ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Одеса Справа № 420/700/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

за участі секретаря Ягенської К.О., представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанови щодо застосування адміністративно – господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2018 p., вантажний автомобіль DAF XF 95.450., державний номер - ВН2381СВ, з причепом PACTON., державний номер - ВН0004ХК, яким керував водій ОСОБА_5, згідно товарно-транспортної накладної №284984 від 12.10.2018 р. виконував поставку сільськогосподарської культури (кукурудзи), насипом, загальною масою брутто 40 770 кг., нетто - 25260 кг., тара - 15510 кг. (вага автотранспорту, в якому здійснювалося перевезення). Згідно товарно-транспортної накладної №284984 від 12.10.2018 р., за фактом поставки до ТОВ «TIC-ЗЕРНО» було доставлено 24 540 кг. товару. Перевізником даного товару був ФОП ОСОБА_4, що підтверджується відповідними договорами. Відповідно до товарно-транспортної накладної №284984 від 12.10.2018 p., пунктом навантаження визначено с. Попівка Смілянського району Черкаської області, пунктом розвантаження - ТОВ «TIC-ЗЕРНО», Порт «Южний». Під час виконання даного перевезення, вищевказаний транспортний засіб пройшов габаритно-ваговий контроль, який проводили посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Місце проведення вагового контролю - а/д м-05 Одеса-Київ (450 км. + 500 м.). При цьому, водієві транспортного засобу, всупереч вимог п. 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879, не надано Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, яка за своєю суттю виступає єдиним документом, у якому безпосередньо фіксуються результати здійснення контрольних заходів зі зважування та визначення габаритів транспортного засобу, що вносяться до, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових (та/або габаритних) параметрів. Не зважаючи на зазначене, відповідно до ОСОБА_1 №041943 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.10.2018 р. встановлено, що в транспортному засобі допущено перевищення вагових параметрів на вісі. Так, в п. 10 ОСОБА_1 приводилося, що нормативно допустиме навантаження на вісі даного автомобіля становить 11000 кг., 11000 кг., 24000 кг., а фактично становило 6500 кг., 9110 кг., і 25030 кг. Фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області також складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №084963 від 12.10.2018 р., яким ФОП ОСОБА_4 визначено суму плати за проїзд у розмірі 86,10 євро. 10.12.2018 р. Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №091629 згідно якого ФОП ОСОБА_4 було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт (за ч. 1, абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт») і накладено штраф у розмірі 1700 грн. згідно акта №084963 від 12.10.2018 р..

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим що, Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі Порядок №1567) виявлені під час перевірки (рейдової) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Одеській області було складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким наступні порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік, яких визначений ст.. 48 цього Закону, а саме відсутня плата за проїзд автодорогами України при перевищенні транспортним засобом нормативно вагових параметрів та відсутній облік робочого часу та відпочинку чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Внаслідок чого на позивача було складено постанову про застосування адміністративно - господарських штрафів № 091629 від 10.12.2018 року за вчинення правопорушення, яке передбачено ч.1 абз. 3, ст.. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою суду від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року закрито провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування до акта №041943 від 12.10.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позову та відсутності підстав для його задоволення.

Постановою КМУ від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство інфраструктури, яке реалізує державну політику з питань забезпечення безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основним з завдань Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп.15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

У відповідності до абз. 1 п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови КМУ від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3. зокрема. Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015р. «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість і виконання Укртрансбезпекою.

Відповідно до п.3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого ПКМУ № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок 1567), органам державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органі-Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримань законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідні машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженої Постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних дорогами загального користування» (далі - Порядок 879) передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритні транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Таким чином, беручи до уваги п. 1 Положення, Закон України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та територіальні органи мають підстави для нарахування та стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортні засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в поряд встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються КМУ.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планові позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Тобто, суд зазначає, що кожне виявлене порушення фіксується у зазначеному акті. При цьому відсутня вимога до суб'єкта владних повноважень складати по кожному виявленому порушенню окремий акт.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).

Відповідно до п.3 Порядку 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у пп. 3 п. 2 Порядку 879, габаритно-ваговий контроль - контроль проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявної дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов режиму руху транспортних засобів.

