інд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 110,4кв.м. по вул.Стрийській, 94 за ОСББ "Стрийська 94" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1349515646101); витребування з чужого незаконного володіння ОСББ "Стрийська 94" нежитлове приміщення під інд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 110,4кв.м. по вул. Стрийській, 94 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1349515646101) та передання його Львівській міській раді.

Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Спір між особами, одна з яких вимагає скасувати державну реєстрацію права, а за іншою зареєстроване аналогічне право на той самий об'єкт, має розглядатися як спір пов'язаний із порушенням цього права першої особи другою. (дана позиція узгоджується із позицією суду викладеною у Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.09.2018р. у справі №823\2042\16).

У Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.09.2018р. у справі №823\2042\16. зокрема зауважено, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав також вимоги і про визнання недійсними правочинів на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли насамперед щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно та стосуються набутих прав власності на це майно. Оскарження рішення у формі наказу та скасування державної реєстрації є лише способом реалізації юридичною особою прав на спірне нерухоме майно.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта індексний номер 84754803 від 11.04.17р. за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 25558625) 20.04.10р. внесено запис про комунальну форму власності на майно будинок реєстраційний номер майна-30235357 за адресою м. Львів, вул. Стрийська буд 94.

09.06.2016р. згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 94» код ЄДРПОУ 40552865 проведено реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до розпорядження Франківської районної адміністрації №324 від 13.07.2016р. «Про передачу житлового будинку №94 на вул. Стрийcькій з балансу ЛКП «Вулецьке» на баланс ОСББ «Стрийська 94» вирішено Львівському комунальному підприємству «Вулецьке» передати, а об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Стрийька 94» прийняти на баланс житловий будинок на вул. Стрийській 94. Акт приймання - передачі будинку з балансу ЛКП «Вулецьке на баланс ОСББ «Стрийська 94» затвердити у встановленому порядку в департаменті житлового господарства та інфраструктури.

01.08.2016р. ЛКП «Вулецьке» та ОСББ «Стриська 94» складено акт приймання передачі житлового будинку по вул. Стрийська, 94 з балансу ЛКП «Вулецьке» на баланс ОСББ «Стрийська 94», рік введення в експлуатацію 1958, загальна пл. будинку 2849.2кв. в тому числі загальна площа квартир 2081,1кв.м. та загальна площа допоміжних приміщень - 661,7кв.м., в тому числі сходові клітки -240,2 кв.м. підвали 421.5 кв.м. та інші приміщення 106,4кв.м.- нежитлове приміщення із приміткою (договір з управлінням комунальної власності). В даному акті не зазначено про інші нежитлові приміщення, чи нежитлові приміщення з іншою площею.

27.03.2017р. рішенням загальних зборів №3 Співвласників житлових та нежитлових приміщень ОСББ «Стрийська 94» оформлене протоколом, вирішено провести реєстрацію у власність ОСББ «Стрийська 94» підвального приміщення пл.110,4кв. м. яке є допоміжним приміщенням, розташованого за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 94.

31.05.2017р. Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №35453925 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на Підвал з реєстраційним номером, що розташований Львівська обл., м. Львів, вулиця Стрийська, буд. 94, кадастровий номер земельної ділянки, за суб'єктом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 94», податковий номер/серія, номер паспорта 40552865/.

Висновком комісії Головного територіального управління юстиції у Львівській області з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації задоволено скаргу голови правління ОСББ «Стрийська 94» Михалевич О.Р. від 11.07.2017р. №270/0/6-17 на рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христини Василівни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №35453925 від 31.05.2017р. шляхом скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та проведенні державної реєстрації по заяві про державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна, поданої ОСББ «Стрийська 94». Начальником Головного територіального управлінням юстиції у Львівській області Я.І. Жукровським прийнято рішення у формі наказу №17 від 28.08.17р., яким задоволено скаргу голови правління ОСББ «Стрийська 94» Михалевич О.Р. від 11.07.2017р. №270/0/6-17 на рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христини Василівни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №35453925 від 31.05.2017р. шляхом скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та проведенні державної реєстрації.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта індексний номер 110859337 від 17.01.18р. Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 94» 05.04.2017р. зареєстровано право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення під інд. № 1,2,3,4,5,6 загальною площею 110,4кв.м. за адресою м. Львів, вул. Стрийська, буд.94, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1349515646101.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта індексний номер 97046808 від 12.09.17р. та 110859337 від 17.01.18р. за Львівською міською радою 14.06.17р. на праві комунальної власності зареєстровано нежитлове приміщення підвалу під Інд. IV-XII, XII a, XIII загальною пл. 100,7 кв. м., згідно технічного паспорта за адресою м. Львів вул. Стрийська, буд.94р, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1279296046101.

