ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 справа № 908/203/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А)

до відповідача комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97)

про внесення змін до договору № 31 від 30.12.2016 про надання послуг з водопостачання шляхом викладення його пунктів в редакції додаткової угоди

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_1, рішення № 2 від 30.11.2017, генеральний директор

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 538 від 02.02.2017

Розглядаються позовні вимоги про внесення змін до договору № 31 від 30.12.2016 про надання послуг з водопостачання, шляхом визнання укладеною ОСОБА_3 угоди № 10 до договору № 31 від 30.12.2016, виклавши її в редакції позивача.

Ухвалою суду від 04.02.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/203/19, присвоєно справі номер провадження 18/8/19, призначено підготовче судове засідання на 26.02.2019; підготовче засідання відкладалося на 26.03.2019; ухвалою від 26.03.2019 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 10.04.2019.

У судовому засіданні 10.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за умовами укладеного сторонами 30.12.2016 договору № 31 про надання послуг з водопостачання позивач зобов’язався надавати відповідачу безперебійні послуги з питноговодопостачання в обсягах, передбачених п. 2.3 договору, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та на умовах договору. В пункті 7.2 договору сторони при укладенні договору погодили можливість зміни тарифу на послуги у випадку прийняття відповідного рішення органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 2003 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 року № 1141» затверджені нові тарифи для позивача: комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради зі структурою, наведеною в додатку 12 до цієї постанови: а) на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,42 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 10,88 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість); б) на централізоване водовідведення - 19,75 грн. за 1 куб. м (без податку на додану вартість). Відповідач відноситься до споживачів, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. У зв'язку із проходженням процедури зі зміни тарифу КП «Облводоканал» 13.07.2018 інформувало на своєму офіційному сайті про намір здійснити зміну тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення з обґрунтуваннями та висновками. Також, 23.07.2018 позивачем на електронну адресу відповідача направлено повідомлення щодо проведення відкритого обговорення призначеного на 27 липня 2018 року. Відкрите обговорення проектів рішень НКРЕКП щодо необхідності встановлення тарифів КП «Облводоканал» ЗОР на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2018 рік відбулося 27.07.2018, про що складено відповідний протокол. У протоколі відображена пропозиція представника КП «Бердянськводоканал» БМР щодо перегляду тарифу підприємства паралельно із тарифом КП «Облводоканал» ЗОР. На офіційному веб-сайті уповноваженого органу та позивача 27.11.2018 оприлюднене повідомлення про схвалення проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141». З метою досудового врегулювання спору 29.12.2018 на електронну та поштову адреси відповідача супровідним листом вих. № 12/1566 направлено додаткову угоду від 29.12.2018 до Договору № 31 від 30.12.2016 щодо зміни пункту 7.1. Договору та введення нового тарифу в розмірі 5,42 грн., без ПДВ, (6,504 грн. з ПДВ) за 1 куб. м. в дію з 01.01.2019. Листом вих. № 206 від 15.01.2019 відповідачем надано відповідь, що дата введення в дію нових тарифів відповідача не влаштовує та направлено протокол розбіжностей. КП «Облводоканал» ЗОР листом № 12/0094 від 23.01.2019 повідомило відповідача про відхилення пропозиції, викладеної в протоколі розбіжностей. Не врегулювання сторонами умов додаткової угоди щодо дати введення в дію нових тарифів стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Посилаючись на приписи ст.ст. 632, 651, 653 ЦК України та ст.ст. 181, 187, 188 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві на позов зазначив, що запропонована позивачем додаткова угода № 10 від 29.12.2018 ним підписана, проте, з протоколом розбіжностей, які стосуються лише дати введення в дію нового тарифу. За доводами відповідача, відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», датою введення для КП «Бердянськводоканал» БМР, як споживача послуг КП «Облводоканал» ЗОР, нового тарифу є 14.01.2019, через 15 днів з дня отримання повідомлення позивача про зміну тарифу. Також відповідач відзначив, що твердження позивача, що споживачі належним чином повідомлені про зміну тарифів шляхом розміщення відповідної інформації на своєму офіційному веб-сайті не відповідає вимогам пунктів 7.2 та 7.3 Договору. Просить в позові відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що скрінкопією з сайту підтверджується оприлюднення на офіційному сайті позивача 22.12.2018 повного тексту постанови НКРЕКП від 21.12.2018 № 2003 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 № 1141», що відповідає вимогам Закону України «Про особливості доступу до інформації в сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного постачання та водовідведення». Вважає, що ч. 6 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на норми якої міститься посилання в п. 7.2 договору № 31, не встановлює строк введення тарифів в дію, а лише зазначає про повідомлення про них споживачів, що не є тотожним. Також зауважив, що тарифи, вказані в договорі № 31 та щодо зміни яких позивач звернувся до суду із цим позовом, відносяться до першої групи в залежності від порядку затвердження (підпункт 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Це житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Дата введення тарифу в дію не може бути спірною, як зазначає відповідач, так як вона визначається відповідно до вимог закону та є однаковою для всіх споживачів, незалежно від того, яким чином та коли вони дізналися про зміну тарифу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (Виробником, позивачем у справі) та комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (Споживачем, відповідачем у справі) 30.12.2016 укладено договір № 31 про надання послуг з водопостачання (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виробник зобов’язався надавати Споживачу безперебійне надання послуг з питного водопостачання в обсягах, передбачених п. 2.1 договору та якісними нормативами, передбаченими в п. 2.3 договору, а Споживач зобов’язався прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах даного договору.