12.10.2018р. під час проведення рейдової перевірки на а/д «М-05 «Київ-Одеса» (450 км.+5 м.) село Дачне Біляївського району Одеської області автомобіль ДАФ держ. реєстр. № НОМЕР_1 ( з причепом держ. реєстр. № НОМЕР_2 пройшов зважування на габаритно - ваговому комплексі (далі - ГВК). За результатами зважування було встановлено, що фактична маса осьове навантаження настроєну вісь становить 25,05 тн., що на 1,05 тн., більше допустимого. Зазначене підтверджується чеком зважування від 12.10.18р. (копія в матеріалах справи). Зазначене перевищення відповідає показникам перевищення зазначеним Пунктом 22.5 «Правил дорожнього руху» (далі - ПДР) , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із зміна та доповненнями).

Також у водія відсутній облік робочого часу та відпочинку.

Враховуючи те, що вищевказаний транспортний засіб до пункту здійснення ГВК проїхав 430 км. з перевантаженням на строєну вісь, контролюючими особами було складено ОСОБА_1 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 041943 від 12.10.18, а також Розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів б/№ від 12.10.2018 р.

Водій транспортного засобу ОСОБА_6 був належним чином ознайомлений із усіма складеними посадовими особами Укртрансбезпеки в Одеській області матеріалами, а саме з Довідкою про результати здійснення ГВК від 12.10.18р., ОСОБА_1 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 041943 від 12.10.2018 року, ОСОБА_1 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 084963 від 12.10.2018 року, виклав свої пояснення та підписав складені матеріали, про що свідчить відмітка у відповідних графах в складених матеріалах.

Згідно чинного законодавства жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.36; 12.1; 12.5) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних аварійних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пунктів ПДР України:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

22.3. Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він:

а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;

б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;

Таким чином, Водій зобов'язаний вибирати швидкість руху з огляду на дорожню обстановку та особливості вантажу.

Також згідно з п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільний транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т - у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогими забороняється.

За результатами вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 25,05 т. (нормативно - допустиме 24,00т.) - перевищення становить 1,05 т., що у відсотковому відношенні становить 4,37%.

Згідно абз. 8 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже перелік документів згідно ст. 48 Закону № 2344-III не є вичерпним.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене у для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).

Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

З 20.12.2010 р. набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарг надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Як вказано в акті проведення перевірки реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія - роздруківку даних роботи тахографа , під час рейдової перевірки водій не надавав.

Під час розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства в Управлінні Укртрансбезпеки у Одеській області, а також до суду жодної роздруківки з тахографу в день перевірки не було надано позивачем.

Законодавець встановив обов'язок водія надати при перевірці відповідному державному органу тахокарти при аналоговому або роздруківки при цифровому тахографі у визначеній кількості. Однак, позивачем не дотримано вказаних умов.

Судом встановлено, що під час перевірки транспортного засіб ДАФ держ. реєстр. № НОМЕР_1 був обладнаний цифровим тахографом, та на прохання перевіряючого надати роздруківку режиму відпочинку водій не надав його без жодного пояснення, про що зазначено в акті.

При цьому суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_2, що в його присутності перевіряючі не просили надати роздруківку з тахографа, так як він приїхав до місця перевірки транспортного засобу через під години після того, як водій зателефонував йому та сказав, що перевірили вагу транспортного засобу та будуть складати акт, а тому не був присутній, тоді коли водію пропонувалось перевіряючи ми надати роздруківку з тахографа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що актом №084963 від 12.10.2018 року закріплені виявлені порушення вимог чинного законодавства.

Твердження позивача про ненадання водієві при здійсненні ГВК свідоцтва про метрологічну атестацію вагів не підкріплені посиланнями на обґрунтування нормативно встановленою вимогою це вчинити. Зазначеної вимоги не існує. Проте, якщо би водій запросив зазначений документ, то його було би надано, зокрема доказів, що спростовують це, матеріали справи не містять..

Запрошення на розгляд справи, на яких були прийнято рішення щодо застосування адміністративно - господарських штрафів до позивача, надсилалися вчасно і в спосіб передбачений чинним законодавством (рекомендованим листом із повідомленням про вручення) і позивач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду його справи.

Отже, за результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Одеській області було складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким наступні порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік, яких визначений ст.. 48 цього Закону, а саме відсутня плата за проїзд автодорогами України при перевищенні транспортним засобом нормативно вагових параметрів, та ненадання водієм документів на підтвердження режиму труда та відпочинку водія, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Згідно абз. 2 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому суд враховує, що за кожне з цих порушень відповідач мав право застосувати адміністративний штраф в розмірі 1700 грн..

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність винесеної Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №091629 від 10.12.2018 за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відношенні Позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне окреме порушення.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (м.Одесавул..Успенська 4) про визнання протиправним та скасування постанови щодо застосування адміністративно – господарського штрафу №091628 від 10.12.2018 року відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та з урахуванням п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.А.Іванов

.