Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа № 733/1377/18
№ 2/733/37/19
Рішення
Іменем України
"15" квітня 2019 р. м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого – судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М. та
представника відповідача ОСОБА_1
служби України ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації, Державної казначейської служби України та Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення моральної шкоди,
установив:
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який також має статус дитини, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС. Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року у справі № 22а-11179/2011 частково задоволений її позов, якою визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА та зобов’язано останнє провести перерахунок та здійснити їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 09 липня 2007 року по 17 вересня 2007 року у відповідності з положеннями ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відрахуванням виплачених сум. Ухвалою Ічнянського районного суду від 12.07.2013 року змінено спосіб і порядок виконання рішення та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА на її користь допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2 090,48 грн. По даному рішенню їй був виданий виконавчий документ, який на даний час перебуває на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Станом на 16.10.2018 року постанова апеляційного суду Чернігівської області від 04.11.2011 року не виконана, кошти не виплачені. Згідно повідомлення Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 26.11.2014 року вказаний виконавчий лист прийнято до обліку та включено до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення 18.11.2014 року внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за номером 1080646. Таким чином тривалість судового і виконавчого проваджень становить понад 7 років і 10 місяців. Крім того, постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.02.2012 року у справі № 2507/89/2012 задоволені її позовні вимоги, якою визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА та зобов’язано останнє провести перерахунок та здійснити їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 вересня 2007 року по 04 версеня 2009 року відповідно з положеннями ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відрахуванням виплачених сум. Ухвалою Ічнянського районного суду від 25.12.2013 року зміно спосіб і порядок виконання вказаного рішення та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА на її користь допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 19 113,96 грн. По даному рішенню їй був виданий виконавчий лист, який на даний час перебуває на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Станом на 16.10.2018 року постанова Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.02.2012 року не виконана, кошти не виплачені. Згідно повідомлення Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 03.06.2016 року вказаний виконавчий лист прийнято до обліку та включено до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення 27.05.2016 року внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за номером 8302048. Таким чином тривалість судового і виконавчого проваджень становить понад 6 років і 8 місяців. У зв»язку з довготривалим невиконням судових рішень їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, руйнуванні життєвих планів, проведенням необхідних витрат у зв»язку з відновленням здоров»я, зверненням до суду за захистом порушеним прав. До того ж її сину ОСОБА_4 встановлена інвалідність, який постійно перебуває на лікуванні та потребує медичного нагляду, ліків та посиленого харчування, тому вважає достатньою компенсацією буде стягнення за рахунок Державного бюджету України моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України.
Відповідно до відзиву, поданого Управлінням соціального захисту населення Ічнянської РДА, останнє просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 з посиланням на те, що Управління виконало рішення судів, якими були задоволені вимоги позивача та здійснило по них нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без порушення термінів, однак виплата даних коштів не була проведена, оскільки законами України про державний бюджет України бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень у державному бюджеті Міністерству соціальної політики не передбачались, видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм, тому вина Управління СЗН Ічнянської РДА у заподіянні позивачу моральної шкоди відсутня (а.с. 71-73).
Відповідно до відзиву, поданого Державною казначейською службою України, остання просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 з посиланням на те, що виплатити позивачу заборгованість за виконавчими листами поза чергою реєстру рішень, виконання яких гарантовано державною чи понад бюджетні асигнування, виділені на бюджетну програму КПКВК 3504040, які на 2018 рік становлять 500 000 грн, неможливо, оскільки це буде порушенням бюджетної дисципліни і призведе до порушення прав інших стягувачів. Крім того, вказує, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв’язку між діями органів державної влади та моральними стражданнями, погіршенням стану здоров»я, психічними розладами, приниженням честі та гідності, на які посилається ОСОБА_3 Також остання не навела жодних доказів в обґрунтування моральної шкоди, не надала її розрахунку, не навела з яких міркувань виходила, визначаючи моральну шкоду саме у сумі 200 000 грн. До того ж Державна казначейська служба України ніякої шкоди позивачу не завдавала і не може нести відповідальність за шкоду, завдану останній діями інших суб»єктів (а.с. 74-79).
Відповідно до відзиву Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, останнє також просить відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її позову з посиланням на те, що державним виконавцем при виконнані рішень, які стосувались ОСОБА_3, вчинялися всі передбачені законом виконавчі дії, проте судові рішення залишилися невиконаними з обставин, які не залежали від державного виконавця. Крім того, вважає, що так як відсутнє відповідне судове рішення, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих осіб державної виконавчої служби, яке б встановило протиправність рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, тому у позивача відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди з Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с. 86-89).
У відповідь на відзив Управління соціального захисту населення Ічнянської РДА ОСОБА_3 зазначила, що посилання відповідача на відсутність коштів на здійснення виплат не заслуговує на увагу, оскільки Європейський суд неодноразово висловлював позицію, що відсутність бюджетних коштів (їх розподіл) не може бути виправданням (підставою) для невиконання судових рішень (справи «Войтенко проти України», «Кечко проти України», «Півень проти України»). Крім того, вказує, що практикою Європейського суду, зокрема, у справі «Бурмич та інші проти України» зазначено, що при наявності факту порушення прав заявника у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, моральна шкода наявна та констатується судом (а.с. 106-107).