За визначенням п. 7.1 Договору, тариф на послуги водопостачання на момент укладення договору становить 5,58 грн. за 1 куб. м в т.ч. ПДВ.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що тариф на послуги водопостачання, вказаний в п. 7.1 даного Договору змінюється на підставі рішення органу, уповноваженого встановлювати такі тарифи. Виробник при зміні тарифу зобов'язаний повідомити Споживача та надати копію такого рішення.

При зміні тарифів введення їх в дію для сторін цього договору проводиться в строк, передбачений ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (п. 7.3 Договору).

Згідно п. 15.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 28.12.2018) договір набирає чинності з 01 січня 2017 року та діє до 31 грудня 2019 включно, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг постановою від 21.12.2018 № 2003 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16.06.2016 року № 1141» затверджені нові тарифи КП «Облводоканал» Запорізької міської ради: на центральне водопостачання – споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 5,42 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ).

Пунктом 2 даної постанови зазначено, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур’єр».

Офіційно постанову опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» 29.12.2018 № 246.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.12.2018 на електронну та поштову адреси відповідача супровідним листом вих. № 12/1566 направлено додаткову угоду від 29.12.2018 до Договору № 31 від 30.12.2016 щодо зміни пункту 7.1. Договору та введення нового тарифу в розмірі 5,42 грн., без ПДВ, (6,504 грн. з ПДВ) за 1 куб. м. в дію з 01.01.2019.

Листом вих. № 206 від 15.01.2019 відповідачем надано відповідь, що дата введення в дію нових тарифів відповідача не влаштовує та направлено протокол розбіжностей.

КП «Облводоканал» ЗОР листом № 12/0094 від 23.01.2019 повідомило відповідача про відхилення пропозиції, викладеної в протоколі розбіжностей.

У зв’язку недосягненням сторонами домовленості щодо укладення додаткової угоди, позивач, в порядку статті ч. 2 ст. 651 ЦК України, звернувся до суду з позовом що внесення змін до договору.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок прийняття рішення уповноваженим органом щодо зміни тарифів, обов’язок додержання яких законодавчо встановлений підпунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв’язку з відмовою відповідача від підписання додаткової угоди про внесення змін до договору, додаткова угода підлягає визнанню укладеною за рішенням суду.

За положеннями ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3). За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4). Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч. 5). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8).

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, у зв’язку із внесенням уповноваженим органом (Регулятором) змін до діючих тарифів водопостачання та водовідведення та невідповідності Договору цим тарифам, на електронну та поштову адреси відповідача супровідним листом від 29.12.2018 № 12/1566 направлено додаткову угоду до договору № 31 від 31.12.2016 щодо внесення змін до п. 7.1 Договору.

