ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/564/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Родниківської сільської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі за адміністративним позовом Родниківської сільської ради до Уманської міської ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В :

Родниківська сільська рада звернулось до суду з адміністративним позовом до Уманської міської ради Черкаської області, у якому просила визнати незаконними та скасування рішення Уманської міської ради Черкаської області № 5.16-52/6 від 08.04.2014; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 5,708 га (кадастровий номер 7110800000:02:007:0032), укладений на підставі рішення Уманської міської ради Черкаської області № 5.16 -52/6 від 08.04.2014. (а. с. 6, 29)

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Родниківської сільської ради до Уманської міської ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору та роз'яснено, що спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду про відмову у відкритті провадження у справі, Родниківська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, маючи усну інформацію про передачу в оренду Уманською міською радою Черкаської області земельної ділянки площею 5.708 га (кадастровий номер 7110800000:02:007:0032) Родниківською сільською радою Уманського району Черкаської області на адресу Уманської міської ради направлено лист щодо надання копії договору оренди земельної ділянки, що укладений на підставі рішення Уманської міської ради Черкаської області № 5.16-52/6 від 08.04.2014 та копії самого рішення. (а. с. 31)

Листом № 01/01-21/4557/01 від 13.12.2018 Уманська міська рада Черкаської області повідомила, що міська рада не вбачає за доцільне надавати документи, які регулюють відносини між різними юридичними особами і фізичними особами та містять конфіденційну інформацію про другу сторону договору, оскільки Родниківська сільська рада не є стороною договірних відносин. (а. с. 32)

В позовній заяві сільська рада повідомила, що оскаржуваним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду земельну ділянку площею 5.708 га (кадастровий номер 7110800000:02:007:0032).

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, дійшов висновку про те, що даний спір виходить за межі публічно-правових відносин, оскільки у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття спірної земельної ділянки має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Крім того, наголошено на тому, що відповідач у даній справі не виступає суб'єктом владних повноважень, а реалізує повноваження власника землі, спірні правовідносини виникли з приводу розпоряджання учасниками спору земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з приписами п. п. 1, 2 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

У свою чергу, п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, вищенаведеними положеннями КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, при віднесенні спору до тієї чи іншої юрисдикції, важливо враховувати, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад, а участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

На відміну від зазначеного, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати.

Аналогічний висновок щодо визначення предметної юрисдикції справи зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 07.11.2018 у справі № 802/581/16-а (провадження № 11-677апп18), від 23.01.2019 у справі № 817/726/17 (№ 11-1177апп18)

Так, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали враховано, що підставою позовних вимог позивач визначив неправомірну, на його думку, передачу земельної ділянки в оренду третій особі з укладенням відповідного договору з огляду на відсутність права відповідача розпоряджатись нею, а тому відповідач у цій справі реалізує повноваження власника землі, а спірні правовідносини виникли з приводу розпорядження учасниками спору земельною ділянкою.

Згідно з ст. 5 Земельного кодексу України, одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Відповідно до п. п. а, б ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. (ч. 1 ст. 124 ЗК України)

Це положення узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Колегія суддів з огляду на правовідносини, що виникли між учасниками даної справи, дійшла висновку про реалізацією відповідачем власного права розпорядження земельною ділянкою, маючи при цьому рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, відповідач на разі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

У даному спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - відповідач як орган виконавчої влади - владних управлінських функцій, у питанні укладення договору оренди, не здійснює.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави вважати, що спір у даній справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів шляхом припинення цивільних прав і обов'язків іншої особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір у даній справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

У свою чергу, посилання апелянта на те, що в позовній заяві зазначено лише вимогу про визнання незаконним та скасування рішення, а вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не була заявлена, оцінюється судом критично, оскільки Родниківською сільською радою у власній позовній заяві поставлено позовні вимоги, як про визнання незаконним та скасування рішення, так і про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією позовної заяви.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, правильно визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, з урахуванням чого, дійшов вірного висновку про неналежність спору до адміністративної юрисдикції.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Родниківської сільської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов