Провадження № 2/161/832/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5

представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_9, про визнання недійсними електронних торгів та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_7 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_4, Приватний нотаріус ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8, Відділ у ОСОБА_7 районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_9, про визнання електронних торгів торгів недійсними, визнання незаконним та скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва та рішення про державну реєстрацію.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 21 квітня 2010 року вона придбала за договором купівлі-продажу, укладеним між нею та ОСОБА_9, земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району. 22 квітня 2010 року позивач звернулась в управління Держкомзему у ОСОБА_7 районі Волинської області, і право власності на земельну ділянку було зареєстровано в поземельній книзі за реєстровим номером 076040015586001, про що зроблена відповідна відмітка в державному акті про право власності на землю начальником Держкомзему у ОСОБА_7 районі Волинської області. Крім того, позивач також придбала за договором купівлі-продажу сусідню земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:04:001:5587 площею 0,20 га.

Рішенням Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №5 від 06.05.2011 року було надано дозвіл ОСОБА_1Д, на будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Рованці на власній земельній ділянці площею 0,4 га. І на вказаних земельних ділянках позивачем розпочато будівництво житлового будинку, земельні ділянки огороджені парканом.

Нещодавно позивач дізналась, що належна їй на праві власності земельна ділянка, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, була реалізована з електронних торгів, які відбулись 03 жовтня 2017 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 23.06.2011 року про конфіскацію всього належного на праві власності майна ОСОБА_9. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, приватним нотаріусом ОСОБА_7 районного нотаріального округу ОСОБА_8 07 листопада 2017 року на підставі свідоцтва з прилюдних торгів, виданого 07.11.2017 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_4.

Вважає проведені прилюдні торги незаконними, та з посиланням на ст.ст. 50,52,60,61,63 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 15, 16, 203, 215, 319, 321, 656 ЦК України, просить визнати недійсними торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 03 жовтня 2017 року щодо реалізації земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, визнати недійсним Протокол Державного підприємства «Сетам» № 288692 проведення електронних торгів з реалізації земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, визнати незаконним акт про проведені електронні торги серія та номер 31217324, виданий 201.10.2017 року, визнати незаконним та скасувати свідоцтво від 07 листопада 2017 року, видане приватним нотаріусом ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8, яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, за ОСОБА_4, визнати незаконним рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 05 липня 2018 року залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

В ході розгляду справи позивач змінила позовні вимоги, просила суд визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 03 жовтня 2017 року щодо реалізації земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 Дем»янівни земельну ділянку, кадастровий номер 0722880700:04:001:7630, площею 0,1 га, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 Дем»янівни земельну ділянку, кадастровий номер 0722880700:04:001:7631, площею 0,1 га, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, вважаючи, що електронні торги були проведенні згідно вимог чинного законодавства і підстав витребовувати від нього, як законного власника, земельних ділянок немає.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зазначила, що жодних порушень чинного законодавства при проведенні електронних торгів не було допущено, так як на час їх проведення власником земельної ділянки, яка була реалізована з торгів ОСОБА_4, був ОСОБА_9 Просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача - Державного підприємства «Сетам» в судове засідання не з»явився, надіслав суду відзив, в якому просив справу розглядати у його відсутності. Також вказував, що електронні торги з реалізації земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586 відбулись відповідно до вимог діючого законодавства і права позивача жодним чином не були порушені.

Представник відповідача ОСОБА_7 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. В ході розгляду справи вказував, що позовні вимоги не визнає та заперечує щодо їх задоволення.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в судовому засіданні покладалась на розсуд суду з приводу вирішення позовних вимог, заявлених позивачем.

Третя особа - Приватний нотаріус ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, подала суду клопотання, в якому просила справу слухати у її відсутності.

Третя особа - ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши відповідно до вимог ст.. 89 ЦПК України докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі рішення Боратинської сільської ради від 16 вересня 2008 року, 21.04.2010 року ОСОБА_9 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 496707, площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району. ( а.с. 9)

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 21 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, від імені якого діяв ОСОБА_10, продавець передав, а покупець отримала у власність земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, яка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 496707, виданого управлінням Держкомзему у ОСОБА_7 районі Волинської області 21 квітня 2010 року.

Як вбачається з оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 496707, виданого на ім’я ОСОБА_9, на звороті міститься відмітка – штамп приватного нотаріуса ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_11 від 21 квітня 2010 року за реєстровим номером 626 про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1.

Також на державному акті міститься штамп та печатка Управління держкомзему у ОСОБА_7 районі Волинської області про реєстрацію права власності на земельну ділянку в Поземельній книзі 22.04.2010 року за реєстровим номером 076040015586001.

З дослідженої в судовому засіданні копії журналу обліку заяв і наданих послуг з проставлення на державному акті відмітки про реєстрацію права власності на земельну ділянку в Поземельній книзі вбачається запис за № 850/10 від 22.04.2010 року щодо реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, серії ВМР 382722, дата нотаріального посвідчення 21.04.2010 року, номер запису у реєстрі для вчинення нотаріальних дій 626, дата реєстрації в поземельній книзі – 22.04.2010 року.