Отримання цього листа відповідачем не заперечується. В листі № 206 від 15.01.2019 відповідач зазначив, що на лист № 12/1566, отриманий електронною поштою 29.12.2018, з пропозицією підписання додаткової угоди погоджується, проте, з протоколом розбіжностей в частині дати введення в дію нового тарифу не з 01.01.2019, а з 14.01.2019.

Розглянувши пропозицію відповідача, позивач листом від 23.01.2019 № 12/0094 повідомив відповідача про відмову від підписання протоколу розбіжностей та звернення до суду задля врегулювання даного спору.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріали справи свідчать, що терміни, встановлені ст. 188 ГК України щодо передання спору на вирішення суду позивачем дотримано.

Якщо одна із сторін ухиляється від укладення договору, вказаний спір може бути вирішено відповідно до вимог ст. 187 Господарського кодексу України і предметом такого спору може бути зобов'язання сторони до укладання договору. Спонукання до укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта, який видано компетентним органом. У разі ухилення суб'єкта господарювання від оформлення договору, що ґрунтується на державному замовленні або укладення якого є для нього обов'язковим через пряму вказівку закону, господарський суд за позовом іншої сторони виносить рішення про спонукання до укладення договору чи про його укладення на певних умовах.

Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про ціни і ціноутворення”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про державне регулювання в сфері комунальних послуг”, постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги” для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, передбачено встановлення економічно обґрунтованих тарифів на комунальні послуги на рівні, що буде покривати всі витрати в собівартості цих послуг та інвестиційну складову.

Відповідно до ч. 10 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

КП «Облводоканал» Запорізької міської ради є підприємством, яке надає споживачам послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, і відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про природні монополії» така діяльність відноситься до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України Про природні монополії» зведений перелік суб'єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб'єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб'єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.

Відповідно до затвердженого Антимонопольним комітетом України зведеного переліку суб’єктів природних монополій станом на 30.11.2018 позивач внесений до цього переліку за № 175.

Підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії АЕ № 288053, наданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.04.2014.

Частиною 6 ст. 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензії на провадження видів господарської діяльності, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими.

Підпункт 11 п. 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою НКРЕКП № 307 від 22.03.2017, зобов'язує КП «Облводоканал» ЗОР здійснювати реалізацію обсягів централізованого водопостачання та/або водовідведення відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги (чинний до 01.05.2019) виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно із ч. 4 ст. 5 цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на природний газ, тарифів на транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги визначено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів.

Відповідно до частини 1 цієї статті залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно ч. 2 цієї статті ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Як позивач, так і відповідач, є суб’єктами господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за першою групою порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У відповідності із вимогами п. 13 ч. 1 ст. 17 цього Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб’єктів природних монополій та інших суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Частиною 7 ст. 14 вказаного Закону передбачено, що рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб’єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття. Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 8 ст. 14 Закону).

Відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора є обов’язковими до виконання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Як передбачено ст. 3 Закону України «Про особливості доступу до інформації в сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» доступ споживачів до інформації відповідно до цього Закону забезпечується державними органами, органами місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у зазначених сферах.

Стаття 4 цього Закону визначає, що державні органи, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах постачання електричної енергії, природного газу. теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у пунктах 1, 2 (щодо цін/тарифів, їхніх складових для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів), 5-8, 12, 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет, у засобах масової інформації.

Отже, закон визначає два види поширення інформації щодо цін (тарифів) або їх зміни відповідними органами: розміщення на офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у засобах масової інформації.

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 2003 «Про внесення змін, до постанови Національної комісії, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 року №1141» оприлюднена в друкованому виданні - газеті «Урядовий кур'єр» 29.12.2018 № 246 та на офіційному сайті комісії.

Також, позивачем, на виконання вимог Закону щодо забезпечення доступу споживачів до інформації, 22.12.2018 року на офіційному сайті оприлюднено повний текст постанови НКРЕКП від 21.12.2018 № 2003 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 року № 1141».

Наведене свідчить, що порядок сповіщення споживачів про зміну тарифів дотримано, як Національною комісією (Регулятором), так і позивачем.

