ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 16» квітня 2019 року

м. Харків

справа № 640/14050/18-ц

провадження № 22ц/818/2362/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Колтунової А.І.

за участю секретаря - Ігнатової Т.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

третя особа – Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, представник третьої особи – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2019 року в складі судді Чередник В.Є.

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживача шляхом зобов’язання виконати дії, який в подальшому уточнила.

Позовна заява мотивована тим, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» штучно, збільшуючи на папері нараховану суму до сплати, необґрунтовано включив у «довідку про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання» надіслану їй разом з супровідним листом № 1087 від 14 грудня 2017 року за її особовим рахунком також і суму 9283,39 грн., за період з 01 вересня 2002 року по 28 лютого 2012 року коштів, вже стягнутих за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2012 року у справі № 24/2018/618/18.

Вказала, що у супровідному листі №1087 від 14 грудня 2018 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» також необґрунтовано зазначив, що станом на 01 листопада 2017 року на особовому рахунку її квартири є заборгованість в сумі 12341,61 грн.

Зазначила, що з відповіді на запит адвоката від 19 жовтня 2017 року № Ш-284/07 вбачається, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» необґрунтовано проінформувало її як споживача, що за період з 01 жовтня 2016 року по 01 травня 2017 року на рахунок Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» надмірно перерахована загальна субсидія в сумі 2154,07 грн., яка начебто підлягає поверненню нею до державного бюджету.

Вказала, що останні три роки вона щомісяця сплачувала обов’язкову частку платежу за послуги теплопостачання, тому, оскільки нею не було подано будь-яких документів з неправдивими відомостями про доходи, майно, що могли б вплинути на визначення розміру субсидії, то вона не несе жодної відповідальності та не зобов’язана повертати перераховану виконавцем надмірно виплачену суму субсидії у розмірі 2154,07 грн.

Вважала, що додатковий борг в розмірі 2154,07 грн. повинен бути повернутий до державного бюджету Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі», оскільки вона не отримувала на свій особистий рахунок суму субсидії та не повинна його сплачувати до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі».

Також зазначила, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» порушив її права як споживача комунальних послуг, тому що у квітні 2012 року без її відома отримав судовий наказ, виданий Київським районним судом м. Харкова про стягнення з неї заборгованості за опалення та гарячу воду в період з 2002 по 2012 рік у розмірі 9283,39 грн., про існування якого вона дізналася випадково, після чого звернулася до Київського районного суду м. Харкова, який ухвалою від 17 жовтня 2017 року скасував зазначений наказ.

Вказала, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надав суду неправдиві відомості про те, що вона начебто сплатила частину заборгованості вказаного боргу за 2002-2012 роки, що не відповідає дійсності.

Зазначила, що тепер Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» змушує її сплачувати давній борг за комунальні послуги у сумі 11 654,25 грн. за період з 01 серпня 2001 року по 01 січня 2015 року, що є незаконним, оскільки Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» пропустив строк позовної давності.

Просила з урахуванням вимог уточненого позову захистити права споживача та зобов’язати Комунальне підприємство» Харківські теплові мережі» виконати за останні три роки перерахунок нарахувань за особовим рахунком 401806144 за адресою: АДРЕСА_1, 61070, з оплати послуг теплопостачання без врахування суми, стягнутої за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2012 року у справі № 24/2018/618/12 та з врахуванням здійснених ОСОБА_1 сплат за надані послуги теплопостачання та нарахованих субсидій; визнати заборгованість за постачання тепла та гарячої води за період з 01 серпня 2001 року по 01 січня 2015 року в сумі 11 654,25 грн. безнадійною та виключити її з особового рахунку ОСОБА_1, а також списати її як безнадійну дебіторську заборгованість; визнати нарахований їй Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» додатковий борг за комунальні послуги за 2016-2017 роки в розмірі 2154,07 грн. неправомірним та виключити його з особового рахунку ОСОБА_1; уповноважити Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» повернути суму заборгованості до державного бюджету; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення, захистити права споживача та зобов’язати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» виконати перерахунок нарахувань за останні три роки за особовим рахунком №401806144 за адресою: АДРЕСА_1, 61070, без врахування суми стягнутої за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2012 року у справі № 24/2018/618/12 та з врахуванням здійснених ОСОБА_1 оплат за надані послуги теплопостачання та нарахованих субсидій; судові витрати стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі».