Того ж дня, 22.04.2010 року, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВМР № 382724, укладеного 21 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_12, від імені якого діяв ОСОБА_10, набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0722880700:04:001:5587 площею 0,20 га., що суміжна з земельною ділянкою, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586.

В подальшому, ОСОБА_1 звернулась до Боратинської сільської ради Луцького району з заявою, та отримала дозвіл на будівництво житлового будинку і господарських споруд в селі Рованці на власній приватизованій земельній ділянці площею 0,4 га.

Відповідно до ст.. 182 ЦК України, в редакції чинній на дату укладення договору купівлі-продажу, право власності та інші речові права на нерухомі речі,

обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають

державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо

нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який

зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані

права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від

надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 125 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на дату укладення договору купівлі-продажу позивачем, визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України в тій же редакції право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частина друга цієї статті вказує, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Крім того, ч.6 ст. 126 Земельного кодексу було визначено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до п.14, 15 Постанови Кабінету міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021, в редакції, яка діяла станом на 21.04.2010 року ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1051 ( 1051-2012-п ) від 17.10.2012 ) «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги «Земельна ділянка. Права власності, постійного користування». Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку. Реєстраційний номер відомостей про реєстрацію переходу права власності до нового власника земельної ділянки складається з

кадастрового номера земельної ділянки, номерів відповідного

розділу Поземельної книги та запису в розділі. Кадастровий номер

земельної ділянки, номери розділу Поземельної книги та запису в

розділі відокремлюються між собою розділовим знаком - двокрапкою.

Відповідно до Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2009 року «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» відмітка про перехід права власності на земельну ділянку здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки,починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз,зліва направо. Нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Пунктом 4 даного порядку визначено, що Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до

нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї. Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи: а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку; б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2009 року «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» установлено, що державні акти, долучені до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, можуть бути замінені у разі добровільного звернення

громадян та юридичних осіб, до яких переходить право власності на

земельну ділянку.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку набула право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, оскільки у відповідності до діючого на час набуття права власності законодавства уклала цивільно-правову угоду щодо відчуження земельної ділянки, в порядку, встановленому законом, на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчив договір купівлі-продажу, здійснив відмітку про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору, звернулась до Територіального органу Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки, що був уповноважений здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, який провів реєстрацію права власності на земельну ділянку в Поземельній книзі 22.04.2010 року за реєстровим номером 076040015586001.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби ОСОБА_7 районного управління юстиції ОСОБА_13 під час примусового виконання виконавчого провадження № 31217324 про конфіскацію всього належного на праві власності майна в дохід держави, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогоподарську техніку, що належить ОСОБА_9.

Згідно акту опису й арешту майна від 15 лютого 2013 року державним виконавцем ВДВС ОСОБА_7 РУЮ ОСОБА_14 описано і накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, що належали на праві власності ОСОБА_9

Згідно акту про проведені електронні торги та протоколу № 288692 проведення електронних торгів вбачається, що реалізацією земельної ділянки займалось Державне підприємство «Сетам», електронні торги з реалізації описаного та арештованого майна, що належить ОСОБА_9 - земельної ділянки, площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586 , що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, відбулись 03.10.2017 року, переможцем торгів визнано ОСОБА_4, майно придбано за сумою 291 100 гривень, дане майно належить боржнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 496707 від 21.04.2010 року.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 07.11.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 районного нотаріального округу ОСОБА_8 проведено реєстрацію земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, за ОСОБА_4.

Виконання рішення про конфіскацію майна передбачено ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», ( в редакції 1999 року), зокрема майно, що підлягає конфіскації, вилучається. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку,

встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Умови і порядок проведення електронних торгів визначено «Порядком реалізації арештованого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції Україні від 29.09.2016 року № 2831/5.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень;повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ – для юридичних осіб;форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною);вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті);найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 – 10 розділу ІІІ цього Порядку);місцезнаходження майна (для нерухомого майна – точна поштова адреса, для рухомого – адреса зберігача);відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек);вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»;реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;фото- та/або відеоматеріали. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).( п.4 розділу ІІ Порядку).

Таким чином, судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що державний виконавець під час передачі на реалізацію конфіскованого майна боржника ОСОБА_9 не встановив достовірно, чи належить спірне майно йому на праві власності, внаслідок чого на електронних торгах було реалізовано майно, яке не належало боржнику.

Аналізуючи правову природу процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажі майна, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, отже, така процедура є правочином.

Враховуючи, що відчуження майна з електронних прилюдних торгів є угодою купівлі- продажу, тому дана угода може визнаватись недійсною в судовому порядку відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Такий висновок узгоджується і з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру електронних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Як передбачено ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обраний позивачем спосіб захисту є ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Таким чином, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства, зокрема, при проведенні вищевказаних електронних торгів були порушені права ОСОБА_1, як власника спірної земельної ділянки. А відтак, вимога позивача про визнання недійсними електронних торгів, проведених Державним підприємством «Сетам» 03 жовтня 2017 року щодо реалізації земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, реєстраційний номер лота 238764, підлягає до задоволення.

Доводи представників відповідачів про те, що реалізація арештованого майна відбулась з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та наявністю в Державному земельному кадастрі інформації щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_9, не впливають на висновок суду, оскільки судом встановлено наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними у зв'язку з порушенням вимог законодавства про захист права власності.

Також судом встановлено, що 23.05.2018 року проведено поділ спірної земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, на дві земельні ділянки площею 0,10 га кожна, та присвоєно земельним ділянкам нові кадастрові номери, 0722880700:04:001:7630 та 0722880700:04:001:7631, відповідно.

Крім того, встановлено що 24.05.2018 року, ОСОБА_4 за договором дарування земельної ділянки серія та номер 691 та договором дарування земельної ділянки, серія та номер 692, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу ОСОБА_15, подарувала земельні ділянки з кадастровими номерами 0722880700:04:001:7630 та 0722880700:04:001:7631, відповідно, ОСОБА_3, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

Вказаний у ч. 1 ст. 388 ЦК України перелік підстав, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Виключенням є закріплене у ч. 2 ст. 388 ЦК України правило, згідно з яким майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У справі встановлено, що реалізація спірної земельної ділянки відбулася у примусовому порядку у зв'язку з виконанням рішення суду про конфіскацію в дохід держави всього належного на праві власності майна, що належить ОСОБА_9.

У пункті 30 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності на інших речових прав» роз'яснено, що застосовуючи положення ч. 2 ст. 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його у результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. Продаж майна на прилюдних торгах, проведених з порушенням чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, не змінює статусу особи, яка придбала майно з прилюдних торгів як добросовісний набувач, у якого майно не може бути витребувано за будь-яких умов.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 жовтня 2011 року у справі № 3-98гс11.

За положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке пізніше набувач відчужив третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захистити порушені права особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливо шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. (постанова судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 р. у справі № 6-140цс14).

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:04:001:7630, площею 0,1000 га, та земельної ділянки, кадастровий номер 0722880700:04:001:7631, площею 0,1000 га, , що розташовані в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, підлягають до задоволення з наведених вище підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову в повному обсязі, зокрема, задоволення трьох позовних вимог немайнового характеру, кожна з якиї оплачена судовим збором в сумі 704 грн. 80 коп., з відповідачів слід стягнути в користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2114, 40 гривень, по 528, 60 гривень з кожного.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК україни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак позивачем не підтверджені належними та допустимими доказами витрати на правничу допомогу.

Зважаючи на особливості предмета спору, суб’єктний склад правовідносин, складність справи, значення розгляду справи для сторін, враховуючи також фактичні обставин справи, суд вбачає за можливе залишити сплату витрат на правничу допомогу за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 10,13,77, 78,79, 80,81, 82,89, 137, 141, 229, 247, 263, 264, 265,354 ЦПК України,ст.ст. 203, 215, 317, 319, 387, 388, 650, 655, ч. 4 ст. 656 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження», п.14, 15 "Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021, п.2 "Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції Україні від 29.09.2016 року № 2831/5, п. п.2, 4 постановаКабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2009 року «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку",суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 Дем»янівни до ОСОБА_7 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_9, про визнання недійсними електронних торгів та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити

Визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 03 жовтня 2017 року щодо реалізації земельної ділянки площею 0,2000 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:5586, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, реєстраційний номер лота 238764.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 0722880700:04:001:7630, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 0722880700:04:001:7631, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с.Рованці Боратинської сільської ради Луцького району.

Стягнути з ОСОБА_7 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства «Сетам» за рахунок державного бюджету , ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2114, 40 гривень, по 528, 60 гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1);

Відповідач: ОСОБА_7 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (місцезнаходження: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А; код ЄДРПОУ:35041407);

Відповідач: Державне підприємство «Сетам» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд.4-6; код ЄДРПОУ: 39958500);

Відповідач: ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; паспорт серії АЮ 049654);

Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: 43018, м.Луцьк, вул. Гнідавська, 63Б/11; РНОКПП НОМЕР_2);

Третя особа: Приватний нотаріус ОСОБА_7 районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 (місцезнаходження: м.Луцьк, вул.Євгена Сверстюка, 1, оф. 214 );

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (місцезнаходження: 43021, м. Луцьк, вул.Винниченка, 67).

Третя особа ОСОБА_9 (місце проживання: 43017, м.Луцьк, вул.Шота Руставелі, 10/26; РНОКПП2949805897).

Дата складення повного тексту рішення 19 квітня 2019 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_16