Згідно із копії долученого позивачем договору, вбачається, що приміщення підвалу загальною площею 106,4кв.м. за адресою по вул. Стрийській,94, згідно з договором оренди №Ф-10149-16 від 17.06.16р. були передані управлінням комунальної власності Львівської міської ради в оренду ГО «Спортивний клуб «Файтерс».

Як вбачається із акта УКВ ДЕР ЛМР №272,273 НП/17 проведення перевірки приміщення розташованого за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 94 від 28.04.2017р., через приміщення проходять трубопроводи з теплопостачання, водовідведення, електропостачання, водопостачання, виявлено загальнобудинкові комунікації (лічильник та кран теплопостачання загальнобудинковий кран перекриття води, труба газопостачання, запірна арматура подачі холодної води), магістральна труба газопостачання, рубильник електроенергії.

Актом ЛМКП «Львівводоканал» наявності мереж водопостачання будинку Стрийська 94 від 20.03.2017р. встановлено, що у підвалі знаходиться ввідний водопровід діаметром 63 ПЕ, запірна арматура діаметром 40, шаровий кран в робочому стані, розгалуження системи водопостачання холодної води на будинок, запірна арматура діаметром 50 на холодну воду стояк третього під'їзду.

Згідно листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» №18-3541 від 04.04.2017р. будинок на вул.Стрийській, 94 тупиковий, трубопроводів транзитної тепломережі, яка б проходила через підвал будинку, немає, відповідно, технічні характеристики мережі та її потужності не надаються. Будинок обладнаний загальнобудинковим вузлом теплової енергії (БОТЕ) Тепловий лічильник марки SHAPKY типу 7753047040.

Актом ЛМКП «Львівтеплоенерго» обстеження внутрішньої системи опалення ж/б на вул.Стрийській, 94 від 30.03.2017р. встановлено зокрема, що будинок 4-поверховий, 3-під'їздний, 35- квартирний, введений в експлуатацію в 1958р.; трубопроводи підвальної розводки тепломережі після елеваторного вузла Ду 100 мм довжиною близько 36 м зовсім не мають теплової ізоляції - гріють підвальне приміщення площею понад 60 м.кв., яке на даний час використовується як тренажерний зал; ВОТЕ та елеваторний вузол не відділені від тренажерного залу окремими стінами і, відповідно, не захищені від доступу сторонніх осіб.

12.07.2017р. комісією у складі представників ЛКП «Вулецьке», ЛМКП «Львівобленерго», ЛМКП «Львівводоканал» та голови ОСББ «Стрийська 94» проведено обстеження приміщення, за результатами якого складено акт, в якому зазначено, що ввідні водопроводні мережі, запірна арматура, мережі центрального опалення та запірна арматура знаходяться у нежитловому приміщенні та технічної можливості їх переносу немає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з нормами статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року у справі N 1-2/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;

Вказані норми є спеціальними відносно норм Закону у України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеним у його постанові від 18 липня 2018 р. у справі № 916/2069/17.

Відповідно до ч. ч. 1, 14 ст.6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрийська 94» код ЄДРПОУ 40552865 проведено реєстрацію юридичної особи 09.06.2016р.

Згідно із ч.ч. 18, 19 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.

Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. №1521, (чинний на момент спірних правовідносин), (далі Порядок) регулюється процедура передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.

Пунктами 2,3,4,5,7 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс визначено, що загальні збори об'єднання вирішують питання про: прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання; залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору); передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору. Для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, а у разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, - у складі представників попереднього балансоутримувача, юридичної особи, на баланс якої передається майно, та об'єднання. Комісію очолює представник приймаючої сторони. Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку. Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання. У разі втрати план земельної ділянки, технічний паспорт будинку або технічна документація виготовляються чи відновлюються за рахунок підприємства, установи чи організації, з балансу яких передається житловий комплекс або його частина, протягом місяця після надходження відповідного звернення від об'єднання. Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони (підписи скріплюються печаткою). Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Як встановлено судом, згідно акту приймання передачі від 01.08.2016р житлового будинку по вул. Стрийська, 94 з балансу ЛКП «Вулецьке» передано на баланс ОСББ «Стрийська 94», житловий будинок, рік введення в експлуатацію 1958, загальна пл. будинку 2849.2кв. в тому числі загальна площа квартир 2081,1кв.м. та загальна площа допоміжних приміщень - 661,7кв.м., в тому числі сходові клітки -240,2 кв.м. підвали 421.5 кв.м. та інші приміщення 106,4кв.м.- нежитлове приміщення із приміткою (договір з управлінням комунальної власності).

Будь-яких додаткових вимог для передачі від попереднього балансоутримувача, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" чи Порядком не встановлено. Відтак, заперечення позивача, щодо передачі спірного житлового будинку ОСББ «Стрийська 94», спростовуються положеннями Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. №1521 та складеним і підписаним актом приймання передачі житлового будинку по вул. Стрийська, 94 від 01.08.2016р.

В даному акті не зазначено про наявність інших (чи з іншою площею), окрім вказаного, нежитлових приміщень.

У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази того, що майнові права власників приватизованих квартир на допоміжні приміщення припинено, а також що ці права, чи їх частина, перейшли до позивача.

За умовами ст. 26 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об'єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку. Орендар має бути ознайомлений із статутом об'єднання, правами та обов'язками співвласників. Не допускається передача в оренду квартири або нежитлового приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься зокрема, питання про використання спільного майна.

27.03.2017р. на загальних зборах співвласників житлових та нежитлових приміщень ОСББ «Стрийська 94» прийнято рішення про реєстрацію у власність ОСББ «Стрийська 94», підвального приміщення площею 110,4кв.м. (яке є допоміжним приміщенням), розташованого за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 94, яке оформлене протоколом №3. Доказів оскарження та/або скасування вказаного рішення не подано.

Як вбачається із акта приймання передачі житлового будинку по вул. Стрийська, 94 від 01.08.2016р. у даному будинку , мало місце лише одне нежитлове приміщення загальною площею 106,4кв.м.- із приміткою (договір з управлінням комунальної власності). При цьому за позивачем 14.06.17р.. вже після проведеної відповідачем 1 спірної державної реєстрації права власності, яка мала місце 05.04.17р., зареєстровано право комунальної власності, на нерухоме майно індексний номер 1279296046101 на нежитлове приміщення підвалу по вул. Стрийська, 94 під Інд. IV-XII, XIIa, XIII загальною пл. 100,7 кв.м .

Згідно акта приймання -передачі від 01.08.16р. , окрім нежитлового приміщення загальною площею 106,4кв.м., решту приміщень, складають квартири - 2081,1 кв.м. та допоміжні приміщення- 661,7кв.м. Доказів в підтвердження наявності інших нежитлових приміщень у даному будинку суду не представлено.

Позивачем також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту виникнення у нього та/або набуття ним у встановленому законодавством порядку права власності на приміщення під інд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 110,4кв.м. по вул. Стрийській, 94

Відтак, враховуючи встановлене, подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності та порушення права власності на нерухоме майно - приміщення під інд. 1, 2, 3, 4, 5, 6, загальною площею 110,4кв.м. по вул. Стрийській, 94 у м. Львів та не доведено порушення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

При розгляді цієї справи та вирішенні спору у справі суд також застосовує на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України практику Європейського суду з прав людини як джерело права, а саме: висновки цього суду, викладені у п.п. 51, 52 та 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 р. (остаточне 10.05.2011 р.). У цьому рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що протягом певного часу після прийняття нового приватизаційного законодавства (України) існувала неоднозначна практика судів, про що свідчать приклади судових рішень, надані заявниками. Суд висловив своє розуміння того, що органи влади, зокрема національні суди, потребували певного часу для того, щоб у новій ситуації напрацювати відповідну практику з вирішення питань про експлуатацію допоміжних приміщень. Однак, Суд зазначив, що труднощі тлумачення застосовного законодавства протягом перехідного періоду стали предметом розгляду Конституційного Суду України, який зрештою дав роз'яснення цього питання, визнавши наявність у власників приватизованих квартир автоматичного права часткової власності на допоміжні приміщення відповідного будинку. Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що не існувало чітких законодавчих положень, які були б підставою для припинення прав власників квартир на допоміжні приміщення відповідного будинку.

Суд також зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення представниками учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростованими, не підтвердженими належними доказами, тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір покладається на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 22.04.2019р.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Ділай У.І.

суддя Синчук М.М.