Відносно доводів відповідача, що датою введення для КП «Бердянськводоканал» БМР, як споживача послуг КП «Облводоканал» ЗОР, нового тарифу слід визначити 14.01.2019, через 15 днів з дня отримання повідомлення позивача про зміну тарифу, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

В свою чергу, як вже зазначалось вище, ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає набрання чинності рішення Регулятора щодо встановлення цін (тарифів) з дня, наступного за днем їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк не встановлено цим рішенням.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не може змінювати час набрання чинності рішень компетентних органів (Регулятора). Крім того, Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», є спеціальним в даному випадку з огляду на суб’єктний склад сторін договору.

Слід приймати до уваги, що Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» введений в дію пізніше, ніж діючий Закон України «Про житлово-комунальні послуги». На даний час в Законі України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції з 01.05.2019 усунута дана колізія.

Постанова Національної комісії (Регулятора) щодо внесення змін до тарифів офіційно оприлюднена 29.12.2018, В пункті 2 цієї постанови зазначено про набрання нею чинності з 01.01.2019, тому доводи позивача про введення в дію нових тарифів з цієї дати є обґрунтованими.

Рішення НКРЕКП, прийняте у межах повноважень і обов'язкове до виконання суб'єктами природних монополій з 01.01.2019. Отже, на КП «Бердянськводоканал» БМР, як споживача питної води за оптовим тарифом покупної води, що підлягає зміні, розповсюджуються положення діючого законодавства.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги», на який міститься посилання в п.7.3 Договору № 31, не встановлює строк введення тарифів в дію, а лише зазначає про повідомлення про них споживачів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про внесення змін до договору № 31 від 30.12.2016 про надання послуг з водопостачання, шляхом визнання укладеною ОСОБА_3 угоди № 10 до договору № 31 від 30.12.2016, виклавши її в редакції позивача, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стаття 653 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки зміни договору. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1). У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3).

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, позивачем обґрунтовано, а відповідачем не спростовано правомірність заявлених позовних вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1921,00 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 183, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору № 31 від 30.12.2016 про надання послуг з водопостачання, що укладений комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, ідентифікаційний код 03327115) та комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97, ідентифікаційний код 37622628), шляхом визнання укладеною ОСОБА_3 угоду № 10 до договору в редакції, наведеній позивачем:

«ОСОБА_3 угода № 10

До договору № 31 від 30.12.2016

Про надання послуг з водопостачання

м. Запоріжжя «___» _________2018

Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради, в особі Генерального директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту (надалі - Виконавець), з одного боку, та комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту (надалі - Споживач), з другого боку, а разом іменовані Сторони, уклали цю додаткову угоду до Договору № 31 від 30.12.2016 про надання послуг з водопостачання, (надалі - Договір), про наступне:

1. У зв'язку з прийняттям постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 2003 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16.06.2016 № 1141 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2016 за № 995/29125), та офіційно оприлюдненої в газеті «Урядовий кур'єр» від 29.12.2018 № 246 уклали цю ОСОБА_3 угоду про наступне:

2. Сторони домовились пункт 7.1. Договору викласти в наступній редакції:

« 7.1. Тариф на послуги водопостачання з 01.01.2019 становить 5,42 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1,084 грн., разом становить 6,504 грн. за 1 куб м.».

3. У всьому іншому, що не передбачено даною ОСОБА_3 угодою, Сторони керуються умовами Договору.

4. ОСОБА_3 угода є невід'ємною частиною Договору № 31 від 30.12.2016 про надання послуг з водопостачання.

Виробник Споживач

КП «Облводоканал» ЗОР КП Бердянськводоканал» БМР

69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги 129-А 71110, Запорізька обл., м. Бердянськ,

р/р 2600631165901 пр. Східний, буд. 97

у ПАТ «ОСОБА_5 Дніпро» м. Запоріжжя р/р 260050114883401 в ПАТ «Альфа-Банк»

МФО 305749 МФО 300346

Код ЄДРПОУ 03327115 код ЄДРПОУ 37622628

ІПН 033271108299

Генеральний директор Директор

________________С.В. ОСОБА_1 ______________О.В. ОСОБА_4»

3. Стягнути з комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97, ідентифікаційний код 37622628) на користь комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, ідентифікаційний код 03327115) 1921,00 грн. (одну тисячу дев’ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 19.04.2019.

Суддя В.В. Носівець