У відповідь на відзив Державної казначейської служби України ОСОБА_3 зазначила, що оскільки рішення суді про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, стягнення коштів за рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно здійснити за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України (а.с. 105).
Відповідь на відзив Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 не надала.
Заперечень у відповідь на відзив ОСОБА_3 Управлінням соціального захисту населення Ічнянської РДА та Державною казначейською службою України суду не подано.
Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судове засідання позивач не з»явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник Управління ДКС України ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Представниик УСЗН Ічнянської РДА та ГТУЮ у Чернігівській області у судове засідання не з»явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Дослідивши усі докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії та має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який також має статус дитини, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с. 10).
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року у справі № 22а-11179/2011 скасовано постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 09 липня 2007 року по 17 вересня 2007 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 09 липня 2007 року по 17 вересня 2007 року у відповідності з положеннями ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відрахуванням виплачених сум допомоги (а.с. 14-15).
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12.07.2013 року змінено спосіб і порядок виконання рішення за виконавчим листом № 2-а-94/09, виданим 21.12.2011 року Ічнянським районним судом Чернігівської області про зобов»язання Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 09 липня 2007 року по 17 вересня 2007 року у відповідності з положеннями ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відрахуванням виплачених сум допомоги та стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА на користь ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.12. 2006 року по 31.12.2006 року та з 09.07.2007 року по 17.09.2007 року у сумі 2 090,48 грн (а.с. 16).
Із розрахунку Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА вбачається, що ОСОБА_3 була нарахована сума до виплати згідно виконавчого листа № 2-а-94 від 21.12.2011 року у сумі 2 090,48 грн (а.с. 20).
Згідно повідомлення Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 26.11.2014 року, виконавчий лист № 2-а-94/09 від 21.12.2011 року, виданий Ічнянським районним судом прийнято для обліку та включений до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення 18.11.2014 року внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за номером 1080646 (а.с. 21)
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.02.2012 року у справі № 2507/89/2012 визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА по невиплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 вересня 2007 року по 04 вересня 2009 року неправомірними та зобов’язано останнє провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 вересня 2007 року по 04 вересня 2009 року відповідно з положеннями ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відрахуванням виплачених сум (а.с. 11).
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25.12.2013 року змінено спосіб і порядок виконання рішення за виконавчим документом № 2507/89/2012, виданим 25.10.2012 року Ічнянським районним судом Чернігівської області про зобов»язання Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДАпровести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 вересня 2007 року по 04 вересня 2009 року відповідно з положеннями ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА на користь ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 19 113,96 грн (а.с. 12, 149).
Згідно повідомлення Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 03.06.2016 року, виконавчий лист № 2507/89/2012 від 25.10.2012 року, виданий Ічнянським районним судом, прийнято для обліку та включений до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення 25.05.2016 року внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за номером 8302048 (а.с. 17).
Як убачається з виписок із медичної карти хворого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та консультативних висновків, останній перебуває на диспансерному обліку у лікаря-невропатолога з діагнозом: епілепсія, який неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з приводу зазначеного вище захворювання (а.с. 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33. 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
При цьому суд враховує, що гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, § 40). У пілотному рішенні "ОСОБА_5 проти України" (заява 40450/04, п. 46) Європейський суд з прав людини зазначив: "...що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п.19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанец проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У п. 54 звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v .Ukraine), N1811/06, від 19 лютого 2009 року).
У пунктах 35, 38, 82 справи "Бурмич та інші проти України" Європейський суд вказує на справу "Бурдов проти Росіїї" (№2), в якій зокрема вказано: "У випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов'язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу".
Практика Європейського суду з прав людини визнає не отримані за рішенням суду кошти саме порушенням Протоколу 1 ("Бурдов проти Росії", "ОСОБА_5 проти України", "Агрокомплекс проти України").
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сімї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Згідно ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Із матеріалів вбачається, що рішення судів про виплату нарахованих ОСОБА_3 сум, не виконані по даний час (з 2011 та 2012 років), про що зазначило у своєму відзиві Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської РДА.
Таким чином, ураховуючи тривале невиконання рішень судів, а також те, що позивач є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії, яка має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі статусом дитини потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, який потребує догляду, оскільки має захворювання на епілепсію, що позбавило позивача на отримання, передбаченої Законом допомоги, яку б вона могла використати на лікування своєї дитини, однак не змогла нею скористатися з незалежних від неї причин, останній завдано значних душевних страждань,а тому виходячи з глибини таких страждань, із засад розумності та виваженості, суд дійшов висновку, що достатньою компенсацією відшкодування моральної шкоди буде стягнення на користь позивача 10 000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.
Зазначені кошти підлягають стягненню з Державної казначейської служби України, який представляє орган держави, як гаранта виконання судових рішень та виконавчих документів, заподіяної позивачу тривалим невиконанням судових рішень моральної шкоди навіть за відсутності в її діях бездіяльності щодо виконання рішень суду, ухвалених на користь позивача.
Керуючись ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_3, місце реєстрації: О.Кошового, 6, кв. 129, м. Чернігів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації, місце розташування: площа Шевченка, 6, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 03196015.
Відповідач: Державної казначейської служби України,місце розташування: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, ЄДРПОУ 37567646.
Відповідач: Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області,місце розташування: пр-т. Миру, 43, м. Чернігів, ЄДРПОУ 34924518.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2019 року.
Головуючий суддя В.М.Овчарик