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала вимоги позовної заяви.

16 квітня 2019 року від Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» вважав рішення законним, а апеляційну скаргу – необгрунтованою. При цьому зазначив, що сума субсидії ОСОБА_1 надавалась у більшому розмірі, яка перекрила попередню заборгованість. Тому, при проведенні перерахунку субсидії, виникла сума 2154, 07 грн., яка фактично є заборгованістю за попередні періоди за послуги з опалення та гарячої води.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду – залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела, що її права порушені та потребують захисту.

Як вбачається з преамбули, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає лише основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

За визначенням, наданим у статті 1 цього Закону, житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Як вбачається з частин 1, 3 статті 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону індивідуальний споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом статтей 16, 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та є споживачем послуг з опалення та гарячого водопостачання, що надаються Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі». Особовий рахунок за вказаною адресою відкритий на ОСОБА_1

Опалювана площа квартири складає 44,30 кв.м.

Будинок приладом обліку теплової енергії не обладнаний.

Нарахування за послуги з теплопостачання виконуються у відповідності до встановлених тарифів: централізоване опалення – згідно норм та тарифів, встановлених на час надання послуги; постачання гарячої води – за тарифом за 1 м. куб. згідно з показаннями квартирних приладів обліку по гарячій воді, що надаються на підприємство.

З відповідей Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», наданих на запит представника ОСОБА_1 вбачається, що станом на 01 листопада 2017 року на особовому рахунку квартири ОСОБА_1 заборгованість складала 12 341,61 грн., станом на 01 червня 2018 року – 11 500,76 грн. (а. с. 6, 9, 10) та, як вбачається з відзиву на позовну заяву, станом на 01 серпня 2018 року заборгованість склала 11 207,47 грн.(на час подання відзиву на позовну заяву технічна база за серпень 2018 року не сформована, тому заборгованість вказана станом на 01 серпня 2018 року), що підтверджується відомостями нарахувань та оплати за послуги з теплопостачання за особовим рахунком ОСОБА_1 (а. с.46).

Як вбачається з повідомлення про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 при сплаті послуги з теплопостачання призначена субсидія на послуги з опалення та гарячого водопостачання (а. с.14).

Матеріали справи свідчать про те, що протягом 2016-2017 років ОСОБА_1 періодично та частково здійснювала оплату житлово-комунальних послуг за особовим рахунком №112052511 (а. с.15-21).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3 Положення про Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради вбачається, що основними завданнями Управляння є, зокрема, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та пільг з оплати житлово-комунальних послуг і послуг зв’язку.

Згідно підпункту 4.1.9 пункту 4 Положення Управління організовує в межах компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу\ інших пільг, передбачених законодавством України.

Співпраця між Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради здійснюється на підставі договору № 15 від 02 квітня 2007 року про взаємне співробітництво, предметом якого є взаємне співробітництво по здійсненню розрахунків за надані послуги, а також обміну інформацією щодо нарахування та відшкодування витрат по пільгах та субсидіях населенню на безкоштовній основі.

Положеннями абзаців 1, 2 пункту 49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р. субсидії на оплату послуги з централізованого опалення нараховуються виходячи із встановлених тарифів відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848.

Виконавці за підсумками опалювального періоду подають інформацію про нарахування плати за послугу з централізованого опалення (у розрізі кожного місяця та з урахуванням усіх проведених перерахунків) структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для здійснення перерахунку розміру призначених субсидій.

Як вбачається з повідомлення Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» № Ж-284/07 від 19 жовтня 2017 року на основі заповнених Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» файлів-запитів та на підставі пункту 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пункту 49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району м. Харкова виконаний перерахунок за фактичним нарахуванням за послугу централізованого опалення за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року одержувачам житлової субсидії, які проживають в будинках, не обладнаних приладами обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 4 Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 534 від 23 серпня 2016 року розрахунок невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон за особовим рахунком кожного одержувача субсидії визначається за такою формулою: Nт = Cт – Hт + От, де Nт - невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон, гривень; Cт - загальна сума нарахованої субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон, гривень; Hт - загальна фактична вартість послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за період отримання субсидії в опалювальний сезон, гривень; От - загальна сума фактично сплаченої обов’язкової частки плати за централізоване опалення за опалювальний сезон, гривень.

З інформації по нарахуванню і перерахуванню субсидії по опаленню та гарячому водопостачанню Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради вбачається, що за опалювальний період з 01 жовтня 2016 року по 01 травня 2017 року фактично нараховано за опалення 5779, 83 грн. (жовтень 2016 року – 436,38 грн., листопад 2016 року – 911,61 грн., грудень 2016 року – 1246,73 грн., січень 2017 року – 1181,64 грн., лютий 2017 року – 1171,28 грн., березень 2017 року – 787,28 грн., квітень 2017 року – 44,91 грн.); сума перерахованої субсидії становила 7418,23 грн. (жовтень 2016 року – 660,04 грн., листопад 2016 року – 1348,84 грн., грудень 2016 року – 1334,22 грн., січень 2017 року – 1333,78 грн., лютий 2017 року – 1333,78 грн., березень 2017 року – 1333,78 грн., квітень 2017 року – 73,79 грн.); сума обов’язкового платежу, який повинна була сплатити ОСОБА_1, з урахуванням її доходів становила 515, 67 грн. ( жовтень 2016 року – 120,75 грн., листопад 2016 року – 74,96 грн., грудень 2016 року – 74,96 грн., січень 2017 року – 74,96 грн., лютий 2017 року – 74,96 грн., березень 2017 року – 74,96 грн., квітень 2017 року – 20,12 грн.).

Згідно особового рахунку ОСОБА_1 Nт = 2154,07, Ст = 7418,23, Нт = 5264,16 (5779,83-7418,23-515,67 = -2154,07), що відображено в рахунку на оплату послуг за червень 2017 року в графі «субсидія» та підтверджується розрахунком нарахувань за опалення з врахуванням субсидії в період з 01 жовтня 2016 року по 01 травня 2017 року, невикористана сума субсидії склала 2154, 07 грн. За жовтень 2016 року вона склала 344,41 грн., за листопад 2016 року – 512,19 грн., за грудень 2016 року – 162,45 грн., за січень 2017 року – 227,10 грн., за лютий 2017 року – 237,46 грн., за березень 2017 року – 621,46 грн., за квітень – 49, 00 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність за особовим рахунком ОСОБА_1 перерахунку субсидії в розмірі 2154,07 грн.

Доводи ОСОБА_1 щодо суми надмірно нарахованої субсидії у розмірі 2154,07 грн., яку вона, на її думку, повинна повернути, судовою колегією не приймаються, оскільки предметом розгляду у даній справі не є стягнення зазначених коштів у примусовому порядку.

Посилання ОСОБА_1 на те, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не може вимагати від неї сплати за комунальні послуги за 2002-2015 роки, оскільки Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» пропустив строк позовної давності, тому ця заборгованість є безнадійною, підлягає списанню та виключенню з особового рахунку ОСОБА_1 судовою колегією не приймаються, виходячи з наступного.

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 Цивільного кодексу України.

За приписами цієї статті особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть, якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов'язується із можливістю судового захисту суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи, що сплив позовної давності є окремою підставою для відмови в задоволенні позову, а позовна давність може бути застосована за заявою боржників при розгляді справи щодо стягнення заборгованості, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Відомості щодо звернення Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за період з 01 березня 2012 року по 01 вересня 2018 року у матеріалах справи відсутні.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що до неї з позовом до суду щодо стягнення заборгованості Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не зверталося. Будь – яких судових рішень також не ухвалювалось.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

За змістом статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08 жовтня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) визначаються методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Положення безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Згідно пункту 11 Положення виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Як вбачається з пункту 1.2. Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 372 від 02 квітня 2014 року, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув.

З огляду на зазначене, списання заборгованості з особистого рахунку, яка є поза межами строку позовної давності за рішенням суду чинним законодавством не передбачено. Особовий рахунок, відкритий на ОСОБА_1 у Комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій даного підприємства і списання з даного документа будь-яких сум є правом, а не обов’язком підприємства.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2019 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 17 квітня 2019 року.